Атака роспропаганди на Олімпійські ігри в Парижі та як захищатися від токсичного контенту

Атака роспропаганди на Олімпійські ігри в Парижі та як захищатися від токсичного контенту

31 Липня 2024
338

Атака роспропаганди на Олімпійські ігри в Парижі та як захищатися від токсичного контенту

338
«ДМ» проаналізував і розібрав теми, які обговорюють на початку цього тижня.
Атака роспропаганди на Олімпійські ігри в Парижі та як захищатися від токсичного контенту
Атака роспропаганди на Олімпійські ігри в Парижі та як захищатися від токсичного контенту

Середа, 31 липня 2024 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».

 

Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ».  

 

Дослідження «ДМ»: цілі російської пропаганди

«“Інформаційні маніпуляції та втручання Кремля в країнах Люблінського трикутника та Молдові: Аналітичний звіт”. Це великий текст для фахівців. Хай би був корисним, щоб розуміти, як координуватися й протидіяти», — написав про це дослідження наш редактор Євген Бриж у себе на фейсбуці. «Детектор медіа» разом з Ініціативою громадянської стійкості (CRI) та Інститутом Костюшка проаналізували наявні дезінформаційні виклики з боку Росії й висвітлили основні елементи стійкості до російської дезінформації в Литві, Польщі, Україні та Молдові. Повний звіт можна переглянути англійською й українською мовами. Текст-пояснення моєї колеги, дослідниці Лесі Бідочко про те, які цілі переслідує російська пропаганда в Україні, Польщі, Литві та Молдові, — тут. Читала цей текст — і в мене з голови не йшло одне фото:

 

Я спочатку думала, що це фотошоп і одного спеціально надули, а іншого приспустили (хтось дуже великий і хтось дуже маленький). Але ні, це реальність. Один диктатор приїхав до іншого диктатора (25-26 липня Лукашенко прилетів до Путіна) обговорювати «просування союзних проєктів» та «регіональну безпеку», як про це писали білоруські пропагандистські медіа (ой, а ми знаємо ті їхні «проєкти» і «безпеку»).  До прикладу, можна почитати текст Костянтина Задираки та Андрія Пилипенка про те  як російська пропаганда паразитує на темі Олімпійських ігор. Напередодні церемонії відкриття Ігор Париж відмовився допустити до участі не лише російських і білоруських спортсменів (окрім тих, хто погодився виступати в нейтральному статусі), але й майже 100 журналістів і техпрацівників з Росії та Білорусі. Це рішення викликало обурення прессекретаря Путіна Дмитра Пєскова, який заявив про «підрив свободи медіа» французькою стороною (ну це можна витримати?). І що роблять росіяни? Звісно, атакують. Російська пропаганда атакує Олімпійські ігри в Парижі за допомогою дезінформаційних кампаній. Ці зусилля спрямовані на підрив популярності спортивного заходу шляхом поширення неправдивих наративів і навіювання страху перед потенційним насильством серед відвідувачів: «Навіть Макрон не ризикнув купатися у брудній Сені».

Нацрада та її засоби реагування

Навесні минув рік з набуття чинності закону «Про медіа». Роботу регулятора щодо імплементації профільного закону депутати та громадськість оцінюють по-різному, виокремлюючи й схвальні моменти. Про це свідчить і моніторинг громадської організації «Платформа з прав людини». Цього року від Національної ради з питань телебачення та радіомовлення очікують створення зручного реєстру та запуск електронного кабінету, через який медіа можуть подавати заяви на конкурс, повідомляти про внесення змін у реєстр тощо. Наталія Данькова написала про роботу Нацради за період першого півріччя 2024 року: конкурси, приписи та штрафи, реєстрація медіа та відмова в реєстрації.

Українські військові — російський полон: що відбувається?

Як рухається ідея вшанування на рівні держави страчених у полоні захисників, якими зусиллями підтримують в Україні та за кордоном «непопулярну» тему військовополонених, а також про потребу максимальної підтримки війська — ось про що Анна Єгорова написала текст, де настрій передано доволі жорстко: «“Спільнота Оленівки”: “Ми не даємо зникнути не тільки темі страти в Оленівці, а загалом темі того, що відбувається в російському полоні”». Представниця організації Олександра Мазур розповіла «ДМ» про те, чому досі в державному календарі немає Дня пам’яті страчених у полоні військових, як змінилося ставлення медіа та суспільства до теми полону й над чим працює зараз «Спільнота Оленівки».

Інфогігієна під час війни

Як захищатися від токсичного контенту? Медіаексперт і медіатренер, креативний директор Lviv Media Forum Отар Довженко на запрошення освітнього проєкту для родин, партнерок/-ів військових та ветеранів «Близькі» провів відкриту лекцію «Як не поранитись об чужі слова. Захист від токсичного контенту та комунікацій в мережі». Під час неї він розповів про особливості виявлення токсичного контенту, що має на меті завдавати шкоди психоемоційній рівновазі аудиторії, схиляти до сприйняття та подальшого поширення дезінформації. А також дав низку порад щодо розвитку корисних практик медіагігієни з власного досвіду. MediaSapiens опублікував стислий переказ лекції. І поради, якщо коротко, такі: не вступати в непотрібні дискусії, не поширювати бездумно інформацію і пам’ятати, що корисних фейків не буває.

Чиє кіно?

А от Лєна Чиченіна пише, що саме час перейти знову до вже забутої теми. Яка звучить так: «Чи впевнені ви, що йдучи в кіно, не фінансуєте росіян?». І ось що нагадує. Деякі українські кінодистрибуційні компанії підозрюють у тому, що вони досі афілійовані з російськими. Серед них — Adastra Cinema. Яка раніше називалася Volga. «Детектор медіа» багато про це писав, навіть робили розслідування. З матеріалів висновок напрошувався однозначний. Проте прямі докази отримати доволі складно. Теоретично це може зробити Держкіно.  Лєна Чиченіна запитала в них про це, але... Тому «Антоніна» поговорила з іншими двома джерелами і готує нам «бабах». А поки що — прелюдія до бабаху від  Катерини Городничої: «Чи справді український кінодистриб’ютор Adastra Cinema — це російська компанія?» Тут про смішне.

Інтерв’ю

«Українське радіо» завжди, навіть у найжорсткіші цензурні епохи, примудрялося говорити правильні речі. Роман Коляда, ведучий «Українського радіо», розповів Оксані Наумовій про свій професійний шлях довжиною майже в 30 років, про проєкти, якими пишається, про те, що надихає, та ідеї, які хоче втілити в життя.

Z-поезія

У новому випуску «Локшину замовляли?» Вадим Міський із командою аналізували Z-поезію (ода Кремлю і насильству). Як шукають натхнення «зігануті» російські патріоти? Куди може довести бажання присягнути Кремлю на відданість споконвічним «традиційним цінностям» — вбивству, грабежу, насиллю? Як Z-поети стали постійними гостями найодіозніших пропагандистських токшоу і що вони робитимуть після завершення так званої «СВО»?

Наразі це все.

Дякую, що дочитали цього листа до кінця.

 

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмітелеграмі,  вотсапі та на сайті «Детектор медіа».  Увесь зворотний зв’язок також пишіть сюди — мені на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям.

До зустрічі. Переможемо!

Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.

Титульне фото: Getty Images

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
338
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду