16 листопада 2006 року у Кришталевій залі готелю «Київ», з ініціативи Всеукраїнської громадської організації «Громадянська кампанія ПОРА» проводився круглий стіл «Український кінопростір – війна світів», присвячений вирішенню проблем, які перешкоджають дублюванню іноземних.

Коротка історія ухвали та оскарження постанови:

Під час діяльності попереднього уряду Юрія Єханурова, 16 січня 2006 року, кабмін ухвалив Постанову №20 «Деякі питання порядку розповсюдження і демонстрації фільмів», що встанолювала квоту обов‘язкового дублювання, озвучення чи субтитрування державною мовою іноземних фільмів, які розповсюджуються для показу в кінотеатрах, публічного комерційного відео та домашнього відео в Україні (у відсотках загальної кількості фільмокопій): з 1 вересня 2006р. – не менше 20; з 1 січня 2007р. – не менше 50; з 1 липня 2007р. – не менше 70.

Необхідність постанови була продиктована недосконалістю нині чинного Закону «Про кінематограф», де дистриб‘ютерам дозволяється лише субтитрувати фільми українською, а не робити повноцінний дубляж.

Однак, 18 жовтня Апеляційний суд Києва ухвалив рішення про скасування постанови Кабінету Міністрів України. Позов до суду з приоду скасування положень постанови подавали Асоціація «Сприяння розвитку кінематографа в Україні» і Дніпропетровське відділення Українського товариства сліпих. Справжньою причиною таких своїх дій кінодистриб‘ютори називають невигідність для них дублювати фільми з російської на українську мову. За їхніми словами, в Україні немає відповідного технічного забезпечення щоб якісно дублювати фільми з російської на українську мову. У випадку показу фільмів російською, дистриб‘ютери просто купують плівку у Москві і не витрачають гроші на дубляж. Також вони зазначають, що на україномовну продукцію немає належного попиту, забуваючи при цьому, що україномовна версія мультфільму «Тачки» у вітчизняних кінотеатрах зібрала більше грошей, ніж її російська версія.

Звідси випливає, що економічна вигода для декількох підприємців може бути важливішою ніж ніж національні інтереси. Адже у теперішній ситуації, коли постанова  №20 втратила юридичну силу, дистриб‘ютери мають право не дублювати жодного фільму українською мовою.

У свою чергу віце-прем‘єр Дмитро Табачник так пркоментував дане судове рішення: «Демократія одна на всіх, і вона базується винятково на безумовному виконанні і повазі до судових рішень.»

На його думку, сьогодні 100% дублювання фільмів економічно не вигідне. «Дублювання фільмів має бути виробничо і фінансово обгрунтованим якщо ми дублюємо іноземні фільми повністю, то ми на тих, хто організовує прокат переносимо економічний тягар», - підкреслив він.

З листопада, Мін‘юст подав апеляцію для вирішення цього питання до Вищого адміністративного суду.

Відтак, ПОРА вимагає у уряду оскаржити рішення Апеляційного суду Києва в касаційному порядку і повернути юридичну силу. Зі свого боку ПОРА розпочинає мамаштабну кампанію для доссягнення цієї мети, оскільки вважає це питання важливим для національних інтересів України.

Заява Громадянської партії ПОРА

Заява Громадянської партії ПОРА щодо рішення апеляційного суду Києва про скасування урядової постанови від 16 січня 2006 року №20 «Деякі питання порядку розповсюдження і демострування фільмів».

Громадянська партії ПОРА вважає рішення Апеляційного суду Києва про скасування урядової постанови від 16 січня 2008 року №20  «Деякі питання порядку розповсюдження і демострування фільмів» необґрунтованим та несправедливим.

Це рішення вкотре підтвержує непрзорість вітчмзняної судової системи і очевидно є продуктом дій деяких політичних сил, що спрямовані на ескалацію мовного питання. Інструментом досягнення таких цілей стала Асоціація «Сприяння розвитку кінематографа в Україні», та, що дивує найбільше і підкреслює абсурдність цього позову – Дніпропетровське відділення Українського товариства сліпих. Партія ПОРА переконана що постанова КМУ №20 не супуеречить Конституції та Законам України, зокрема Закону «Про кінематографію», позаяк пройшла належну урядову юридичну експертизу, а також не утискає прав російськомовного населення, оскільки залишає можливість кінодистриб‘юторам дублювати 30 відсотків кінопродукції мовами нацменшин, в т.ч. російською. Зі свого боку ПОРА починає публічну кампанію за зміни в Законодавстві України, зокрема в Законі «Про кінематографію», які б зняли проблему мовного питання у цій галузіі зробили б неможливим провокації на цьому грунті з боку окремих політиків та горе-підприємців.

ПОРА зазначає, що хоч і Постанова Уряду про «Деякі питання порядку розповсюдження і демонстрування фільмів» є недосконалою з юридичного боку, вона стала одним з небагатьох реальних кроків уряду, спрямованих на покращення розвитку вітчизняного кінематографу та національної культури вцілому.

Ми вважаємо, що ця проблема є лише одним зі свідчень того, що Україна потребує комплексної програми захисту української мови, адже, незважаючи на 15-річний досвід незалежності, державною в повному розумінні вона поки так і не стала.

Відтак ПОРА оголошує громадянський контроль над цим питанням з метою захисту прав громадян та національних інтересів.

Деякі думки учасників круглого столу  з цього питання:

В‘ячеслав Кириленко ( народний депутат, колишній віце-прем‘єр міністр з гуманітарних питань): «Я вважаю що відповідних підстав для цього рішення немає».

Олег Михайлюта (Фагот, група «ТНМК») ( дублював Джека Спарроу у фільмі «Пірати Карибського моря. Скриня мерця»: «Все, що робив гурт ТНМК, базується на українській мові, тому і серце болить. Якщо так піде і далі, я жодного фільму не озвучу».

Сергій Таран (політолог): «Рішення суду є аномалією. Але тут є і позитивні сторони, адже кожна аномалія допомагає виявити хворобу. І нам одразу стає видно, що в Україні:

1)      Абсолютна непрозорість судів;

2)      В Україні відсутня програма по захисту своєї ідентичності;

3)      В Україні існує багато етносів. А державні чиновники провокують такі теми, які приводять до політичної активізації етносів.

Вирішення ж проблеми знаходиться у аналізі змістовного наповнення політики».

Людмила Горделадзе (директор кінотеатру»Жовтень»):

-         «Є в цій дискусії 3 аспекти:

1)      політичний, коментувати його я не буду;

2)      соціально-культурний (чиї права порушені, і як вдовольнити потреби глядачів);

3)      економічний, комерційний.

Однозначно я вважаю, що ця постанова була потрібною, але не повною.  Тут треба було змінити декілька частин:

1)      про арт-хаузне кіно;

2)      про розподіл україномовних копій по території України і кінотеатрах.»

Тема дублювання і тема мови - це тльки один аспект розвитку кіноринку. «Тачки» українською мовою сподабалися тільки тому, що звучали не українською мовою, а мовою Вєркі Сердючки».

(На це Остап Ступка, який озвучував цей мультфільм, дуже обурився і довго пояснював, що це не мова «Сердючки», а просто веселий переклад з елементами українського жаргонізму).

Остап Ступка (актор та телеведучий): «Мої діти будуть дивитись кіно українською мовою. Скасування відбувається штучно і спеціально. Сподіваюся, цей абсурд у нашій країні закінчиться і ми не будемо думати, якою мовою нам працювати».

Юрій Іллєнко (кінорежисер, оператор): «Питання дублювання, титрування та субтитрування не є актуальним, адже фільм, який виходить в країні має виходитина її ж мові».

Андрій Халпахчі (генеральний директор міжнародних фестивалів «Молодість» та «Контакт»): «Українська мова має бути присутня у дублюванні та субтитруванні».

Михайло Іллєнко (кінорежисер, арт-директор фестивалю «Відкрита ніч»): «У нас в прокаті немає нашого кіно. Якби воно було, тоді б проблем було значно менше».

Євген Онищук (актор): «Там (показує вгору) мають зрозуміти, що мовчати ми не будемо, що нам треба захищати українську мову та кінематограф».