«Правила виживання» на «Інтері». Геть елементарну граматику!
Одразу дві рецензентки «Детектора медіа» звернули увагу на нове ток-шоу на «Інтері». Але кожна з них побачила в ньому щось своє з того, що варте уваги. Колонку Марії Ряпулової читайте тут.
Коли ведучий споживчого ток-шоу на «Інтері» «Правила виживання» Олександр Лук'яненко називає свою програму «єдиною діючою книгою скарг та пропозицій», хочеться вигукнути: «Та невже?».
Хвали мене, моя губонько, каже в таких випадках народна мудрість. Або ж, із тих самих фольклорних джерел: сам себе не похвалиш, ніхто не похвалить.
Будь-яке споживче шоу на українському телебаченні неминуче доведеться порівнювати із форматом «Ревізор», що його, починаючи з 2011 року, реалізує Новий канал.
Не кажучи вже про численні сюжети про те, як убезпечити себе від недобросовісних виробників-продавців, на майже всіх загальнонаціональних каналах, де вони виходять або в ранкових програмах, або у випусках новин.
«Єдина діюча в країні книга скарг і пропозицій» справді може вважатися унікальною лише тому, що не так давно указом Кабміну їх таки ліквідували.
Були реальні Книги скрізь — і раптом стали єдиною віртуальною в телевізорі. Чим іншим «Правила виживання» на «Інтері» вирізняються з-поміж аналогічних форматів на інших каналах, зрозуміти неможливо. Та й, мабуть, не варто намагатися. Адже всі вони схожі, як ті однояйцеві близнюки.
Хоча у випадку «Інтера» можна говорити про певну трансформацію ідеї споживацької програми від нарізки сюжетів у «Ранку з “Інтером”» до масштабного студійного ток-шоу із годинним хронометражем.
Ток-шоу «Правила виживання» має чітку й давно випробувану в аналогічних програмах структуру, мета якої — провести учасників та глядачів крізь реальні жахіття у сфері обслуговування, бажано із драматичними наслідками, до світла надії в кінці тунелю.
Схема могла би вважатися безвідмовною. Але, судячи з мізерної кількості переглядів саме «Правил виживання» на каналі YouTube, шанувальники споживчих шоу, які вчать їх відрізняти якісні продукти від гнилі й підробок, віддають програмі Нового «Ревізор. Магазини» просто-таки шалену перевагу. Різниця між цифрами переглядів споживчих проектів на «Інтері» та Новому разюча — від 251-го перегляду на першому до 294 тисяч 712 переглядів на останньому.
Може, аудиторія «Інтера» по інтернетах не ходить, задовольняючись телевізійною версією програми? Але як тоді бути з електронною адресою проекту, на яку й приходять усілякі скарги глядачів на сферу обслуговування?
Але, здається, провальні цифри переглядів свідчать не так про аудиторію, як про якість «Правил виживання». Точніше, про темпоритм програми та настрій її учасників-експертів.
Можна закинути редакторам «Правил виживання» повторюваність тем, які хто тільки й на яких майданчиках не обговорював. Але ж той самий «Ревізор» із його відгалуженнями на кшталт «Ревізор. Магазини» чи «Таємний агент» теж розкручують давно всім відомі факти про антисанітарію на базарах та в супермаркетах. Проте Новий при цьому не втрачає інтересу публіки. Бо точно знає — аудиторії, яка дуже швидко забуває всі «правила виживання», доводиться щоразу нагадувати — не пий, Іванку, з калюжі. Щоб до лікарні не загриміти.
Проблема нового споживчого ток-шоу на «Інтері», як на мене, в цілковитій відсутності драйву, який у проектах Нового просто вирує.
Балачки про те, як не стати жертвами шахраїв чи вибрати правильні яйця до Великодня, у студії «Правил виживання» до блювоти нудні.
Гаразд, скажу м'якше — академічні. Не рятує нудьгу у студії навіть присутність українських зірок. Просто тому, що вони тут суто для галочки, «щоб було». Адже часу на розповіді про власний досвід на задану тему їм дають мало. Відтак актриса Ніна Набока, яка взяла участь у випуску від третього квітня про те, чи можна домогтися компенсації від «Укрзалізниці» за травми, що їх зазнала пасажирка під час поїздки в потязі, обмежилася однією-єдиною реплікою. Вона сказала, що ніколи не бере квитки на верхню полицю, бо боїться впасти з неї, після чого всі, хто внизу, були б розчавлені її вагою. Добре, що в пані Ніни є почуття гумору.
Але погано, коли таких людей, як вона та Володимир Гришко, а також інших зірок, змушують задля однієї репліки висиджувати всю програму.
Хоча, ніде правди діти, народному артистові України ведучий програми про вибір якісних яєць дав право аж на дві репліки. На початку співак розповів, що купує домашні яйця виключно у знайомої бабці на базарчику біля власного дому. Адже цей корисний дієтичний продукт, але тільки свіжий, потрібен йому щодня, аби голос звучав як належить.
Наприкінці ж випуску, коли глядачів та учасників остаточно залякали, мовляв, саме на курячих яйцях від дрібних виробників можуть міститись сальмонела і хвороботворний грибок, Володимир Гришко сказав — він більше не питиме курячих яєць задля кращого звучання свого безцінного голосу.
У проміжку між цими кардинально протилежними заявами народного артиста учасники на чолі з ведучим Олександром Лук'яненком довго слухали, чому в яйцях, які купила героїня програми Марія Тоцька із Запорізької області разом із татом, виявилися чорні грудки.
Це грибкова інфекція, авторитетно заявив Олег Катеринич, директор станції птахівництва НАНУ. На його думку, продавці невдало помили курячі яйця, порушивши кутикулу яйця. Після чого довго втаємничував присутніх у те, як треба зберігати цей дієтичний продукт. Спойлер — мити їх треба просто перед використанням. Ну, й коли купуєте, продукт варто понюхати. Свіжі яйця мають або пахнути вапном, або не пахнути нічим. Бажано, щоб на них стояла дата виготовлення, бо дієтичними можуть вважатися лише ті курячі яйця, яким максимум сім днів після знесення. Всі інші, які можуть зберігатися до 25 днів, вважаються столовими.
Далі вдячні глядачі вислухали думки дієтолога, яка назвала куряче яйце ідеальним продуктом, що містить чистий білок у своїй білій частині (паралельно пані Галина Анохіна розвінчала міф про надмірну кількість холестерину в курячих яйцях) та всі необхідні для людського організму речовини, в тому числі й ненасиченої жирної кислоти Омега-3, що містяться в жовтку.
Коли знову зайшлося про різницю між промисловим та домашнім способом виробництва яєць і про те, які з них корисніші, глядачам показали ту саму станцію птахівництва, директор якої розповідав у студії про грибкову інфекцію.
Чимось іншим, ніж піаром, сюжет про цю птахофабрику назвати складно.
Зате й українські фермери, як з'ясувалося, не пасуть задніх у виробництві дієтичного продукту. Один із них, Сергій Красуля, повідав глядачам, як вирішив переїхати з міста в село й почав вирощувати курей. Нині в нього більше 200 особин, і він про своїх курочок дуже дбає. Адже він сам вирощує зернові для комбікормів, а також годує їх натуральними вітамінами без жодних антибіотиків.
Фермер удостоївся поблажливої похвали від самого директора станції птахівництва Олега Катеринича. Судячи з активної участі цього пана у випуску «Правил виживання», саме його оцінки мають для редакторів та ведучого вирішальне значення. Не знаю, може, працівники програми купують у нього дієтичні яйця, яким не більше семи днів після знесення, зі знижкою?
А ось інший учасник цього шоу, технолог однієї з лабораторій, де курячі яйця перевіряють на наявність інфекцій, відправляючи інфікований предмет дослідження на глибоку термічну переробку на борошно для корму тих-таки курей (термічна обробка знищує сальмонелу), так і не встиг докладно розповісти, як і чому він на своїй роботі захворів на сальмонельоз. Просто сказав, що цей мікроб живе на поверхні яйця, бо всередині воно абсолютно стерильне. Дякувати богові, з Антоном Ковальчуком нині все гаразд.
Цей випуск «Правил виживання» вийшов буквально напередодні Чистого четверга, коли господині мають пекти пасочки й фарбувати яйця, закінчившись порадами професійного кухаря Ольги Дучак, чим варто фарбувати великодні крашанки — традиційне цибулиння, а також зелений шпинат і жовта куркума з обов'язковим додаванням кислоти до двох останніх для збереження кольору.
Чомусь мені здалося, що жодна з них, принаймні ті, хто дотримується сімейних традицій, не звернула жодної уваги на старання продюсерів та редакторів проекту «Правила виживання» на каналі «Інтер».
Можливо, тому що українські ґаздині чудово знають, де їм купувати яйця, а також чим їх фарбувати. Хоча для геть зелених неофітів (це не про обраного президента України!) було корисним дізнатися — фломастерами розмальовувати крашанки не варто. Так само, як використовувати для цього штучні барвники. Адже в цьому випадку всі шкідливі речовини потрапляють зі шкаралупи на білок яйця й, відповідно, в людський організм.
Підсумовуючи випуск, Олександр Лук'яненко наголосив на правилах вибору свіжих яєць.
Попри те, що ведучий вільно володіє державною мовою й у програмі озвучував їх правильною українською, на сайті проекту це описано так (орфографію збережено, але до деяких помилок авторка додала окремі пояснення із граматичних правил).
1. «Подивіться на зовнішній вигляд яйця. Не варто купувати брудні, в пір'ї і посліді яйця. Не завжди це свідчить про їх органічності (їхню органічність. — Авт.). Найчастіше це ознака того, що не було дотримано санітарно-гігієнічні норми (останні слова вживаються у знахідному відмінку, тобто треба писати так — «санітарно-гігієнічних норм». — Авт.)».
2. «Переконайтеся, що шкаралупа цілісна. На шкаралупі не повинно бути тріщин. Наявність тріщин дуже небезпечно (небезпечна! — Авт.), оскільки так у яйце потрапляють бактерії, які псують його зсередини».
3. «Подивіться на яйце проти світла. При можливості варто просвітити яйце. У ньому не повинно бути темних плям. Жовток повинен побут (мабуть, мається на увазі «бути». — Авт.) жовтим і однорідним. Для такої перевірки краще брати яйце в білій шкаралупі, оскільки через білу шкаралупу буде краще видно жовток».
4. «Потрясіть яйцем (може, таки «потрусіть яйце»? — Авт.). Якщо яйце всередині булькає або є відчуття, що всередині є порожнина, то таке яйце не варто купувати. Воно точно несвіже (в цьому випадку частка «не» пишеться окремо, бо прикметник виконує роль присудка. — Авт.). Якщо ви вже купили яйця, то варто подбати про свою безпеку: Помийте яйця мильним розчином під проточною холодною водою: (після двокрапки в українській мові наступний абзац починається з малої літери. — Авт.).
Якщо ви не впевнені, свіже чи яйце, то вкіньте (це слово пишеться через «и». — Авт.) його в дуже солону воду. Якщо в результаті такого експерименту яйце спливло, то воно несвіже (див. зауваження вище. — Авт.). Складайте яйця в спеціально призначений для цього лоток. Не рекомендується зберігати яйця на дверцятах холодильника. Через те, що двері часто відкриваються, відбувається різкий перепад температур. Краще поставити яйця в дальній кут на середній полиці і відносно далеко від сильно пахнуть продуктів (треба — «від продуктів, що сильно пахнуть». — Авт.).
При бажанні (правильно «за бажання». — Авт.) можна пастеризувати яйця. Для цього потрібно: 1) Попередньо помиті яйця розбити в стерилізовану ємність (не кажучи вже про попередні зауваження щодо малої літери після двокрапки, в цьому місці треба було зробити абзац після двокрапки, ставлячи після кожної цифри крапку, а не дужку, продовжуючи речення з великої літери. — Авт.)
2) Помішуйте білки і жовтки разом і нагрійте до температури в 63 градуси протягом однієї хвилини (прийменник «в» тут зайвий. — Авт.).
3) Швидко зніміть яйця з вогню і остудіть».
Це реальний текст порад із офіційного сайту «Правил виживання».
Таке враження, що їх тупо переклали з російської через гугл-перекладач, та ще й із допомогою китайців. Але ж програма «Правила виживання» на «Інтері» йде українською. То невже не можна було просто розшифрувати текст для сайту?
З іншого боку, таке недбальство може лише підтвердити, що авторський колектив проекту «Правила виживання» орієнтується виключно на свою телевізійну аудиторію. Якій по цимбалах інтернет-версія програми. З огляду на час його виходу в ефір — о 14:45, автори проекту мають усіх, хто має доступ до телевізора в цей час, виключно за недалеких домогосподарок, які не мають доступу до глобальної мережі.
Що переважно геть не відповідає дійсності. Принаймні, філологи серед нас точно є.
Фото: inter.ua