Реальна проблема рейтингу не дасть

19 Вересня 2008
35284
19 Вересня 2008
10:45

Реальна проблема рейтингу не дасть

35284
Чому глядачі більше дивляться «Судові справи. Злочин і кара» («1+1»), а не «Народний суд» («Інтер»).
Реальна проблема рейтингу не дасть
Порівняльна характеристика програм «Народний суд» («Інтер») та «Судові справи. Злочин і кара» («1+1») підводить до парадоксальних висновків. Виявляється, не всяка реальна проблема, взята з народного життя, здатна конкурувати з вигаданою та постановочною історією. Принаймні, «Судові справи» завершуються титрами «Всі збіги з реальними подіями є вигаданими», тоді як у «Народному суді» наскрізною ниткою є наполягання саме на реальності всього, що відбувається.
 
Вже чотири місяці маю одну побутову проблему: нашу родину послідовно тероризує божевільна, як мені здається, сусідка. Наші квартири сполучаються тільки санвузлами. Проте сусідка переконана: вночі, зачинивши дитину в одній кімнаті, в іншій ми влаштовуємо оргії. Щоправда, не сексуальні, а гастрономічні: їмо о першій ночі, голосно плямкаємо, стукаємо ложками об денця каструль. Подібна переконаність штовхає її цілу ніч на протиправні дії: вона дзвонить у двері і тікає.
 
Справою зайнялася міліція, зацікавилися на предмет виготовлення сюжетів колеги-журналісти і, можливо, до пережитого на собі я ще повернуся. Справа в іншому: я цілком серйозно планую подати на кривдницю до суду. Анонси програми «Народний суд» підштовхнули до перегляду: здається, вона орієнтована на побутові проблеми громадян. Які виникають, як у мене, з нічого, можуть виникнути в кожного і потребують негайного вирішення.
 
Власне, «глибока народність» (вислів належить Дмитрові Джангірову) стала для мене основною заманухою «Народного суду». Народність присутня, в цьому я переконався, ввімкнувши канал «Інтер» у якійсь із будніх (крім понеділка) днів о 16.30. Час, погодьтеся, не надто праймовий як для програми про потреби простого народу. Одначе саме на домосідів вона і розрахована, точно потрапляючи в цільову аудиторію. Чоловіча її частина походить від гоголівських Івана Івановича з Іваном Нікіфоровичем, жіноча – від знаменитих баби Параски і баби Палажки. Двоє знудьгованих миргородських поміщиків, як ми, сподіваюся, пам’ятаємо, побили горшки через те, що один назвав іншого гусаком. Українські баби сварилися через грушу.
 
Сучасники недалеко пішли. Позивачка у одному з випусків – вдова, яка хоче довести народному суду, що священик, якому її загиблий чоловік перед смертю продав машину, не має права нею володіти. Увага: чоловіка не повернути – віддайте назад авто. Інша історія: дикі свині толочать приватний город, і його власниця судиться з лісником, хоча свині – не його, вони діти дикої природи. А ось зовсім українська історія: у звичайній квартирі обладнали приватну міні-пральню, а сусідам не подобається, що хтось заробляє гроші.
 
Перелік таких тем безкінечний, редактори «Народного суду» їх не вичерпають ніколи. Герої реальні, сюжети про них знімають майже в новинному форматі. Тільки новини звичайні просто окреслюють проблему, а «Народний суд» намагається її вирішити.
 
На цьому можна зупинятися. Власне, я тому і передумав вирішувати свою персональну побутову проблему таким шляхом, через телевізор. Бо опис проекту, поданий на офіційному сайті «Інтера», максимально чесний та відвертий. Читаємо: «Спочатку знімальна група виїздить на місце конфлікту. Потім починається так зване (виділено мною. – А. К.) судове засідання. Справи та остаточний вирок” (лапки в оригіналі. – А. К.) виносять самі звичайні люди».
 
Отже, у результаті так званого засідання виноситься вирок у лапках.
 
Чи має таке шоу, роль Олега Стальчука як ведучого в якому мені особисто не зрозуміла, якусь силу та значимість? Для чого ми його дивимося? Аби отримати ази правової грамоти? Навряд. Бо правильно скласти судовий позов зовсім не означає виграти його чи бодай зрушити справу з місця, бодай наблизити соціальну та побутову проблему до вирішення.
 
Жоден суд, навіть народний, не примусить мою дивну сусідку припинити щоночі обписувати мої двері крейдою. Жоден суд не змусить диких свиней толочити своїми рилами сусідський, а не мій город. І ніхто ніколи не помирить двох рідних братів, один із яких винен іншому долари – гроші родичів не люблять.
 
Отже, коефіцієнт корисної дії від отриманої інформації дорівнює нулю. А коли ще помножити нуль на стійке небажання бачити в кожному з учасників так званого засідання себе, мов у дзеркалі, то взагалі буде «мінус одиниця». Таким чином, «Народний суд» – чергове невдале ходіння телевізора «в народ».
 
У цьому випадку «Судові справи. Злочин і кара» на «Плюсах» виглядають значно чеснішими. Звичайно, якщо застереження про невідповідність показаних подій реаліям повсякдення – не «фішка» проекту: адже офіційний сайт каналу дає протилежну інформацію: «Усі сюжети програми основані на реальних судових справах. Відтворити картину пригоди допомагають відеокадри з місця події. Вердикти виносять судді проекту: юрист, голова Національної служби посередництва та примирення Олександр Окіс та юрист, ректор Академії суддів України Ірина Войтюк».
 
Але як би там не було, все, що відбувається на екрані протягом сорока хвилин із перервою на рекламу в найцікавішому місці, нагадує мені фінальні сцени з судових детективів класика жанру Ерла С. Гарднера. У ролях підсудних, потерпілих та свідків можна часом впізнати не дуже відомих акторів. Участь реальних юристів мусить підкреслити серйозність намірів авторів проекту та надати подіям тієї реальності, якої нібито вимагають глядачі.
 
Проте ця відверта телевистава, яку крутять «Плюси» по буднях, крім п’ятниці, о 17.20, чомусь більше до вподоби цільовій аудиторії, аніж «глибоко народний суд». Принаймні, так свідчать рейтинги: з «Інтера» на «1+1» цільова аудиторія перемикається на театр у залі суду дедалі частіше. Спробую пояснити, чому.
 
Будучи автором, а головне – вдячним читачем детективів, я чітко уявляю собі вимогу до найкращих зразків жанру: здивувати та зачепити. Банальне побутове вбивство з почуття помсти може мати свою родзинку: воно скоєне не столовим ножем, а викруткою (неодмінно треба вказати, скільки разів ударили жертву, додати від себе ще з десяток) чи, наприклад, стрілою з арбалета. Подібними родзинками кожен випуск «Судових справ» приправлений щедро, і вони додають смаку, повірте мені, насправді прісненьким історіям.
 
Історії прісні – зате криваві, що цілком лягає в оновлений формат згаданого каналу. На фоні безкровних та беззубих битв за шматок городу вбивство викруткою виглядає, прости Господи, значно привабливіше.
 
Нарешті, в десятку лупить принцип: одна програма – одна історія. Нехай там всюди є реальна основа. Але навіть довкола побутового, проте – вбивства, можна накрутити такого, що грішне змішається з праведним. Тимчасом як дев’ять котів у квартирантки – вони і в Африці дев’ять котів: нікому не цікаві, жодної інтриги там не заплетеш. Ось якби ці коти були людожерами… Чи задряпали кого на смерть, нацьковані лиховісною хазяйкою…
 
До того ж виробляє «Судові справи» компанія Film.UA. Це досвідчений гравець на українському ринку саме телевізійного художнього продукту. Тому виробник може дозволити помітну театральщину, награність та натягнутість окремих ситуацій. Що ви хочете: це ж, можливо, основане на реальних подіях, але ж кіно. Отже, цього всього не буває за визначенням. «Судові справи» поки що виграють у «Народного суду» по одній простій причині: народ любить дивитися сюжетну історію про те, як напіввигадана історія має якійсь фінал, і не любить переглядати на сто відсотків правдиву історію, яка не має і не може мати кінця.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
, для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
35284
Читайте також
15.09.2008 17:53
Олег Дейнека
, для «Детектор медіа»
30 748
Коментарі
13
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
romashka
5886 дн. тому
Программа только запустилась. То ли ещё будет))))) Если серьёзно - сделать постановочное шоу под силу многим каналам. А пригласить людей со своими историями, чтобы участники сами рассказали о них, затрагивая (КАК СЕГОДНЯ, НАПРИМЕР, БУДЕТ)) острые социальные темы, согласитесь, не все могут (не говорю сейчас о политических ток-шоу и развлекухе). А сравнивать проекты интера и плюсов, что делает автор статьи, - абсурд...! Ничего общего....комментировать даже не хочется((. Скажите, преображенский, а какое время Вы считаете подходящим?
дивилась
5887 дн. тому
шановна romashka! я в ніякому разі не хотіла вас образити! Ні вас, ні будь яку людину, яка працює над проектом. Можливо це були лише перші програми, які я бачила, і для старту ви брали "не зовсім реальних героїв", але їхні обличчя були досить впізнавані. Більше того - вони "судилися" і у вас, і у кримінальних судах, та навіть ще, коли були суди, якщо не помиляюсь, з паном Годецьким.А в усіх інших програмах вони сидять у масовці! Для уважного телеглядача - це все рідні обличчя)) їх важко не впізнати!
преображенский
5887 дн. тому
я верю, ромашка, что истории реальные. из-за их скучности и невозможности творческого разгуляя. в статье написано: реальность ограничивает фантазию, а люди любят невероятное. невероятного в жизни нет. кстати, 15.25 - не самое лучшее время. чего перенесли-то?
romashka
5887 дн. тому
дивилась // 20.09.2008 11:41:46 Дивилась і ту і ту програму... про які реальні історії ви говорите? оценивать программы интера и плюсов объективно не могу, потому как имею отношение к первым. Ваше право, верить или не верить в правдоподобность историй.... Но они, действительно, реальные.... Просто интереса ради, гляньте как-нибудь следующие программы уже в другое время - 15.25. Известные и уважаемые люди просто так на постановочные сказки посмотреть и принять участие в программе не пойдут! Мне, например, было безумно приятно услышать от Сергея Дяченко (известный писатель-фантаст), который был в одной из программ главным экспертом, слова восторга и благодарности за интересную историю и внимание к различным социальным проблемам. А это дорогого стоит! Отдельная благодарность: Александру Адамову, Виктору Морозову, Ивану Малковичу, епископу Евстратию, Максиму Скубенко, Владимиру Сутковому!
СМЇШНО
5888 дн. тому
ЧЕРГОВИЙ ПРОГРАШ БЕЗЛЮДНОЇ. на канлі ,де показники суда втричі нижчі від долі каналу))) це так премєра осені)) а на борди грошей не шкодувала)і виробляв цей суд ії продакшен)ще цікаво за скіки вона сама собі продає проект? Плюсівський суд-бомба.якісне видовище і цифри вдвічі вищі від долі каналу(а не так ,як дехто писав про подібні показники) Ткач гівна на канал не пустить
otar
5889 дн. тому
шошо? чия участь у фільм.юей? це вже стає цікавим.
дивні ви
5889 дн. тому
чого ви вчепилися до того фільму ю. ей? виробник вказаний на сайті плюсів. виробника суду на сайті інтеру не вказано. значить, якби писати про просто кросовки і кросовки, на яких написано адідас, то логіка ваша така: адідас заплатив за те, що його назвали адідасом. хоча адідас додаткових інвестицій у згадку назви вже не потребує. ви шукаєте чорного кота в темній кімнаті. тобто, порушуєте і обговорюєте зовсім не ту проблему. добре, знімуть на чиюсь вимогу назву продакшну судових справ з тексту. уявіть, що її там нема. що від цього суттєво зміниться?
z-tv
5889 дн. тому
можно долго спорить о схожих проектах и о том,как кто-то уже тут заметил, что они (проекты) имеют практически одинаковые показатели по рейтингам. А также копаться словоблудием вокруг проблемы с разницей иногда в одну десятую или одну сотую в пользу одного проекта в одни дни недели, а в другие дни - в пользу другого проекта и на ровном месте выдумывать проблему. Однако, если вспомнить прямое финансовое участие определенных лиц в существовании данного сайта и их же участие в FILM.UA,а также уже имевший место примерно пол года назад разговор о некотрой подтасовке рейтинговых показателей структурой, которая также имеет отношение к всё тем же лицам, становится вполне понятной и очевидной причина столь пристального внимания автора статьи к двум "судам", как и очевидна причина появления данной публикации. Заключительный абзац которой,к слову, попахивает всеми признаками недобросовестной конкуренции.
дивилась
5890 дн. тому
Дивилась і ту і ту програму... про які реальні історії ви говорите? можливо канал Інтер і позиціонує "Народний суд" як справжні історії. але ж придивіться уважніше, серед героїв - ті ж самі маловідомі актори, а простіше кажучи, масовка. І грають вони відповідно. А судові справи цікаво дивитися. Розумієш, що вистава, але ж якісна! і чепляє глядача, тут маю погодитись - кримінал з чітким фіналом цікавить більше ніж побут із невизначеністю!!
Смотрел
5890 дн. тому
Смотрел оба суда.и нет ничего странного. плюсовский круче.хоть и пурга,но как детектив,держит. или как сериал.типа для баб. похож на правду и сценарии лихо завернуты.
автор
5890 дн. тому
набридло, але повторюся: всі тексти для "Телекритики" справді пишуться на замовлення - замовлення редакцїї "Телекритики". Згідно правил редакційної політики, редакція публікує лише ті тексти, в яких зацікавлена сама. це - раз. рейтинг однієї поограми справді нижчий за рейтинг іншої, це теж можна перевірити. стосується це не лише згаданих програм, але текст не про порівняння "Свободи слова" і "Комеді клабу", а про дві програми одного тематичного діапазону. Раз існує така різниця, нехай не надто суттєва, її треба спробувати пояснити. Якщо враження автора когось не задовольняють - заперечуйте в коментах. Це - два. Взуття, яке носять люди, залежить від сезону. А ось чому споживач віддає перевагу одній фірмі-виробнику взуття (босоніжок, туфлей, кедів), а не іншій - про це можна говорити довго. Читайте з задоволенням.
SNC
5890 дн. тому
Типова стаття на замовлення. Мабуть,на замовлення Film.UA або інших,причетних до створення "судів" на "плюсах". Між тим, маючи більш прийнятний час для ефіру,коли частина цільової аудиторії таких програм вже повертається до дому, "суди" на плюсах не можуть похвалитися високими рейтинговими показниками. Вони всі - майже однакові з судами на "Інтері", а іноді й нижчі за "Інтеровські"показники.І друге: не зовсім вдалий ефірний час програми на "інтері"не означає, що продукт цей глядачам не подобається.Подивіться прикладом на рейтинги нічного повтору програми і на реальні відгуки глядачів. Ну а спроба на цьому ж сайті пана Дейнеки й Ко привласнити собі авторство на "народний суд" й всіх ідей, пов'язаних з оформленням програми - зайве свідчення того, що проект є вдалим, адже на лайно бажаючих висловлюватися сприводу свого авторства б не знайшлось.Сам же проект є ліцензійним і має іноземне походження й авторство і має, як і "суди" на плюсах, відповідати своїм виглядом ліцензійному оригіналу.Інакше це вже буде зовсім інша програма.
5891 дн. тому
"Чому глядачі більше дивляться «Судові справи. Злочин і кара» («1+1»), а не «Народний суд» («Інтер»)." Почему люди в основном летом хотят в босоножках, а осенью - в туфлях"? Не, ну не бред, еп, или Вы Андрей исписались окнчательно?
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду