Середа, 2 жовтня 2024 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».

Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ».

Важливий текст-дослідження «Детектора медіа» про колишніх ведучих підсанкційних телеканалів, які працюють на українську аудиторію або виїхали за кордон.  Після заборони державних і підконтрольних Кремлю російських телеканалів в Україні у 2014 році Москва намагалася зберегти й посилити свій інформаційний вплив. Головним інструментом цього впливу стали новинні (інформаційні) телеканали, які протягом 2014—2019 років запускали (або купували й перезапускали) проросійські політики. Насамперед ідеться про групу медіа Віктора Медведчука. Головним способом збереження публічності після повномасштабного вторгнення Росії в Україну для двох десятків ексведучих каналів медіахолдингу «Новини» і «Наш», а також понад 140 їхніх постійних гостей-коментаторів стали ютуб-проєкти. Саме тому Центр досліджень «Детектора медіа» проаналізував дії ексведучих підсанкційних каналів, які залишилися працювати в медіа. Увагу колеги приділили тим, хто веде канали на ютубі чи долучається до ютуб-проєктів як ведучі: «Колишні ведучі каналів Медведчука і Мураєва залишаються єдиною мережею. Чи є вона проросійською».

У червні Центр досліджень «Детектора медіа» розповів, як законодавчо організована протидія дезінформації в державах Балтії, Вишеградської четвірки та Балкан. Новий матеріал моїх колег — про боротьбу з дезінформацією у державах Бенілюксу, Центральної, Західної та Північної Європи, а також Республіці Ірландія та Сполученому Королівстві. Усі аналізовані держави, крім Сполученого Королівства та Норвегії, є членами Європейського Союзу. Тому захист від поширення дезінформації окрім національного законодавства, державних і недержавних ініціатив забезпечується нормами й інституціями ЄС. Власне, колеги проаналізували, яку інфраструктуру для боротьби з дезою створили в Західній Європі, і пояснюють, як влаштована протидія дезінформації на заході та півночі Європи, а також на Британських островах.

Іще одна неприємність — це  боти і ШІ, які захоплюють інтернет-простір та продукують «мертві новини». Про них у новому випуску подкасту «Медіуми»  моя колега Ірина Семенюта розповідала ведучим Вадиму Міському та Наталії Соколенко.  Як штучний інтелект стає інструментом масової генерації контенту та дезінформації? Як відрізнити контент, створений штучним інтелектом, від правдивої інформації? Чому варто бути обережними з яскравими заголовками та невідомими джерелами, і які загрози несе використання технологій штучного інтелекту для політичних маніпуляцій та заробітку на дезінформації?

Хочете знати, про що розповідають на інформаційних каналах поза телемарафоном? Мар’яна Олійник  подивилася інформаційні канали 4–6 вересня 2024 року. На «Еспресо» нарікали на втрату урядом суб’єктності, на 24-му натякали на ймовірність транзиту влади в Росії, на Прямому «перевели з пониженням» Дмитра Кулебу. Звісно, йшлося й про Курську операцію, президентські вибори в США, російські обстріли та поїздку Путіна до Монголії.

Влітку цього року Новий канал отримав нову керівницю (після того, як посаду директорки залишила Ольга Задорожна), Ірину Ваховську. Про перший сезон, який повністю підготовлений в умовах великої війни, лінійку прем’єрних шоу і нові серіали, які канал планує запустити вже цього місяця, виконувачка обов’язків директорки Нового розповіла в інтерв’ю моїй колезі Наталії Даньковій. Ішлося і про боротьбу за авдиторію в диджиталі, і про специфіку виробництва серіалів на кошти донорів. Чи змінилося позиціювання Нового? Чи й досі канал націлений на розважальний контент, шоу та комедії, і чому головна конкуренція за увагу глядача ведеться на нових платформах?

А от як працюють журналісти гіперлокальної мережі Суспільного у віддалених громадах України, у медійників розпитувала Оксана Наумова. Моя колега  поспілкувалася з кореспондентами Суспільного, які висвітлюють події у своїх громадах, та дізнався про їхній шлях у журналістику, специфіку роботи локальних медіа та історії, які вдалося зафільмувати.  

Антоніна цього разу розбиралась, як через короткий анонс до одного інтерв'ю фанати Влади та Костянтина Ліберових атакували журналістку Камілу Грабчук. Контекст: на ютуб-каналі Грабчук виходить розмова з колишнім пресофіцером 10-ї гірської штурмової бригади «Едельвейс» та воєнним фотографом Микитою Шандибою. Розмову презентували коротким анонсом з нарубаних фраз по кілька секунд. Усе це створило ефект інтриги, а дехто вважає, що анонс вийшов маніпулятивним. Стався скандал, ображені шанувальники таланту Ліберових почали писати неприємні коментарі журналістці. Лєна Чиченіна розповідає, як через питання про постановні фото всі пересварилися , а дехто образився.

Наразі це все.

Дякую, що дочитали цього листа до кінця.

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі,  вотсапі та на сайті «Детектор медіа». Увесь зворотний зв'язок також пишіть сюди — мені на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям.

До зустрічі. Переможемо!

Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.