Вівторок, 9 липня 2024 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа». 

Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ». 

Як ви думаєте, чому в Росії не існує свята під назвою «День Незалежності»? Так, у них немає такого дня, бо в історії цієї країни не було періоду окупації. Я знаю, такого свята немає й у Франції, і в Японії, у Норвегії, у Великій Британії (остання спокутує свій «гріх колонізаторки», як може, — це я так бачу сьогодні, а завтра, можливо, передумаю). Росія ж  окуповує, анексує, загарбує, катує, вбиває, несе смерть усьому живому і тоді, і тепер. І робить це з особливою жорстокістю та цинічністю. 

Почитайте, до прикладу, як у кремлеграмі заперечували, що Росія обстріляла дитячу лікарню «Охматдит» 8 липня 2024 року:  «Обійшлося дефектами фасаду з характерними слідами від шрапнелі та розбитим склом, а українські пропагандисти, як завжди, видають пошкодження від своїх ППО за цілеспрямовану атаку Росії». Або, у міноборони Росії цілком очікувано відзвітували про те, що «завдано високоточного удару по об’єктах військової промисловості України та авіабазах ЗСУ», а цивільні об’єкти в Києві постраждали винятково «через роботу української ППО». Анонімні телеграм-канали просували і пропагандистське твердження, що по «Охматдиту» вдарили західною зброєю: «Це ракета ППО ЗСУ Nasams збилася зі шляху і влетіла до будівлі біля дитячого корпусу. Західне ППО також часто помиляється». 

Мої колеги Леся Бідочко та Олексій Півторак пишуть, що версія з українською ППО — одне з універсальних пояснень пропагандистів, яке вони невпинно повторюють у кожному подібному випадку. А також ось це: «В "Охматдиті" перебували військові та політики». Москва прицільно атакувала дитячу лікарню, тому що в «Охматдиті» відбувалися секретні засідання «українського начальства», а от «спроба зірвати миротворчу місію Орбана» — щось новеньке та не менш дике і зухвале: «кондиціонер вибухнув, як у Луганську в 2014-му. Це вам за Донбас». 

Катерина Городнича 8 липня дивилась, як висвітлювали російську ракетну атаку британські телеканали. Пише, що «Антоніні» не вдалося знайти жодного важливого британського медіа, яке би не розповідало про цей терористичний обстріл, і зокрема про «Охматдит». 

«Діти вмирають, влада обкрадає, давайте здаватись». А це вже Лєна Чиченіна пише про інстаблогерок, які знову масово взялися за російські вкиди. І нагадує, що таке явище спостерігаємо не вперше, але побоюється, що не востаннє. 

Почесні колаборанти (вони досі існують)

А далі градус трешу тільки підвищується. От ви знали, що існують медійники, які працюють на Росію, але мають українські відзнаки? Думаю, що знали, але очі круглішають від ось такого: у вересні 2022 року українські медійники та правозахисники закликали президента Володимира Зеленського позбавити держнагород осіб, які з власної волі залишилися на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) і пішли на співпрацю з росіянами. І от, у червні 2024 року «Детектор медіа» звернувся до Офісу президента з запитом про те, чи був хтось із проросійських медійників позбавлений звання «Заслужений журналіст», та отримав відповідь, що «в ОП ця інформація не створювалася». Виходить, що журналісти, які ведуть антиукраїнську роботу, досі мають звання «заслужених». Ірина Семенюта з колегами знайшли (а це було не так і просто), хто з журналістів на окупованих територіях досі має звання «заслуженого». 

«Зеленська купила Bugatti за 4,5 млн євро»

Забагато трешу на один лист, але як промовчати? Аналітики «ДМ» розібрали фейки російської пропаганди минулого тижня. За цей час пропагандисти набрехали, що на українських біженках у Франції тестують косметику, Україна продає електроенергію в Румунію, а в підручнику з історії України написано, що Гітлер «визволив» Львівщину. Ну і поширювали інформацію, що перша леді України Олена Зеленська в Парижі нібито придбала суперкар Bugatti Turbillon за майже 4,5 млн євро. Пропагандисти посилалися на французькі медіа, які нібито були джерелом цієї «новини», а підтвердженням купівлі буцімто є слова одного зі співробітників автосалону Bugatti в Парижі. Огляд дезінформації в соцмережах ворога за 1–7 липня 2024 року — тут.

І знову брехня

Вадим Міський, Наталія Соколенко і гостя подкасту «Медіуми» Ярослава Міщенко  говорили про брехню і релігійну пропаганду Росії та центри опору щодо законопроєкту про заборону Московського патріархату. Оглядачка Укрінформу та менеджерка проєкту «Україна православна» також розповіла, як медіа висвітлювали отримання Томосу, перипетії навколо ухвалення законопроєкту про заборону діяльності релігійних структур та як достукатися і підвищити рівень медіаграмотності вірян.

Зберегти пам'ять — урятувати документи від війни 

Гала Скляревська розмовляла про це з головною операційною директоркою Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» Анною Фурман. Анна розповіла, що в онлайн-архіві міститься понад мільйон оцифрованих документів за ХХ сторіччя. Робота над оцифруванням почалася у 2020 році й триває зараз, під час війни. Читайте про те, як працює архів, як триває робота над оцифруванням документів, що найскладніше в цьому процесі і чи можуть не дослідники, а звичайні люди, які хочуть дізнатися про своїх родичів, загиблих в Бабиному Яру, скористатися архівом. 

І насамкінець про вибори у Великій Британії. Для України ці вибори були важливими, враховуючи роль Лондона у військовій, гуманітарній і фінансовій допомозі. Отже, 4 липня пройшли позачергові парламентські вибори. Консервативна партія до цього перебувала при владі 14 років. На нинішніх виборах перемогла опозиційна Лейбористська партія, отримавши 411 місць у Палаті громад. «Детектор медіа» оглянув, як медіа висвітлювали цю подію напередодні й одразу після завершення голосування. Єгор Брайлян пояснив, чому вибори в Британії кардинальним чином змінили політичну ситуацію в країні і як це позначиться на Україні. Спойлерну (було б з чого, Марино): Британія днями оголосила про новий пакет допомоги Україні, до якого ввійшли машини для розмінування, боєприпаси та протитанкові ракети. Ставлення нового уряду до війни не змінилося.

Наразі це все

Дякую, що дочитали цього листа до кінця. 

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у  фейсбуці, інстаграмі, телеграмі,  вотсапі та на сайті «Детектор медіа».  Увесь зворотний зв'язок також пишіть сюди — мені на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям. 

До зустрічі. Переможемо!

Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.

Титульне фото: Getty Images