Так, директор із репертуару мережі кінотеатрів «Лінія кіно» Людмила Добровольська переконана, що більшість українських фільмів створюється без огляду на запити сучасного глядача і дистрибуторів. А директор кінотеатру «Жовтень» Людмила Горделадзе зауважує, що такі звичні для іноземних виробників речі, як маркетингові технології і стратегії, для нашої країни - terra incognita. (Детальніше про пошуки консенсусу режисерів і дистрибуторіву під час круглого столу кіноринку  читайте у наступному матеріалі «Детектор медіа»).

Разом із тим пані Горделадзе нагадує: уявити сьогодні ситуацію, що український фільм переживає бум у всіх 400 кінозалах в Україні, складно. І це питання не лише кількості фільмокопій чи реклами, а й роботи з глядачем. Так, «Жовтню» вдалося створили попит на фільми для інтелектуальної аудиторії та структурувати її за тематичними залами. Однак цей кінотеатр для України - виняток. Такі орієнтовані на комерційні стрічки мережі, як «Лінія кіно», касовими зборами українських фільмів розчаровані. Їхні представники радше готові заявити продюсеру «нам це нецікаво», аніж підтримати вітчизняного виробника.  

В той же час представники Держкіно очікують на інтерес широкого кола глядачів. «Ці фільми повинні зацікавити широку аудиторію, починаючи з дітей і до пенсіонерів», - каже начальник управління державного регулювання та реалізації кінопроектів Державного агентства України з питань кіно Станіслав Притула.

Стрічки на шанувальників українського кіно очікують розмаїті. Це і п`ятизіркові, як на українські стандарти, твори («Поводир» чи «Брати. Остання сповідь»), і легкі ліричні історії («F 63.9 - хвороба кохання»), і видовищні дитячі фільми («Трубач»), і лубочний гумор («Хроніки»).

Значну частину 12 фільмів, що готуються до прокату, створено у копродукції. Ще одна спільна особливість презентованих проектів - найкращі з них прийдуть до українського глядача за стандартною схемою - після участі у міжнародних кінофестивалях. Іншої системи українські дистрибутори і продюсери ще не винайшли.

Не смішно і про війну

До жанру драми можна зарахувати відразу дві амбітні прем'єри майбутнього - «Поводир» і «Брати. Остання сповідь». Події у першій з них - стрічці Олеся Саніна - охоплюють Радянську Україну початку 1930-х років: часи індустріалізації, колективізації, голодомору та знищення інтелігенції. За сюжетом, подорожній сліпий музикант Іван Кочерга та його поводир, американський хлопчик Пітер Шемрок переживають драматичні події й пригоди.  

Зйомки «Поводиря» розпочалися 2007 року. Нині, як розповів продюсер стрічки, засновник компанії «Пронто фільм» Ігор Савиченко, виробництво картини завершено, доводиться до ладу кольорокорекція. Після участі у міжнародних кінофестивалях фільм має вийти в прокат у березні наступного року або у 2015-му.

Кадр із фільму «Поводир»

За трейлером, картина обіцяє бути видовищною і змусить тендітних панночок зомліти. Кров, кохання, благородство і зрада - таких контрастів у стрічці не бракує.

 Окрім співачки Джамали, у стрічці задіяно ще одного діяча

            сучасної української культури - поета й письменника Олександра Ірванця

Бюджет фільму - близько 16,6 млн грн.

Ще один проект «Пронто фільм» - «Брати. Остання сповідь». Стрічку Вікторії Трофіменко створено за мотивами роману Торгні Ліндгрена «Джмелиний мед». Це не сюжет уже знаної в Україні «Солодкої Дарусі» Марії Матіос, однак «своєрідний міжкультурний експеримент»: реалії шведської сім'ї перенесено у високогір'я стародавніх Карпат. 

Фото зі знімального майданчика фільму «Брати»

На перший погляд, ця природа і високі почуття - рай. Однак «Джмелиний мед» - це десятиліття страждань двох немічних братів, серця яких крають не так хвороби, як непримиренний двобій. Психологічні баталії відбуваються у високогір'ї Карпат.

Фото зі знімального майданчика фільму «Брати»

Прем`єра фільму відбулася цієї осені на Міжнародному індійському кінофестивалі класу «А», де він представляв Україну у конкурсній програмі.  За рік із «Братами» обіцяють познайомити із українських глядачів.

Бюджет - близько 16 млн грн. Окрім державного фінансування картину, кошти було знайдено шляхом краудфандінгу (близько 3 тис грн.) та завдяки  «Пронто фільм» (близько 4 млн грн).

Ще одна драма вибухової сили має вийти у «КП студії». Фільм для сімейного перегляду «Це я» режисер картини Анна Акулевич від початку задумувала у 3D. Паралельно зйомки велися і в аналоговому варіанті. Спочатку проект мав назву «Ріпка», потім - «Алін». Бачать його автори як «фільм про нещадне кохання, руйнівну силу любові та соціальні відносини» з головною героїнею-підлітком. Дати виходу у прокат під час презентації не повідомляли.

Бюджет - близько 8 млн грн. Наполовину фільм фінансується Держкіно.

Любов і діагноз

Кохання - тема, і для українського кіно невичерпна. Фільми про амурні справи широкій аудиторії запропонували відразу кілька митців.

Найкасовішим обіцяє стати стрічка вітчизняно-турецького виробництва «Люби мене». Україну в подружній копродукції представляє Марина Ер Горбач - випускниця КНУ театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого та Варшавської кіношколи Анджея Вайди. Її турецький колега - Мехмет Бахадир Ер є молодим кінематографістом-багатостаночником, що поєднує ремесла режисера, актора, сценариста й продюсера.

Це вже друга стрічка подружжя. Розпочинали Ери з «Гарчання чорних псів» (2010), заявивши про себе на понад 40 міжнародних та відразу у двох «широких кінопрокатах» у Туреччині.

«"Люби мене" - це кіно про сильне кохання і його найбільшого ворога - страх, який виправдовує невільність», - каже про новий фільм Марина Ер Горбач. За сюжетом, це відверта історія утриманки й молодого турка, якого перед весіллям привезли до Києва «розважитися». Оповідаючи її, режисери поєднують романтичну комедію та реалістичну драму.

 Кадр із фільму «Люби мене»

У стрічці задіяно акторів із обох країн. Провідні ролі виконують актриса театру Вікторія Спесивцева та молодий турецький талант Усхан Чакир.

За словами продюсерів картини, ставку вони роблять на жінок 30-35 років. Спеціально для українок обіцяють підготувати «не такий жорсткий трейлер».  В український прокат картина має вийти у лютому-березні.

У стрічку з бюджетом  14 млн грн.  вкладено 50% державних коштів України.

Світова прем'єра картини «Люби мене» відбулася наприкінці літа у Монреалі. Фільм встиг взяти участь у кількох кінофестивалях, додавши до своєї історії покази у таких містах, як  Братислава, Тбілісі, Манхайм, Кальтутта, Делі та Порто.

У Туреччині фільм зацікавив і кінотеатри, і телебачення. У прокаті картина зібрала понад 30 тисяч доларів, і з центральних міст рушила до кінозалів на території всієї держави.  

Прем'єра картини «F 63.9. Хвороба кохання» Дмитра Томашпольського та Олени Дем'яненко відбулася на цьогорічному кінофестивалі «Молодість». Детально про цю стрічку автори встигли розповісти в інтерв'ю «Детектор медіа».

Нагадаємо, у картині відображена історія взаємовідносин космонавта і венеролога. Стрічка знімалася у Києві, до її виробництва долучилися представники Росії і Франції.

Бюджет - 12 млн грн, половина з яких надана Україною.

                                                            Свята і будні

Сміятися українські режисери пропонують не лише з венеричних хвороб. Так, Валентин Васянович підготував глядачам різдвяний подарунок - комедію-драму «Креденс», яку автор задумав як сатирично-різдвяну історію. 

Кадр із фільму «Креденс»

За сюжетом, у Львові довкола громіздкого буфета розгораються пристрасті, що ледве не призводять до кінця світу.

Гумор автора добре сприйняли в Одесі, де фільм здобув приз ФІПРЕСІ ОМКФ. У прокаті «Креденс» має вийти 9 січня.

Бюджет стрічки  становить 8 млн грн, участь Держкіно - 50%.

Так само як сімейну комедію стрічку «Трубач» позиціонує представник дистрибуторської компанії «Галеон кіно» Віталіна Песоцька. Створювався новий проект «батька українського телесеріалу» Анатолія Матешка як дитячий музичний повнометражний художній фільм. «У ньому є все - відомий режисер та відомі актори, пісні, танці, дитяча закоханість, інтриги, боротьба добра і зла. І це має бути цікаво і дітям і батькам», - каже продюсер. І додає, що «Галеон кіно» обіцяє «Трубачу» добру рекламну підтримку.

Кадр із фільму «Трубач» 

Проект стрічки був представлений на Літньому кіноринку в рамках ОМКФ. Втім, дистрибутори були  раді переглянути трейлер ще раз. Шкода, що на прохання «Детектор медіа» у «Гелеон кіно» відео  трейлера не надали: презентація стрічки справляє цілком європейське враження. Динамічну картинку якимось чином не псує притаманна багатьом стрічкам нової хвилі штучна українська. Авторам вдалося донести до глядачів природню вимову задіяних у відео Ірми Вітовської та акторів-дітей. Побачимо, як упоралася з цим завданням акторка з Одеси Вікторія Недашковська. :)

Кадр із фільму «Трубач» 

Приємних вражень додає хореографічне та музичне оформлення. Щодо драйву, то спеціально для скептиків: автором музики виступив композитор та учасник гурту Gogol Bordello Сергій Рябцев.

У фільмі йдеться про юного трубача дитячого естрадно-духового оркестру Миколу Соколова. Рівень його майстерності та власні твори привертають увагу відомого музиканта Юджина Гайсина, який гастролює в місті. Саме він допомагає здолати Миколі перші в його житті зустрічі з корупцією, тоталітаризмом і піратством.

Фінансування фільму з бюджетом 16 млн грн. повністю здійснювалося державним коштом. Дату виходу «Трубача» у прокат ще не оголошували.

Фільм для широкої аудиторії в стилі доброї грузинської комедії обіцяє Іван Кравчишин. Головна героїня «Хронік» - дівчинка, яка розказує про те, «як у їхньому селі через бика ледве не почалася Третя світова війна». В основі сценарію - колоритні сюжети з недитячої книжки Богдана Волошина «Бурачковицькі хроніки».

Робота над стрічкою ще ведеться компанією «Трембіта-фильм». Нині, за словами режисера, завершено чорновий монтаж та підготовлено фільм до кольорокорекції, яку здійснюватимуть у Польщі. Також до виробництва може долучитися австрійська сторона. Бюджет становить 16 млн грн, із яких половину надає Держкіно.

Дедлайн планують на квітень 2014 року, а прокат - у 2015-му, після того, як випробують «Хроніки» на фестивальній аудиторії.

Враження від трейлера більше схиляють до думки, що це кіно для широкої аудиторії. Гротеск, бурлеск, еротичні сцени та лубочний грим акторів - лише окремі сцени з фільму. Лишається дочекатися завершеної роботи.

Соціальна місія

За прогнозами Держкіно, соціальні теми наступного року не обійдуть глядача. Чи не найсміливіший виклик у цій категорії - жорсткий трилер «Зелена кофта» Володимира Тихого, який продюсує «Артхаус трафік-Україна».

Дія фільму відбувається в наші дні. В одному зі спальних районіво міста зникає семирічний хлопчик.

Кадр із фільму «Зелена кофта»

Після місяця безуспішних пошуків його старша сестра проводить власне розслідування. Вона впевнена, що знає, хто викрав брата.

Кадр із фільму «Зелена кофта»

«Відчай, почуття провини і безсилля - чи достатньо цього для виправдання страшної помсти?» - ставлять глядачеві питання автори фільму.

Щодо підготовки аудиторії, то, за словами режисера, українці змінюють свої смаки. «Ми сподіваємося, що після останніх політичних подій інтерес в українців викликатимуть не лише теми для розваг, а й серйозніші фільми. Принаймні, інтелігенцію ця стрічка має зацікавити», - каже Володимир Тихий. Для глядачів альманахів про «українських злих» він став уже брендом, що теж має спонукає глядача придбати квиток.

Чи справдяться надії на успіх стрічки, побачимо у квітні, коли українці підуть на перегляд «Кофти» вже зеленими вулицями. А нині фільм продовжує мандрувати фестивалями. Так, він був учасник конкурсних програм 61-го Міжнародного кінофестивалю в Сан-Себастьяні та Варшавського міжнародного кінофестивалю (2013 р).

Бюджет стрічки – 6,85 млн грн.

Особливою подією для українського глядача може стати стрічка «Толока» Михайла Іллєнка. За умови, якщо фільм, присвячений творчості Тараса Шевченка і 200-річчю митця, буде завершено наступного ювілейного року.

Кадр із фільму «Толока»

Нині, за його словами, відзнято близько 50% матеріалу. Проект фільму презентовано у Каннах та на кінофестивалі у Карлових Варах та на ОМКФ. Автори «Толоки» сподіваються, що прем'єра відбудеться в 2014-му.

Бюджет - понад 28 млн грн. Вклад Держкіно становить 9 млн. Виробництво «Толоки» здійснює компанія «Іллєнко-Фільм» благодійного фонду «Велика родина».

В інтернат для глухонімих на околицю Києва запрошує глядача Мирослав Слабошпицький. Щоправда, дуже завчасно: фільм «Плем'я», за словами режисера, потребує ще два-три роки роботи.

Кадр зі знімального майданчика стрічки «Плем'я»

Знімається стрічка за участі підлітків, що спілкуються мовою жестів. Субтитрів не передбачено. Проект був представлений у Парижі, Москві та Варшаві, а в Єревані здобув приз кінофестивалю «Золотий абрикос».

Бюджет стрічки - 16 млн грн. Наполовину фільм фінансує Фонд Хуберта Балса Роттердамського кінофестивалю.

До православної тематики звертає глядача байопік російського режисера Олександра Пархоменка «Лука». Стрічку створено за підтримки Держкіно України, Міністерства культури Білорусі та компанії «Патріот фільм».

Нагадаємо, від початку фільм планував знімати Сергій Маслобойщиков, однак згодом відмовився брати участь у російсько-українському проекті  «з ідеологічних міркувань». «Надцікава, драматична доля великого хірурга В.Ф.Войно-Ясенецького – Архієпископа Луки – не заслуговує того, щоб до неї підходили зі спрощеними й заздалегідь заготовленими кліше. Вона вимагає відповідального і глибокого осмислення», - зазначив режисер.

Продовжив зйомки його російський колега. За плечима в пана Пархоменка -  мультсеріал у 3D «Наш футбол», серіали «Жіночий лікар», «Екстрасенси-детективи» та серійний детектив  «Театр приречених».

Бюджет стрічки становить близько 40 млн грн, з яких Україна вклала у виробництво 12 млн.

Картина оповідає про видатного хірурга і священнослужителя Валентина Войно-Ясенецького. Киянам старшого покоління тема стрічки має бути близькою: про Святителя Луку згадував у своїх творах Солженіцин, а храм святителя діє на другому поверсі 12-ї міської лікарні. Телепрем'єра документального фільму про архієпископа -  «Лука Кримський. Я полюбив страждання...» - виробництва Першого національного відбулася у жовтні цього року.

Кадр із фільму «Лука»

За словами продюсерів, ставку вони роблять на 5 тисяч членів українського ДОСААФ та благословення митрополита Володимира, який згадуватиме про нього у проповідях і закликатиме ЗМІ просувати фільм на території України та за кордоном.

Окрім України, покат стрічки заплановано в Росії, США, Канаді й Греції. Нещодавня презентація в Афінах, кажуть автори «Луки», відбулася в присутності 3 тис. осіб за участі членів уряду, істеблішменту й духовенства.

Кадр із фільму «Лука»

Фільм здобув перемогу на кінофестивалях «Патрон-Україна», «Листопад» (Білорусь), Приз Президента Білорусі та спеціальний приз Світлани Медведєвої в Москві.

Також на кіноринку були представлені кілька проектів стрічок, створені без участі ц пітнчигах Держкіно. Ось трейлери деяких із них:

«Київський торт» Олексія Шапарєва. Історія провінціалки з Гайсина, яка відкрила для себе спочатку Київ, а тоді й цілу Америку, стартує в прокаті 13 лютого.

3D-хоррор  «Синевір» В'ячеслава Альошечкіна. У прокаті очікується в квітні.

Головна світлина - кадр зі стрічки «Поводир»