12 листопада, понеділок, був останнім днем, коли ЦВК, за законом, мала оголосити остаточні результати парламентських виборів. Але позаяк комісія впоралася зі своїм завданням достроково, головною подією дня стала... презентація новорічної ялинки на Майдані Незалежності в Києві. Точніше, презентували не саму ялинку, а її макет. І не на Майдані, а в Київській міській державній адміністрації. Ведучий «Сьогодні» на ТВі Віталій Гайдукевич докладно розповів про те, що ялинка коштуватиме аж три мільйони гривень, але міський бюджет не дасть на неї жодної копійки, бо головне новорічне дерево країни подарував невідомий благодійник.

Проте політичний момент у «Сьогодні» теж не оминули увагою. Розповіли тут зокрема й про те, що Юлія Тимошенко голодує вже 15-ту добу. У контексті повідомлення пролунав синхрон омбудсмена Валерії Лутковської, яку страшенно здивувало прохання до неї ДПтС вплинути на голодувальницю. Захисниця прав знедолених пояснила: вона має повноваження розглядати скарги громадян на державу, а не навпаки!

Як на жодному іншому каналі, на ТВі відстежують та озвучують усі реакції на українські вибори, а не лише позицію влади. Приміром, у тій-таки програмі «Сьогодні» подали синхрон голови КВУ Олександра Черненка. Останній прямо заявив, що перевибори на кількох округах - це крок назад, а «мажоритарка - це зло для України!» Німецьке МЗС тим часом наполягає на розслідуваннях фальсифікацій.

Наступний день став бенефісом силових відомств. Саме у вівторок відбулася Координаційна нарада силовиків, де обговорювали набуття новий Кримінально-процесуальний кодекс, що набуває чинності за тиждень. Перший національний зробив цей сюжет центральним у випуску новин о 18.20. Тут показали досить розлогий синхрон Віктора Януковича, який тішився з нового кодексу, як дитина, й виголошував дуже правильні слова про верховенство права, закладене в новому КПК. Так само правильним був і виступ генпрокурора Віктора Пшонки. Виявляється, пан прокурор вважає головним завданням силових відомств протидію корупції.

У вівторок «Факти» ICTV в своєму сюжеті про головну подію дня не обмежилися синхронами президента й прокурора. Тут спробували донести до глядача новації, закладені в КПК, спрогнозувавши спорожніння СІЗО через запровадження нового запобіжного заходу для тих, хто здійснив нетяжкий злочин - грошової застави.

Слово надали й президенту з генпрокурором, і міністру внутрішніх справ Віталію Захарченку. Віктор Янукович у «Фактах» сказав, що новий кодекс - це шлях до євроінтеграції; Віктор Пшонка - що кодекс повернутий обличчям до людей, а Віталій Захарченко наголосив на такому прописаному в КПК положенні, як угода між підозрюваним та потерпілим. Кореспондент «Фактів», утім, висловив сумніви щодо ефективності такої угоди. Бо скінчиться вона, мовляв, викликом до суду.

Тут  озвучили ще одну небезпеку нового кодексу: він суттєво обмежує адвокатуру, бо дозволяє адвокатську діяльність лише людям зі спеціальною освітою. Тож родичі підсудних не зможуть їх захищати. Що ж до створення Національного бюро розслідувань, про необхідність якого кажуть не перший рік, то воно відкладається на три роки. Тим часом функції слідства цілковито лягають на плечі міліції. Цікаво, хтось при цьому думав про те, як саме МВС проводитиме слідство, коли на ньому лежить уже ціла купа обов'язків?

У вівторок відбувся фарс під назвою «Суд у справі ЄЕСУ». «Факти» досить докладно висвітлили цю 10-хвилинну подію, розповівши, що підсудна вже вдесяте відмовляється йти до суду. Але, як на всю країну пригрозила державний обвинувач Вікторія Калита, рано чи пізно пані Тимошенко таки постане перед судом!

Вівторкові «Факти» запам'яталися ще й сценкою в дусі російського «чинопочитания», коли тут показали, як Микола Азаров допоміг пенсіонеру, котрий додзвонився на пряму лінію уряду. Ото, значить, зателефонував той дядько з Хмельниччини в уряд, і, уявіть собі, анітрохи не здивувався, коли йому відповів сам Азаров. Господар Кабміну уважно вислухав проблему й тут-таки розпорядився, щоб домівку його абонента підключили до тепломережі... Дива та й годі! Ну, просто сюжет про Путіна й сукенку для дівчинки на каналі «Россия».

У ТСН («1+1») з усього масиву інформації про новий КПК та нараду щодо набуття ним чинності вибрали синхрон Віктора Пшонки, де він каже, що, позаяк Юлія Тимошенко засуджена за старим кодексом, вона відбуватиме покарання за ним. Отож, примарні надії певної частини суспільства на те, що екс-прем'єра звільнять завдяки новому КПК, розтанули.

Артем Шевченко до своєї програми «Знак оклику!» (ТВі) запросив журналіста Олега Єльцова. Коментуючи сюжет про обшук податківців у фірмі, власником якої є чоловік народного депутата Лесі Оробець, відомий кримінальний журналіст дуже слушно зауважив: чомусь кримінальні справи порушують найчастіше проти опозиціонерів або ж проводять подібні обшуки там, де працюють вони самі або ж їхні родичі. Як при цьому можна говорити про рівність перед законом усіх громадян, у тому числі - й обтяжених владою?

Інша тема, яку обговорили Артем Шевченко та Олег Єльцов, стосувалася загадок покійного Ярослава Мазурка. Конспірологічні версії щодо караванського розстрілу та гаданого самогубства, наголосив пан Єльцов, виникли тому, що міліція пішла неправильним шляхом інформування про цей злочин. А вона, своєю чергою, обрала недомовки тому, що виглядала в тій ситуації геть непривабливо. Адже, якби всі працювали як належить, Мазурка би знайшли, по-перше, значно раніше, а по-друге - живим. А в цьому випадку громадськість залишили на голодному інформаційному пайку. І що ж тій громадськості було робити? Ну, звісно ж, будувати власні версії подій. Здебільшого - помилкові.

До речі, викривлена свідомість і різка антипатія до міліції вилилися наступного дня, в середу, у спробу встановити меморіальну дошку на честь Ярослава Мазурка на стіні гіпермаркету «Караван». Але та сама міліція цього разу виявила чудеса оперативності, й спробу вшанувати пам'ять караванського стрільця вчасно зупинили. Сюжет про це подала більшість новинних ресурсів у середу. Журналісти підкреслювали, що ініціатором встановлення дошки стало «Братство» Дмитра Корчинського. Останній назвав Ярослава Мазурка гайдамакою, який розстріляв негідників. Отака от правова свідомість у нас. Тут хоч запроваджуй новий КПК, хоч ні - до верховенства права й міліції з людським обличчям нам, як до Марса...

Тим часом 14 листопада «Факти» й «Репортер» добрячий шмат ефірного часу присвятили репортажам із останньої плавки сторічної мартенівської печі на металургійному заводі в Дніпропетровську. З огляду на те, що власник медіахолдингу StarLightMedia за сумісництвом є ще й власником ливарного заводу, появу такого сюжету виправдовує хіба що необхідна лояльність телевізійників до людини, яка платить їм гроші. А втім, хтозна, може, для цих каналів остання плавка - це суперпупермегановина!

У четвер «События» («Україна) почалися з новини про ідентифікацію тіла Ярослава Мазурка. Голова Слідчого управління Василь Фаринник доповів публіці, що ДНК-експертизу проведено й точно встановлено, що сирецький труп - це саме Мазурок. Проте справу, як запевнив головний слідчий, не закрито. Слідство закінчиться тоді, сказав пан Фаринник, коли ми дізнаємося, де небіжчик переховувався й хто йому допомагав.

Ще однією топ-новиною в «Событиях» стала презентація в Україні книги німецького журналіста Франко Шумана «Аферистка». Сюжет про презентацію «анти-Тимошенківської» книжки підверстали під новину про те, що Юлія Володимирівна припинила своє голодування і що тепер лікарі виводитимуть її з цього стану рівно стільки, скільки тривало голодування - 17 днів. Кореспондент програми сумлінно доповів глядачам про зміст книжки, а також про те, що головними інформаторами автора про Юлині злочинства були представники Генпрокуратури України. Тож казати про якусь незаангажованість німецького журналіста навіть не випадає. Хоча він наважився на такий креатив, як похід у народ, тобто наметове містечко під Печерським судом, щоб подарувати прихильникам Тимошенко свою «нетлєнку». Публіка на такі дари реагувала відповідно - просто викидала книжки до смітника.

У цьому ж випуску журналісти розповіли цікавим про небачені перспективи для України... в'єтнамського ринку. Вони, виявляється, хочуть купувати наш літак Ан-148. Тим часом, як повідомив ведучий, Росія подолала останню перешкоду для будівництва «Південного потоку», підписавши документи з Болгарією. Про те, які небезпеки цей проект несе Україні, трохи поговорили експерти. Усі вони зазначили, що роль України як транзитера газу до Західної Європи буде знижуватися.

Того дня в «Подробицях» на «Інтері» прозвучала новина, яку цілком можна порівняти з громом посеред ясного неба - НТКУ можуть визнати офіційним банкрутом. Журналісти «Подробиць» розкопали, що корінь зла міститься в кредиті 16-річної давнини. Тоді НТКУ взяла його, аби закупити нову техніку. Виплачували кредит навпіл із Кабміном, а тепер наче уряд відмовився сплачувати свою частку, і Національну телекомпанію чекають дуже злі часи. Невиплати заробітної платні, приміром. Керівника НТКУ Єгора Бенкендорфа, який у своєму синхроні озвучив надію на те, що Кабмін таки допоможе державному каналові, було дуже шкода. Надто ж з огляду на цілком вірнопіддану позицію каналу, що не шкодує «живота свого» в пропаганді досягнень українського уряду...

Як завжди, позитивом відзначився того дня ТОНІС. Тут розповіли про епохальну подію під орудою київського губернатора Анатолія Присяжнюка - запуск мальків риби в Дніпро. А ще розповіли про Галицький бал в Івано-Франківську. Дуже мило й позитивно - і жодного криміналу!

Подією вікенду, власне, його початку в п'ятницю, став, безперечно, 9-хвилинний мультфільм «Казкова Русь», показаний у межах гумористичного проекту «Київ вечірній» на каналі «1+1». Оце увірвалися, так увірвалися! «95-й квартал» таки смалить. Подивилася його майже рекордна для каналу кількість глядачів. Але як піде обіцяна друга серія, наразі незрозуміло. Бо прихильники Мустафи Найєма чи Савіка Шустера після показу першої серії цієї саги цілком можуть витвір кварталівців бойкотувати. Гумор, що його продемонстрував «Квартал» у своєму мультфільмі, Олександр Масляков-старший називає «нижче пейджера». І що такого поганого зробив студії «Квартал 95» журналіст УП та ТВі Мустафа Найєм, щоб зобразити його собакою Савіка Шустера, котрого замість груші лупцює Бугай Віталік, персонаж, покликаний зображати Віталія Кличка? А разом вони - Шустер та Мустафа - начебто вірно служать хазяїну вкраденого «тріну». Сам сюжет «казки» викликає великі сумніви. Пошуки «тріна» (так Азіров-Азаров називає трон) як привід познущатися з головних героїв українського політикуму якось навіть обговорювати не хочеться. «Баба Наташа» - Королевська, яка сидить у ступі, що виявляється Ступкою, якщо й може викликати посмішку, то хіба що в самих авторів «фільми». Або Ляшко з унітазним йоржиком, який чистить своє «дупло», чи обрізаний Кролик Сєня... Їй-бо, це вже за межами якщо не добра й зла, то пристойності - точно. Вочевидь, отримавши від менеджменту «1+1» повний карт-бланш, кварталівці в своєму бажанні робити гумор без жодної цензури передали куті меду. Тож продукт вийшов трохи, м'яко кажучи, малостравний. І вже точно - непоживний.

У суботу вразила чомусь цілком рядова програма «Околиця» на Першому. Тут показали репортаж у дусі пізнього соцреалізму - про те, як квітне сільськогосподарське підприємство імені Куйбишева в рідному селі поета Василя Симоненка. Хата-мазанка в Біївцях, що на Полтавщині, має меморіальну дошку, і всі односельці пам'ятають про видатного земляка. Проте вашого автора вразило не це, а те, що селянина, котрий тримає в господарстві одну-єдину корівчину, автори програми протитрували «одноосібником». Та ще й в «Околиці» червоною ниткою пройшла думка, що колективне велике господарство - це майбутнє нашого села, а «одноосібники» - то вже щось віджиле й застаріле. Паралель із колективізацією, коли одноосібників заганяли до колгоспів, настільки очевидна, що не помітити її міг тільки сліпець. От і подумалося - чи не збираються тих нещасних власників єдиної худобини знову загнати до нових колгоспів? А що? Досвід у цій справі просто величезний...

А в неділю «останній комбатант» Андрій Охрімович у своїй «Машині часу» на 5-му каналі полум'яно розніс ущент фільм Володимира Бортка «Тарас Бульба», назвавши його «мильною бульбашкою». Але ми, мабуть, варті такого фільму про себе, якщо проковтнули навіть одіозний Закон про мовну політику. «Лінивим Бог не помагає!» - резюмував Андрій Охрімович і пішов собі боротися з «Русскім міром».

А ми залишилися присоромленими. Все-таки й на телебаченні трапляються совісні люди...