Завершення новорічно-різдвяних свят і численні медіазвіти про те, як і де провели ці свята різноманітні й різношерсті гламурні персони - типу віпи, парадоксальним чином змусили повернутися до давненько вже заглухлої теми. А саме до ухваленого три місяці тому в першому читанні законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо захисту прав дітей на безпечний інформаційний простір)». Інакше кажучи, до законопроекту про заборону пропаганди гомосексуалізму. Оці репортажі змусили по-новому оцінити зміст, сенс і мету цього законопроекту.

Надалі не називатиму ані видань, ані імен - інакше все, що буде написано, можна було б сприйняти за звинувачення й «наводки». Річ не в іменах і не в назвах, річ у самому законопроекті.

Отже, відомий діяч масової культури «юнобальзаківського» віку (назвімо його А) відпочивав у далекій південній країні (назвімо її Б) на березі теплого моря в компанії з молодим і досить відомим співаком (назвімо його В), чий імідж претендує на таку собі суперметросексуальність. Інтернет-видання (назвімо його Г) оприлюднило фоторепортаж про відпочинок двох типу зірок і посеред іншого дало гіперпосилання на інше інтернет-видання (назвімо його Д, хоча справедливішим було б і його теж назвати Г, причому дуже й дуже великим Г), яке стверджувало: між двома зірками існує симпатія гомосексуального характеру.

Що ми маємо в підсумку? А маємо ми двох публічних осіб, що є досить відомими й навіть популярними, зокрема й серед підлітків. Маємо гламурні, немов із рекламного буклету, їхні фотографії у розслаблених позах і не надто обтяжливому одязі. Маємо змалювання, як чудово вони провели час і яку райську насолоду отримали. І, нарешті, маємо згадку про можливі гомосексуальні стосунки між ними.

Пропаганда гомосексуалізму? Поза всяким сумнівом, пропаганда. Принаймні, суворі й цнотливі любителі теплих пляжів у зимовий період, тільки не з поп-середовища, а з Верховної Ради мали б усі підстави стверджувати, що це пропаганда. І якби той законопроект було ухвалено не лише в першому читанні, а остаточно, на винних чекало б суворе й невідворотне покарання.

От тільки хто в даному разі був би винен?

Видання Г? Але ні: воно просто розмістило репортаж про відпочинок двох діячів масової культури. Про можливий гомосексуальний зв'язок між ними було сказано дуже побіжно, одним реченням, без жодних оцінок, у формі припущення, та ще й як посилання на видання Д.

Може, винним було б видання Д? Теж, нібито, ні: воно не розписувало принади спільних розваг громадян А та В й узагалі не згадувало ані про які розваги. Навпаки, воно недвозначно давало зрозуміти: от які вони негідники, ці А та В, - а може, й іще гірші персонажі. У виданні Д це виглядало не як пропаганда, а як таке собі «недорозслідування».

Тож кандидатами на звання винних залишаються самі громадяни А та В. Принаймні, суспільний осуд мав би впасти на них і саме на них. Одне лише лихо: самі вони ніколи, жодного разу не заявляли про свою сексуальну орієнтацію й свої стосунки, а тим паче не вихвалялися цим. Ба більше: взагалі невідомо, чи й справді такі стосунки між ними існують, а чи все це пустопорожні плітки. Зрештою, хто з нас не відпочивав у компаніях друзів?

Дивимося текст законопроекту. Уважно дивимося. Дуже уважно... Про те, які капості несе в собі пропаганда гомосексуалізму, в законі сказано багато. Про те, кого вважати винним у такій ситуації, - жодного слова.

То що ж: якби законопроект став законом, виходило б, що правопорушення є, провина теж є, а винних немає? Ні, не буває такого. Якщо є провина, мусять бути й винні - у будь-якому разі мусять. Тож виходить одна-єдина річ: винними в даній ситуації за бажання можна було б оголосити й видання Г, й видання Д, й громадян А та В - а може, й не лише їх. Замазати можна було б кого завгодно - аби лише було бажання. Будь-кого можна було б звинуватити - залежно від ситуації.

Так і уявляється картина: яке-небудь не надто популярне, але «правильне» видання навмисне повідомляє про буцімто гомосексуальні стосунки... та не має значення, чиї саме - аби лише імена були відомі. Це повідомлення старанно передруковують... Усе, пастка спрацювала.

От вам і можлива мета цього законопроекту. Скажете, вже три місяці про цей законопроект нічого не чути? Але ж повернутися до нього можуть будь-якої миті!