Арешт Дурова, заборона РПЦ та інстамами на зарплаті у Банкової

Арешт Дурова, заборона РПЦ та інстамами на зарплаті у Банкової

28 Серпня 2024
503

Арешт Дурова, заборона РПЦ та інстамами на зарплаті у Банкової

503
«ДМ» проаналізував і розібрав теми, які обговорюють на початку тижня.
Арешт Дурова, заборона РПЦ та інстамами на зарплаті у Банкової
Арешт Дурова, заборона РПЦ та інстамами на зарплаті у Банкової

Середа, 28 серпня 2024 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».

 

Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ».

 

Телеграм в Україні: що (не)зміниться з арештом Дурова

Сьогодні президент Зеленський спілкувався з журналістами під час форуму «Україна 2024. Незалежність». Мої колеги, переосмислюючи пресконференцію, вже готують матеріал про спілкування глави держави з медійниками, де він дорікав їм темниками, пояснював, що роблять роспропагандисти, якщо Україна робить паузу в інформуванні світу про злочини Росії на нашій території, і заявив, що затримання Дурова ніяк не впливає на роботу телеграму в Україні. Про це Володимир Зеленський сказав у відповідь на запитання журналістки «Детектора медіа» Юлії Лавришин. Президент зауважив, що Україна діє як майбутня країна Європейського Союзу, тож у цьому випадку має бути діалог серед його членів. Як ви вже знаєте, увечері 24 серпня у французькому аеропорті «Ле Бурже» затримали творця та генерального директора месенджера Telegram Павла Дурова. У Франції його звинувачують у співучасті в торгівлі наркотиками, злочинах проти дітей і шахрайстві через відсутність модерації в його месенджері. Затримання засновника телеграму додало тривожності та згуртувало у ворожості до Заходу російських пропагандистів. Про «найголовнішу трагедію серпня», або як російські пропагандисти писали про затримання Павла Дурова, — читайте в матеріалі Олексія Півторака та Андрія Пилипенка.

Закон і церква

20 серпня Верховна Рада України в другому читанні ухвалила законопроєкт №8371 про заборону релігійних організацій, пов’язаних із Російською православною церквою. 23 серпня голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підписав законопроєкт і направив його президентові Володимиру Зеленському, який підписав його в День Незалежності. Хоч його називають законом про «заборону УПЦ (МП)», Юлія Лавришин  розповідає, про що насправді цей закон, як він працюватиме на практиці та до яких наслідків призведе. Якщо зовсім коротко, закон далекий від ідеалу, але потрібний. Та перед тим, як натиснете на посилання, залишу тут ще одну цитату з тексту моєї колеги: «ПАРЄ визнала РПЦ інструментом впливу офіційної Москви й пропаганди. І, по суті, УПЦ МП як підпорядкована РПЦ структура фактично працювала на користь Росії. Зокрема медіа неодноразово повідомляли про те, що ще у 2014-му році саме в церквах УПЦ МП на сході України переховували бойовиків і зброю — деталі про це туттуттуттут і тут».

«Ні, ми не маємо бути такими»

«Війна дуже сильно змінює професію журналіста. А трагедії та злочини змушують більше дбати про людей, ніж про хайп, оперативність і так далі». Про це в себе на фейсбуці пише наш редактор Євген Бриж. І додає, що коли читав інтерв’ю Ольги Чорної з правозахисницею Ларисою Денисенко, запам'ятав собі цитату: «Люди (які постраждали під час війни), як і більшість із нас, прожили своє життя, не будучи новинним приводом. І коли вони раптом стають таким новинним приводом, це для них дуже дивний, подекуди дикий і важкий досвід. Не робіть життя такої людини ще важчим». Правозахисниця, адвокатка та письменниця розповіла моїй колезі про те, в яких випадках суди мають бути упередженими, як журналісти повинні спілкуватися з людьми, котрі пережили насилля, та про причини свого письменницького мовчання. «Детектор медіа» також розпитав її про кризу в системі захисту прав людини, різницю між документуванням воєнних злочинів та  їх висвітленням у журналістських матеріалах, перспективу притягнення до відповідальності російських пропагандистів і причини книжкового буму в Україні. А також про те, чому навіть якщо ворог жорстоко поводиться з нами, ми не маємо бути такими ж.

Таргет телеканалам у поміч

До персоналізованої реклами в інтернеті ми звикли. А от на телебаченні її досі не було. Тепер потрібний інструментарій винайшли. Як це працюватиме — в інтерв'ю Наталії Даньковій розповів Євген Левченко.

«Будапешт. Бомба під незалежність»

До Дня Незалежності на Суспільному відбулася прем’єра документального фільму, автором та ведучим якого є журналіст Юрій Макаров. Репортаж із допрем’єрного показу читайте тут. А тепер про сам фільм. У ньому йдеться про Будапештський меморандум 1994 року, який мав гарантувати Україні безпеку у зв’язку з набуттям без’ядерного статусу. Але, пише у своїй рецензії Марія Спалєк, «як ми побачили у 2014-му й остаточно впевнилися у 2022-му, документ виявився фільчиною грамотою». У двосерійному фільмі Юрій Макаров зібрав докупи всі питання, які бентежать українське суспільство з цього приводу, та дав на них вичерпні відповіді. Скільки в нас було ядерної зброї, навіщо ми її віддали, що було б, якби Україна не погодилася на роззброєння, та яку відповідальність несуть сторони за порушення угоди. Ютуб повний коментарів експертів і спогадів свідків цієї події. Але «Будапешт. Бомба під незалежність» особливий. Моя колега пояснює, що насамперед особливість в авторському погляді та авторських коментарях, що чергуються з думками експертів.

Яких нам іще інтерв’ю не вистачає?

Медіаспільнота в шоці і ніяк не може «видивуватися» назад. Колишня дружина близького до Офісу президента коміка Руслана Ханумака Аліна Шаманська почала випускати інтерв'ю з регіональними політиками. Наша Катерина Городнича пише, що блогерка Аліна Шаманська — це, напевне, остання кандидатура на позицію інтерв'юерки чиновників, яка спала би на думку: «Точніше не так. Вона би просто не спадала. Тому що люди, які цікавляться політикою, викриттям корупційних схем, контролюванням діяльності влади, просто навряд чи чули про її існування. Натомість інстапубліка, яка традиційно підписується на “мам чудових ангелочків”, у кількості 1 млн 300 тисяч людей справно відстежувала її контент». Про інстаблогерку на зарплаті Банкової читайте в рубриці  «Антоніни» «Огляди ютубу».

А ще є справді приємна новина. Продюсерка радіо «Культура» щотижня розповідатиме французам про будні українців. Ірина Славінська відтепер виходитиме в ранковий ефір французького радіо із замальовками з нашого життя. Подробиці в цьому тексті  — про обстріли під круасан.

Наразі це все.

Дякую, що дочитали цього листа до кінця.

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмітелеграмі,  вотсапі та на сайті «Детектор медіа».  Увесь зворотний зв'язок також пишіть сюди — мені на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям.

До зустрічі. Переможемо!

Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.

Титульне фото: Павло Дуров (Getty Images)

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
503
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду