Вівторок, 11 червня 2024 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».

Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ».

Щоб скандальна історія довкола Укрінформу не мала продовження, «Детектор медіа» розпитав медійників, медіаюристів і народних депутатів про можливі зміни в роботі агенції, які могли б запобігти виникненню державної цензури та зберегти незалежність редакційної політики медіа. Нагадаю коротко суть конфлікту. 28 травня «Українська правда» оприлюднила статтю «Всі свої. Як Офіс президента бере під контроль Укрінформ», у якій ішлося про те, що колишній генеральний директор державного інформаційного агентства Укрінформ Олексій Мацука, призначення якого пов’язують із представниками Офісу президента, намагався поширювати серед співробітників темники. Люди з медійної команди ОПУ заперечили свою причетність до їх появи. Нині правоохоронці вивчають ситуацію з правової точки зору, а мої колеги спілкуються з медійниками, які переконані, що «поки ми не дізнаємось, хто автор темників, історія не завершена».

В умовах великої війни та блекаутів влада поставила до провайдерів (компаній, які надають доступ до інтернету, і мобільних операторів) вимогу забезпечувати безперервний зв'язок упродовж трьох діб (72 години) в разі відсутності електроживлення. Наталія Данькова дослідила тему і пояснює, чим це обернулося для самих  провайдерів і як може позначитися на нас, якщо не буде ні інвестицій у модернізацію мереж, ні захисту її від кібератак, ні відновлення в разі пошкоджень обстрілами. Ці питання представники операторів, провайдерів, державних органів і міжнародних донорів озвучили під час конференції NOGUA (Network Operators Group of Ukraine), яка минулого тижня пройшла у Львові. Як провайдерам працювати під час війни, блекаутів, руйнувань і мобілізації —  у матеріалі моєї колеги.  

Артур Колдомасов та Андрій Пилипенко проаналізували, як  країни Балтії, Вишеградської четвірки та Балкан протидіють дезінформації — міняють законодавство та яку інфраструктуру створюють для боротьби з неправдивою інформацією. Чому це важливо українцям? Які основні проблеми, способи боротьби і запобіжні методи дієві в цих країнах, і як їх можемо використати ми? Та чому своєчасна й прозора комунікація та медіаграмотність мають стати основним стратегічним завданням на державному рівні?  Мої колеги вивчили системи протидії дезінформації в цих країнах та розповідають, які з них можуть стати прикладом для України в напрацюванні власних ефективних тактик і розбудові відповідної інфраструктури.

Дозвіл західних партнерів бити далекобійною зброєю по території РФ викликав очікувано неадекватну реакцію нашого ворога. Вадим Міський подивився, послухав нісенітниці кремлівських пропагандистів і в новому випуску «Локшину замовляли?» висміює дурість росіян та розбирає, чому Захід усе-таки припинив розшаркуватись перед кремлівським маніяком та дозволив використовувати свою далекобійну зброю на території РФ. І чому з початком війни в Росії зросли ціни на ритуальні послуги (Амінь).

6 червня стартував 19-ий конкурс Держкіно. Катерина Городнича  взялася розповісти нам про пітчинг неігрових повнометражних фільмів;  неігрових телефільмів;  ігрових повнометражних фільмів-дебютів; анімаційних повнометражних фільмів (для широкої глядацької аудиторії). Заявок було багато, тож текст, щоб ви не втомилися читати, розбили на дві частини. Поки почитайте про те, що  пропонують кінематографісти в неігровому кіно й телефільмах, а згодом ми розповімо і про все інше. Але Катерина попереджає: 19-й конкурс Держкіно має всі шанси залишитися профанацією. Пояснюємо, чому так: рада, яка уповноважена затвердити фінальні результати переможців, втратила свою легітимність. Це підтверджено судовим рішенням. Але фарс триває, і «Антоніна» не може не проаналізувати процес.

«Репутація — це влада більшості бидла». Під таким заголовком опублікувала свій текст про інтерв’ю Слави Дьоміна зі Спартаком Субботою моя колега Марина Крижня. На його ютуб-каналі «Слава+» продовжують виходити інтерв'ю із суперечливими особами. Для чого? — виникає доволі логічне запитання у глядача.  Для чого тягнути в ефір персонажа Спартака Субботу, про якого всі давно хотіли забути після скандалу? І чому Славі Дьоміну не сиділося на стільці після інтерв’ю з Анною Алхім? Щоб легалізувати в нашому інфопросторі аудиторію, яка має, м'яко кажучи, не українську позицію?  Марина Крижня шукала відповіді на всі ці питання. 

Утім, хорошого і якісного контенту, попри все, стає більше. Оксана Наумова розмовляла з радіоведучою Людмилою Тягнирядно, авторкою подкасту на «Українському радіо» «Активізація воєнного часу». Людмила не тільки розповіла про свій шлях на Суспільному,  місію свого авторського подкасту та про історії героїв, які найбільше вразили, а й підтвердила розвиток і вплив якісної журналістики в країні, яка воює. Читайте розмову  з нею в матеріалі «Суспільне дає можливість бути вільним у професії та почуватися незалежним».

Підтверджує це й гість подкасту моїх колег-ведучих «Медіуми» — Артем Захарченко. «Навіть депутати "ОПЗЖ" не готові публічно озвучувати проросійський національний наратив про Україну», — поділився керівник громадської організації «CAT-UA» з Вадимом Міським та Наталкою Соколенко. У випуску — про те, що таке національний наратив і чому він має лишитися тільки один.

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у  фейсбуці, інстаграмі, телеграмі,  вотсапі та на сайті «Детектор медіа».  Увесь зворотний зв'язок також пишіть сюди — мені на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям.

До зустрічі. Переможемо!

Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.