Дорогий пшик на «Планеті мавп»

Дорогий пшик на «Планеті мавп»

30 Квітня 2014
11664
30 Квітня 2014
15:02

Дорогий пшик на «Планеті мавп»

11664
Ілларіон Павлюк нарешті вирішив оприлюднити середній рівень коефіцієнту розумового розвитку українців. І це, здається, єдина сенсація, озвучена в «Планеті мавп». 106 балів ‒ це більше, ніж у японців, і трохи менше, аніж у мешканців Гонконгу
Дорогий пшик на «Планеті мавп»
Дорогий пшик на «Планеті мавп»

На тлі буремних подій останніх днів якось загубилася довго анонсована прем'єра документального фільму «Планета мавп. Куди зникають розумні діти?» на каналі «Україна». Але пропустити її, з огляду на ті самі анонси, що не просто натякали, а буквально кричали про чергову сенсацію від творців «ДНК. Портрет нації» та «ДНК нації - 2. Шукайте жінку», не випадало.

 

Тож 21 квітня, на другий день пресвітлого Великодня, посполиті, спраглі чергової порції наукових відкриттів імені Ілларіона Павлюка, зручненько вмостилися перед своїми зомбоящиками.

 

В очікуванні чогось неймовірного, звісно ж, бо чого було ще чекати, коли тобі всі вуха продзижчали: «Канал "Україна" отримав сенсаційні результати дослідження інтелектуального рівня українців. Розкрита таємниця української приказки "Чому ми бідні? Бо дурні! А чому дурні? Бо бідні". Чи так це? У чому першопричина всіх бід українців? Відповіді - у новому унікальному проекті, документальному фільмі-провокації "Планета мавп. Куди зникають розумні діти?"».

 

Ну, нарешті, подумалося, зараз на мене зійде просвітлення з телевізора, а завтра мені різко підвищать зарплатню. Або ж я виграю в лотерею.

 

Та не так сталося, як гадалося. На початку в новому й, вочевидь, недешевому фільмі його автор Ілларіон Павлюк у ролі оповідача справді інтригує. Передусім - масштабами експерименту, який наважилася провести творча група з допомогою соціологів і 1200 громадян України, які би являли собою точний портрет країни.

 

Експеримент полягає у вимірюванні IQ нації. Не більше й не менше. Для цього кандидат соціологічних наук формує ретельну соціологічну вибірку з мешканців України в усіх регіонах, які б відповідали певним параметрам. За чистотою складання тесту стежить авторитетна аудиторська фірма з міжнародним статусом.

 

За 30 хвилин учасникам експерименту треба виконати 40 завдань.

 

Поки десь за кадром нещасні псують папір, причому кожен тією мовою, якою він думає (українською чи російською), глядачеві наочно показують, яка цифра коефіцієнту розумового розвитку відповідає імбецильності, дебільності чи нормальності. Паралельно інформують про середній IQ успішних націй. І перший сюрприз у цій низці - Росія та США мають однаковий рівень розумового коефіцієнту - 95. Проте найвищий він у мешканців Гонконгу, Японії та Південної Кореї, а найнижчий - у країнах Африки.

 

Далі нарешті інтрига починає розкриватися, і перший її етап щодо українців - тест показав, що в нас аж 18% населення має коефіцієнт розумового розвитку нижчий, ніж у приматів. Тоді як у розвинених країнах цей відсоток становить лише 5%.

 

Тим часом деякі примати, і тут уже автори фільму переносять глядача до Центру дослідження цих самих приматів у штаті Айова, США, демонструють IQ 95 балів.

 

Сцени з мавпами, під час яких біологи з законною гордістю демонструють успіхи своїх вихованців, займають більше половини всього хронометражу. І все це для того, аби довести очевидну істину: мавпочки, хоч і розумні й емоційні, але людям програють, незважаючи на високий IQ. Адже не мають абстрактного мислення. Оце й є відповідь на запитання фільму - чому примати, попри всі свої досягнення в розпізнаванні речей на слух чи опануванні мови жестів, не квапляться вирватися з вольєрів на свободу.

 

Такий надзвичайно розлогий лірично-біологічний відступ знадобився авторам для того, щоб перейти до особливостей розвитку дітей людських.

 

Хоча, як на мене, кадри з мавпами мали вигляд таких собі вставних новел, притягнутих до теми фільму за вуха. Та й на сенсацію претендувати не можуть. Адже таких спостережень за приматами повно в мережі. А отже, незрозуміло, навіщо було витрачати гроші на дорогі перельоти знімальної групи до США й назад.

 

Тим часом Ілларіон Павлюк нарешті вирішив оприлюднити середній рівень коефіцієнту розумового розвитку українців. І це, здається, єдина сенсація, озвучена в «Планеті мавп». 106 балів - це більше, ніж у японців, і трохи менше, аніж у мешканців Гонконгу. Тобто українці вийшли на друге місце серед народів світу, де проводилися подібні дослідження.

 

А ось, скажімо, для експерта фільму, етнопсихолога Наталії Стефаненко, такі результати тестів стали цілком очікуваними, адже вони цілком корелюють із висновками ООН, яка проводила власні дослідження рівня освіченості в різних країнах.

 

Отож, країна у нас не лише освічена, але ще й має високий рівень розвитку інтелекту. Далі починаються спроби відповісти на запитання, чому ж ми такі бідні? Тому, що дурні, чи навпаки?

 

І ця частина фільму відгонить відвертим аматорством. Тут нема навіть натяку на якусь сенсацію, бо всі рецепти, як виховати успішну дитину, давно відомі всім, хто бодай раз на рік зазирає на форуми матусь, заклопотаних раннім розвитком своїх чад. Або ж спорадично натикається на статті в інтернеті про нові методики цього самого розвитку.

 

Як на мене, запрошувати купу соціальних і звичайних психологів, щоб розповісти аудиторії банальності на кшталт тієї, що дитину треба виховувати не заборонами, а вибудовуванням гармонійної системи взаємодії зі світом, не варто було.

 

Хіба що це розраховано на глядача геть темного, який щойно виліз із вольєра для геніальних мавп і вирішив зійти на вищу гілку еволюції. Народивши для початку дитину від української жінки.

 

Куди зникають розумні діти, всі чудово знають. Система заборон, із яких переважно складається так зване виховання в традиційній родині, заважає плекати в дитини цікавість до життя, а отже блокує її успішність у майбутньому.

 

Тобто, за висновками Ілларіона Павлюка, рецептами для безталанної української нації може бути лише правильне виховання дітей. Ну, хто б із цим сперечався! Але ж до чого тут рівень розумового розвитку?

Тим паче, у фільмі наводять приклади найбільших невдах по життю, які мали IQ в 200 балів, тож напрошується висновок, щастя й успішність ніяк не залежать від коефіцієнту розумового розвитку.

 

І що тепер робити цілій українській нації, що посіла друге місце в рейтингу народів із найвищим IQ? Повісити на груди таблички з утішними цифрами й кинутися на всі паперті Європи жебрати?

 

«В останні місяці українці зробили все для того, щоб у нас з'явився новий реальний шанс змінити країну, змінити наше життя на краще. Українці щирі у своєму прагненні побудувати для себе і своїх дітей нову щасливу країну. Але часто натикаються на нерозв'язні питання: що ми робимо не так? Чому нам ніяк не вдається зробити те, що вже давно зробили інші нації? Цей новий документальний проект телеканалу "Україна" якраз про те, що робити далі», - знову цитата з сайту каналу «Україна».

 

І саме про те, що нам робити далі, у фільмі - ані слова. А шкода, бо ж видовище обіцяло бути цікавим. Ну, принаймні дорогим воно вже точно стало.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
11664
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду