Сезон хабарників та «Анти-Врадіївка»
Хоча поняття «сезон - несезон» у телевізійників давно вже знівелювалося, серпень у плані старту нових проектів - місяць традиційно мертвий. Тож телевізійним оглядачам переважно доводиться вдовольнятися тим, як інтерпретують події на теренах неньки чи поза нею інформаційні служби загальнонаціональних каналів.
Поза тим, є в нашому телепросторі й «ті, що не сплять у Сіетлі» (в нашому випадку - в Києві). Приміром, проект «Гроші» («1+1») від 29 липня, понеділок, видав розслідування, за яким столична міліція навіть кримінальне провадження відкрила.
Автор розслідування, журналіст Олексій Кутєпов, спровокував дільничного інспектора, який об 11-й ранку відзначав 30-річчя власної бездоганної служби в лавах рідної міліції в кафе за пляшчиною горілки, на банальний хабар. Журналіст зробив усе, аби з погляду законності чи незаконності дій до нього не було плані жодних претензій. По-перше, 400 гривень, які мали піти на хабар дільничному, були фальшивими. По-друге, журналіст на камеру оголосив про свій намір дати хабар, що звільняє від кримінальної відповідальності. Ну, й по-третє, попередив, що робить це з метою журналістського розслідування, а це теж звільняє від кримінальної відповідальності.
Цей останній сюжет «Грошей» виконано просто бездоганно з огляду на дотримання журналістських стандартів. Провокація вдалася на «відмінно». І це вигідно вирізняє програму «Плюсів» від нещодавнього «розслідування» про міліціонерів, які брали хабарі пиріжками та коктейлями, на інтернет-телебаченні «ГромТБ». Адже йдеться тут не про звичайних патрульних, яким навіть на думку не спадало вимагати з новоспечених продавців, на яких перетворилися журналісти, якихось грошей. Олексій Кутєпов із командою зумів розкрити корупційну схему, яка вражає простотою й нахабством - якщо власник автокав'ярні належить до офіційно зареєстрованої ГО «Асоціація мобільних кав'ярень» і справно платить податки, маючи на свою діяльність усі дозволи, його машини або ж палитимуть через вибухи газу, або ж евакуюватимуть у невідомому напрямку, або ж блокуватимуть за допомогою машин ДАІ. І навпаки, як випливає з записаного на диктофон синхрону «скромного» дільничного з 30-річним стажем Михайла Баб'яка, якщо заплатити наперед тисячу гривень, можна торгувати чим завгодно й де завгодно.
Цим сюжетом на «1+1» поновили інформаційний тренд позаминулого тижня, коли увага новинарів-телевізійників була прикута до свавілля міліції щодо громадян.
Ті ж таки «Гроші» відгукнулися й на головну сенсацію тижня - затримання за хабар ректора Національного університету податкової служби Петра Мельника. Підверстали це повідомлення до сюжету про аналогічну подію, що сталася раніше з ректором Військового ліцею імені Богуна генерал-майором Данилом Романенком. Розповівши про те, що ліцей перетворився на пансіон для мажорів, котрих круті батьки чи покровителі влаштовують сюди на перевиховання, автори сюжету на підтвердження своїх слів продемонстрували знімок списку, де чорним по білому вказано - хто за кого просить. Серед прохачів - імена відомих політиків.
Що ж до злигоднів, яким піддала лиха доля Петра Мельника, то журналісти «Грошей» у передчутті нових пригод затриманого 27 липня й відпущеного за 72 години ректора-регіонала обмежилися переліком найвідоміших скандалів, пов'язаних із цим «господарем життя», чи то пак цілого Ірпеня, а також нагадали про власні розслідування щодо численних зловживань Петра Мельника на посаді ректора Податкової академії.
І ректор не підвів. Уже наступного дня, у вівторок 30 липня, він з'явився на публіці в образі смертельно хворої людини, якій необхідна термінова операція. Сюжет про те, як хворого пана Мельника доставили до суду в інвалідному візку й поклали на лавку, але чомусь при цьому його адвокат і син, розповідаючи про погане самопочуття підозрюваного, перебували в доброму гуморі, дали 30 липня всі новинні ресурси - від «Вікон» на СТБ до «Подробиць» на «Інтері» (хронологічно).
При цьому невгамовна Ольга Василевська (ТСН, «1+1»), єдина з журналістів, які висвітлювали непересічну подію, все-таки спробувала з'ясувати, хто з родичів чи адвокатів викликав приватну швидку («Борис»), що доставила хворого до Печерського райсуду з Київської лікарні швидкої медичної допомоги. Всі інші обмежилися кадрами, як зненацька заслаблого екс-нардепа спершу витягають із машини на ношах, а потім заносять до зали суду в інвалідному візку кілька кремезних чоловіків. Ці промовисті картинки жодного співчуття в глядача викликати не могли, надто ж на тлі кадрів, де вчорашній усесильний ректор колишнього Ірпінського індустріального технікуму, що його він колись закінчив, випихає з виборчої дільниці в Обухові Ірину Геращенко, або ж ручкається з колегами по ВР. А той факт, що суд не зміг призначити затриманому ректорові запобіжного заходу через його поганий стан здоров'я, який вимагає додаткової медичної експертизи, утвердив шанувальника новин у переконанні: цей - викрутиться! Це переконання підсилювали й прогнози авторів телесюжетів, які одностайно припустили - гаданий злочинець може чкурнути за кордон, адже за новим КПК підозрюваний у скоєнні злочину формально вільний до призначення йому запобіжного заходу. Який, знову ж таки, без присутності підозрюваного призначити не можна.
Проте наступного дня, 31 липня, як полюбляють казати деякі ведучі, все стало набагато цікавішим. Опальний ректор до суду, який, вочевидь, за неповагу до себе ухвалив доставити його на засідання 1 серпня силоміць, узагалі не з'явився. Коротко й без емоцій подали цю інформацію в ТСН. Ведуча Наталя Мосейчук на тлі кадрів двору Печерського райсуду обмежилася інформацією про те, що пацієнта з лікарні міста Буча перевезли до Київського центру серця, де йому нібито мають зробити операцію шунтування. Далі тут подали синхрон прокурора, що засвідчив глибоку недовіру слідства до хвороби пана Мельника, та адвоката підсудного, який, навпаки, висловив серйозне занепокоєння станом свого довірителя. Наталя Мосейчук також повідомила, що директор Центру серця Борис Тодуров спростував інформацію про призначену Петрові Мельнику операцію. На противагу думці кардіолога-хірурга, адвокат ректора сказав, що він не уявляє собі, як можна доставити в суд людину з операційного столу.
Тим часом «События» («Україна») добряче поглумилися над гаданим хворим, пригадавши йому й корупційні схеми під час Євро-2012, і те, як ректора двічі намагалися звільнити з посади 2005 року. Кореспонденти програми на тлі гострого дефіциту резонансних тем навіть з'їздили до Ірпеня, де поспілкувалися з красунею-секретаркою Петра Мельника Анжелою. Остання заспокоїла абітурієнтів та їхніх батьків, що скандал із ректором ніяк не вплине на саму Податкову академію, тож той, хто сюди вступив, буде навчатися. Не оминули нагоди журналісти й поговорити зі студентами та батьками вступників. Усі вони говорили про хабарництво в Академії неохоче. До сюжету увійшов і синхрон депутата місцевої ради про те, що за гроші, які пішли на будівництво гуртожитків та будинку для викладачів, можна було звести хмарочоси. Підверстали сюди й інформацію про те, що проти племінника ректора нині в Соломя'нському суді столиці слухають справу про отримання ним хабара в якості головного районного податківця.
31 липня «Надзвичайні новини» на ICTV назвали сюжет про Петра Мельника «До ректора застосують силу?» й стисло розповіли стан справ на момент виходу програми. Тобто - показали кадри з Петром Мельником, який лежить на лаві в Печерському суді, повідомили, що син підозрюваного Максим приніс до суду довідку, що його батько нині в реанімації, а також подали синхрон прокурора, впевненого: Петро Мельник хворобу симулює, бо відмовився від судово-медичної експертизи. Кореспондентка програми, дізнавшись, що одіозного підозрюваного перевезли в київський Центр серця, дізналася в приймальні лікарні, що ректор лежить на 3-му поверсі, але в плані операцій на 31 липня його прізвища немає...
З погляду телевізійників сенсаційні пригоди «ректора-хабарника» в мертвий сезон - це просто дар Божий. Але... Є одне «але». Чомусь упродовж усієї телевізійної епопеї з висвітлення цих самих пригод жоден із каналів, які старанно їх відстежували, не спромігся взяти коментарі в притомних експертів. На предмет того, чому лише тепер Петрові Мельнику організували провокацію з даванням хабара, тоді як про його цинічні зловживання в Ірпінському районі не казав тільки мертвий? Тим часом у мережі таких коментарів - хоч греблю гати. Можна, звісно, послатися на масові відпустки як колишніх колег Петра Мельника у Верховній Раді, так і політологів, але ж телефон, факс, скайп та електронна пошта, здається, в нас іще працюють?
У такому ж дусі, тобто - смакуючи подробиці й навішуючи на опального вчителя майбутніх податківців усіх собак, спрацювали новинні ресурси загальнонаціональних каналів і 1 серпня, в четвер. Того дня «полунички» в справі Петра Мельника, якого таки силоміць доправили до суду на машині швидкої допомоги, вистачило б не на один сюжет. Тож кореспондентам, які висвітлювали засідання Печерського районного суду Києва щодо запобіжного заходу для опального ректора, залишалося потішатися з того, як Петро Мельник, доводячи факт операції на серці, зняв штани й продемонстрував присутнім пов'язку... в пахові.
Сюжети у «Вікнах», «Фактах», «Событиях», ТСН та в «Подробицях» вирізнялися хіба що хронометражем та інтонуванням. Приміром, Ольга Червакова зробила сюжет для «Інтера» зі своїм фірмовим гумором, наголосивши - ректор у залі суду так розговорився, що не можна було спинити, а щойно його вивезли на ґанок - замовк. ТСН докладно зупинилася на тому, що саме її кореспондент Ольга Василевська поставила Петрові Мельнику те саме сакраментальне запитання: «А показати можете»? (тобто сліди операції на серці. - Авт.), після якого він і стягнув штани, показавши пов'язку в паховій зоні.
Тим часом у «Надзвичайних новинах» від 1 серпня як ексклюзив навели досить розлогий синхрон Петра Мельника в суді (супроводжуваний субтитрами, бо говорив ректор Податкової академії, який на момент засідання суду вже подав заяву про звільнення, не надто виразно), де він не визнавав себе винним і казав, що не збирається виїжджати з України. Особливо, мабуть, зворушили глядача слова: «Якщо я умру, то умру тут, на Україні!». Оце «НА Україні», а не «В Україні», як ми звикли за 22 роки говорити, сказало про підозрюваного більше, ніж він сам хотів. І справа ж не в тому, що Петро Мельник знає про амбівалентність уживання цих прийменників щодо України в творах Тараса Шевченка, як можна було б подумати, не знаючи про його освітній рівень. Річ у тім, що цими словами ректор видав свою належність до совкового менталітету, звідки й ростуть ноги корупції в усіх без винятку пострадянських країн. Що, втім, не означає, що його треба сприймати лише як жертву совкової системи, а отже й списати всі корупційні гріхи.
Ті ж таки «Надзвичайні новини» в підсумковому випуску 3 серпня додали ще ексклюзиву в справі скандального ректора-податківця. Кореспонденти поїхали до одного з його маєтків у селі Дмитрівка під Києвом і поспілкувалися з онуками Петра Мельника, які ганяли в цей час на квадроциклах. На запитання кореспондентів, де нині їхній дідусь, діти відповіли, що бачать його лише в телевізорі. Розповідаючи історію про зловживання колишнього ректора, ті ж таки кореспонденти акцентували - його секретарка Анжела з зовнішністю фотомоделі отримала квартиру в елітному будинку в Ірпені. Тому самому, на будівництві якого, як кажуть, нажилася вся родина Петра Мельника.
І знову ж таки, як і в щоденних випусках програми перед цим, підсумкові «Надзвичайні новини» навіть не зробили спроби взяти коментар щодо скандальної події в когось, хто міг би сказати щось адекватне моменту.
Натомість у програмі Костянтина Стогнія під назвою «Анти-Врадіївка» вийшов сюжет про те, як у селищі Врадіївка на Миколаївщині намагаються довести непричетність до зґвалтування Ірини Крашкової міліціонера Євгена Дрижака. Того самого, чиєї видачі вимагали мешканці селища, які згодом пішли на штурм відділку міліції. «Анти-Врадіївку», щоправда, кореспонденти «Надзвичайних новин» дослідили практично досконально. Для початку глядача запевнили, що родичі та друзі запідозрених міліціонерів змінили свою думку щодо їхньої вини (цікаво, а що, родичі й друзі могли мати якусь іншу думку? - Авт.). Далі тут розповіли, що непричетність до злочину міліціонера Євгена Дрижака, зі слів його нареченої Юлії, підтвердив поліграф. А жертва Ірина Крашкова й таксист Рябиненко, знову ж таки, за її словами, від тесту на детекторі брехні відмовилися.
Далі - більше. За словами так званої нареченої звинуваченого, Ірину не ґвалтували, а «просто побили». І в цьому зацікавлений не хто-небудь, а дуже високопоставлений чоловік. Який, виявляється, через навішування цього злочину на місцевих міліціонерів хотів зняти всю верхівку обласної міліції. Синхрон батька Євгена Дрижака мав підтвердити громадську думку тих, хто «змінив свою думку»: «Им лишь бы дело закрыть!».
З одного боку, такий сюжет міг сприйнятися як таке собі відбілювання злочинців, тобто щось подібне до інтерв'ю з друзями й сусідами Вадима Тітушка, котрого разом із друзями звинувачують у побитті журналістів 18 травня, яке вийшло теж у «Надзвичайних новинах».
Але, з другого боку, синхрон Андрія Курися, нинішнього прокурора Миколаївської області, а донедавна - начальника Головного управління з розслідування особливо важливих справ Генпрокуратури, того самого, який запевняв публіку в страшних злочинах Юлії Тимошенко, мав на меті заперечити все, що показали перед тим. Пан Курись досить упевнено заявив: матеріалів і доказів щодо вини всіх трьох обвинувачених цілком достатньо. Ба більше - жодної перевірки на поліграфі жодного з учасників процесу не проводилося. Синхрон адвоката Ірини Крашкової засвідчив - жертва врадіївських міліціонерів готова пройти будь-які тести на будь-якому поліграфі, не відмовляється від своїх свідчень і готова йти до кінця, аби довести вину тих, хто її зґвалтував і побив мало не до смерті.
Отож, на думку вашого оглядача, навіть формальна збалансованість телевізійних сюжетів у нинішніх реаліях не може показати глядачеві, за що й чому карають чи милують тих, хто донедавна вважався недоторканним. Бо ж за нашої системи правосуддя, доведеної до абсурду, глядач не має можливості зрозуміти, хто ж саме бреше. І ніякий поліграф йому в цьому, на жаль, не допоможе.
Фото - tsn.ua