Життя Пі: українська версія
У кінотеатрах України стартував показ екранізації книги Янна Мартела «Життя Пі». І хоча українською мовою книга досі не перекладалася, стрічка про загублених у морі індійського хлопчика Пі та бенгальського тигра вийшла на екрани з українським дубляжем. Дублював фільм творчий колектив компанії Postmodern.
Дякую за неперевершені враження та професіоналізм усім, хто працював над україномовною версією картини. На жаль, адміністрація кінотеатрів не дала нам можливості наприкінці показу ані прочитати фінальні титри, ані послухати, хто ж, власне, переклав та озвучив ролі*.
Переклад дуже точний і ні на мить не відступає від оригіналу. Відрадно, що в українській версії збереглися індійські реалії-звертання: амма, аппа, мамаджі. А от з українських звертань чомусь цілком зник кличний відмінок іменників і добру половину фільму глядачі слухають, як головний герой гукає посеред океану: «Річард Паркер!» замість природнішого для української «Річарде Паркере!».
Зауваження стосуються в основному мови перекладу. Збивало з пантелику зміщення логічного наголосу в реченні. Виникає воно під впливом англійської мови, де найголовніше слово стоїть переважно на початку речення. В українській усе навпаки: наголос падає на останнє слово у фразі. А тому дивно звучать вислови: «Річард Паркер був зі мною», «Але жити дешевше в Індії», «Про їжу він каже те саме», там де мається на увазі «[я був не сам,] зі мною був Річард Паркер», «[дія книги відбувається в Португалії, але] в Індії жити дешевше», «[ваша історія змусить повірити в Бога -] він те саме каже про їжу».
Ріжуть вухо й окремі дивні фрази: «грудна клітина» (зафіксований у словниках вислів - грудна клітка), «спричиняє блювотиння» (має бути - блювоту), «не завдають клопоту попрощатись» (в українській мові завдають клопіт комусь, а тут краще - «не зволять навіть попрощатися»). А ще Пі безліч разів повторює «Мені шкода» і «Мені жаль», там де мав би вибачатися.
Не обійшлося і без новотворів: показушник (маючи на увазі хвалько), каррі-жери (любителі традиційної індійської страви), амен (замість амінь).
Усі написи, що з'являлися на екрані, включно зі вступними титрами, залишилися без перекладу. Виняток становлять лише назви двох книг - «Стороннього» А. Камю, яку Пі читає перед самим від'їздом в оригіналі, та інструкція з виживання у відкритому морі. Очевидно, на думку авторів української версії, вони найбільше вплинули на світогляд головного героя.
Звісно, недоліком дубляжу є те, що «за кадром» залишається мовна та етнічна різноманітність - багатство мов та акцентів оригінального фільму ховається за українською маскою.
Попри всі ці хиби, які вловлює вухо спеціаліста-філолога, українська версія пригод Пі, безперечно, заслуговує на увагу та відзнаку глядачів. Під час перегляду фільму в такому гарному перекладі й дубляжі отримуєш справжнє задоволення і не шкодуєш про витрачені гроші.
Залишається сподіватися, що після виходу стрічки «Життя Пі» не забариться український переклад і однойменної книги Янна Мартела.
Тетяна Дитина, перекладач, співробітниця кафедри перекладознавства і контрастивної лінгвістики у Львівському національному університеті ім. І. Франка
* У компанії Postmodern «Детектор медіа» повідомили, що режисером дубляжу є Костянтин Лінартович, автором перекладу й укладання тексту - Ірина Яценко, звукорежисером - Максим Пономарчук, менеджером проекту - Ірина Туловська. Актори дубляжу: Станіслав Туловський, Роман Чорний, Дмитро Лінартович, Григорій Герман, Кирило Лепьошкін, Ірина Яценко, Максим Пономарчук, Микола Боклан, Костянтин Лінартович, Владислав Туловський та інші.
Фото - ufd.kiev.ua