Останнім часом я все частіше чую цей вислів у курилці. Попри тюремне походження, колеги вживають його не у зв’язку з кримінальними темами, а переказуючи якісь історії про роботу «на виїзді», тобто «десь у регіонах», далеко від «паркету», «куполу» та й взагалі далеко від усього.

 

Для відстеження подій в областях більшість українських мас-медіа створили так звані регіональні відділи. Здебільшого це 2-3 людини, які протягом робочого дня вишукують в інтернеті у стрічках новин регіональні події, організовують зйомки і контролюють їхнє виконання тамтешніми журналістами... Щоправда, потім професійність останніх оцінюється у найкращому разі іронічно, а зазвичай – нецензурно.

 

Тому в особливих випадках у «глибинку» відправляють київських кОрів... Такими особливими випадками є катастрофи, масштабні аварії, резонансні конфлікти або «власні справи» рідного медіа. До категорії останніх належать історії, вирішення яких видання чи телеканал бере під власний контроль. Для 5-го каналу такою стала трагедія з Полтавською обласною дитячою бібліотекою. Повідомлення про її захоплення, руйнування сокирами стін і підлоги та зафарбування вікон з’явилося два місяці тому.

Я люблю бібліотеки, тим паче дитячі, тому в якийсь момент я опинився в Полтаві. Чесно кажучи, у Києві робити було особливо нічого – все ті ж безглузді політичні розмови, нитку яких я не втратив тільки через те, що мені за це платять.

 

На місці одразу з’ясувалося, що проблема проста «як двічі два»: нікому не потрібна бібліотека, зате всім потрібне її приміщення. (Сюжет про історію подій можна переглянути тут.) Розташована у самому центрі міста на першому поверсі, бібліотечна нерухомість оцінюється як мінімум у мільйон доларів США. 2005-го її навіть намагалися спалити. Через видане з порушеннями свідоцтво бібліотека перейшла з власності полтавської громади до приватних рук – нею заволоділи троє місцевих комерсантів Олександр Павлюченко, Олександр Буянкін та Юрій Худяк за участі Олени Шуліки.

 

 

Повернути його бібліотекарям та читачам можна просто: переоформити горезвісне свідоцтво. Але просто чомусь не виходить. Бізнесмени організували шалений спротив – погрожували фізичною розправою, вели стеження, влаштували блокаду в місцевих органах влади. За словами представника бібліотеки у судових засіданнях Сергія Федяніна, комерсанти зацікавили особисто керівництво обласної та міської влади. Нібито певні квадратні метри погодилися віддати під відділення банку екс-керівнику полтавської філії «Приватбанк», нинішньому голові обласної ради та осередку Партії регіонів Володимиру Удовиченку. Звісно, начальник інформаційно-аналітичного відділу Полтавської обласної ради Ірина Дудка сказала нам, що її шеф такі закиди коментувати не буде.

 

Ще одну частину цього ж приміщення, за словами юриста, пообіцяли присутній під час захоплення книгозбірні власниці розташованого поруч готелю «Палаццо» Олені Шуліці – давній соратниці міського голови, бютівця Андрія Матковського, яка супроводжує мера на всіх показових «галушкових» заходах.

 

 

Позицію мера Полтави щодо захопленої бібліотеки озвучила його заступниця Лариса Семеряга. За її словами, влада міста готова навіть виділити площі у центрі міста, аби переселити дитячу книгозбірню в інше приміщення, але не визнаватиме порушення, припущені мерією при видачі горезвісного свідоцтва. Владну облогу вдалося розірвати за допомогою «Дзеркала тижня», деяких народних депутатів, міністра внутрішніх справ та голови уряду.

 

Напередодні 23 вересня, дня міста Полтави, Юлія Тимошенко, стоячи на прес-конференції поряд із Юрієм Луценком, визнала, що ситуація з обласною дитячою бібліотекою є ганьбою для усієї країни. «Це неприпустимо, коли хтось, купуючи ухвали судів, може просто “стирити” у міста дитячу бібліотеку», – не добираючи слів сказала прем’єрка. Задля її порятунки прем’єр-міністр пообіцяла звернутися до свого соратника Голови Верховного Суду України Василя Онопенка з проханням перевірити законність винесення усіх судових рішень щодо бібліотеки. Різкість висловлювань прем’єрки народу сподобалася, але...