30 жовтня стартує вітчизняний прокат українсько-французької стрічки «F63.9 Хвороба кохання» режисерів Дмитра Томашпольського та Олени Дем'яненко. Прем'єра відбулася майже рік тому, але прокат перенесли через події в країні. Й ось нарешті фільм виходить для широкого загалу.

Вона - фахівець з інтимних хвороб, він - підкорювач космічних просторів. Вона - ультрасучасна жінка, для якої немає умовностей і табу. Він - сентиментальний екземпляр, який цитує Гумільова і запрошує на побачення в планетарій. І саме ці двоє потрапляють у вир секретних медично-космічних експериментів, якими керує незрима рука партійного боса... В український прокат виходить вітчизняна комедія про цілющу силу любові й суперництво між Сходом та Заходом «за перший секс у космосі».

Сюжет. Вочевидь, автори намагалися зняти фільм «на будь-яку погоду» - комедію у французькому стилі, де за легкою і навіть пікантною лав-сторі заховані всілякі «серйозності». У непретензійній любовній історії головні герої із цілковитих антиподів перетворюються на споріднені натури. Звісно, в процесі цієї метаморфози не бракує комічних ситуацій і непорозумінь. На головну жіночу роль режисери запросили французьку актрису Ніну Сол. Кажуть, потрібен був саме такий, «французький» тип жінки - незалежної, самодостатньої й суперсучасної, яка з легкістю вимовлятиме слово «сифіліс». А космонавта на прізвище Чайка зіграв актор Національного драматичного театру імені Івана Франка, а також улюбленець жіночої телеаудиторії Олексій Зубков.

Світлана Крючкова виступила у ролі професорки Мойжес

Друга лінія фільму - науковий експеримент, у ході якого головна героїня під керівництвом ексцентричної професорки-венеролога робить ціле відкриття: така хвороба, як «кохання», виробляє у «хворих» імунітет від інших захворювань, зокрема й тих, які в народі іронічно називають хворобами кохання. Звісно, це вам не доктор Хаус із його медичними ребусами... Радше - сюжетне втілення сентенції про цілющу дію кохання, яка й дала назву стрічці. Між іншим, для чистоти формулювань автори не полінувалися заглянути в медичний класифікатор та виписати точний медичний шифр цієї недуги - F 63.9.

Головну роль у стрічці зіграла французька актриса Ніна Сол 

 Олексій Зубков в образі космонавта Чайки

Третій і найцікавіший рівень розуміння фільму - шарж на совок у різноманітних його виявах - від абсурдного суперництва за освоєння космосу до подвійної моралі, яка залишається у школі, побуті й громадській думці. Так, саме шарж, - адже через збільшувальне скло гумору автори пропускають найочевидніші рецидиви радянського виховання. Перш за все, у ставленні до інтимної сфери. В СРСР, як відомо, офіційно сексу не було, а неофіційно саме в такий спосіб вирішувалося більшість питань просування кар'єрними сходами. Подвійні стандарти животіють і в пострадянському суспільстві: мовляв, жінка-венеролог - це щось на межі пристойності, а космонавтка-комсомолка, яка за допомогою не завжди безпечних інтимних зв'язків упевнено прокладає дорогу в космос - це майже в порядку речей. Ще одна риса радянського суспільства, більше властива сучасній Росії, - безглузде суперництво із Заходом, яке місцями межує з маразмом. Щоб показати весь цей маразм, автори комедії ще більше відходять від реалістичного жанру й поєднують два маніакальні потяги радянських часів - космос і секс. У «Хворобі кохання» країна, яку ми умовно назвемо «пост-СРСР», конкурує з Францією, США та рештою західного світу - за що б ви думали? За перший секс у космосі. Мовляв, усі країни вже зробили й «це» у стані невагомості. А радянська космонавтика досі пасе задніх... Та щоб раз і назавжди переплюнути суперників, винахідливий розум партійного функціонера пропонує головному героєві - космонавту Чайці - провести цей «експеримент» не на борту космічного корабля, а у відкритому космосі!.. Що з того вийшло... ет, не буду забігати наперед, самі побачите. Звісно, можна дорікнути авторам, що вони жартують із того, що на поверхні: табу на інтимні теми і маніакальної гонитви СРСР за освоєння космосу. А «совок» - він підступніший: криється в деталях. У незначних формах повсякденного життя. Можливо, саме ці, побутові рецидиви заважають нам розпрощатися з минулим значно більше, аніж упередженість до «інтимних хвороб», і так само тягнуть на «розтин» кінематографом. Втім, цього разу режисери обрали саме цю грань радянської ментальності - і це їхнє право.

Гумор. Режисери та актори створили кілька комедійних персонажів другого плану. Це манірний медбрат, який насолоджується своїми пробірками з гонококом, грізно-поважна професорка Мойжес, яка шокує студентів міцними жартами, а також постійний відвідувач кабінету венеролога, котрий із кожного відрядження привозить «сувенірник» (до речі, зіграв підстаркуватого ловеласа кінокритик Алік Шпилюк). Всі вони стають джерелом безперервних медичних дотепів. Проте гумор цієї комедії не скільки чорний, як пікантний, - оскільки й лікарі специфічного профілю - «інтимних» хвороб. Автори запевняють, що всі жарти - з реальної медичної практики, адже лікарі-венерологи консультували їх під час роботи над сценарієм і під час зйомок (як і «лікбези» на тему венеричних захворювань, котрими дещо перевантажений фільм і котрі, на відміну від жартів, уповільнюють дію). І що парижани на прем'єрі стрічки аж за животи хапалися - таким органічним і своїм видався їм цей гумор... Ну а для нас, українців, які частіше жартують про політику, ніж про секс, автори знайшли компроміси. Тут вам і песик, який розгулює у захисному комбінезоні «СРСР», і «політично благонадійна» космонавтка на ім'я Головач Лєна (спробуйте вимовити в голос це милозвучне поєднання).

Взагалі-то, прем'єра фільму мала відбутися ще в День Святого Валентина. Адже це свято всіх, хто має «діагноз» F 63.9 - кохання. Однак через тодішні події її довелося перенести. Потім через ситуацію в Криму й на Донбасі було важко знайти вдалий момент для виходу комедії. Цей «вдалий» момент так і не настав, проте автори таки зважилися випустити фільм у вільне плавання, щоби навіть (саме) за наших реалій він міг когось підбадьорити й розважити.

Фото - кадри зі стрічки