Нові наративи російської пропаганди, клікбейт як виклик журналістиці і неочікуваний рекорд з медіаграмотності
Нові наративи російської пропаганди, клікбейт як виклик журналістиці і неочікуваний рекорд з медіаграмотності
Субота, 19 жовтня 2024 року
Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».
Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ».
«Психоз і панічна атака»
Російська пропаганда продовжує вигадувати нові наративи, щоб дискредитувати українські ініціативи, цього разу — План перемоги Зеленського. Проросійські телеграм-канали активно розповсюджують дезінформацію про «торгівлю українськими надрами» і «страх НАТО перед альянсом Росії та КНДР». У той час як Україна активно шукає підтримку західних союзників, Кремль маніпулює, щоб породити сумніви і зневіру. Журналісти «Детектора медіа» провели детальний аналіз, щоб виявити основні тези пропагандистських повідомлень. Чи вдасться російським каналам знову обдурити свою аудиторію, і як на це реагуватиме Захід? Читайте повний огляд російських і проросійських телеграм-каналів на нашому сайті.
А от як працює російська дезінформація навколо ринків відновлюваної енергетики, досліджували мої колеги Ірина Пташник та Олександр Романишин з Razom We Stand. Кремлівська дезінформація прагне уповільнити впровадження відновлюваних джерел енергії та зберегти свій вплив на європейські енергетичні ринки, пов’язуючи енергетичну безпеку з національним суверенітетом та економічною стабільністю. Участь Росії в поширенні такої дезінформації є багатогранною. Вона використовує різні стратегії. Найпоширенішими з цих методів є створення дезінформації через чиновників російської бюрократії, державні медіа, такі як RT і Sputnik, кампанії в соціальних мережах з використанням «троль-ферм» через фейкові акаунти й навіть прямі висловлювання самого Путіна.
Неочікуваний рекорд
Національний тест з медіаграмотності цього року привернув увагу рекордної кількості учасників — понад 200 тисяч українців за один день! Десять тисяч людей одночасно намагалися складати тест, через це сайт зазнавав перенавантаження. Роботу відновили, а проходження тесту через таку увагу продовжили, і тепер його можна буде скласти до 20 жовтня. Для MediaSapiens керівниця Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» Ольга Кравченко розповіла про важливість цієї ініціативи та безпрецедентний інтерес до тесту. Якщо зовсім коротко: тест не просто перевіряє знання, а навчає критично мислити і розпізнавати дезінформацію в реальному житті. Як команда «Фільтра» розробляла цей тест, хто його підтримав і які важливі питання були враховані? Чому український бізнес, зірки та інфлюенсери долучилися до кампанії? І як національний тест з медіаграмотності стає інструментом для боротьби з фейками та інформаційними атаками? Ось тут читайте повне інтерв'ю і перевірте свої навички медіаграмотності! Нагадаю і про всеукраїнський урок з медіаграмотності у форматі командного квесту, який відбудеться 7 листопада. Та додам, що «ДМ» також зібрав критичні відгуки про згадуваний тест і опублікує їх уже найближчими днями. Тому заходьте на наш сайт, щоб не пропустити.
Виклики української журналістики
«Журналістика — це професія, де важко залишитися улюбленцем публіки, але ще важче втримати об'єктивність». Головна редакторка «Української правди» поговорила з майбутніми журналістами про стан українських медіа під час війни. Основний виклик сьогодні, на її думку, — це не лише поширення правдивої інформації, але й збереження довіри до медіа, які конкурують із швидкими, але ненадійними джерелами новин. Відверто говорила Севгіль Мусаєва і про складність професії: боротьбу з фейками, надмірний вплив телеграм-каналів, необхідність зберігати незалежність попри політичний тиск і складнощі з дотриманням журналістських стандартів. Юлія Лавришин також була на цій зустрічі і зібрала докупи головне: як українські медіа протистоять викликам, як на ЗМІ впливає війна, як плекати інформаційну гігієну та яким буде майбутнє повоєнної журналістики. Додам лише, що ця зустріч збіглася в часі із заявою «Української правди» про системний тиск на видання з боку Офісу президента, детальніше про який Севгіль Мусаєва розповіла «Детектору медіа».
Свобода слова, клікбейт і майбутнє стендапу
Антон Тимошенко, один з найвідоміших українських стендап-коміків, в інтерв'ю «Детектору медіа» розповів про відмову від телевізійних проєктів через обмеження свободи вираження. Він розказав про свій підхід до перевірки новин і відкрито розкритикував сучасний медіапростір за клікбейт і відсутність фактчекінгу. Тимошенко вважає, що комікам і журналістам потрібно брати відповідальність за те, що вони кажуть: «Я ненавиджу клікбейт і відсутність фактчекінгу у журналістів. Важливо, щоб медіа допомагали українцям розуміти, що відбувається, а не тільки гналися за переглядами». Як він використовує інформаційну грамотність у своїй творчості, і чому, на його думку, це так важливо для сучасного медіапростору? Що змушує коміка залишатися чесним і актуальним у часи, коли гумор — це більше, ніж просто сміх (у стендапера особистий підхід до творення жартів)? Про все це розпитувала моя колега Юлія Лавришин. Повна розмова на нашому сайті тут. Антон з Юлею поговорив також і про політику, і про гумор на політичні теми.
Восьмий «Тиждень критики»: які фільми не можна пропустити?
Трансгендерне покаяння, безумна архітектура та реальність окопу. У Києві 17 жовтня розпочався восьмий «Тиждень критики». Фестиваль пропонує глядачам унікальну добірку фільмів — від сучасних світових прем'єр до ретроспектив. Оглядач «Детектора медіа» Дмитро Десятерик розповідає про найцікавіші стрічки фестивалю — від провокаційного мюзиклу Жака Одіяра до українських фільмів, створених під час війни. Фестиваль поєднує ретроспективи, новітні роботи світового кінематографу та свіжі стрічки, створюючи простір для обговорення кіно як інструменту культурного опору. Та в огляді мого колеги прочитаєте не тільки розбір важливих кінопрем'єр, але й осмислення ролі кіно в сучасній культурній боротьбі України, — це допоможе обрати те, що варто побачити на фестивалі.
Залишу тут і посилання на інтерв’ю із Сергієм Неретіним. З журналістом, блогером, колишнім заступником голови Держкіно (2015–2019), а з кінця 2023 року — військовослужбовцем ЗСУ розмовляла наша Марина Баранівська. 18 жовтня в Києві він презентуватиме свій фільм з документального циклу «Спротив та єдність. Кінематографісти пояснюють, як не втратити майбутнє». Прем’єра стрічки відбудеться також у рамках 8-го київського фестивалю «Тиждень критики». «Детектор медіа» і Сергія Неретіна пов’язує давня історія знайомства та співпраці (у 2009—2012 роках Сергій був співведучим відеопроєкту «Детектора медіа» «Телятина», ми також співпрацювали в межах інших проєктів). А цього разу ексзаступник голови Держкіно розповів нам, як його конфлікт з українськими кінокритиками дав початок фестивалю «Тиждень критики».
От таке-от погане Лето
Антоніна розбиралася зі свіжим скандалом з американським співаком і актором Джаредом Лето. Він під час свого концерту в Сербії назвав війну Росії проти України «цими проблемами» і висловив бажання виступити в Санкт-Петербурзі та Москві, «потім заскочивши до Києва». Кілька днів поспіль обурюються всі — від дописувачів соцмереж до Міністерства закордонних справ України. Радіостанції прибирають пісні «30 seconds to Mars» з ефіру, а ініціатива United24, яка спеціалізується на залученні світових зірок до підтримки України, змонтувала відео. В ньому кадри замріяної промови Лето про концерти в Росії і план «заскочити до Києва» змінюються кадрами зруйнованих українських міст. Докупи всю цю історію зібрала Катерина Городнича.
Наразі це все.
Дякую, що дочитали цей лист до кінця.
Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі, вотсапі, вайбері, іксі (твітері) та на сайті «Детектор медіа». Не залишаю вас на вихідні і без посилання на новий випуск «Ньюспалму». Увесь зворотний зв'язок також пишіть сюди — мені на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям.
До зустрічі. Переможемо!
Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.
