Якби знаття, що в стрімкій драматургії «Безбахіани» на каналах холдингу Віктора Пінчука замість кульмінації настане кода, я б не писала в попередньому огляді про те, що до тієї кульмінації треба ще дожити. Бо ж заповідалося на те, що протистояння провладного й технічних кандидатів та висуванця окремого олігарха на окремому окрузі й надалі вимагатимуть від усіх медіаресурсів пана Пінчука якщо не креативу, то бодай чергових інформаційних викидів. Але не так сталося, як гадалося.

Вже у вівторок, 16 жовтня, «Факти» ICTV, «Репортер» Нового каналу та «Вікна» СТБ з урочистими інтонаціями відрапортували: по-перше, в окрузі №24 на вимогу міжнародних спостерігачів усе-таки відмовилися від послуг юриста, який захищав протилежні інтереси - ОВК та провладного кандидата. Голова ОВК Тетяна Панченко в синхроні для всіх каналів холдингу сказала буквально таке: «Я не считаю этот вопрос таким принципиальным, и чтобы успокоить оппозицию и не вызывать такого ажиотажа, мы в двухстороннем порядке разорвали юридический договор с юристом, который прямо так всех раздражал. На сегодняшний день у нас нет юридического договора на обслуживание нашей комиссии».

А по-друге - від участі у виборах на окрузі відмовився такий собі Іван Безбах, однофамілець «пінчуківського» кандидата, пенсіонер і технічний кандидат, якого ніхто в очі не бачив. Усе це подавалося як величезна перемога демократії. На всіх каналах холдингу сюжет про зняття юриста та однофамільця Якова Безбаха завершувався закадровим синхроном його авторів про те, що більше порушень на окрузі не буде, але міжнародні спостерігачі не припиняють своєї місії. Дослівно (випуск «Вікон» від 16.10 о 22.00): «Одним клоном на парламентських виборах поменшало. У скандальному 24-му окрузі в Дніпропетровську свою кандидатуру з перегонів зняв 62-річний Іван Безбах, безробітний пенсіонер. Цього домагався однойменник технічного кандидата - справжній кандидат у народні депутати Яків Безбах. Схоже, на цей округ повертаються чесні й прозорі правила гри. Так, під тиском громадськості, окружна виборча комісія відмовилася від послуг юриста, що водночас представляв у судах інтереси і ОВК, і одного з кандидатів».

Ба більше, тим самим міжнародним спостерігачам уклали до вуст думку, що 24-й виборчий округ у двох районах Дніпропетровська - це лакмусовий папірець усіх виборів.

Як кажуть герої мультфільмів, «на самом интересном месте!». Хтозна, що саме вплинуло на рішення медіавласника поставити крапку в «Безбахіані» там, де потрібна щонайменше трикрапка. Можливо, це були якісь підкилимні тимчасові домовленості з конкурентами на окрузі. А можливо, - факт підписання каналами холдингу Меморандуму про демократичні засади висвітлення виборчого процесу ще у вересні. Але в будь-якому разі репортери новинних ресурсів цих каналів, неначе діти, тимчасово випущені з-під пильного ока батьків, помчали добувати інформацію на власний розсуд. Звісно ж, не забуваючи при цьому й про інтереси власника.

Що ж до «внутрішньовидової боротьби» між так званими опозиційними кандидатами в депутати, то на початку тижня в інфопросторі з'явилася хоч якась інтрига. Вона тривала аж до недільних тижневиків і стосувалася одного - підпише чи ні Віталій Кличко угоду опозиційних сил про майбутню коаліцію в парламенті. Почалося з повідомлення тих-таки «Фактів», що УДАР зняв цілих 26 кандидатів на мажоритарних округах на користь Об'єднаної опозиції. Того ж дня всі телевізійні новинні програми подали синхрон Віталія Кличка про те, що заява щодо майбутньої коаліції в парламенті з ООБ та «Свободою», розміщена буцімто на сайті УДАРу, як і сам сайт, - фальшивка. Вочевидь, розраховуючи на здобуття якогось відсотка голосів тих, хто досі вагається між заплямованими регіоналами та продажними опозиціонерами, головний ударівець у створенні цієї фальшивки непрямо звинуватив партію влади, мовляв, здогадайтеся, кому це вигідно.

Наступного дня, у вівторок, у «Фактах» з'явилося продовження інтриги імені Кличка. Тут подали синхрон чемпіона-політика про те, що він ніколи не співпрацюватиме з Партією регіонів і виконав усі зобов'язання перед опозицією. Остання, натомість, замість зняти 22 своїх кандидатів, як це було домовлено, зняла лише вісьмох. Відтак стало зрозуміло, що відносини між цими силами терплять якщо не повний крах, то принаймні це скидається на початок розколу.

18 жовтня, в четвер, прес-служба партії УДАР розповсюдила заяву про нечесні ігри Об'єднаної опозиції. Остання, на думку політсили Кличка, «...на жаль, не почула закликів щодо вгамування особистих амбіцій та замість 22 запропонованих УДАРом кандидатів зняла лише 8. Але справа навіть не в кількості округів чи кандидатів, а в шансах на спільну перемогу опозиційних демократичних сил. Дії ВО "Батьківщина" щодо визначення і підтримки єдиних демократичних кандидатів у мажоритарних округах серйозно ускладнюють завдання опозиційних сил провести велику кількість депутатів до парламенту нового скликання. Це може суттєво вплинути на результати виборів».

Утім, місця для озвучення заяви не знайшлося ні на більшості комерційних провладних, ані на опозиційному каналі. У програмі «Сьогодні» на ТВі колізію між ООБ та УДАРом висвітлили однобоко, з явним ухилом на користь Об'єднаної опозиції, яка відмову Кличка підписати угоду розцінила як гру на користь влади.

Кульмінації ця інтрига сягла в п'ятницю, 19 жовтня, коли ООБ та «Свобода» таки урочисто підписали угоду про створення демократичної коаліції в наступній Верховній Раді, не дочекавшись Віталія Кличка. При цьому навпроти таблички з прізвищем лідера УДАРу залишили порожній стілець. Символічно. Репортаж із процедури підписання угоди як «Факти», так і ТСН («1+1») подали однаково зважено, без позначення симпатій-антипатій до цих політичних сил. Синхрон Арсенія Яценюка про те, що «наша рука (об'єднаної опозиції. - Авт.) зависла в повітрі», узагалі став цитатою дня на більшості телеканалів.

Задля збалансованості телевізійники звернулися по коментар до «героя порожнього стільця». Віталій Кличко не стомлюючись казав усім їм одне: він не прийшов на підписання угоди через те, що створювати коаліцію перед виборами суперечить європейській практиці. Спершу треба ці вибори виграти, потім - захистити результат, а вже опісля, в парламенті, створювати коаліцію демократичних сил. Того ж дня, 19 жовтня, у «Подробицях» на «Інтері» Віталій Кличко в своєму синхроні назвав ситуацію шантажем з боку Об'єднаної опозиції й наголосив, що цей шантаж не пройде! Тим паче, нагадав лідер УДАРу, ще взимку, в День соборності, він поставив свій підпис під угодою про взаємне непоборення серед опозиційних партій.

Незважаючи на те, що інтрига з коментарем Віталія Кличка, який розставив усі крапки над «і», нібито зникла, ввечері, вже на ток-шоу «Шусте live» на Першому національному до з'ясування стосунків між ООБ та УДАРом знову повернулися його учасники. Цього разу спікерами з обох сторін призначили Анатолія Гриценка та Ірину Геращенко відповідно. Перший у своєму виступі заявив, що чекає від Кличка готовності приєднатися до опозиції, й саме це символізував порожній стілець. Друга кинулася захищати лідера, почавши з цього самого стільця, який перетворився вже на якийсь фетиш. Мовляв, порожній стілець для Віталія Кличка - це образа. Їхній лідер, доводила пані Ірина, заробляє авторитет, працюючи на округах. І така робота важить набагато більше, ніж підписання будь-яких папірців.

Остаточну крапку в складному сюжеті відносин між Об'єднаною опозицією «Батьківщина» та УДАРом спробували було поставити «Факти тижня» в неділю. Тут зробили аналітичний сюжет про те, як розвивалися події навколо паперового об'єднання демократичних сил напередодні виборів і спробували зрозуміти, чому саме воно не відбулося. Журналісти «Фактів» цього разу надали слово людям, чиї кандидатури на мажоритарних округах по Києву вимагав зняти УДАР на користь своїх, більш рейтингових кандидатів. Ксенія Ляпіна назвала таку вимогу провокацією, а Сергій Терьохін так і не збагнув, чим це його кандидатура гірша за УДАРівського бійця.

З огляду на те, як багато уваги приділяли загальнонаціональні канали чварам між опозиційними силами, які ще півроку тому домовилися йти на вибори єдиним фронтом, меседж до глядача-виборця можна трактувати однозначно - якщо проголосуєте за тих, хто не зміг домовитися «на березі» (вислів Анатолія Гриценка), на вас чекатимуть «руїна та безлад» помаранчевої доби. Ну, й неважко зробити єдино правильний висновок із усіх тих меседжів: хочеш добробуту для себе й процвітання для країни - голосуй сам знаєш за кого.

Тим часом, як кажуть, не виборами єдиними. Як уже зазначалося вище, телеканали StarLightMedia, спекавшись осоружного Безбаха, до кінця тижня, неминуче тішачи глядача паркетною хронікою всіляких візитів від перших осіб держави, періодично переймалися інтересами громадян «простих, не спесивих».

Приміром, 17 жовтня у «Фактах» вийшов досить вичерпний сюжет про те, що таке електронні гроші й з чим їх їдять. Річ у тім, що напередодні президент підписав закон про електронні гроші. Журналісти «Фактів» не полінувалися відстежити всі можливі колізії та наслідки цього, а також - чи зникнуть тепер у кишенях українців готівкові гроші.

Ще один «подарунок» глядачам холдингу Віктора Пінчука зробили журналісти, розповівши, що від 17 жовтня Програма доступного житла з підпорядкування Агенції нацпроектів, якою опікується колишній «революціонер» Владислав Каськів, переходить під оруду віце-прем'єра Бориса Колесникова. Із розлогого сюжету «Фактів», присвяченого цій темі, можна було збагнути одне: пан Колесников, укотре змотавшись у чергове службове відрядження бюджетним коштом, цього разу до Фінляндії, зробив відкриття вселенського масштабу. А саме - панельне будівництво по-фінськи це зовсім не те, що «панельки» по-совєцькому. Адже фінські панельні багатоповерхівки, по-перше, зводяться за лічені місяці. По-друге - виробляють їх із екологічно чистих матеріалів. А по-третє, квартиру в такому будинку зможе собі дозволити будь-яка молода родина. Головне, як випливало з синхрону пана Колесникова - спершу знайти шість тисяч на заставу, а далі спокійно назбирати 45 тисяч, аби за кілька місяців отримати ключі від готової квартири. Маніловщина віце-прем'єра простяглася аж так, що він пообіцяв процедуру отримання квартири стиснути до одного дня. Тобто, вранці гроші - увечері квартира.

Цю топову тему тижня продовжив Микола Азаров 19 жовтня. Того дня він, узявши відпустку, саме відвідував Запоріжжя. Проте, на відміну від свого заступника, Микола Янович охочим до соціального житла легкого життя не обіцяв. «Надо молодому человеку работать не на одной работе, а на двух! За квартиру надо потрудиться», - вигукнув прем'єр у синхроні «Фактів». Хоча перед тим сказав, що коли в родині двоє отримуватимуть по чотири тисячі «білої» зарплатні, для неї цілком реально взяти дешевий, усього лишень під три відсотки, кредит на житло. Як ту білу зарплатню примусити платити роботодавця, голова Кабміну не уточнив.

На підверстку журналісти «Фактів» подали розлогий сюжет про величезне падіння будівництва в країні після Євро-2012. Виявляється, коли будівельники позбулися великих замовлень, пов'язаних із Євро-2012, у них залишилася одна надія - на дрібне приватне будівництво. Але й тут не все так райдужно. Кореспондент «Фактів» з'ясувала: позаяк ціни на будматеріали зростають не те за днями, а буквально за годинами, заміський котедж вигідніше будувати власними силами, аж до самостійного проектування будинку. Лише в цьому разі можна хоч якось зекономити...

Насамкінець колізію про спад будівництва після Євро-2012 та нерайдужні перспективи його піднесення, навіть у разі реалізації програми доступного житла, телевізійники з ICTV попросили прокоментувати голову КМДА Олександра Попова. Останній надзвичайно обережно прокоментував бажання влади зробити житло доступним за рахунок будівництва «фінських будиночків». Мовляв, якщо Київрада виділить для цього площі, тоді можна буде про щось говорити. Вочевидь, ця проблема наразі для майбутнього кандидата в київські мери від ПР неактуальна.

Попри те, що головна інтрига тижня - непорозуміння між Об'єднаною опозицією та УДАРом - ніби й вичерпала себе в п'ятницю, 19-го, найбільше запитань викликав показ документального фільму «Днепропетровские взрывы. Адов ад» на Першому національному за 10 днів до виборів, 18 жовтня. Саме тієї п'ятниці у програмі «Шустер live» першу частину ток-шоу Савіка Шустера було присвячено обговоренню цього фільму, показаного Першим національним напередодні. Як з'ясувалося, ніхто з присутніх у студії перед тим фільму не бачив. Через те обговорення звелося до звинувачень авторів кіно в замовленні проти опозиції з боку її представників. Останні, переглянувши вирвані з контексту уривки фільму, де йшлося про причетність підозрюваних у справі вибухів у Дніпропетровську 27 квітня до роботи в штабі опозиції, заявили, що все це скидається на пріснопам'ятну «справу педофілів» зразка 2010 року. Яка «пішла в гудок». Тобто, на думку представників Об'єднаної опозиції, цей фільм із того самого ряду, що й інші спецоперації проти опозиції, які не дали результату.

Після дискусії, під час якої авторки фільму «Адов ад» (зокрема Оксана Шинкаренко зі студії V-TV, яка виробляє й фільми циклу «Останнє попередження» для Першого національного) наполягали, що версія про причетність «Батьківщини» до вибухів - лише одна з кількох і за хронометражем (дві хвилини) посідає далеко не чільне місце в 52-хвилинному фільму, ведучий Савік Шустер звернувся до гендиректора Першого національного з запитанням: «Чому цей фільм було показано за 10 днів до виборів?». У прямому ефірі ніхто на це запитання відповіді, звісно, не дав, але всі охочі змогли переглянути фільм, який повторили в ефірі Першого наступного дня, в суботу.

У їхньому числі була й ваш автор. Скажу одразу: цей документальний фільм справив враження майстерної контрпропаганди, бо версія про начебто причетність опозиції до організації вибухів у Дніпропетровську тонко вплетена в загальну канву фільму, яка сприймається радше як показ героїчної роботи спецслужб. Тобто після перегляду «Адового Аду» так й залишалося незрозумілим, що було головною метою всієї цієї історії: створення чорного піару проти опозиції або ж білого піару силовиків? (Тим більше, що, за непідтвердженою інформацією джерел  «ТК», студія V-TV має якийсь стосунок до міністра МВД Захарченка). Показ фільму в ефірі Першого національного - або ж створення навколо цього показу інформаційної хвилі?

Але вчорашній показ чергової серії «розслідувань» «Останнього попередження» студії V-TV, героями якого стали Олег Тягнибок та Сергій Власенко, дали вже однозначну відповідь на запитання «навіщо все це?». Й повноцінний фільм «Адов ад», й рекламні ролики  чорного піару в «Останньому попередженні» - виробництва однієї студії V-TV.

Водночас немає відповідей на багато інших запитань не лише до Єгора Бенкендорфа, а й до Савіка Шустера. Ми повернемося до них після перегляду вже анонсованого продовження рекламних «Останніх попереджень» в ефірі Першого національного сьогодні ввечері.

Фото - ura-inform.com