Російська пропаганда про Курськ, ядерний шантаж та вибори в Раду Держкіно
Російська пропаганда про Курськ, ядерний шантаж та вибори в Раду Держкіно
П’ятниця, 9 серпня 2024 року
Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».
Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ».
44 погрози ядеркою
Ядерний шантаж — це, можливо, найсильніший козир Росії. Страх тотальної ескалації на роки уповільнив постачання Україні танків і літаків. Довгий час стримував союзників від дозволу атакувати західною зброєю територію Росії. Досі заважає країнам НАТО збивати російські цілі, які агресор запускає по Україні.
«Детектор медіа» проаналізував ядерний шантаж найвищих російських посадовців і пропагандистів за два з половиною роки широкомасштабного вторгнення. І порахував, скільки разів і коли російські політики погрожували перетворити світ на «ядерний попіл».
«Обмін Курської АЕС на Запорізьку»
Олексій Півторак зібрав реакцію російських пропагандистських телеграм-каналів на нинішні події на Курщині. Спочатку вони пропонували своїй аудиторії не звертати уваги на бойові дії на території Росії. Потім почали звинувачувати Україну в намаганні захопити чи атакувати Курську АЕС. Одночасно долалося звинувачення, а точніше традиційна теза російської пропаганди про цілеспрямоване вбивство цивільних Збройними силами України. Ще у щонайменше 37 повідомленнях, які дослідив мій колега, обговорювали, що в Суджі є газовимірювальна станція газопроводу «Уренгой — Помари — Ужгород»: «Через цю станцію перекачується до 42 млн кубометрів газу на добу, що приносить Росії доходи для фінансування війни. Україна не планує продовжувати контракти на транзит російського газу, і знищення цієї точки може бути ключовим для розриву угод». Теорій у росіянців багато, ось одну знайшла в соцмережах (а що трапилося, лабораторії бойових голубів уже не працюють?):
Як вам таке? Ось тут мої колеги розповідають, як у пропагандистських телеграм-каналах пишуть про бойові дії на Курщині. Якщо коротко: нова порція істерик, паніки, спроб нівелювати та применшити значення операції українських сил на території ворога. Антоніна ж пропонує нам розлюднюватися мемами про Курську область. Адже українські меми не зупинити!
Настав час бути відповідальними новинами (тільки тепер?)
Про переможців конкурсу, який проводила Нацрада з питань телебачення та радіомовлення на вільні місця в державному мультиплексі МХ-7, написала Наталія Данькова. Ними стали канали «Megogo Спорт» та «Інтер Україна», які були єдиними претендентами. Як «Інтер» хоче повернутись у велику лігу, а Megogo вважає, що зможе заробити на спорті в цифровому ефірі, читайте тут.
Українське кіно і чиїсь вуха
Лєна Чиченіна у себе на фейсбуці пише: «Ну, тримайте продовження нашого серіалу з Радою з підтримки кіно. Все, як і передбачалося, весело і сумно водночас. Бо скільки Артема Колюбаєва не випихуй з Ради, він успішно впихується назад. Ми знали, що 7 годин засідалова подивляться не тільки лиш всі, але Антоніна, тобто Катерина Городнича, не спить». Читайте текст «А чиї ж то вуха стирчать за переможцями? Вітаємо (насправді ні) всіх нас із новою Радою Держкіно». Другий сезон етап серіалів конкурсу зазвичай нудніший та передбачуваніший, але Катерина яскраво описала, як проходили співбесіди в Раду з державної підтримки кінематографії.
Google починає та програє
5 серпня американський федеральний суд постановив, що компанія Google є монополістом на ринку інтернет-пошуку (ситуація стала наслідком дій Google, спрямованих на приборкання своїх конкурентів). Google зловживав своїм монопольним становищем, не допускав на ринок інших і використовував свої ринкові позиції для власного збагачення. Саме так можна трактувати рішення судді Аміт П. Мехта з окружного суду округу Колумбія, який підкреслив: «Google — монополіст і діяв як монополіст, щоб зберегти свою монополію». Надія Баловсяк розбиралась, чи піде на користь користувачам і медіа таке рішення суду.
Мої ж колеги з подкасту «Медіуми» розпитали Ольгу Юркову, співзасновницю проєкту «StopFake», що спонукало групу журналістів із різних медіа створити фактчекінгову організацію «StopFake» і як проєкт став партнером соцмережі «Фейсбук» в Україні. Дізналися, чому організація не співпрацює з телеграмом, як архів організації допоможе притягнути російських пропагандистів до кримінальної відповідальності, а використання ШІ у викритті фейків і пребанкінг може стати інформаційним щепленням від запланованих ворогами вкидів. А от рік роботи «МедіаЧеку» (ініціативи «Детектора медіа» та Інституту масової інформації) проаналізував Роман Головенко. Колега пише, що найбільше скарг, які надсилають читачі на медіа, стосуються недостовірної інформації та джинси.
Ставлення до українців шокує (але в приємному сенсі)
«Тут усі знають “Слава Україні!”, а “Героям слава!” ми їх вчимо». Українські журналісти розповіли моїм колегам про роботу на Олімпіаді-2024. «Детектор медіа» розпитав про те, як влаштована їхня робота, про враження від організації Олімпіади та про ставлення до українських спортсменів і України під час Ігор: “Коли наші дівчата стрибали у висоту, сильно підтримували Ірину Геращенко, коли був фінал фехтування на шаблях, де наші спортсмени боролися за золото, більше половини вболівальників були французи, але підтримували наших. Знаєте, кажуть, що Європа від нас втомилася, — але я такого тут не побачила», — розповіла Олена Кузнецова, олімпійська тімлідерка «Суспільне Спорт».
Наразі це все.
Дякую, що дочитали цього листа до кінця.
Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі, вотсапі та на сайті «Детектор медіа». Не залишаю вас у п’ятницю без посилання на новий випуск «Ньюспалму». Увесь зворотний зв'язок також пишіть сюди — мені на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям.
До зустрічі. Переможемо!
Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.
Титульне фото: Getty Images