-          Якщо «Факти» - газета №1 в Україні, то який тоді номер у газети «Вечерние вести»?

-          Мабуть, №0..

-           

(З розмови колишніх головреда та шеф-редактора «ВВ»)

 

 

«Головний канал країни» ось уже третій тиждень поспіль тішить свого відданого глядача черговим продуктом від «95-го кварталу». Продукт називається «Шоу №1» і демонструється щоп'ятниці о 20.30. З одним винятком, зробленим задля трансляції футбольного матчу між збірними України та Болгарії 7 жовтня: щоби фани шоу не відчули ані найменших незручностей, черговий концерт перенесли на четвер. На третьому ефірі «Шоу №1» про це оголосив сам його продюсер та ведучий Філіп Бедросович Кіркоров. Закликавши при цьому вболівати і за Україну, і за Болгарію. Оголошення про перенесення четвертого ефіру було піднесено таким чином, ніби все тут залежало лише від головної людини головного шоу на головному каналі.

Ще під час кастингів, коли Кіркоров зворушливо допомагав спускатися по сходах глибоко вагітній Ані Лорак, стараючись не випадати з кадру, в мене крутилася підозра: чи не доклав руку до розрекламованого шоу «95-й квартал»? Бо ж між цим колективом в особі Вови Зеленського та болгарським «соловієм» - дружба настільки ж давня, наскільки й міцна. Філіп Кіркоров, здається, жодного концерту квартальців не пропустив (як учасник, а не глядач!), а також знімався і в двох повнометражних фільмах «Кварталу» про кохання у великому місті, і в його ж таки серіалі «Свати». Ну, а Володимир Зеленський, відповідно, на правах великого друга (хай і невисокого :)) колишнього чоловіка Алли Пугачової вів на одному з російських телеканалів талант-шоу «А-фактор», головним суддею й музою якого була Пугачова.

Підозри підтвердилися, коли Олексій Гончаренко, керівник компанії - виробника «Шоу №1» Friends production, розповів, що оригінальний формат шоу, який належить британській компанії Fremantle, майже до невпізнанності переробив саме... «95-й квартал». Щоправда, уточнює Гончаренко, представник компанії залишився дуже задоволеним змінами в «материнському» форматі. Ба більше, пан Гончаренко виявився настільки щедрим, що великодушно вирішив подарувати всі зміни у форматі тій самій Fremantle. Не сумніваюся, що британці своєю чергою залюбки, вибачте на слові, «втюхають» цей уже геть невпізнаваний продукт котромусь із російських, не менш «головних» каналів. А ті, не кліпнувши оком, візьмуть, тобто куплять, і, мабуть, за чималі гроші. Бо ж як не купити, коли в «Шоу №1» фігурують люди, давно й міцно пов'язані, ну, не круговою порукою, боронь боже, але міцною дружбою!

Іншим критерієм, окрім цієї самої ніжної дружби, пояснити вибір на роль головного продюсера (ведучого за сумісництвом) шоу Філіпа Кіркорова та його напарниці Ані Лорак (давня подружка Філіпа), а також членів журі «головного шоу країни», не можна. Бо звідки б тоді взялися судді Ілля Рєзнік (давній друг клану Пугачової-Кіркорова), Наталка Могилевська (не раз співала в дуеті з Кіркоровим), ведучий музичної сторінки в «Московському комсомольці» під назвою «Звуковая дорожка», відомий своєю давньою пристрастю до того ж таки клану, Артур Гаспарян чи особистий знову ж таки друг Філіпа Бедросовича італійський хореограф Джеррі Абрате? На перший погляд, цілковитий інтернаціонал! Здавалося б, цей факт можна тільки вітати! Але вже другий, хоча й знову-таки неозброєний, проте більш уважний погляд як на склад ведучих та журі, так і на репертуар учасників концертів «Шоу №1», відкриває таємницю Полішинеля - цей продукт вироблено для кого завгодно, тільки не для українського споживача. Хоча кого це вже дивує, коли до виробництва причетний «95-й квартал»?

На відміну від інших талант-шоу, навіть того ж таки інтерівського «Майдансу», де все-таки дотримуються бодай подоби мовної паритетності (один ведучий - російськомовний, другий - україномовний), «Шоу №1» цілковито російськомовне. Молода мама Ані Лорак, може, з великої поваги до друга Філіпа Кіркорова (через якого вже встигла постраждати на «Крим мюзик-фесті») геть забула рідну мову й набагато охочіше демонструвала свою досить непогану англійську вимову, коли викликала на сцену групу Freedom Jazz.

Зазначу, що конферанс у «Шоу №1», м'яко кажучи, не надто професійний, а якщо називати речі своїми іменами, то просто безпорадний. Ніхто, звісно, не вимагає від артистів-вокалістів феєрверку дотепних підводок, але принаймні зв'язати три-чотири фрази в єдину репризу так, щоби глядачі при цьому не кривилися, вони б цілком могли. Можливо, варто було не покладатися в цьому разі на імпровізацію, а хоч трохи порепетирувати. Але ж ні - від першого ефіру, коли Філіп Кіркоров плутався в словах та іменах учасників, наразі нічого не змінилося. Тож виникає стійке враження, що глядачеві пропонують не надто «обкатаний» концерт сільської художньої самодіяльності.

Хоча багатьох учасників «головного шоу» назвати самодіяльними артистами язик і не повернеться. Бо є серед них справжні перли. Взяти хоча б уже згадану команду Freedom Jazz. Якщо не зважати на до болю знайомі обличчя Кіркорова-Ані Лорак та «дружбанів», що засідають у журі, то від деяких номерів справді можна отримати насолоду. І коли втягуєшся в процес, мимоволі починаєш уболівати за найкращих. Ну і, ясна річ, як у кожному такому шоу (хай нам і розказують, що «Шоу №1» тому й має такий номер, що аналогів у світі йому немає, але чим воно принципово відрізняється від легіону схожих, зрозуміти важко, байдуже, що тут команди, крім вокалу, демонструють ще й танцювальні навички), вибір глядачів і журі майже ніколи не збігається.

Якщо й говорити про якісь ноу-хау цього шоу, то це хіба що правила, які стали більш-менш зрозумілими аж під час третього ефіру. Бо на початку розібратися, з чого «малюються» загальні бали команди, вдалося не кожному. Ну, із суддівськими оцінками все зрозуміло - плюсуються всі чотири оцінки. Це і є загальний бал від журі. Але далі, коли починається глядацьке голосування, виникають суцільні непорозуміння - звідки беруться якісь коефіцієнти? Як вони взагалі виводяться? Трохи згодом правила прояснилися - до загальної оцінки журі додаються голоси глядачів і за ними виводиться коефіцієнт, який і виводить команди в лідери чи аутсайдери. Двоє лідерів отримують недоторканність, тобто їх не може викликати на дуель аутсайдер, а той, своєю чергою, обравши суперника з середини турнірної таблиці, має заспівати з ним по черзі одну й ту саму пісню. А вже судді остаточно вирішують, хто покине шоу.

І ось тут, а саме в другому ефірі, почалося «найцікавіше». Команда «Стиляги» під орудою Джамали після феєричного номера Twist againe за сумою суддівських та глядацьких балів чомусь опинилася в аутсайдерах. А викликавши на дуель команду Love Story і буквально розчавивши останню розкішним виконанням хіта One Way Ticket, та ще й з елементами пародії на Віктора Януковича у виконанні Олександра Скічка, адресованої особисто Наталці Могилевській, незрозуміло з яких причин абсолютно не сподобалася «безпристрасному» журі. Пародії на президента вони злякалися, чи що? Цікаво, що ні Ані Лорак, ні Філіп Кіркоров того разу своїм правом вето не скористалися і «Стиляг», попри всі благання вболівальників на форумах, у шоу не повернули.

Зате «поп-король» скористався цим правом у третьому ефірі, залишивши своєю волею в шоу команду «Земфіра в шоколаді». Мабуть, за те, що дуже шанує її бабусю Земфіру Жемчужну, народну артистку Росії і солістку театру «Ромен». Та й як було не зглянутися над онучкою, коли бабуся зі сцени проспівала не романс, що було б природно для неї, а дифірамби організаторам, ведучим та продюсерам шоу! Насправді у батлі з командою «Привиди опери» з виконанням безсмертного «Бесаме мучо» Земфіра разом із «шоколадом» у вигляді накачаних парубків (це в неї команда така, де співає одна солістка, а хлопці її то на руках носять, то крутяться навколо) виглядала дуже непереконливо.

Ось така «об'єктивність» номер один. В усьому іншому - дуже мило й по-домашньому. Аж до нудоти. Достоту як у шоу «Две звезды» на Першому російському, де так само «блистали» Рєзнік і Кіркоров, а в ролі ведучої виступала велика Алла Борисівна. Принаймні, в Києві теж вийшло «по-богатому» і чомусь із суто «расєйскім» купецьким розмахом...

Ілюстрація - mynews-in.net