Телевізійний простір минулого тижня справляв дивне враження «країни навпаки»: маніпуляції щодо майдану та подій навколо нього на деяких каналах просто зашкалювали, не маючи жодного стосунку до реальності.

Для глядача з глибинки, який не може на власні очі пересвідчитися, що ж там, на Майдані Незалежності, відбувається насправді, «головні канали країни» творять паралельну дійсність, у якій майданівці постають суцільними неробами, котрі не знають, чого хочуть, і лише проїдають чужі гроші на тих клятих майданах. Але це ще півбіди. Головне - в штабі спротиву засіли справжні зарізяки, яких хлібом не годуй - дай познущатися з волонтерів, пограбувавши їх, побивши і зганьбивши.

Надто показовою в цьому плані була історія, розкручена телеканалом «112 Україна». 7 січня в прямому ефірі тут виступила така собі Лідія Бєлашова. Яка дуже невпевнено розповіла, як її з подругою 31 грудня затримала охорона майдану, пограбувала й зганьбила, пронісши «із голою задницею» через весь майдан.

Дівчина ж тим часом займалася дуже шляхетною справою - збирала кошти у скриньку благодійного фонду на лікування онкохворої дівчинки. І от саме ці гроші майданівці в неї відібрали. Більше того, вони ще й украли її особисті кошти й речі. У прикрому інциденті волонтерка прямо звинуватила коменданта майдану, нардепа від «Свободи» Михайла Блаватського.

Жодних доказів того, що з нею сталося, гостя «112» не навела. І, можливо, цей інцидент, оприлюднений на не надто популярному ресурсі, й залишився б на інформаційних маргінесах, якби його не підхопили канали загальнонаціональні. Таких, незважаючи ні на що, готових говорити «всю правду» про майдан, хай і неприємну, увечері 8 січня виявилося три - «Україна», «Інтер» та ICTV.

У «Событиях» о 19-й на початку сюжету послалися на те, що новину про грабунок волонтерки на майдані подав «один із супутникових каналів». У «Подробицях» кореспондент - автор сюжету прямо називає цей супутниковий канал.

У сюжетах обох новинних програм представлено як потерпілу сторону (синхрони Лідії Бєлашової), так і обвинувачених майданівців.

Проте в глядача від усього того складається враження - якщо волонтерка готова піти навіть на репутаційні жертви, аби добитися справедливості, то коменданти майдану, навпаки, роблять усе, аби приховати правду.

Канал «Україна», програма «События»:

«Игорь Крымов, корреспондент: Эта девушка в эфире спутникового канала называет себя волонтером благотворительного фонда. Собирала деньги на лечение детей, в том числе и на евромайдане. Его охрану обвинила в грабеже. Говорит, у нее силой отобрали пожертвования.

"В сумке лежали мои личные деньги, которые они тоже забрали. Потом они начали меня заламывать. Меня 4 человека заламало как преступницу".

Игорь Крымов, корреспондент: Девушка винит коменданта майдана Михаила Бловацкого. Мол, по его указанию у нее забирали деньги. Тот все отрицает.

Михаил Блаватский, комендант евромайдана: Вона мене не може впізнати. Я... комендант на майдані. В перший раз чую, що є якісь люди, які постраждали від дій працівників майдану. Це взагалі провокації, які не підпадають під здоровий глузд».

«Інтер»

«Лидия БЕЛАШОВА, волонтер: "Меня два человека взяли за руки, двое взяли за ноги. Задрали мне юбку и с голой задницей понесли по Майдану. Я говорю - я обращусь в милицию. Они - а нам милиция не страшна. Милиция с народом".

Ольга Билык, пресс-секретарь управления ГУ МВД в Киеве: "Попередньо лікарі вже діагностували численні забої м'яких тканин та гематоми".

Евгений Оноприенко, корреспондент: В милицию девушка все-таки обратилась. Правоохранители отреагировали - сегодня пришли на Майдан.

Ольга Билык, пресс-секретарь управления ГУ МВД в Киеве: "До них вийшли народні депутати та сказали, що їх не пропустять до будинку до самого приміщення, для проведення жодних процесуальних дій".

Евгений Оноприенко, корреспондент: На Майдане историю с издевательством над волонтерами трактуют по-своему.

Евгений Белецкий: "Ну, говорят, что люди собирали деньги и реально на себя их тратили. Сами себе забирали их".

Евгений Оноприенко, корреспондент: Комендант майдана пытается избежать интервью. Но все же удается получить его комментарий. Он поясняет: ящики для сбора средств не на нужды Майдана или без разрешения комендатуры Майдана - запрещены.

Сергій Аверченко, народный депутат Украины: "Ці скриньки, які ми забираємо щоденно від людей, які тут хочуть підживитись на грошах Майдану. Я сказав - люди добрі, це гроші святі".

Евгений Оноприенко, корреспондент: Для защиты от тех, кого комендатура Майдана называет нечистыми на руку, создали подразделение, которое активисты назвали финансовой полицией. На Майдане - своя денежная политика. Пожертвования здесь принимают в специальные пластиковые ящики. Стоит на территории появиться волонтеру, который собирает деньги, пускай даже на лечение ребенку, он уже вызовет подозрение охраны. Евгений показывает, как выглядит официальный ящичек Майдана.

Евгений Белецкий: "Тут написано "ШТАБ", полностью оно опечатано. Это идет с профспилок. А обычные - они ставят картонные и у них нема росписей, которые есть вот здесь".

Евгений Оноприенко, корреспондент: Лидия демонстрирует документы - она волонтер благотворительного фонда. Бумаги предъявляла и охранникам. Но их порвали. Одного из обидчиков девушка узнала.

Лидия БЕЛАШОВА, волонтер: "Я узнала фамилию вот этого мужчины - это народный депутат Блаватский Михаил Васильевич".

Михаил Блаватский, народный депутат Украины: "Нікого там не образили. Нікого там не обідили, якщо їх виводили. Якщо вони займалися провокацією свідомо. Ми таким не займаємося. Ви бачите, на Майдані порядок"».

Тобто в результаті цих усіх розслідувань вийшло слово Лідії Бєлашової проти слів комендантів майдану. Бо ж ні відео, ні фото, які б зафіксували знущання з волонтерки з боку майданівців, ніде поки що не випливло. І це більш ніж дивно, якщо взяти до уваги повальну нині пошесть у вигляді стрімінгу.

У «Надзвичайних новинах» на каналі ICTV натомість вирішили перевірити інформацію з інтернету, буцімто Едуард Леонов, один із комендантів майдану і народний депутат від «Свободи», краде гроші зі скриньок для пожертв майдану на власні потреби.

І буцімто за це його звільнили з посади коменданта. Взявшися за перевірку чуток, кореспондент посилається на анонімне джерело, називаючи його комендантом майдану й цитуючи: «Це звичайна ротація, бо люди втомилися». Далі робота пішла в стандартному режимі. Автор узяла коментар у самого Едуарда Леонова, який відхрестився від обвинувачень тим, що отримує депутатську платню, а свої кишенькові гроші кладе в скриньку для пожертв. Тобто виходить, що він, окрім депутатської зарплати, має ще якісь доходи у вигляді кишенькових грошей невідомого походження.

Загалом же таких скарбничок, зауважила автор перед тим, дев'ять. Усі вони стандартної форми, опломбовуються, а гроші з них виймаються ввечері у присутності політиків і громадськості.

Нардеп від «Свободи» уточнив, що нині за добу збирають 100 тисяч гривень, якщо на початку майдану збирали 400 тисяч. І це заледве покриває половину потреб майдану. Використали тут і синхрон пенсіонерки, котра з кожного надходження кидає в скриньку на майдані частину своєї пенсії.

Окрім підігрівання підозр у фінансовій нечесності лідерів майдану чи їхнього зловживання довірою людей, цей конкретний сюжет більше нічого не досяг. Бо тут очевидно протиставляються шалені гроші, що їх, в уявленнях «маленького українця», збирають на майдані опозиційні політики, з дуже скромними пожертвами пенсіонерів, які віддають майдану останнє й не мають із того жодної користі. І взагалі, якщо нинішні пожертви складають половину потреб, то хто ж тоді докладає другу половину? Запитання кореспондент чи то не поставила, чи то його вирізали під час монтажу.

Лідія Бєлашова, втім, 8 січня не заспокоїлася й прийшла до вже рідної для себе студії «112» уже з керівником благодійного фонду, який нібито й збирає кошти для онкохворої дівчинки. З огляду на те, що адресу сайту цього фонду на екрані вивели з помилкою, готувався ефір спонтанно. Мети своєї - довести, що жертва майданівської охорони не підставна, а справді працює на благодійний фонд, цей ефір нібито досяг. Але з доказами проти грабіжників із «великого майдану» знову не склалося. Бо жодних доказів, окрім слів самої гіпотетичної жертви, досі немає.

Ввечері того самого дня на тому ж таки «112» показали розслідування «Гром-ТV» про насильство на майдані. Автор цього розслідування, журналіст Андрій Павловський, змонтував у своєму сюжеті дві (чи навіть три) історії, кожна з яких викладає негативну сторону Майдану.

Лідія Бєлашова теж потрапила в об'єктив камер «Гром-TV», показавши знову свої тілесні ушкодження (великий палець на правій руці своїм виглядом дуже відрізняється від пальця на лівій, і це - ознака того, що того пальця вивихнули майданівці). Драматичні кадри, як якогось чоловіка несуть за руки-ноги і які чомусь потім потрапили до прямої трансляції й Андрія Дрофи з того ж таки каналу «112 Україна», змінюються кривавою історією з начебто катуванням у підвалах КМДА людини, яку свободівці запідозрили в розповсюдженні наркотиків, і відтак поламали їй ногу.

Цікаво, що згодом на цей сюжет відгукнувся народний депутат Олександр Бригинець на своїй сторінці у ФБ: «Я звертаюся до телеканалу "Гром-TV" з проханням надати координати людини, яка в одній із телепередач дезінформувала глядачів, звинувативши представників ВО "Свобода" у діях, яких вони не скоювали.

Враховуючи те, що адреси телеканалу неможливо знайти, то звертаюся до телеканалу публічно.

У сюжеті розповідалося про катування невідомими особами одного з активістів майдану Володимира Яременка (жителя Сумської області), який після побиття отримав кілька переломів на нозі та забій грудної клітини. Один із учасників сюжету, нібито свідок подій (Олександр), заявив, що люди в масках, які нібито забрали Володимира з майданівського сумського намету і побили - це були представники ВО "Свобода".

До мене звернулася громадянка, яка переконана, що так званий свідок подій бреше, адже вона особисто знайома з постраждалим Володимиром, який розповідав їй, що його побили представники міліції. Тому вона просить допомогти знайти свідка (Олександра), щоб подати на нього до суду за надання неправдивої інформації.

Як розповіла жінка, 30 грудня 2013 року вона провідувала у Київській міській клінічній лікарні №12 товариша, разом із яким у палаті лежав той самий Володимир Яременко з Сумської області з травмами ніг та забиттям тіла. Він розповів, що був в охороні майдану і його били, погрожуючи, що якщо він знову з'явиться на майдані, то добром це не закінчиться. Коли жінка запропонувала Володимиру написати заяву в міліцію, то він відмовився, посилаючись на те, що його били "мєнти".

31 грудня Володимир розповів цій жінці, що до нього приходили в лікарню і залякували. Попередили, що якщо він дасть свідчення проти "мєнтів", то його "закопають в лісі". Проте погодився дати свідчення депутатам в присутності телеканалів.

Я і журналісти 5 каналу погодилися зустрітися із потерпілим. Але у призначений день зустрічі - 5 січня - пацієнта у лікарні вже не було (як сказали медсестри, він виписався 3 січня).

Але залишається дивним, що це стосується людини, яка перенесла операцію і у нього була зламана стопа. Наразі Володимира розшукує громада шляхом оголошень та за допомогою соціальних мереж. Виходячи з тієї інформації, яку я маю, Володимир змушений був залишити лікарню під тиском влади для того, щоб не дати те саме інтерв'ю, можливість якого я обговорював і з ініціаторами інтерв'ю, і з журналістами по телефону. Більше того, на мою думку, згаданий сюжет на телеканалі "Гром-TV" і та дезінформація, яку озвучив так званий Олександр, є або частиною, або наслідком тиску. Виходячи з цього, я підтримав ініціативу виборців і взявся допомогти розшукати згаданого Олександра і допомогти громадянам підготувати відповідний судовий позов».

Тим часом, у студії «112» 8 січня цей сюжет дивився в якості гостя Сергій Поярков, один із організаторів автомайдану. Невгамовний активіст, приголомшений видовищем, намагався пояснити: позаяк майдан - це живий організм, у ньому можуть відбуватися всякі явища, в тому числі й негативні. Але він був свідком, як акуратно охорона майдану виводила за барикади п'яних чи безхатьків. Урешті-решт активіст запропонував журналістові разом поїхати на майдан і показати його розслідування керівникам Штабу спротиву.

А «Гром-ТV» 14 січня проводить прес-конференцію Володимира Яременка, того самого чоловіка, якого начебто катували в застінках КМДА, модерує конференцію той самий журналіст Андрій Павловський. В прес-конференції бере участь афганець Валентин Лихоліт, який підтверджує існування «кімнати катувань», кажучи, що це було ініціативою «трьох дурнів», «не від "Свободи", не від якоїсь партії. Два охранніка і один волонтер займались цим ночами».

Якщо не полінуватися й порівняти два ролики з «розслідуваннями» «Гром-TV», то дуже легко помітити суперечності в свідченнях жертви «трьох дурнів». Ну, хоча б таку. У першій версії опису тортур жертва каже, що її накривали простирадлом, а на прес-конференції вже простирадло перетворюється на матрас. Треба думати, що на цьому ці й подібні історії не завершаться, адже багато запитань все одно залишаються відкритими.

Тим часом «Подробиці» на «Інтері» в неділю, 12 січня, продовжили вражати тупістю маніпуляцій. Як відомо, тоді відбулося чергове Народне віче на Майдані Незалежності. Від попередніх це зібрання вирізняли більш-менш чітко артикульовані плани дій опозиції щодо влади.

Проте на каналі «Інтер» із меседжів Арсенія Яценюка зробили нарізку, в якій голова ОО «Батьківщина» постав не політиком, а якимось бевзем, що не розуміється ні на політичній ситуації, ні на людських настроях.

Приміром, одна з начиток ведучої Крістіни Суворіної запевняла, буцімто Арсеній Яценюк запропонував перейменувати спецпідрозділи міліції «Грифон», «Беркут», «Сокіл», але як саме перейменувати - не сказав. Це брехня, бо всі, хто бачив його виступ у прямому ефірі на 5-му каналі чи в інтернеті, чули: опозиціонер на майдані пропонував їх просто ліквідувати.

Другий момент - теж суто маніпулятивний. Коли ведуча говорила, що опозиція доручила Борису Тарасюку у США озвучити вимоги майдану, вона підкреслила: які саме це вимоги, на майдані не уточнили. Насправді ж усі, хто мав бажання, могли пересвідчитися: на вічі йшлося про вимогу до уряду США запровадити санкції проти міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка й усіх причетних до побиття майданівців чиновників.

Ну, й третій, найбридкіший у моральному/аморальному плані маніпулятивний момент - подача в «Подробицях» ситуації з побиттям Юрія Луценка в ніч з 10 на 11 січня під Святошинським РВВС. Для початку навели цитату з Ірини Луценко, що її Юра намагався попередити бійку між «Беркутом» і мітингарями, які намагалися визволити засуджених. Але далі ведуча сказала, що в інтернеті викладено відео, як Луценко розмовляє з «Беркутом», і пропонує подивитися його в режимі «без коментарів». Пряма мова екс-міністра до спецпризначенця, яку всі охочі наступного дня змогли побачити у відео газети «День»: «Ти сам знаєш, що ти підарас, і всі знають, що ти підарас, і вранці ти встанеш, знаючи, що всі знають, що ти - підарас!».

На «Інтері», не вказавши джерело відео, подали цей фрагмент без будь-якого контексту (насправді до цього Юрій Луценко, деякий час перебуваючи в автобусі з «Беркутом», намагався переконати силовіків виконати вимоги протестуючих). Лайку екс-міністра МВС у «Подробицях» запікали, і це пікання ще в більшій мірі виставляло Луценка як людину, яка поводиться начебто абсолютно неадекватно.

Наступного дня газета «День» виступила з заявою про те, що відео в багатьох виданнях та блогах вирвано з контексту й опубліковано з порушенням авторських прав.

Тим часом інші загальнонаціональні канали, навіть Перший національний, головну інформацію про те, що відбувалося на Народному вічі 12 січня, все-таки до глядача донесли переважно адекватно, розповівши про головні меседжі опозиції та вимоги майдану, а також не забувши й подати репортажі про автомайдан.

Хоча одну з головних тез, якої вже й не чекали від опозиції, а саме - звернутися до ЄСПЛ якомога швидше розглянути справу Юлії Тимошенко, глядачеві повідомили лише на каналі... «112». Тут паралельно з 5-м каналом вели пряму трансляцію Народного віча. Але, якщо на 5-му примудрилися перервати трансляцію так, що скандування майдану «Юлі-волю!» до ефіру не потрапили, то на «112» цей фрагмент таки транслювали. З цього приводу адвокат Юлії Володимирівни Сергій Власенко зробив запис на своїй сторінці в ФБ, що Петро Порошенко віддав команду вилучати всі згадки про його підзахисну на підконтрольному каналі.

Хтозна, чи відповідає це дійсності, але промову Петра Олексійовича на Народному вічі 5-й транслював, не пропустивши «ані коми, ані тої титли». Що вже давно нікого не дивує.

Водночас найбільше все ж таки вразив 12 січня канал «Україна», який узагалі не повідомив глядачів ані про Народне віче, ані про автомайдан, ані про Всеукраїнський форум представників всіх євромайданів країни у Харкові. Зате полякав «васильківськими терористами» й теж, як і «Інтер», показав відео з начебто неадекватним Луценко. Те, що канал «Україна» подає актуальні події якимись «хвилями» - то більш-менш адекватно, а іншим разом - як кажуть, «за гранью» - помічають, треба думати, й прості глядачі. Може, варто якось визначитися, колеги?

А тепер, як колись казали, «про культуру». Це я про довгоочікуваний і анонсований як цикл розважально-пізнавальних блокбастерів проект «Великі мрійники» вирбництва Film.ua та Signal Red на тому ж такі каналі «Україна». Головне враження від цих 45-хвилинок, які демонструвалися з 6 до 10 січня в ранньому передпраймі, - грандіозна робота!

П'ять художньо-документальних фільмів - це історії про видатних людей минулого. Жуль Верн, Леонардо да Вінчі, Нікола Тесла, Архімед і Костянтин Ціолковський - кожний із них, звісно ж, вартий цілого серіалу. Але...

Попри всю масштабність проекту, найпрогресивніші технології, використані під час роботи, й безумовний подвиг усіх, причетних до його створення, є дещо, що заважає сприймати ці фільми як гідних конкурентів докудрамам британської ВВС.

По-перше, не зовсім зрозумілий принцип добору героїв. Чому саме ці, а не інші, внесок яких у розвиток людства був не меншим?

По-друге, чому почали з Жуля Верна (XIX ст.), продовжили Леонардо (XV - поч. XVI), далі пішов Ніколо Тесла, який завершив земне існування в 40-х роках століття двадцятого, повернулися в античність (III ст. до н.е.), і закінчили цикл Ціолковським, сучасником Тесли?

Логічніше, мабуть, було би почати з Архімеда й закінчити Теслою, якщо йти за хронологією подій.

Як людина, що виросла на романах Жуля Верна, цікавилася античністю та добою Відродження, не пропустила загадок найтаємничішого генія Ніколи Тесла в літературі та кіно, а ще читала в дитинстві роман Олександра Бєляєва «Зірка КЕЦ», не можу не поділитися розчаруванням після перегляду цих блокбастерів.

Їм бракує глибини й драйву. Деякі фільми взагалі знято в жанрі навчальних фільмів для школярів. Ну, а «Повелитель чисел» про Архімеда взагалі викликає в пам'яті давній радянський мультфільм про цього античного математика. Там іще пісенька була: «У Гиерона, Гиерона, Гиерона /Была корона!».

Занадто вже всі ці фільми ілюстративні й жодного нового знання або ж бодай нових спекуляцій на тему, в них немає. Вони всі рівні й круглі аж так, що нема за що зачепитися. Скажімо, шанувальники Тесли давно знають, що Тунгуський метеорит з великою ймовірністю - ніяке не небесне тіло, що впало в тайгу, а вибух, спровокований бездротовою передачею енергії на відстань. Тобто - один із засекречених експериментів Тесли. У блокбастері студій Film.ua та Signal red про це немає навіть згадки.

Про дар Жуля Верна бачити майбутнє сказано хіба що побіжно. Тим часом нині вже відомо, що саме цей фантаст виявився справжнім Нострадамусом і передбачив усі етапи людства на його шляху технічним прогресом. У тому числі - й війни та інші катаклізми XX століття.

Ну, а фільм про Ціолковського вражає абсолютно некритичним ставленням до того, як герой під час свого ювілею, що святкувався в 1933 році на державному рівні в СРСР, дякував «народному уряду й трудовому народу» за тепер, що всі разом нині працюють над втіленням споконвічної мрії людства - завоювати космічний простір.

Блокбастер, здається, - це не лише великий бюджет, а передусім продукт, який рве мозок. Відтак порівняння «Великих мрійників» із проектами «1941» та обома «ДНК нації», що демонструвалися на «Україні» з величезним успіхом, - не на користь перших.

Завершуючи тему «культури», не можу не згадати день і вечір 6 січня. У понеділок абсолютна більшість загальнонаціональних каналів настільки захопилася різдвяними святами, що забула: саме 6 січня народився Василь Стус. І лише канал «Культура», відповідаючи своїй назві, показав програму «Діалоги», де Василь Герасим'юк розмовляв із сином поета Дмитром Стусом.

Ішлося про потребу притишувати емоції в поезії того століття, де були Заксенхаузен, Бабин Яр, голодомори й криваві війни з не менш кривавими революціями. І про вражаючу історію одного вірша, початкова редакція якого дуже відрізнялася від остаточної саме через потребу «притишувати емоції». Тим не менше, Василь Герасим'юк таки прочитав першу редакцію вірша Василя Стуса, написаного під враженням того, яких зусиль коштувало йому все-таки виїхати з зони до смертельно хворого батька. І це була Поезія...

Фото - film.ua