Журналістка Зіна Підалькіна чекала на новий проект Костянтина Стогнія, аж мліючи з утіхи. «Надзвичайні новини», – замріяно думала вона, розглядаючи мужнє обличчя на рекламному постері, – нарешті на українському телебаченні з’явиться проект, що не лоскотатиме нерви глядачів кривавими подробицями кримінальних сюжетів, а популярно розповідатиме, як самому не втрапити на гачок. Для таких великих сподівань дівчина мала певні підстави. Її пам’ять зберегла враження від останніх програм Костянтина на «Інтері». «Чергова камера» пропонувала не просто кримінальні новини – в ній були які-не-які висновки, за допомогою яких «перший криміналіст країни» намагався застерегти співгромадян від лиха. Тому Зіні, котра, як і Костянтин, понад усе прагне справедливості, неабияк хотілося написати кілька теплих слів на його адресу. Напис поруч із обличчям Стогнія на плакаті сповіщав: «Як не стати жертвою», і Зіна серцем відчувала: це програма для неї.

 

«Нарешті!» – тішилася Підалькіна. Її радувало те, що кінець кінцем не останній чоловік у країні пояснить їй, як безпорадній дівчині жити там, де злодюг аж кишить. Увімкнувши вдома телевізор, Зіна напружено заклякла перед екраном. У заставці до «Надзвичайних новин» Стогній вийшов із темряви. «Як термінатор!» – радо заплескала в долоні дівчина. Нарізка з кадрів та написів, із яких Зіні запам’яталися лише два: «Наркотики» та «Відповідальність». Попри швидку зміну заставок, Зіна визнала, що «Надзвичайним новинам» вони надавали ритму. Несподівано Костянтин зробив дивне па – обернувся на місці на 180 градусів. Моторошно стало. Холодно, як у відьми за пазухою. Було щось містичне в цьому викрутасі.

 

«Він, певно, не без гумору», – здивувалася Підалькіна, почувши, що у 15 хвилин Костянтин збирається увібгати аж шість новин. Та дивитися не припиняла. Їй свербіло знати, як це йому вдається. Постать Стогнія знов повернулася на сто вісімдесят, і журналістка від того ледь не впала в кому. Думки відлетіли, очі сомнамбулічно втупилися в екран.

 

Перший сюжет стосувався пташиного грипу в Криму. «Не така вже й надзвичайна новина», – подумала собі Зіна, адже щойно бачила сюжет про хворих птахів на іншому каналі. Але напружено чекала, поки їй скажуть, як не стати жертвою. Тим часом мужній ведучий повідомляв подробиці про птахівництво, ветеринарний контроль тощо. І нарешті, наче звертаючись до скромної дівчини Зіни, сказав: «МНС застерігає мисливців від полювання на пернатих». «Мабуть, це шифровка», – подумала Зіна, але пораду ведучого записала у спеціальний блокнот, на обкладинці якого вивела великими красивими буквами: «Як не стати жертвою».

 

Наступним був сюжет про двох підлітків-самогубців. Голос ведучого за кадром звучав добре і присипляв суїцидальні настрої в самій Зіні – на відміну від голосів героїв у кадрі, яких через бракований звук важко було розчути. «Хоч вішайся!», – скрикнула ображена Зіна, відчуваючи у вухах неприємний біль.

 

А ще Стогній розповів про шкуродерів, які їли котів, убивство пенсіонерів і про браконьєрів на Прип’яті... Але Зіна так і не зрозуміла, як їй не стати жертвою шахраїв, котам – жертвами шкуродерів, а пенсіонерам – убивць. Як уникнути купівлі на базарі котячого м’яса чи радіоактивної риби, як захистити своє життя від зловмисників?

 

А Стогній уже перейшов до новин у світі. «Певно, це фішка нового проекту», – подумала Зіна, бо у програмі Костянтина на «Інтері» такого не було. Теракт у Шрі-Ланці, перестрілка у Мексиці, помилка водія на Кіровоградщині... «Кіровоградщина? – здивувалася журналістка. – У міжнародному блоці? Оце й справді надзвичайна новина».

 

«Катастрофи можна було уникнути, якби водій не перевищував швидкість», – раптом повідомив Зіні Костянтин. «А Волга впадає в Каспійське море», – відповіла про себе Зіна Костянтину. Потім глядачі опинилися у Броварах, де дитина померла... у стоматолога, потім – у Нью Йорку, де чоловік упав із 50-поверхового будинку й залишився живим. «Два світи – два способи життя», – думала Підалькіна, згадуючи свій нещодавній похід до дантиста: хоч і довго не гоїлося, та, як видно, легко відбулася...

 

«У США водій, який збирається вчинити злочин, мусить про це попередити при в’їзді у місто поліцейського, – підбив підсумок Стогній і усміхнувся. – Сподіваюся, що українські водії злочинів не чинитимуть». І все. Крапка.

 

«Йой! – заволала Зіна, бо відчула себе справжнісінькою жертвою. – Отакі вони – чоловіки! Не можна їм віри йняти! Обіцянки-цяцянки!». І хоча програма Стогнія її сильно розчарувала, але рецепт Костянтина, «як не стати жертвою», навіть вона не змогла не визнати геніальним: хочеш вчинити злочин – попередь поліцейського, і не буде ніяких жертв.

 

Взяла Зіна ручку і записала це «плацебо від Стогнія» у блокнотик акуратним дівочим почерком.