Субота, 23 листопада 2024 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».

Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ».

Десятки європейських та американських видань вийшли з матеріалами, присвяченими Україні й 1000 днів її спротиву Росії під час повномасштабної війни. Велика кількість із них опублікувала на перших шпальтах новину про дозвіл бити ракетами вглиб Росії та реакцію Москви на це. Щоденна словацька газета Denník N. на першій шпальті, присвяченій 1000-денній позначці повномасштабної агресії, зобразила Путіна у звичному для себе форматі — у вигляді карикатури. Вона вказує на схожість керманича країни-агресорки й Адольфа Гітлера. Про що писали видання, які настрої та реакції світу — огляд іноземної преси зробив Сергій Чернявський.

Як цифровий тоталітаризм впливає на наше життя, чому важливо навчитися бачити за заголовками глибший контекст і як маніпуляції формують наше сприйняття реальності — про все це ведуча подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко поговорила з Лідією Смолою, експерткою з комунікацій, докторкою політичних наук та професоркою КПІ імені Ігоря Сікорського. Як алгоритми соцмереж підштовхують до емоційних рішень, чому «чорна п’ятниця» може бути пасткою для покупців і що робить нас легкою мішенню для інформаційних атак.

«Школа відповідального блогерства»

16 молодіжних українських блогерів (які вже мають свої аудиторії в інстаграмі та на ютубі) стали учасниками тренінгової програми «Школа відповідального блогерства». Школу створили у партнерстві громадські організації UMIND та «Детектор медіа» за фінансової підтримки міжнародної неприбуткової організації IREX. Завдання проєкту — сформувати свідоме ставлення до медійності в молодих людей, прокачати навички з медіаграмотності та створення корисного, соціально вагомого контенту і знайти нові цікаві формати та партнерства. Для чого? «Зараз дуже важливо створювати соціально вагомий контент. Нині мало бути просто блогером: якщо ти хочеш вирізнятися на тлі конкурентів, мати прихильність та емпатію глядачів — потрібно вибудовувати емоційний зв'язок. Розповідати про щось значуще, що надихає людей досліджувати свою країну та розвиватися. Сподіваюсь і вірю, що ті ідеї, які учасники представили на тренінгах, вони втілять у життя», — зазначив ментор програми і програмний директор «Детектора медіа» Вадим Міський. Як проходить навчання, що вивчають, як і де практикують нові навички — читайте в цьому тексті.

ГО «Детектор медіа» і Spinus Agency у співпраці з ЮНЕСКО почали кампанію «Медіаграмотність ― це свобода», яка має на меті підвищити рівень медійної та інформаційної грамотності серед українців і акцентувати увагу на важливості критичного мислення та навичках протидії дезінформації у воєнний час. Кампанія приурочена до Дня гідності та свободи, який відзначається 21 листопада. Ця дата є знаменною для українців і покликана утвердити прагнення українських громадян до демократії, свободи та справедливості. Люди свободи і є медіа- та інфограмотними. Тож проєкт має на меті посилити в українців стійку звичку аналізувати й перевіряти інформацію. Ініціатори кампанії хочуть привернути увагу до правил медіаграмотності, які допоможуть розпізнавати маніпуляції, захищатися від оманливих новин, дезінформації та дипфейків, а також обирати надійні джерела інформації. Як це працює — читайте в нашому матеріалі.

Як медійники згадували річницю двох революцій — думки, враження, емоції зібрала Ірина Семенюта у статті  «За гідність і свободу у нас ще довга боротьба». Співзасновниця «Голки» Маргарита Ситник згадала, що під час Революції гідності працювала в Росії: «Ніщо так не виховує в тобі патріота і не підносить прагнення боротися за гідність і свободу, як життя в тій країні 404 і за кордоном вцілому». «За гідність і свободу у нас ще довга боротьба — із зовнішнім агресором, і з внутрішніми ворогами», — додала журналістка в дописі.

«Здам фейсбук, продам тікток»

У соцмережах існує ринок з продажу й оренди акаунтів, який не оподатковується і не регулюється державою та може значно нашкодити користувачам. «Довгострокова оренда фейсбуку! За 6 міс. отримаєш 2400 грн, без зусиль», «Продам тікток-канал з віршами, 179$», «Беру в оренду Банк Восток, ПриватБанк, Пумб, терміново!» — це лише декілька прикладів оголошень, які можна знайти в соціальних мережах. Користувачам пропонують легко і швидко отримати гроші за продаж або оренду особистих акаунтів, пошти й навіть банківських рахунків. Групи з такими оголошеннями є у фейсбуці, інстаграмі, тіктоці, телеграмі й інших платформах. Існують і біржі соціальних мереж — це окремі сайти-посередники, що заробляють, «гарантуючи» покупцю та власнику акаунту «безпечну угоду». Чим ризикують учасники цього бізнесу, які правила та закони порушують і яку несуть відповідальність — у матеріалі «Детектора медіа».

ІТ-індустрія США стоїть на порозі змін із приходом нової адміністрації Дональда Трампа. Очікується зростання крипторинку, перегляд регуляцій для BigTech і новий поштовх у розвитку штучного інтелекту. Проте експерти розділилися: одні прогнозують технологічний бум, інші остерігаються хаосу та посилення дезінформації. Особлива увага — до соціальних мереж, антимонопольних розслідувань і технологічного протистояння з Китаєм. США можуть зміцнити свою першість у сфері ШІ, однак питання дезінформації й регулювання платформ залишається відкритим. Що означатиме перемога Трампа для технологічного ринку, аналізувала Наталя Баловсяк.

А Арсеній Субаріон проаналізував, як ворожий агітпроп реагував на дозвіл США завдавати ударів західними ракетами по території Росії й чому нова російська доктрина ядерного стримування — це черговий шантаж. Проросійські телеграм-канали переконували своїх читачів, що на такі рішення президента США буде неминуча відповідь Росії. Відповідальність за її наслідки вони повністю покладали на Джо Байдена та Володимира Зеленського. Пропагандисти також поширювали повідомлення, мовляв, «війна виходить на новий рівень з відповідними наслідками». Російські офіційні особи у своїх реакціях на рішення США вдавалися до ядерних погроз у бік України й НАТО. Про черговий шантаж з боку Росії читайте в матеріалі «Байден хоче третю світову».

Україна здобула бронзу на «Дитячому Євробаченні» вперше за останні 11 років завдяки 12-річному Артему Котенку з піснею «Hear Me Now». Його виступ вразив не лише вокалом, а й емоційністю та відкритістю. Учасник із прикордонної Охтирки став символом незламності, демонструючи дружність і силу українського духу. Цей результат — більше, ніж перемога, адже в умовах війни Артем показав, як важливо не лише співати, але й надихати.

Наразі це все.

Дякую, що дочитали цього листа до кінця.

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі,  вотсапі, вайбері, іксі (твітері) та на сайті «Детектор медіа».  Не залишаю вас на вихідні й без посилання на новий випуск «Ньюспалму». Увесь зворотний зв'язок також пишіть сюди — мені на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям.

До зустрічі. Переможемо!

Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.