Конфлікт телеканалу ТВі з медіагрупою «Інтер», Валерієм Хорошковським і Національною радою з питань телебачення і радіомовлення триває із січня 2010 року, коли ТВі на конкурсі виграв свої частоти, а телеканали групи «Інтер» оскаржили ці рішення Нацради. За цей час відбувся судовий процес за звільнення Валерія Хорошковського з Вищої ради юстиції та триває спір за частоти, рішення про розподіл яких Національна рада вже визнала протиправними. Тим часом канал запустив в ефір анонси, у яких звинувачує Хорошковського, Нацраду, суддів у цензурі. Ці нові ролики, а також своє бачення ситуації описує генеральний директор ТВі Микола Княжицький, чию статтю публікує «Детектор медіа». Ми також готові оприлюднити позиції всіх осіб, згаданих паном Княжицьким.

В ефірі нашого телеканалу з 26 жовтня транслюються анонси нашої майбутньої програми «Країна знатиме про них ВСЕ». Героями анонсів стали голова СБУ Валерій Хорошковський, судді Київського апеляційного адміністративного суду Анатолій Денісов, Галина Федорова, Юрій Цвіркун, члени Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення Володимир Манжосов, Оксана Головатенко, Лариса Мудрак, Оксана Єлманова, Ірина Опілат, Євген Баранов та Микола Фартушний. Журналісти каналу ТВі переконані, що, намагаючись обмежити наше мовлення, ці посадові особи запроваджують в Україні цензуру.

Ми не маємо жодних особистих чи людських претензій до цих людей. Багато з них є знаними фахівцями і навіть хотіли би поважати демократичні цінності. Ми знаємо, що, приймаючи протизаконні рішення, вони діяли під тиском телефонного права, а можливо навіть і шантажу. Але це не знімає з них відповідальності за введення цензури.

Ми вже багато разів говорили, чому саме так вважаємо. Київський апеляційний адміністративний суд не мав права визнавати додатки до наших ліцензій такими, що втратили чинність, оскільки жодна стаття закону не дозволяє це робити. Чинність може втратити лише ліцензія і лише в тому разі, коли закінчився термін її дії. Окрім того, у зазначених додатках були вказані і ті частоти, які ми отримали значно раніше - на попередніх конкурсах, законність яких ніхто не оскаржував.

Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення прийняла рішення анулювати додатки до наших ліцензій, хоча закон теж таких прав Національній раді не дає. А стаття 45 закону України «Про інформацію» чітко говорить, що перешкоджання поширенню інформації з боку органів державної влади є цензурою.

Зараз Нацрада виносить необгрунтовані попередження нашим регіональним партнерам, Державна податкова інспекція розпочала постійний моніторинг нашої діяльності лише на тій підставі, що ми не є прибутковими. А як же ми можемо бути прибутковими, коли державні органи незаконно обмежують наше мовлення? Цікаво, чи перевіряє податкова телеканал «Інтер», який у минулому році публічно задекларував збиток у 296 мільйонів гривень?

Ані міліція, ані прокуратура досі не дали відповіді на наші запити та на численні запити народних депутатів про те, хто саме стежив за мною та журналістами нашого телеканалу на автомобілях з підробленими номерами.

Іншого захисту, окрім публічності, ми не маємо. Ми віримо, що у законний спосіб конфлікт між нашим телеканалом та чиновниками, які мають конфлікти інтересів, чиновниками, для яких власні крісла дорожчі, аніж закон та власне сумління, залагодити можна. І тоді вони зможуть чесно виконувати власні обов'язки, а ми - незалежно працювати для наших глядачів. І ми зробимо все, щоб так і сталося. Про все це я написав повідомлення на сайті Міжнародного пресового інституту і навожу його тут повністю:

Це - цензура

Акція українського телеканалу ТВі

30 серпня 2010 Київський апеляційний суд в порушення норм українського законодавства заборонив телеканалу ТВі, який я очолюю, вести мовлення в ефірі.

У вересні Національна рада з питань телебачення і радіомовлення України також порушуючи українські закони прийняла рішення, яке забороняє нам транслювати програми телеканалу ТВі.

Ми оскаржили ці рішення у Вищому адміністративному суді. Однак, надій на верховенство право в нас мало. Адже людина, яка через компанії, що їй належать, намагається фактично закрити наш канал, є власником найбільшої в Україні медіагрупи «Інтер», одночасно очолює Службу безпеки України і є членом Вищої ради юстиції - органу, який має право призначати і звільняти всіх суддів країни. Його ім'я - Валерій Хорошковський.

Протизаконні дії судів і регулятора відносно нашого каналу українське законодавство трактує однозначно - це цензура. Але як з нею боротися, якщо судді і чиновники, побоюючись переслідування з боку Служби безпеки України, боячись втратити роботу, опустивши очі, голосують за відверто протизаконні рішення, бажаючи зняти з себе всю відповідальність за них? В ситуації, коли закон не працює, тільки публічне засудження і гласність можуть їх зупинити. Саме тому на нашому телеканалі, який, втративши ефірні частоти, поки що продовжує поширюватися в кабелі, ми і розпочали акцію «Звинувачується в цензурі». У невеликих роликах ми показуємо всіх державних службовців, суддів, які під тиском обмежують свободу слова, сподіваючись на безкарність. Ці ролики стали анонсом циклу телепередач про демократичні свободи в Україні.

В Україні звикли в усьому звинувачувати безлику систему - вона корумпована, вона приймає несправедливі рішення. А ми нічого не можемо з цим зробити. Але це не вся правда. Система існує не сама по собі. Поки суддя готовий проштампувати будь-яке рішення, яке прийнято «нагорі», поки член формально незалежного регуляторного органу голосує за рішення, замовлене владою або проплачене «олігархом», ми так і будемо жити в бідній корумпованій країні. У цієї системи прийняття незаконних рішень є живі обличчя - їх ми і показуємо на екрані. Показуємо як розшукуваних злочинців, відповідальних за введення цензури в країні, бо саме вони персонально відповідають за обмеження доступу до інформації.

Багато хто з цих людей теж кивають на систему, яка заважає їм - і всім нам - жити по-людськи. Своєї ролі в тому, що відбувається, вони ніби й не помічають. Ми хочемо, щоб не тільки глядачі нашого каналу, але й самі ці люди відчули свою персональну відповідальність за прийняті рішення. Можливо, рано чи пізно настане день, коли суддя буде приймати рішення по совісті, а не за наказом, коли член Національної ради буде голосувати як державний службовець, а не як найманець олігархічного клану. Айсберг української корупції почне танути не сам по собі, а тільки в результаті наших спільних зусиль.

Микола Княжицький, генеральний директор каналу ТВі