Субота, 24 травня 2025 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа»

Привіт. На зв’язку команда «Детектора медіа», яка продовжує працювати попри всі складнощі.

Альо, Владімір?

19 травня президент США Дональд Трамп зателефонував президентові Росії Володимиру Путіну. За словами Трампа, це була «дуже хороша» розмова. Путін погодився. Обидва пообіцяли дзвонити одне одному, як знайдеться хвилинка.

Зрозуміло, що російська пропаганда використала цю телефонну розмову як інструмент для просування ідеї про двосторонню змову, яка вирішить долю України, применшуючи роль Києва та європейських лідерів. Прокремлівські телеграм-канали — і ті, що орієнтовані на внутрішню російську аудиторію, і ті, що видають себе за українські, — синхронно просували ідею, що лише Росія та США мають право визначати майбутнє, залишаючи Україну в позиції «стратегічної ізоляції». Пропагандистські канали також активно використовували тактику залякування, стверджуючи, що Україна втрачає «останній шанс» на вигідний мир, і водночас звеличуючи Путіна як майстра дипломатичних маніпуляцій. Міжнародні медіа визнають, що дзвінок мало сприяв миру і лише підтримав Кремль у його амбіціях. Детальний аналіз маніпуляцій та фейків, які просуває російська пропаганда на тлі «мирних телефонних розмов», читайте в матеріалі Центру досліджень «Детектора медіа».

Лана знову тут

Ексведуча нині заборонених в Україні проросійських медіа Лана Шевчук невгамовно бореться з баном у ютубі. За два роки в Україні заблокували два ютуб-канали, які вона вела, — «Вишка» та «Лана тут!» — на вимогу Центру протидії дезінформації при РНБО та СБУ. Після блокування в них не оновлюється контент, хоча обидва ресурси доступні за межами України. Нині ведуча завела новий під назвою «Іспанський сором». Проте від зміни назв каналів не змінюється їхнє наповнення — це все ті ж інтерв’ю з усе тими ж людьми, частина з яких уже далеко, а деякі — під санкціями.

Ірина Семенюта розповідає, як Шевчук досі тягне до себе в ефіри дивних коментаторів, а сама (щоправда, у формі запитань) просуває дуже схожі на кремлівські тези про «залежність України від Заходу» та «Україну, що винна у війні». Читайте за посиланням.

«Самі винні»

З початку повномасштабного вторгнення, за інформацією Євростату, станом на липень 2024 року тимчасовий захист у країнах ЄС отримали приблизно 4,1 мільйона українців. Найбільше українських біженців перебуває в Польщі й Німеччині.

Російська пропаганда прагне підірвати партнерські відносини європейських країн з Україною, а також посилити напругу всередині них, тож намагається зіштовхнути українців за кордоном з місцевими жителями. «Нацисти», «самі винні», «ледарі, що сидять на держзабезпеченні» — це частина дезінформаційних тез, які поширюють проросійські діячі, соцмережі та спонсоровані Росією медіа в Європі.

Ми проаналізували дописи в соцмережі «Х» за ключовими словами та хештегами, повʼязаними з Україною, біженцями, війною та дезінформаційними наративами в Польщі, Німеччині та Греції, щоб з’ясувати, які тези в якій країні поширюють проросійські актори. А також поговорили з самими біженцями про те, як впливає на їхнє життя поширення антиукраїнської дезінформації. Читайте матеріал за посиланням.

Польські вибори, тур 1

18 травня пройшов перший тур президентських виборів у Польщі. За його результатами до другого туру вийшли кандидат від урядової «Громадянської платформи» Рафал Тшасковський і кандидат від опозиційної партії «Право і справедливість» Кароль Навроцький. Під час кампанії теми, пов’язані з Україною, стали ледь не головними. Дезінформація додавала їй ще більше напруги та поглиблювала наявний суспільний розкол.

Про реальний вплив  російської дезінформації на польське суспільство, про антиукраїнську риторику деяких кандидатів, про «поворот праворуч» у польській політиці аналітик «Детектора медіа» Артур Колдомасов поговорив із низкою польських та українських експертів. А також ми проаналізували пропагандистські наративи в  телеграм-каналах, які поширювали напередодні і під час першого туру, і склали повноцінну інформаційну картину виборів, які дехто з експертів вважає визначальними для майбутнього сусідньої держави. Бонус — досьє на кандидатів, які пройшли в наступний тур або впливатимуть на його результати. Все, що ви хотіли дізнатися про польські вибори, ось тут.

 Як треба показувати смерть?

Чи має суспільство право бачити фотографії з місць трагедій, де під завалами — людські тіла? Чи допомагають світу знімки, що шокують, краще зрозуміти українське горе? І де межа між документуванням воєнних злочинів і порушенням приватності жертв?

У новому випуску подкасту «Медіуми» ведучі Наталка Соколенко та Вадим Міський вирішили обговорити суперечливе питання: як медіа та блогерам висвітлювати загибель цивільних під час війни. Щоб розібратися в цій непростій темі, до студії запросили трьох гостей: журналістку та експертку з комунікацій і висвітлення чутливих тем Тетяну Трощинську, журналіста-розслідувача з Kyiv Independent Данила Мокрика та голову Комісії з журналістської етики Андрія Куликова. Якщо і є відповіді на ці складні запитання, то в них. Читайте або слухайте за посиланням.

 Наразі це все.

Дякуємо, що дочитали цей лист до кінця.

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі, вотсапі, вайбері, іксі (твітері) та на сайті «Детектор медіа». Весь зворотний зв’язок також пишіть сюди — нам на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям і задонатите нам та іншим якісним медіа, які зараз потребують підтримки.

До зустрічі. Переможемо!

Ваша команда «ДМ»