Матеріали блогу Ірини Федорів на захист лісу на межі Києва та селища Коцюбинського

3 Травня 2012
1870

Матеріали блогу Ірини Федорів на захист лісу на межі Києва та селища Коцюбинського

1870
Ірина другий рік поспіль виступає активним учасником процесу захисту лісу на межі Києва та селища Коцюбинського.
Матеріали блогу Ірини Федорів на захист лісу на межі Києва та селища Коцюбинського

 

•1)    Вулиці у роздерибаненому лісі депутати назвали своїми прізвищами. 1 липня 2011

Креатив селищних депутатів Коцюбинскього, що розподіляють між собою, кооперативами та підставними особами сотні гектарів лісу на околицях столиці, може перевершити лише їхня скромність селищного масштабу.

В матеріалах справи в суді знайшлися факти, які шокували навіть представників прокуратури.

На першій хвилі роздачі лісу в приватну власність у 2008 році в лісі з'явилися вулиці Мальовнича, Травнева, Райдужна, Квіткова, Садова і т п.

У порівнянні із назвами вулиць селища (Паризької комуни, Меблева, Доківська і т. п.), на яких проживають мешканці селища, ці прекрасні назви вулиць - для майбутніх власників котеджів й латифундистів.

Але на другій хвилі дерибану перед місцевими виборами у 2010 році і досі не покарані селищні стратеги вирішили бути менш поетичними і більш сміливими. 

За словами правників, що вивчали матеріали справи, у лісі з'явився бульвар Садовського та вулиця Казимирова.

Принцип підбору прізвищ доволі своєрідний. Їх не знайдуть учні в хрестоматіях з української чи зарубіжної літератури, це не уславлені композитори чи архітектори. Але ці прізвища доволі відомі в селищі.

Садовський - чинний селищний голова смт. Коцюбинське. Казимиров - чинний депутат селищної ради. Щоправда, варто відзначити, що назвали вони ці вулиці не на честь себе, а на честь своїх батьків.

"Батько Казимирова був у нас у свій час селищним головою. Той би фору Черновецькому дав. Як тільки щось було не так, то носив людям і крупи, і пайки," - розповідає коцюбинчанка Олена.

Ну, на честь такої людини не гріх назвати вулицю.

Sadovskyi avenue - у цій справі вершина виклику правоохоронній системі держави. Але принаймні в селищі про покійного батька селищного голови люди відгукуються позитивно.

Пройшов місяць після звернення до Президента й Генпрокурора. 

Повний текст статті читати тут

 

•2)    Януковича й Пшонку у селищній раді не сприймають серйозно, 12 жовтня 2011

Президент свого часу сказав, що у київському лісі, який хоче віддати у приватну власність під забудову влада селища Коцюбинське, не зрубають жодного дерева.

Наступного дня Генпрокурор пообіцяв, що цю справу вивчать й будуть вживати відповідних заходів.

Справу дійсно у прокуратурі вивчили, визнали, що це дерибан й до суду подали численні позови.

Юристи, які працювали в Київраді за дерибанних часів Черновецького, розповідають, що коли треба, прокуратура вирішувала всі питання щодо приватизації земель громади у двох-трьох кількагодинних судових засіданнях.

З моменту зустрічі з Президентом та Генпрокурором і з моменту подання всіх відповідних документів, які зібрали журналісти у справі лісу, пройшло майже півроку.

Селищна рада, де селищний голова Садовський Вадим є членом Партії регіонів, не вірить словам Януковича і Пшонки.

На останній сесії селищної ради більшість депутатів проголосувала за рішення, згідно з яким у лісі будуть зведені багатоповерхові будинки.

Повний текст статті читати тут

 

•3)    Суд захистив ліс і визнав незаконним претензії новоспеченого власника, 10 січня 2012

Як виявилося, Коцюбинська селищна рада не є поодинокою у своїх зазіханнях на роздачу тисяч гектарів київського лісу. 

Сусідній з нею Гостомель пішов тим самим шляхом і так само почав роздавати ділянки з лісом, який понад півстоліття обслуговує київське КП "Святошинське лісопаркове господарство" і який обліковується за Києвом.

Показовим є і той факт, що інтересами Гостомельської селищної ради у цій справі опікувався той самий адвокат, що представляє в судах і Коцюбинському селищну раду - Денис Крайник.

Після довготривалої боротьби за рекреаційний ресурс держави, до якої підключилась і прокуратура, і зрештою Київрада, Феміда нарешті почула й проаналізувала докази у справі згідно з законом.

Проти Нового року Апеляційний суд Київської області виніс рішення на користь лісу і позбавив права власності першого з сотень громадян, яким селищні ради протизаконно роздали ліс у приватну власність.

(Нагадаю, що в Коцюбинському акти на ліс отримали депутати, їхні родичі й близькі, та, згідно з постановою слідчих, підставні особи.

Понад півтисячі гектарів депутатська більшість планує відвести, за вже поширеною практикою, на кооперативи.)

У рішенні суду апеляційної інстанції встановлені факти, які впродовж трьох років журналісти наводили у телесюжетах, статтях, колонках та блогах:

"По справі встановлено, що рішенням Гостомельської селищної ради від 17 вересня 2010 року за N1425-55У передано у приватну власність Ч***** А.М. земельну ділянку розміром 0,1 га для будівництва житлового будинку та господарських споруд за адресою: смт. Гостомель, вул. Щорса **, 27 жовтня 2010 року Ч****** А.М. видано державний акт на право власності на вказану земельну ділянку.

Повний текст статті читати тут

 

•4)    Вікторе Федоровичу, на Вас остання надія, 28 лютого 2012

Дев'ять місяців тому, Ви пообіцяли врятувати ліс. Я передала Вам близько тисячі підписів людей, мешканців Києва та смт Коцюбинське, які просять присвоїти лісу природоохоронний статус Національного парку.

Наступного ж дня я була на прийомі в Генерального прокурора Віктора Пшонки. І він пообіцяв, що це буде контрольна справа.

За цей час пройшли всі суди й жодного рішення на користь прокуратури немає. Програвши апеляцію, прокуратура подала касацію, а потім сама ж її відкликала.

Питання: навіщо було три роки витрачати ресурс на цю справу, щоб потім отак "без бою" здати державний інтерес?

Більше того, коли працівник ГПУ прийшов на сесію селищної ради, де мали розглядати протести прокурора, (вдумайтесь, працівник ГПУ на сесію селищної ради) - його вигнали. Селищний голова комусь зателефонував порадитися, попросив дозволу і вигнав. Я не знаю, хто в державі дозволяє селищному голові з зали засідань виганяти працівників ГПУ.

Сесію оголосили закритою, але члени виконкому й інші працівники могли спокійно заходити і сидіти на сесії.

У судовій справі щодо лісу за позовом Київради та прокуратури міста Києва суддя дала негласно зрозуміти, що законне рішення (я наголошую на слові "законне") вона може прийняти виключно по дзвінку.

Дзвінка, напевно, не було. Суддя побоялася приймати незаконне рішення одноосібно. Вона скликала колегію суддів. Рішення було на користь дерибану лісу. Зараз подана апеляція.

Поки тривають про людське око затяжні й програшні баталії в судах, у лісі з'явився новий паркан, за яким дуже скоро, як кажуть новоспечені власники, побудують 5 багатоповерхівок. А це означає, що без рубки дерев не обійтись. І це автоматично означає, що Ваше слово, Вікторе Федоровичу, порушать.

Повний текст статті читати тут

 

•5)   Паркан будівельників повалили, а екскаватор підпалили, 21 березня 2012

Днями поблизу траси Київ-Житомир будівельники повирубували сосни й поставили будівельний вагончик. 

Повний текст статті читати тут

 

•6)    Ірпінь віддав всі парки під забудову / Відео, 23 березня 2012,

Мер Ірпеня, Скаржинський, пояснює, що парків у місті, яке є рекреаційною зоною, нема:

"У нас парків в місті немає як таких. У нас є зелені насадження... Можливо десь якась є помилка в прийнятті рішення, але вона несуттєва".

Така "несуттєвість" - це всі зелені зони Ірпеня загальною площею близько 20 гектарів. Від місцевої влади, і, це очевидно, таку "несуттєвість" просить зробити не громада, а забудовники.

Не пошкодували навіть зелену зону біля єдиного в Україні реабілітаційного центру для сердечників.

Повний текст статті читати тут

 

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Ірина Федорів, блоги "Українська Правда".
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1870
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду