Субота, 18 січня 2025 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».

Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ».

Що сталося з «Інтером», колись найвпливовішим каналом країни, і як він намагається повернутись у гру після лютого 2022 року, розбиралась Наталія Данькова. В її тексті проаналізовано шлях каналу від кризи до відновлення, а також виклики, які досі стоять перед ним. Нинішній стан медіагрупи відрізняється від того, в якому «Інтер» опинився на початку повномасштабної війни. Тоді його контролював один із власників — Сергій Льовочкін, член парламентської фракції «ОПЗЖ». Мажоритарний власник Дмитро Фірташ перебував під санкціями РНБО з 2021 року, і медіагрупа могла не пережити перший рік війни. Адже президент досить сміливо накладав санкції на проросійські канали з орбіти Медведчука та «Наш». «“Інтеру” вдалося втриматися, але чи вистачить цього для повернення впливу в умовах жорсткої конкуренції?» — цікавиться моя колега. У медіагрупи сьогодні серйозні плани: запуск ще одного власного каналу, інвестиції в розвиток від 5 до 7 мільйонів, створення власного контенту і новин. Та чи є в «Інтера» шанс зайняти місце серед лідерів українського телебачення, і як його історія відображає глобальні зміни в медіасфері?

Як працювали «Єдині новини» у святкові дні? У тексті медіаексперта Ігоря Куляса проаналізовано ефіри телемарафону та Першого каналу Суспільного за 6–7 січня, що були насичені порушеннями стандартів достовірності, відокремлення фактів від думок і балансу думок. Зокрема, Ігор Куляс відзначає домінування однієї політичної сили в гостьових студіях (протягом тижня в ефірі телемарафону було 16 гостьових студій з народними депутатами; 12 разів запрошували представників владної фракції партії «Слуга народу», а це 75% від усіх запрошень нардепів; традиційно «плюралізм» депутатських думок у телемарафоні зображував лише телеканал «Рада») і недостатнє висвітлення важливих подій. Детальний аналіз ефірів, акценти на ключових помилках і важливих моментах — усе це в матеріалі, який допомагає зрозуміти, що відбувається в інформаційному просторі країни.

Чи справді мобілізують 18-річних, і яку роль у поширенні маніпуляцій відіграють соціальні мережі? Російські пропагандисти продовжують використовувати чутливі теми для створення хаосу та розколу українського суспільства. В новому матеріалі Арсеній Субаріон аналізує, як ворог роздмухує паніку навколо мобілізації, вигадуючи фейки про «облави» і «масові втрати», та як намагається підірвати довіру до Збройних сил України. «Їхня мета — посіяти недовіру до держави та її рішень», — пише мій колега. Його текст не лише розкриває найпоширеніші методи маніпуляцій, а й надає поради, як розпізнавати та протистояти дезінформації. Арсеній Субаріон пояснює, як пропаганда використовує страхи українців і що допоможе зберегти інформаційну гігієну в умовах війни. Одразу залишу посилання і на текст Ореста Сливенка, він також писав, про що брехали росіяни минулого тижня.

Як кремлівські телеканали використовують традиційні концерти, «зіркові» виступи та інсценовані новорічні сюжети для поширення своїх наративів, аналізував Артур Колдомасов. Російські новорічні програми давно перетворилися на інструмент пропаганди, приховуючи політичні меседжі за святковою атмосферою. У новому матеріалі Артур розбирає, як під прикриттям розваг нав’язуються меседжі про «єдність» росіян, «зовнішніх ворогів» та «перемоги на фронті». Розкриває, як ці програми формують позитивний образ влади та виправдовують агресивну політику Кремля, маніпулюючи історичними фактами й сучасними подіями. Чому важливо аналізувати «святковий» контент і не піддаватися маніпуляціям? Які конкретні кроки допоможуть уникнути впливу таких інформаційних атак? У тексті також розглянуто роль «зірок» у цих програмах і те, як вони стають рупорами кремлівської пропаганди. Детальний аналіз, що розкриває приховані смисли таких ефірів і пояснює, чому вони становлять загрозу інформаційній безпеці, — тут.

Національний відбір на «Євробачення-2025» обіцяє стати не лише музичною подією, але й полем для дискусій, пише Артур Колдомасов. Серед 20 учасників, які ввійшли до довгого списку, є яскраві представники української попсцени  і «нішеві» виконавці. Організатори зіткнулися з викликом: як задовольнити смаки широкої аудиторії та зберегти формат, який буде водночас демократичним і відповідатиме високим стандартам конкурсу? У матеріалі Артур розібрав основні суперечки навколо відбору. Чи справді новий формат — «Дикий Захід», як його вже встигли назвати в мережі? Як балансують між комерційним підходом і підтримкою експериментальних жанрів? І чи стане український представник на «Євробаченні» голосом нової музичної епохи? Цей текст — суб’єктивна оцінка пісень, що претендують на місце останнього фіналіста українського нацвідбору.

Кейс Василя Сторчака (мало кому відомий письменник став темою чергового скандалу в соцмережах) розібрала «Антоніна». Щойно у фейсбуці стали з'являтися перепости і скрини бравурної заяви пана Василя про свідомий перехід на російську мову, в коментарях понеслися питання «а хто це?».  І от вже за добу певна бульбашка, яка з пів оберту включається у мовні срачі, точно знає, що це письменник-дебютант. І що від нього через мовний демарш зараз відмовилось видавництво, яке вклалося в цей дебютний текст. А сам Сторчак уже анонсує публікацію своїх декількох інтерв'ю «у пресі в справжніх журналістів з етикою». Питання: чи сталися б з новим автором ці декілька інтерв'ю, якби не скандал?  Нагадаємо, все почалося з мовної колотнечі, коли акторка Лариса Кадочникова відмовилась перейти на українську під час вручення премії імені Параджанова.   Народній артистці присвячували сотні гнівних дописів , а частина людей стала на її захист. Серед таких опинився і сьогоднішній герой «Антоніни». Він написав пост-заяву, де й оголосив, що принципово переходить на російську.  

Актор з фільму «Плем'я» Григорій Фесенко завів блог про своє батьківство в декреті. Антоніна вже підписалася і прийшла агітувати й вас. Лєна Чиченіна, скролячи інстаграм, наткнулася на рилс, у якому хлопець сидів за столом, тримав дитину і анонсував свої розповіді про життя в декреті. До того ж він має порушення слуху, тому Лєна підписалася без вагань: «Уявіть собі, одразу дві заявки на розповіді про інклюзивність: чоловіки в декреті в нас усе ще в розділі “незрозумілі цікавинки”, а про особливості життя людей, які погано чують, інформації не так багато, як хотілося б». 

До зустрічі. Переможемо!

Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.