«О Боже, знову вибори!» - весь минулий тиждень в інформаційному просторі країни можна було позначити саме цим рефреном.

Історія «підрахуйства» як національного спорту за сім днів по дню голосування лише набрала обертів. 5 листопада випуск «Вікон» на СТБ о 18-й розпочався з сюжету Ольги Червакової про мітинг опозиції під ЦВК. «Фактів» на ICTV о 18.45 - з аналізу ситуації в «проблемних» округах та реакції ЦВК на те, як там рахували голоси. Спершу глядачам показали мітинг протесту під Миколаївською обладміністрацією, де виборці не визнають перемоги провладного кандидата Травянка в 132-му окрузі. Далі ознайомили з ситуацією в київському 223-му окрузі, де на той момент ще нічого не було підраховано. Тим часом Віктор Пилипишин, ініціатор перерахунку голосів, у своєму синхроні запевнив, що визнає результат після перерахунку. Після цього редактори «Фактів» подали синхрон голови ЦВК Володимира Шаповала. Цей герой дня офіційно заявив, що на округах №№94, 132, 194, 197 та 223 неможливо встановити результати.

Не забули журналісти й про мітинг опозиції під ЦВК, надавши слово як ініціатору акції протесту Олександрові Турчинову, так і представникові нинішньої влади Володимирові Литвину. Останній застеріг громадськість від «сумнівних експериментів», до яких він відніс перевибори. «А що буде з країною?» - поставив риторичне запитання поки що спікер поки що чинного парламенту.

І хоч у неділю 4 листопада В'ячеслав Кириленко в програмі Анни Безулик «РесПубліка» (5 канал) гаряче обстоював ідею обнуління списків, аби розпустити Верховну Раду нового скликання й організувати чесні та прозорі вибори, вже в понеділок його соратники Арсеній Яценюк та Олександр Турчинов трохи пригальмували. Пан Яценюк обмежився в понеділок тим, що вніс до Ради проект постанови про визнання фактів фальсифікацій на виборах у мажоритарних округах. Саму ідею обнуління та її можливі наслідки прокоментували «Фактам» народний депутат Юрій Ключковський, експерти Віталій Бала та Володимир Фесенко. Всі вони констатували, по-перше, відсутність юридичної процедури для обнуління списків. По-друге, підкреслювали, що подібний демарш опозиції в наступному парламенті вигідний владі. Адже повторити ситуацію 2007 року, коли 150 депутатів від БЮТ поклали свої мандати, не дозволяє нинішній закон про вибори. Відтак у найгіршому разі працювати залишать старий парламент. І кому воно треба? Точно не опозиції!

Щодо міжнародної реакції на підрахунок голосів українських виборців у «Фактах» подали синхрон президента Польщі Броніслава Коморовського. Останній спрогнозував, що через негативну оцінку виборів міжнародними спостерігачами з Україною можуть не підписати угоду про асоціацію з ЄС.

Наступний день в інформаційному плані особливих новин не приніс. Приміром, у новинній програмі на ТВі «Сьогодні» Віталій Гайдукевич повідомив про те, що мітинг опозиції проти фальсифікацій триває. Кореспондент ТВі саме перебувала у вирі подій і розповіла цікавим, як відбувається мітинг. Тут були суто житейські подробиці: як кияни носять мітингувальникам чай та їжу, як ходять на ближній базар купувати тим-таки мітингувальникам сало. Або ж - синхрони учасників, одна з яких повідомила, що стоїть за відставку Януковича. Але озвучене на початку репортажу запитання «Чого хоче опозиція?» залишилося без відповіді. Арсеній Яценюк у вівторок на мітингу біля ЦВК лише проголосив гасло в дусі римлянина Катона «Карфаген має бути зруйновано!» - «ЦВК повинна визнати результати опозиціонерів». Якби хтось і хотів краще проілюструвати непослідовність опозиційних сил, то навряд чи в нього б це вийшло. Адже від ідеї обнуління списків усього за тиждень головні опозиціонери еволюціонували до думки таки зайти в парламент. І все це послідовно озвучувалося на всіх загальнонаціональних каналах, навіть на тих, які традиційно симпатизують ООБ. Тож Костянтинові Стогнію, мабуть, не варто було аж так старатися скомпрометувати опозицію маніпулятивним сюжетом про події в Первомайську. Тоді винним у масових заворушеннях кореспонденти «Надзвичайних новин» «призначили»... народного депутата Геннадія Москаля. Останній насправді намагався тих заворушень не допустити, захищаючи протоколи.

Цей сюжет «Надзвичайних новин» датовано вже наступним днем, 7 листопада. Журналістська спільнота зреагувала на нього оперативно й безкомпромісно. Тим часом у середу вибухнула інформаційна бомба під назвою «Знайшли тіло Ярослава Мазурка». На цю сенсацію бурхливо відреагували всі новинні ресурси. Проте правоохоронці настільки скупо ділилися інформацією, що телевізійники змушені були обійтися кадрами Сирецького парку, де лежало тіло, та тим, як експерти знімають у мертвого підозрюваного в «караванському» вбивстві відбитки пальців. Закадрові синхрони повторювали, що при вбитому знайдено пакет документів на ім'я Ярослава Мазурка та зброю, з якої він нібито застрелився. ТСН «1+1» із таким порядком речей змиритися не змогла й наступного дня в пошуках хоч якогось ексклюзиву виїхала на місце, аби знайти людину, котра й зателефонувала в міліцію, побачивши труп. Собачник розповів на камеру, як саме він помітив тіло в парку, й показав свого собаку-таксу, з яким уранці гуляв.

На каналі «Україна» в день 95-ї річниці Великої жовтневої соціалістичної революції показали тим часом першу частину ток-шоу «Говорить Україна» про таємницю «караванського стрільця». Коли програму записували, а потім ставили в сітку, ніхто й гадки не мав, що Ярослав Мазурок нахабно сплутає всі плани телебосів своїм самогубством і вирішить застрелитися саме в день виходу програми. Тож два дні поспіль, 7-го й 8 листопада, на одному з великих телеканалів обговорювали дилему: винен чи не винен Ярослав Мазурок у «караванському» потрійному вбивстві? Єдиного висновку учасники дискусії, як і слід було чекати, не дійшли. У другій частині програми брав участь екстрасенс, і це стало її справжньою родзинкою. Не знаю, чому, але думки всіх інших учасників, серед яких були родичі Мазурка, психологи, журналісти, які вели власне розслідування справи, навіть дружина Людмила через відеоінтерв'ю, щодо винуватості/невинуватості Ярослава саме в цьому вбивстві виглядали непереконливо. А ось екстрасенс, не інакше, як використавши дар навіювання, зумів переконати публіку в тому, що чоловік, якого він бачив на фото в «Каравані», - це і є Ярослав Мазурок. А ще - що його дружина, говорячи про відсутність негараздів у родині, бреше. Ну, й насамкінець - про те, що в людини з фото були великі проблеми, через які він зголосився виконати замовлення якогось чиновника на вбивство в гіпермаркеті. А також - що наразі він живий (тут унизу екрана з'явилася плашка «запис 4 листопада), але невдовзі його знайдуть мертвим. Ось який проникливий екстрасенс! Навіщо нам тоді міліція взагалі? Останнє запитання в контексті справи «караванського стрільця» ставила і собі, й тій самій міліції чи не вся громадськість, яку цікавило резонансне вбивство. Так само, як і питання, чи справді Ярослав Мазурок винен у загибелі трьох охоронців. Жирну крапку в цій історії поставив коментар соціального психолога Олега Покальчука у «Фактах тижня». Зробивши екскурс в історію нерозкритих злочинів у США, він підсумував: «Ми ніколи не дізнаємося правди». У тому ж таки тижневику власні думки що гучної справи та її трагічної кінцівки висловили кримінальний психолог Юрій Ірхін та голова Асоціації власників зброї Георгій Учайкін. Перший підтвердив, що це було «раціональне самогубство, коли не жити - краще, аніж жити». Другий сказав, що Мазурок був приречений з того моменту, коли його оголосили в розшук.

На тлі цієї «бомби» якось майже непомітними пройшли дві теми. Перша - про перемогу Барака Обами на президентських виборах у США, друга - про доручення Віктора Януковича генпрокурору Віктору Пшонці розібратися з правопорушеннями на виборах. Основні новинні ресурси подали ці сюжети майже скоромовкою, хоча, безумовно, вони потребували більш детального висвітлення.

Міліція ж 8 листопада оголосила, що призначила низку експертиз, у тому числі й ДНК, аби підтвердити чи спростувати ідентичність тіла Мазурка. А дружину Людмилу запросили на впізнання до моргу. У четвер кадри жінки, яка намагається якомога непомітніше, уникаючи спілкування з журналістами, пройти до приміщення, а потім, вийшовши з нього, до машини, обійшли всі телеканали.

8 листопада вечірні випуски новин на Першому, СТБ, ICTV та «1+1» знову почалися з убивства. Цього разу - охоронця й продавчині ювелірного салону в Маріуполі. Принагідно зазначу, що цього дня навіть не такі кровожерливі програми, як ТСН, майже суціль складалися з кримінально-судових хронік. Перелічені ресурси почали з маріупольського розстрілу, продовживши першим судовим засіданням у справі дніпропетровських терористів. Закінчилися ж випуски новин інформацією про «московського Брейвіка» Виноградова, який розстріляв у рідному офісі п'ятьох людей. Шоста жертва померла наступного дня в лікарні.

Як ексклюзив «Факти», втім, зробили сюжет про те, як у Донецьку подаровані перед виборами машини швидкої допомоги стояли мертвим вантажем, аж поки не втрутилися журналісти. Виявляється, авто «провели» за документами не як спецзасіб, а як легковики. Відтак за реєстрацію з нових власників вимагали сплатити 2 мільйони пенсійного збору. Скандал удалося ліквідувати за допомогою журналістів, але підозри щодо умисності «перейменування» спецмашин на легкові довести не вдалося. Глядач так і не отримав відповіді на запитання: кому ж було вигідно здерти з лікарів цілих два мільйони?

Судові позови кандидатів у депутати теж лишалися однією з провідних тем «Фактів», «Вікон», «Репортера» та ТСН. Тут було де розгулятися! То суд визнає переможцем у 94-му окрузі Тетяну Засуху, проти якої Арсеній Яценюк висунув звинувачення в підкупі з кредитних грошей. То ця сама пані Засуха погрожує тому самому панові Яценюку судом за наклеп. То в нас суд над дніпропетровським терористом, який вимагає теж суду, але вже присяжних. Або ще - судять убивць власника меблевого салону...

Тим часом 8 листопада президент перебував із офіційним візитом на Кіпрі. Новину подали всі ресурси - від СТБ до «Інтера». Коментатори вказали, що мета візиту - підписання Конвенції про оподаткування. Тобто - скасування попередньої угоди про уникнення подвійного оподаткування, укладеної СРСР із Кіпром далекого 1982 року. Але замість розгорнутого коментаря фахівців, які би змогли прояснити посполитим зміст нової конвенції, канали обмежилися констатацією факту. У ТСН, щоправда, пояснили: завдяки новій конвенції в Україну буде спрямовано від 5 до 15% податків. Хто їх платитиме чи спрямовуватиме, лишилося за кадром.

9 листопада запам'яталося тим, що у «Фактах» показали усміхненого та впевненого в своїй правоті президента, який усе ще перебував на Кіпрі. Цього разу в своєму синхроні Віктор Федорович висловив переконаність, що новообраний парламент працюватиме й без п'ятьох депутатів-мажоритарників. Микола Азаров у тому ж таки випуску сказав, що «мы готовы к конфронтации». У контексті виборів, звісно ж.

Про те, що Верховна Рада сьомого скликання готова працювати в урізаному складі, говорили й депутати-регіонали Нестор Шуфрич та Володимир Олійник у ток-шоу «Шустер live» на Першому національному. І хоча темою випуску були вибори в США та їхні наслідки для України, практично всі учасники шоу більше переймалися виборами українськими. В'ячеслав Кириленко осідлав улюбленого коника про узурпацію влади Партією регіонів, а Юрій Михальчишин, новообраний нардеп від «Свободи», підкреслив, що його партія не змінить антивладної риторики, доки зберігатимуться катастрофічні обставини життя в країні. Тим часом один із лідерів Об'єднаної опозиції В'ячеслав Кириленко озвучив шляхи боротьби його політсили із фальсифікаціями виборів. Наголосивши, що останнім із них є відмова від депутатських мандатів.

Щодо основної теми обговорення, виборів президента в США, то всі присутні зійшлися на тому, що Україні до такого рівня волевиявлення ще крокувати й крокувати. Публіка, яка голосувала в студії, на запитання ведучого «Чи наблизили ці вибори Україну до Європи?», теж відповіла переважно негативно. Нестор Шуфрич, який віднедавна почувається замало не господарем у студії Савіка Шустера, запанібрата запропонував ведучому переформулювати запитання. Він висловив припущення, що, може, наш народ геть до тієї Європи не хоче. Але народ на це активно запротестував...

У суботу, 10 листопада, ЦВК все-таки підбила остаточні підсумки виборів за партійними списками, а в неділю - за мажоритарними округами. П'ять округів, згідно з рішенням ЦВК, підуть на перевибори. Але для цього, як сказав пан Шаповал, усе-таки потрібне ще й рішення Верховної Ради.

Тим часом у «Фактах тижня» спробували розібратися, хто все-таки має призначати перевибори на п'яти проблемних округах - ЦВК чи Верховна Рада. Вийшов сюжет про такий собі правовий футбол, коли ЦВК, яка має всі повноваження призначати перевибори, не бере на себе відповідальність і пасує м'яч Верховній Раді. А ця, не в змозі збагнути, з якого дива від неї вимагають додаткового закону чи постанови, знову відфутболює той м'яч до ЦВК.

Уже в понеділок, 12 листопада, коли минув термін остаточного підрахунку голосів, на мітинг під ЦВК знову прийшли лідери опозиції. Розлогий сюжет про це подала програма «Сьогодні» на ТВі. Назву йому вигадали дотепну - «Зазнали перемоги?». Олександр Турчинов у своєму виступі запевнив, що опозиція не зайде до парламенту, допоки не визнають перемоги опозиційних кандидатів на п'яти округах. Арсеній Яценюк натомість заявив, що вони таки зайдуть до ВР, але вимагатимуть імпічменту президента, відставки уряду та генерального прокурора. Окрім цих полум'яних заяв, підкреслила кореспондент «Сьогодні», опозиція не сказала людям, чи їм стояти далі, чи розходитися. І лише коли журналісти, за словами кореспондента, «зловили Арсенія Петровича», той відповів, що мітинг продовжать у перший день роботи нової Верховної Ради.

І тут стало ясно, що знову нічого не ясно. Опозиція, як уже заведено, напускає туману, а глядача-виборця вкотре вводять в оману. 

Фото - kievinfo.in