Війна війною, а нові телеканали ростуть як гриби
Вівторок, 2 липня 2024 року
Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».
Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ».
Що найстрашніше у штучному інтелекті?
Науковці університету Редінга (тобто британські вчені) за допомогою ChatGPT створили 33 «студентів». А далі відправили їх складати іспити на бакалаврат з психології. «Студенти-боти» в середньому були на пів бала кращі, ніж їхні реальні однолітки. Писали вони й есе, і 94% текстів, написаних чатом, не викликали в перевіряльників жодних підозр. А якщо чат може за кілька хвилин написати за студента есе будь-якої складності, то навіщо самому студенту докладати зусилля? А навіть якщо студент напише текст самостійно, він усе одно буде гіршим, ніж у студента-бота, і останній здобуде ступінь, а справжній — ні.
І от я подумала: а раптом не все «втрачено» і ми, можливо, будемо спостерігати не засилля чатботів і ШІ, який забирає в нас можливість учитися і працювати, а навпаки? Будемо знову писати контрольні від руки, а в університетах заборонять інтернет. І найголовнішим завданням викладача стане навчити студентів думати самостійно, бути допитливими та багато працювати для досягнення своєї мети. Подумала я про це й відчула полегшення, і стало вже не так страшно, що ШІ в найближчому майбутньому робитиме все краще за нас та забере і роботу, і сенс нашого життя. Мабуть, але це не точно.
Огляд ютубу
Бо «серйозні люди перейшли на ШІ, а інтернет зараз дуже змінився», — так відповів Пітер Померанцев на запитання ведучої Наталії Мосейчук, до якої прийшов на інтерв’ю. А от нащо завітав на це шоу дослідник пропаганди, замислилась уже редакторка «Антоніни» Лєна Чиченіна. Хоча одразу й виправдала його: є варіант, що він не до кінця розумів, куди йшов (штучний інтелект, це твій жарт?). Лєна пояснює, що з колегами з «Антоніни» подивилися випуск із Померанцевим і дійшли висновку, що він і справді не дуже в курсі, що тут у нас відбувається в багатьох сферах. Зокрема, медійній та внутрішньополітичній. Хоч і стверджує, що дуже активно перебуває в українському інформпросторі з 2014 року. Лєна завважила показовий момент, щоб підкреслити обізнаність Померанцева в наших «внутряках». Ведуча його запитала: «Як ви звернули увагу на вплив російської пропаганди на Україну?». Він відповів: «Ой, я не найбільший експерт — я просто читав українських експертів, які дуже багато про це писали» (ой, а пан Померанцев ще той актор, уміло вдавав людину не в контексті). Хто такий Пітер Померанцев і чому Антоніні болить його прихід до Наталії Мосейчук — читайте в рубриці «Огляд ютубу».
І одразу залишу тут посилання на огляд політичних токшоу. Якщо дуже коротко, на Прямому як мантру повторюють тезу про формування уряду національної єдності, а в студії Наталі Мосейчук дійшли висновку, що Україна — занадто корумпована та слабка, тож заморожування війни буде тільки на користь. Олександр Крумін подивився ті токшоу, які не пішли у відпустку і продовжували виходити в етер у червні. Головні теми програми «Вже на часі» на Прямому — критика влади за дипломатичну роботу та (не)захист енергетики, а на майданчику Мосейчук у програмі «Тема» гості ганили владну команду за корумпованість і гадали, як можна зупинити війну, щоб це не вважалося нашою поразкою.
Перерозподіл місць у цифрі
З початком великої війни медіагруп стало менше, але каналів у них побільшало. І от поки готується новий цифровий конкурс у Національній раді з питань телебачення та радіомовлення, «Детектор медіа» розповідає про нові канали, які братимуть у ньому участь. Розпочали перерозподіл цифрових частот два перші попередні цифрові конкурси. Нацрада оголосила конкурс на чотири місця в мультиплексах «Зеонбуду» МХ-1, МХ-3 та МХ-5, який пройде 11 липня. На перемогу претендує 10 компаній. Серед них ще три нові канали медіагруп, навіть попри велику війну. Але це ще не все, пише Наталія Данькова. Які нові канали претендують на появу в етері — читайте тут.
Викриття і маніпуляції
У проєкті «Хроніки дезінформації» мої колеги розібрати тему маніпуляцій і поширення російською пропагандою вигадок про «покращення життя» на тимчасово окупованих територіях Запорізької області. Телеграм-канали окупаційної влади наповнені повідомленнями про благоустрій на ТОТ: ремонти водогонів та доріг, буріння нових свердловин, розвиток інфраструктури. «Запорізький центр розслідувань» з'ясував, що насправді криється за цими новинами і як на них реагують місцеві мешканці.
А тим часом Вадим Міський із командою в новому випуску «Локшину замовляли?» викриває намагання Путіна змінити світовий порядок. Навіщо кремлівський диктатор силкується створити «альтернативу» НАТО? Яким чином авторитарні держави хочуть об'єднатися? І чому Китай занепокоєний зближенням Росії та Північної Кореї?
MediaSapiens пояснює
Артур Колдомасов та Андрій Пилипенко проаналізували, як американські медіа обговорювали результати дебатів між Дональдом Трампом і Джо Байденом та що від того Україні, як це може вплинути на перебіг виборчої кампанії у США та чому ці дебати були особливими.
Інтерв’ю з Батею
Нещодавно завершилися зйомки 16-серійного детективного серіалу «Батя», в якому головну роль виконав Олександр Мельник. Його герой — підполковник поліції Степан Степанович Безбатько, якого всі звуть просто Батя. Він виходить на пенсію і планує жити тихим і спокійним життям. Та з початком великої війни іде на фронт, де дістає поранення. Після лікування Батя повертається додому до доньки Ліди та пристає на її пропозицію стати консультантом у відділку поліції. Прем’єра серіалу очікується цієї осені на каналі «2+2». Після завершення знімального процесу Олександр дав інтерв’ю «ДМ».
«Фільми роблять режисери, а кіно — критики»
Журнал «Кіно-Коло» повернувся. 28 червня у київському Будинку кіно директорка видавничого дому «Антиквар» Ганна Шерман і кінознавець Володимир Войтенко презентували перше друковане число відновленого «Кіно-Кола». Це часопис екранних мистецтв, який почав виходити друком щоквартально ще в 1997 році та здобув репутацію культового видання у професійних колах. У 2008 році його випуск зупинився. Марина Баранівська була на презентації відновленого журналу і довідалась, чому «Кіно-Коло» — це як культовий французький журнал Cahiers du Сinéma, який на початку 1950-х років об’єднав навколо себе журналістів, що критикували старе кіно і виробили концепцію нового, а згодом як режисери почали творити власні фільми.
Наразі це все.
Дякую, що дочитали цього листа до кінця.
Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі, вотсапі та на сайті «Детектор медіа». Увесь зворотний зв'язок також пишіть сюди — мені на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям.
До зустрічі. Переможемо!
Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.
Титульне фото: Getty Images