За кілька днів спостереження за реакцією ютубу на публікації «плівок Міндіча» мені хіба що тарологи та ворожки не траплялися з коментарями про цю справу. Хоча впевнена, що і вони вже висловилися, просто персональні алгоритми платформи убезпечили мене від зайвих потрясінь.

Власне, корупційний скандал, який уже претендує на звання найгучнішого в історії України, також почався з ютубу. Якісь натяки про розслідування НАБУ щодо співвласника студії «Квартал 95» Тимура Мідіча і Ко просочувалися у медіа і раніше, але всеукраїнського масштабу історія досягла після того, як 10 листопада на малопомітному донедавна каналі НАБУ (з середніми переглядами відео у декілька тисяч) опублікували частину записів таємного прослуховування чиновників і «тіньових осіб».

Записи свідчать про масштабну корупцію в енергетичному секторі України. Перегляди каналу відразу зросли до сотень тисяч, що могло б зробити його переможцем в умовній номінації «прорив тижня у ютубі». Але, припускаю, перегляди — це останнє, що зараз турбує НАБУ.

Оскільки після публікації «плівок» і затримань частини фігурантів інформація про справу оновлювалася ледь не щогодини, навіть потужні ресурси інколи не встигали за потоком і виходили з трохи застарілими повідомленнями та висновками. Прикладом можна назвати черговий випуск подкасту на каналі «Є питання» з ведучою Оленою Трибушною, яка разом із журналістом-розслідувачем Юрієм Ніколовим і керівником Центру протидії корупції Віталієм Шабуніним намагалася 12 листопада підбити проміжні підсумки «Міндічгейту».

Головною темою бесіди була слабка реакція президента Зеленського на скандал.

— Реакція Зеленського або дасть шанс країні, або цей шанс поховає. Йому доведеться робити вибір, і тут я песиміст. [Буде] захищати своїх і триматися за владу зубами, — сказав Шабунін.

Ведуча і Ніколов поділяли песимістичні настрої антикорупціонера. Час від часу у студії повисала гнітюча тиша, яку переривав Шабунін закликами вірити у диво.

— Чого ми чекаємо? — спитала згодом Трибушна.

— Він має показувати радикальну радикальність. Звільнення Галущенка й отієї дівчини, очищення ДБР, СБУ, ОГП, перезавантаження системи. Єрмак досі є. Якщо ні — не знаю, що робити. Бо немає хорошого сценарію, — окреслив Шабунін.

Лише наприкінці випуску ведуча зазирнула в інтернет і з’ясувала, що Зеленський уже виступив за відставку міністра енергетики Германа Галущенка та «тієї дівчини», тобто міністерки енергетики Світлани Гринчук. І на момент виходу подкасту вони вже й заяви про відставку написали, здається. Отже, частково епізод втратив актуальність ще під час запису, але команда все ж вирішила його опублікувати. Не дарма — відео набрало за добу 253 тисяч переглядів.

Наступного дня Трибушна компенсувала деякі недоліки попереднього подкасту. На каналі вийшло відео «Плівки Єрмака й Умєрова»: На Банковій бояться нового удару через «плівки Міндіча». Відео було присвячене майбутньому «операції Мідас». Ця тема навряд прокисне найближчим часом.

Ішлося про те, що в наступних серіях «Операції “Мідас”» — якщо вони будуть — скоріш за все, йтиметься про корупцію в ОПК та Міноборони. Окрім того, мовляв, щонайменше два високопосадовці можуть стати новими фігурантами цієї історії. Як зрозуміло з назви, йдеться про керівника ОП Андрія Єрмака та секретаря РНБО, колишнього міністра оборони Рустема Умєрова.

Такий висновок ведуча зробила на основі інформації, отриманої на судових процесах з обрання запобіжних заходів для фігурантів справи про корупцію в енергетиці та повідомлень журналістів-розслідувачів і громадських активістів.

За добу відео набрало ще понад 355 тисяч переглядів.

Навіть випуск «УП. Чат», опублікований 14 листопада, де головна редакторка «УП» Севгіль Мусаєва та керівник департаменту розслідувань «УП» Михайло Ткач по гарячих слідах поговорили з самими головними героями серіалу — директором НАБУ Семеном Кривоносом і керівником САП Олександром Клименком — упродовж доби тримався за переглядами позаду «Є питання». Але згодом перегнав його, набравши за дві доби понад 440 тисяч.

Можливо, так сталося тому, що ще у заголовку відео «УП» не обіцяло нових гучних імен. Випуск мав назву «Керівники НАБУ і САП про Міндіча та Чернишова». Але насправді розмова не тільки про них.

— Чи фігурує у вашому розслідуванні Андрій Єрмак або людина під псевдонімом голови офісу і чи плануються якісь дії стосовно нього? — спитала Мусаєва.

— Я не можу ні підтвердити, ні спростувати, тому що ми такі речі не підтверджуємо і не спростовуємо, — відповів Семен Кривонос.

— Це і про плівки ви колись сказали, — пожартував Ткач.

Кривонос відповів, як казав колись один харківський діяч, «мімікою свого лиця». Впродовж декількох секунд вираз його обличчя можна було розцінити як ствердну відповідь на запитання журналістів. Звісно, фізіогноміка — тонка наука, тому легко можна помилитися. Краще глядачам робити висновки самостійно, але розмова у будь-якому разі була цікавою.

Кривонос і Клименко, зокрема, розповіли, як почалась операція «Мідас», як спроби позбавити незалежності НАБУ і САП влітку вплинули на спецоперацію, що буде далі з Міндічем та іншим утікачем, бізнесменом Олександром Цукерманом, що означають деякі прізвиська, які звучать на записах, хто прикривав діяльність тіньового офісу тощо.

Зрозуміло, що в такому конкурентному середовищі вже недостатньо було в заголовку одного Міндіча, щоб привернути увагу глядачів. Тому черговий випуск «Теми з Мосейчук» на каналі Наталії Мосейчук мав назву «Міндічгейт. Як валять Зеленського». Попри клікбейтний заголовок, аншлагу не сталося. Максимальна кількість глядачів під час онлайн-етеру складала до 4 тисяч людей, а за дві доби випуск подивилися близько 86 тисяч разів, що помітно менше попередніх прикладів.

Пані Наталя не вперше бачить в антикорупційній боротьбі таємні спроби позбавити чинного президента посади. Ще під час «Майдану на картонках» в неї вийшов випуск «Теми», де вона просувала ідею, що протести проти ліквідації незалежності НАБУ та САП спрямовані проти Зеленського.

Дивним чином ця ідея збігається з популярним наративом російської пропаганди. Процитую колег, які проаналізували, що писав російський агітпроп про Міндічгейт.

«У проросійському сегменті телеграму “Міндічгейт” подають не як корупційну справу, а як нібито спецоперацію “західних кураторів” і “соросят”, спрямовану проти Зеленського. Пропаганда підміняє реальну справу про розкрадання в енергетиці теорією змови про зовнішнє управління: мовляв, НАБУ діє за вказівкою Вашингтона, аудіозаписи зберігають у посольствах, а оприлюднення плівок — це сигнал Заходу про “кінець президента”», — написали вони.

Так от: у Мосейчук було й про зовнішнє управління, й про інтереси Вашингтона, й про усунення Зеленського як одну з цілей операції «Мідас».

У студії, окрім ведучої, зібралися голова правління Республіканського фонду України Пьотр Кульпа, експерт з енергетики, підприємець Віктор Куртєв і партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній.

— Представник ФБР сидить в НАБУ й отримує інформацію зі всіх вооруженних (так в оригіналі — авт.) фірм України собі на стіл. Під виглядом боротьби з корупцією, перевірок просто витаскувалася інформація. НАБУ — зовнішній важіль управління. Говорити, що НАБУ — інститут боротьби з корупцією — це як говорити, що Львів — це місто, де вирощують львів, — сказав Кульпа.

Якщо узагальнити його слова, то виходить, що американці руками антикорупційних органів намагаються усунути Зеленського, щоб а) догодити Путіну, який зможе відрапортувати, що денацифікація сталася; б) згорнути українську ракетну програму, яка робить Європу незалежною від США і «просто руйнує структуру влади на землі, адже у США не буде переваги».

Інші гості із Кульпою не сперечалися. Куртєв підтвердив, що «це інформаційна операція», а Загородній — «що українська ракетна програма стає базовою для безпеки Європи, де кнопка буде не у США, а у Києва та партнера».

За 2,5 години програми гості підкинули в топку все більше аргументів, що не все у цій справі однозначно. Тут було «не президент такий — система така», «справа може розсипатися у суді», «НАБУ насправді не хотіло розпочинати операцію, бо ще не були завершені певні експертизи», «в США теж корупція», «проти Кучми також була спецоперація з “Кольчугами” та справою Гонгадзе» і «головне — зберегти країну».

Але всі зусилля конспірологів втратили сенс після запитання Мосейчук, чи знав Зеленський про корупційну схему.

— Я вважаю, що так. Тільки не вдавався у подробиці, — відповів Кульпа.

Інші гості знову не стали сперечатися. Висновки, як то кажуть, робіть самі.

Попри те, що публікація «плівок Міндіча» поділила інтернет на «до» та «після», проєкти, які були записані у «старі часи», не втратили актуальності. Деякі можуть допомогти відволіктися від корупційного трешака, а деякі нагадають, що у дно завжди можуть постукати знизу.

Цього тижня у гостях каналу «У ліжку» Марічки Довбенко була народна депутатка Мар’яна Безугла. Минула поява депутатки у ютубі залишила відчуття недомовленості, отже, довелося шукати відповіді тут.

Розмова вийшла 12 листопада, але, вочевидь, була записана до «Міндічгейту». Принаймні жодного слова на цю тему не пролунало. Як і не згадувалася заява Безуглої, яку вона опублікувала того ж дня у соцмережах. Нагадаю, депутатка написала, що Андрій Єрмак «послаблює президента».

«ОП нереформований, розум Зеленського майже узурпований однією людиною, Сирський творить жах у ЗСУ, а Парламент і Кабмін зведені до офісів реєстрації рішень», — написала депутатка.

Дуже хотілося б послухати про це особисто від Безуглої у ютубі, але маємо «У ліжку». Втім, щось корисне знайшлося й у такому форматі.

— Чи є ви джерелом інформації для президента? Наскільки мені відомо, ви маєте пряму комунікацію з президентом та можете йому написати, — сказала ведуча.

— Не знаю, звідки вам це відомо. Я маю можливість передати голові держави. Це не є широкими можливостями, але мати можливість комунікувати й бути почутою — це різні речі, — відповіла гостя.

— Вас чує президент?

— Це складне і делікатне питання. Він приймає рішення на основі різних факторів. У якихось випадках була почута на 60—70%, а десь — як не кричу, а все не можуть почути, — пожалілася Мар’яна.

Оскільки кричати про Єрмака Безугла почала тільки-но, поки зарано робити висновки, який процент із цього почув президент.

Також Безугла погодилася поговорити про синдром Аспергера. Нагадаю, для тих, хто пропустив — у липні нардепка повідомила, що має цей розлад аутистичного спектра.

Нардепка доволі охоче спробувала пояснити, що відчуває і чим її почуття відрізняються від сприйняття людей без цього синдрому, але про наявність чи відсутність офіційного діагнозу говорити відмовилася.

— В Україні згідно з чинним законодавством такий розлад може бути перешкодою у доступі до державної таємниці. Але у нас прийняли новий перелік, і згідно з цим переліком психічних розладів такий розлад…, — почала питання ведуча.

— У мене не психічний розлад, — перервала її Безугла.

— Це розлад аутистичного спектра, але в українському законодавстві цей розлад відносять до психічних розладів, які є перешкодою допуску до державної таємниці, — завершила думку Марічка.

— По старому законодавству, яке було з радянських часів не змінене, — і це наш прорахунок, що ми з часів каральної психіатрії не змінюємо законодавство. І навіть у тому застарілому законодавстві це відбувається за висновком лікаря, якщо є прояви, які можуть заважати, — сказала гостя і більше нічого не пояснила.

Декілька разів упродовж випуску ведуча нагадувала про обурення, яке викликав у суспільстві допис Безуглої про загибель киянина Дмитра Ісаєнка внаслідок російської ракетної атаки у червні. Депутатка, нагадаю, написала, що Дмитро «косив від армії, але карма». Як і у Забєліної, ведуча та гостя знову називали загиблого не за ім’ям, а «тим хлопцем».

Складно пояснити, чому депутатка та журналістки не розуміють неприпустимості знеособлення вбитої росіянами людини. Тим більше, що Безугла нібито намагається пояснити, що її слова вирвали з контексту і «треба було не так жорстоко».

Ще Безугла сказала, що вважає своє депутатство «не роботою, а місією», та згадала добрим словом підсанкційного Олексія Арестовича.

— Ми спілкувалися, коли він тут був і був радником, і він очевидно багато чого хорошого зробив. Потім він ставав більш складним для розуміння, але певний людський фактор у мене залишився. Мені незрозуміла в абсолютній більшості його поведінка. В міру своїх можливостей я уточнювала в СБУ, що, може, є дані, що він працював на російську розвідку, коли був тут. Принаймні, за моєю інформацією, немає такого. Може, зараз уже є. Не питайте, мені сумно, — сказала Безугла.

Відео подивилися всього чотири тисячі разів за три дні, але шкода всіх, кому від перегляду стало гірше.

Тим, хто гарантовано хоче, щоб стало краще, раджу черговий випуск подкасту «Гуртом і вщент» із ведучими Сергієм Притулою й Антоном Тимошенком, до яких завітала Маша Єфросиніна. У трійки вийшла цікава бесіда про відповідальність ведучих за те, що кажуть в етері гості, про вимоги глядачів до публічних осіб і про хейт.

— Коли ти з коментів дізнаєшся, що ти анорексичка з неправильною щелепою, де береш енергію? — спитав Притула.

— Я вважаю, що реагувати особисто і витрачатися на це треба в одному випадку — коли тебе звинувачують у злочині. Тоді потрібна пряма мова, — сказала Єфросиніна та нагадала, як Притула загасив хвилю хейту про нібито придбане під час війни житло, опублікувавши документи купівлі-продажу нерухомості за 2020 рік.

А Притула своєю чергою розповів, як одного разу критика змусила його радикально переглянути свій стиль та образ ведучого. Йшлося про ранкову програму «Підйом» на Новому каналі, в якій брали участь Олександр Педан, Сергій Притула, Ольга Фреймут і Геннадій Попенко.

— Ми пів року прописували оновлення «Підйому», розписували якісь зони відповідальності. І кожний ведучий мав відповідати за якусь роль. Мені не було комфортно у тій іпостасі, яку під мене прописали. Я пару місяців наступав собі на горло, щоб робити, як ми визначили. В якийсь момент письменник Андрій Кокотюха на одному з профільних медіаресурсів пише максимально розгромну статтю про «Підйом» і зокрема безпосередньо про мою участь, про мій образ, — розповів Притула.

Ведучий не назвав видання, але у 2008 році на «Детекторі медіа» (тоді це була «Телекритика») вийшла стаття Андрія Кокотюхи, який не пошкодував слів, аби описати недоліки «Підйому» та його ведучих. Далі, за словами Притули, він «дві доби відлежав із температурою» через занадто емоційну реакцію і вирішив більше не грати жодні ролі, а залишатися самим собою.

— Прикол цієї критики був у тому, що вона аргументована. Огульна критика — до одного місця, але коли це робить хтось із цеху, треба реагувати, — пояснив Притула.

Отак через майже двадцять років раптом дізнаєшся про тіньовий вплив нашого видання та письменника Андрія Кокотюхи на Притулу.

«Гуртом і вщент» за шість днів подивилися 166 тисяч разів, що доводить: не Міндічгейтом єдиним цього тижня жив ютуб.