Читайте також огляд висвітлення виборів на п’яти найрейтинговіших загальнонаціональних телеканалах: «Україна», «1+1», СТБ, «Інтер» і ICTV.

«UA: Перший»: Зеленського не існує, або як українці проголосували за «чорну скриньку»

Після першого туру «UA: Перший» транслював п’ятигодинний марафон, цього разу флагманский канал Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) скоротив «великий політичний вечір» під назвою спецпроект «Зворотний відлік. Ніч виборів» до трьох годин (19:30 – 23:00), до яких можна доплюсувати 30-хвилинний випуск новин о 21:00, повністю присвячений результатам виборів. Зрештою, цього часу для обговорення результатів виборів на Суспільному було більше, ніж достатньо.

Спецпроект «Зворотний відлік. Ніч виборів» вели вже звичні для телеглядача завдяки ток-шоу з аналогічною назвою запрошені ведучі з інших каналів Павло Казарін (ведучий телеканалу ICTV, 24-го каналу, оглядач «Крим.Реалії») і Мирослава Барчук (ведуча телеканалу «Еспресо»). Для тих, хто дивився ток-шоу «Зворотний відлік» з самого початку (старт – 18 березня), панувала маленька інтрига, а саме: з яким принтом на футболці буде Павло Казарін. Для кожного випуску ток-шоу він вигадував нову картинку і друкував з нею футболку. 21 квітня Казарін прийшов у студію з символічною фразою на футболці: «Вже перевзуваєтесь?», яку потім гості спецпроекту обігрували у виступах про життя з новим президентом. Мирослава Барчук одягнула на прямий ефір вишиту сорочку, що нагадало про пропозицію лідера гурту «Океан Ельзи» Святослава Вакарчука прийти на виборчі дільниці у вишиванках.

Розпочали політичний вечір із прямих включень кореспондентів філій НСТУ з Харкова, Львова та Запоріжжя, пізніше в новинах висвітлення ходу голосування доповнили сюжетами з прифронтової Катеринівки Луганської області, Києва, села Миронівка Кіровоградської області, де зареєстровано 14 виборців, завдяки співпраці з «Радіо Свобода» і «Голосом Америки» були включення з-під посольств України з Осло (Норвегія), Праги (Чехія) та Лондона (Велика Британія). У випуску новин о 21:00 ведуча Анна Чередниченко анонсувала також сюжети про голосування в Миколаєві, де християни західного обряду після костелу з кошиками пішли на дільниці, як у Вишкові Івано-Франківської області виборець прийшов на дільницю з трембітою та дримбою, однак їх зняли з ефіру через пряме включення зі штабу Володимира Зеленського, де він давав першу прес-конференцію, уже будучи майже в новому статусі.

Розмови в студії умовно поділили на три блоки, під час яких змінювалися гості. На Суспільне в якості експертів прийшли Олег Рибачук (засновник та голова ГО «Центр UA»), Сергій Шаповалов (політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи»), Володимир Горбач (аналітик ГО «Інститут євроатлантичного співробітництва»), Михайло Басараб (політолог), Віталій Бала (директор Агентства моделювання ситуацій), Леонід Швець (журналіст), Володимир Фесенко (політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»), Вахтанґ Кебуладзе (філософ, спеціаліст з феноменології, професор, публіцист), Ганна Гопко (народна депутатка, голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах), Валерій Пекар (співзасновник громадянської платформи «Нова країна» віце-президент ГО «Український союз промисловців і підприємців», президент компанії «Євроіндекс»), Віктор Трегубов (журналіст, блогер, головний редактор сайту «Петро і Мазепа»), Лариса Волошина (ведуча суспільного каналу «UA: Крим»), Володимир В'ятрович (голова Українського інституту національної пам'яті) та Андрій Заблоцький (політолог). Масовкою на спецпроекті запросили молодь, серед тих, хто відважився на запитання експертам – першокурсники політології та історичного факультетів.

Прямі включення з «Укрінформу» о 20:00, коли оголосили дані Національного екзит-полу станом на 18:00, а після того прямі включення зі штабів Володимира Зеленського («Усім країнам пострадянського союзу: подивіться на нас – усе можливо») та Петра Порошенка («Ніколи не здавайся!») задали тон розмови експертів. Дискусії не відбулося, бо зібралися майже всі однодумці.

Каменем спотикання можна назвати хіба що обговорення фрази Зеленського про «повстанців ДНР і ЛНР». Кебуладзе сказав, що для нього це стало «небезпечним сигналом». Фесенко наполіг, що Порошенко на початку 2015 року сам назвав бойовиків на Донбасі повстанцями, і цьому був доказ на сайті Президента, доки його днями не видалили звідти. В'ятрович пояснив, що на сайті Адміністрації Президента опублікували помилку перекладача, який неправильно потрактував промову Порошенка в Цюріхському університеті. Президент тоді говорив англійською і вжив слово rebel, що означає бунтівник, а не insurgent – повстанець.

Врешті, розмова експертів звелася до наступних тверджень:

- Якщо ти будеш дуже розумний і говоритимеш правильні речі, ти ніколи не виграєш вибори.

- Зеленського не існує, є конкретні люди, які привели особу. Ми спостерігаємо поразку Порошенка і перемогу антирейтингу Порошенка. Перемога Зеленського – це результат роботи Петра Порошенка.

- Зеленський – «чорна скринька». Він обіцяв усім усе. Хтось хотів його бачити проросійським президентом, хтось – активним євроінтегратором. Можливо, він і не відкриється як президент.

- Результати виборів – вирок усьому політичному класу, він осунувся.

- Останні кілька років було толерування російської пропаганди на території України, створено запит на антиполітика. В Україні працювали російські канали, «ящик» робить своє.

- Те, що Зеленський відкритий до людей – неправда. Ми поки що не знаємо, хто такий Зеленський. Від його команди чули лише: «Геть старих!», жодного слова про цінності. Він зіграв на «лиш би не було війни».

- Через 6 місяців нового Президента розлюблять, медовий місяць закінчиться. Більшість, яка проголосувала за Зеленського, проіснує до перших заяв, які він змушений буде робити, і перших його кроків.

- У людей втома від реформ, судді перед другим туром продемонстрували своє «фе» реформам.

- Починаючи з 22 квітня стане зрозуміло, скільки у Верховній Раді «політичних поліцаїв» – тих, хто пристосується до нового Президента. Частина парламентарів уже «перевзулися».

- Всіх замінити – порожні слова. Повністю оновити владу не вдасться, в Україні брак фахових людей, є кадрова проблема. Володимир Зеленський – не нова людина, він пов'язаний з Ігорем Коломойським.

- Тепер час грає проти Зеленського. Йому треба говорити з тими, хто проти нього, завоювати довіру Заходу і громадянського суспільства.

- Порошенку порекомендували перехопити ініціативу і повернутися переможцем на парламентські вибори, це можливо.

- Фейсбук програв телевізору. Перемогли класичні засоби інформації і загальний тренд на популізм та інфантилізм. Якби перемагав Фейсбук, то у другому турі зустрілися б Петро Порошенко та Анатолій Гриценко.

- Зеленський скептичний до всього українського. Та втриматися в президентсткому кріслі не вийде, якщо ігнорувати питання національної ідентичності.

- Виборця примусили закохатися у віртуального Зеленського, можуть і примусити прийняти будь-яке рішення щодо війни і відносиніз Росією.

- Якби Святослав Вакарчук пішов на президентські вибори, чи проголосували б за нього? Очевидно, що так. Чи має він шанс з новою політичною силою пройти у Верховну Раду восени? Навряд чи. Уже там був.

- Цінності не програють, вони завжди залишаються цінностями. Порада українцям – прийняти вибір українського народу, навіть якщо він не подобається, заспокоїтися, припинити мову ненависті, пробачити усім і попросити пробачення у всіх, кого образили, бо далі нам всім разом будувати Україну і контролювати владу. Громадянська освіта і допомога у будівництві державних інституцій – це завдання на наступні 5 років.

Наприкінці ефіру Павло Казарін поцікавився у Віктора Трегубова, чи варто сподіватися на появу нових політичних проектів, які можуть з’явитися без підтримки телебачення.

«Гадаю, що так, але будь-який політичний проект в Україні має використовувати всі канали, які йому будуть доступні. Якщо політичного проекту не буде на телебаченні – це нормально. Але якщо політичний проект не буде намагатися туди потрапити – це виглядатиме на те, що щось не те з комунікаціями», – сказав Трегубов.

«Усі канали належать олігархам, якщо олігарх не підтримує будь-яку політичну партію і вона не з’являється на топових телеканалах, то вона не має перспектив?», – уточнив Казарін.

«Скажи, будь ласка, як називається олігарх, якому належить канал, де я зараз знаходжуся?», – сказав Трегубов.

«Петро По… (Казарін обірвав слово – Ред.) А, саме цей? (Трегубов голосно розсміявся – Ред.) Я лише нагадаю, що Віктор Трегубов також веде програму “Блогпост” на 5-му каналі»», – виправдався Павло Казарін і додав, що «Суспільне буде робити президентів. Колись».

Мирослава Барчук нагадала, що «якби Суспільне мовлення отримувало нормальне фінансування, воно б могло допомагати суспільству дорослішати, але, на жаль, цього не сталося». І лише згодом, після кількох виступів гостей студії, ведуча розповіла про місію Суспільного – захищати цінності і свободи, що Суспільне – це не лише «UA: Перший», а й «UA: Культура», мережа регіональних каналів, «Українське радіо», які є незалежними від жодних бізнес-груп, тому Суспільне стає важливим саме зараз, коли суспільство повинно мати збалансовану і незаангажовану інформацію. Це пояснення мало би прозвучати від Павла Казаріна на запитання Трегубова про олігарха, якому належить канал, де він зараз знаходиться. На жаль, ведучі ток-шоу – запрошені з каналів, які належать олігархам, і, здається, вони самі наразі мало вірять, що Суспільний мовник може найближчим часом мати вплив на вибір українців.

«112 Україна»: зламати проект Порошенка і змінити курс країни

На 112-му каналі марафон мав назву «Хто. Результати» й тривав до 2-ї години ночі. Весь час його вели ведучі Володимир Полуєв та Анна Степанець. Після опівночі деякі гості навіть цікавилися, чи ті сплять коли-небудь.

Вечірній ефір складався перш за все зі студійних обговорень результатів виборчої кампанії, було три включення зі штабу Володимира Зеленського, два включення зі штабу Петра Порошенка, кілька включень з ЦВК, регіонів, одне з «Укрінформу» з оголошенням перших результатів Національного екзит-полу, з МВС та з виборчої дільниці в Ньо-Йорку.

Також були включення російських експертів Дмитра Орешкіна й Андрія Піонтковського, та екс-посла США в Україні, директора Євразійського центру при Євроатлантичній раді США Джона Гербста.

На відміну від ночі виборів на цьому каналі під час голосування в першому турі, цього разу ведучі практично не казали про порушення (31 березня це було одним з головних акцентів марафону). Про порушення було сказано побіжно у включенні кореспондента з МВС. Він назвав офіційну на той момент цифру та переказав думку спостерігачів, що порушення незначні й що їх майже вдвічі менше, ніж було в першому турі.

Головною ж темою для ведучих було питання вірогідності дострокових парламентських виборів – вона стала наскрізною протягом всього ефіру. У тому числі обговорювали, чи перейдуть голоси «за» Зеленського під час парламентських виборів до його партії.

Практично не обговорювали хід виборчої кампанії, медійну та політтехнологічну її складові, змісти, з якими йшли два кандидати на вибори, перші можливі кроки нового президента, кадрові рішення тощо.

Між тим, ще одним питанням, яким настирливо почали цікавитися ведучі після трансляції промови чинного президента зі свого штабу, стало таке: яким чином може Порошенко перейти в опозицію, якщо зараз БПП у складі коаліції більшості? Очевидно, що це запитання тісно пов’язане з дилемою про дострокові вибори, тож ведучі пропустили повз вуха роз’яснення нардепа від БПП Олексія Гончаренка, що слова чинного президента про перехід в опозицію та нинішній склад парламенту – це різні речі, й продовжували його ставити гостям до кінця ефіру.

Отже, протягом семи годин у студії «112 Україна» побували, змінюючи один одного, політики Юрій Бойко, Нестор Шуфрич, Юрій Павленко, Ігор Мосійчук, Олексій Гончаренко, Наталя Королевська, Дмитро Співак, Юрій Одарченко, екс-політики Євген Червоненко, Віталій Журавський, політтехнологи та політкоментатори Вадим Карасьов, Володимир Цибулько, Руслан Бортник, Сергій Годний, Олег Волошин, Михайло Чаплига, Олександр Солонтай, Олександра Решмеділова, Олександр Мусієнко, екс-голова ЦВК Михайло Охендовський, прес-секретар Вадима Рабіновича Володимир Кацман, телепродюсер Юрій Молчанов та інші. Практично всі вони – постійні гості ефірів цього каналу. Не було представників від Володимира Зеленського.

Зеленський зламає проект Порошенка, якщо його посадить

Політики – члени блоку «Опозиційна платформа – За життя» та постійний гість Євген Червоненко – виконали роль «затоптування в грязюку» чинного президента. Юрій Бойко назвав Порошенка президентом війни та бідності. Наталя Королевська наголошувала на агонії та смерті чинної влади й повторювала, що люди не вірили, що влада мирно поступиться своїм місцем.

Червоненко, приміром, страшенно боявся теракту зі сторони Порошенка на дебатах на стадіоні. З його слів, майор Порошенко так боявся військомату, що мусить тепер піти в АТО (так і сказав – АТО). Рішення судів щодо «Приватбанку» він назвав спробою Порошенка виторгувати свою безпеку, а за безпеку команди той, мовляв, воювати не буде. Схожу думку повторив і Нестор Шуфрич: яка опозиція, Порошенкові доведеться захищатися. У Ющенка, зі слів Шуфрича, все було добре, бо він «злив» західні області від Тимошенко Януковичу. У Шуфрича, виявилося, є три питання до Порошенка: хто вбив людей на майдані, хто – в Одесі, хто напоумив 30 листопада (2013-го?) піти воювати.

Шуфрич також подякував українцям, бо вони, мовляв, усунувши цю владу, захистили Україну. Подякував він і журналістам каналу «112», які «внесли вагомий внесок у перемогу народу». Далі політик сказав, що новій владі його політична сила буде опонувати, на що ведуча одразу відповіла, що й вони теж. А от Сергій Годний пішов далі, подякувавши каналу «112», що вони допомагали народу «зробити правильний вибір», тож ведучій довелося парирувати, що їх можуть звинуватити в тому, що вони підтримували одного кандидата, а це, мовляв, не так.

У цілому присутні політики та екс-політики висловлювали сумнів у тому, що Порошенку вдасться залишитися в політиці. Ну, а радикальніше за всіх висловився Віталій Журавський: Зеленський зламає проект Порошенка, якщо посадить трьох корупціонерів або самого Порошенка.

Було помітно, що ведучі дозволяли в будь-яких висловах критикувати чинного президента, водночас зупиняючи поодинокі спроби критикувати  виборчу кампанію Зеленського. Хоча визначення майбутнього президента як «слабкого», яке не раз лунало у студії від різних гостей, не зупиняли й не опонували йому.

Демократичність президентських виборів

Знайшлися в студії ті, хто відзначив це. Нардеп Ігор Мосійчук, екс-голова ЦВК Михайло Охендовський, який підкреслив важливість визнання Порошенком програшу вже за результатами екзит-полів: мовляв, це сигнал усім виборчим комісіям, що не треба нічого робити, має йти спокійний підрахунок голосів.

Несподівано позитив побачив Дмитро Співак, який наголосив на тому, що на цих виборах багато чого відбулося вперше. Вперше на пострадянському просторі обрали президентом того, хто не був до цього в політиці. Вперше перемога з таким результатом. Вперше обрали того, хто нічого не обіцяв виборцям. Вперше переміг у всіх регіонах. І вперше чинний президент привітав переможця, що свідчить про те, що ми як держава відбулися, це показник нашої європейськості.

Треба змінювати курс держави та ідеологію

Що стосується більш глобальних питань, ніж дострокові парламентські вибори, у студії протягом ефіру пролунали наступні меседжі.

Вадим Карасьов: програш Порошенка свідчить про те, що відходить у минуле курс, який був обраний 20 років тому – націонал-патріотичний. Мовляв, ця тенденція є в усьому світі, в якому з’являються нові центри впливу. Якщо 10-15 років тому НАТО і ЄС були актуальними, то зараз уже ні. Курс на євроінтеграцію вже застарів, люди від нього втомилися. І, мовляв, нам треба створювати незалежність, яка не залежатиме від того, що нам кажуть на заході, що думають донецькі, росіяни, а залежатиме виключно від тих, хто живе тут, в Україні. По суті, політтехнолог підігрував певним політичним силам.

Юрій Бойко наголошував, що українці не сприймають поточну ідеологію, особливо молодь, яка пішла на вибори. Юрій Павленко назвав результати виборів відповіддю на «політику розколу, ненависті». Від одного з гостей пролунала думка, що тези про армію, віру, мову – це XVII століття, вони несучасні. Усі гості «112 Україна» зійшлися на тому, що громадяни втомилися боятися та бути розділеними.

Крім того, в ефірі «112 Україна», як і NewsOne, цього вечора з'явився наближений до Юлії Тимошенко політолог Михайло Чаплига. На «112 Україна» він сказав, що країні потрібні не просто нові обличчя, а нові компетентні обличчя, а пізніше пропіарив «Новий курс» Тимошенко.

Парламентські вибори. Майбутні коаліції

Михайло Охендовський несподівано сказав, що насамперед у дострокових виборах може бути зацікавлений сам чинний президент. І в нього є важелі, щоб розпустити парламент навіть власним указом, спираючись на де-факто неіснуючу коаліцію, а потім, мовляв, нехай ті, хто буде не згоден із цим, судяться. Він навів прецедент з розпуском Верховної Ради президентом Ющенком у 2007 році. При цьому вигідний розпуск парламенту, на його думку, Порошенкові, тому що він зараз має ядерний електорат у 25%, а до осені його рейтинг знизиться, бо, мовляв, до того часу з’являться відповіді на запитання, як об’єднати країну. Нардеп з БПП Олексій Гончаренко, сказав, що Порошенко не виступав і не буде виступати за дострокові вибори.

Юрій Бойко повторив те, що він казав і на інших каналах: розгром Порошенка – це вирок усій владі: і парламенту, і Кабміну. Верховна Рада має бути переформатована, але, вважає він, буде спротив, інавгурацію відкладатимуть до останнього. Пообіцяв добиватися виконання мінських домовленостей у повному обсязі та недопущення прийняття закону про мову (який, мовляв, нищить російську), аж до звернення до Конституційного суду.

Ігор Мосійчук наголошував на необхідності ухвалення закону про імпічмент, виборчого кодексу. Новий президент, на його думку, має відмовитися від «узурпації» економічних повноважень (комісії з цінних паперів тощо). А головне – щоб не стало частиною домовленостей старої влади з новою те, щоб «свинарчуки не пішли до тюрми».

Політолог Олександр Солонтай спрогнозував прихід у Раду нових облич, але наголосив на необхідності зміни виборчого законодавства. Він висловив ту ж думку, що й в ефірі «1+1»: із чинного складу Верховної Ради є шанс «витрясти» необхідні зміни до законодавства.

Очікування від нового президента

Не всі висловлені учасниками дискусії очікування входять до повноважень президента, частина залежить від парламенту й уряду. Тим не менш, спікери апелювали в цілому до нової влади.

Дмитро Співак хоче від нового президента наступного: аудити «Укроборонпрому», «Укренерго» і чи буде виявлено збитки; доведення до суду кримінальних справ щодо високопосадовців; кого президент візьме у свою команду (міністр оборони, генпрокурор, голова СБУ та інші); новий виборчий закон, знищення мажоритарки; проведення перепису населення.

Віталій Журавський зауважив, що можливість імпічменту й так є – відповідно до статті 111 Конституції України. На його думку, необхідні зміни до законів про тимчасові слідчі комісії та спеціалізованих прокурорів, а також закон про опозицію.

Юрій Одарченко очікує від президента, що він призначатиме на посади менеджерів-практиків, а не лише експертів, диверсифікації фінансування, запровадження податку на виведені капітали і зростання соціальних виплат, удосконалення регуляторної політики.

Олег Волошин чекає від Зеленського кроків до миру. Мовляв, ті, хто хочуть не миру, а війни, – за Порошенка. А якщо Зеленський почне рухатися до миру – його підтримають.

Володимир Кацман вбачає позитив у тому, що країна отримала «слабкого президента», бо виступає за парламентську республіку. Усі попередні президенти, каже Кацман, перетягували на себе повноваження, а нині ж парламент повинен розправити плечі і вирівняти ситуацію. Олександр Мусієнко, навпаки, прогнозує, що Зеленський не віддасть повноваження і не дасть послабити роль президента.

Політкоментатор і телепродюсер Юрій Молчанов (у минулому працював у групі «Інтер») критикував Національну раду з питань телебачення і радіомовлення. Він очікує, що Зеленський зупинить «тиск на свободу слова», а Нацрада має притиснути вуха.

І знову найрадикальніші очікування до Зеленського висловив Віталій Журавський: розпустити уряд і Верховну Раду та посадити попередників.

Роль Ігоря Коломойського

Віталій Журавський, говорячи про потребу країни в зміні влади, обмовився за Фрейдом: «чи справиться із цим Коломойський?». Олександр Солонтай прогнозує «торги» між Коломойським і Порошенком, щоб останній не брав участі в політичному процесі.

Про Ігоря Коломойського згадав і нардеп від БПП Олексій Гончаренко. На його думку, найперша проблема нового президента Володимира Зеленського – це не опоненти, а його партнер Коломойський. З одного боку, він привів його до влади, з іншого – президент має розібратися з «Приватбанком». Гончаренку завадили продовжити його думку.

Реакція Росії

У марафоні «112 Україна» було кілька включень з Росії. Політолог Дмитро Орешкін припускав, що в Кремлі будуть спроби пом’якшити риторику щодо України. Однак основне завдання російської пропаганди – створити в людей відчуття, що Україна перебуває в хаосі, та не допустити, щоб Україна подала Росії гарний приклад. Коли Орешкін почав схвально відгукуватися про досягнення України за останній час – зростання економіки, проведення чесних виборів тощо – його перебили і не дали завершити думку.

Політолог Андрій Піонтковський розповів про реакцію МЗС Росії – що Україна проголосувала за зміни, але президент РФ Володимир Путін явно не поспішає з реакцією. Російські політики розділилися на «голубів» і «яструбів». «Голуби» не поспішають, чекатимуть 40 днів і обережно визнають результати виборів в очікуванні реалізації мінських домовленостей на російських умовах. «Яструби» ніколи не визнають вибори дійсними, тому що в них не брали участі виборці на непідконтрольній українській владі території Донбасу та переселенці (очевидно, йдеться про переселенців у Росії, де не було жодної виборчої дільниці. – Ред.).

«Епоха Порошенка» на Прямому

Марафон Прямого каналу «Вибори-2019» тривав весь день, починаючи із сьомої ранку. Вечірній блок марафону був поділений на дві частини: з 20:00 до 24:00 його вів Матвій Ганапольський, з 24:00 до 2:00 – Світлана Орловська та Євген Кисельов.

Після оголошення результатів Національного екзит-полу станом на 18:00 (в ефірі каналу показали прес-конференцію колективу, який проводив екзит-пол) у студії каналу з’явився Матвій Ганапольський і представив гостей вечора. У студії перебували: Юрій Гримчак, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій; Віктор Уколов, політтехнолог (не сказали, на який штаб він працював – на Порошенка), Віктор і Сергій Тарани (не вказали їхньої діяльності – вони наближені до команди Порошенка політологи, громадські діячі, члени наглядової ради Суспільного мовника); Сергій Поярков (художник), Тетяна Чорновол (нардеп від «Народного фронту»), Остап Єднак (нардеп, позафракційний). Через деякий час до них приєдналися політолог Олексій Гарань і голова фракції БПП Артур Герасимов.

Зауважимо окремо, що жодного з гостей під час розмови не титрували, тож якщо глядачі пропустили початок марафону і не є постійними глядачами каналу, то питання «хто говорить?» залишалося без відповіді протягом п’яти годин. Крім того, під час марафону була маса технічних накладок – періодично показували не тих, хто говорить, а людей, які мовчали, часто в ефірі повторювалися фрагменти одного й того ж виступу.

Основна частина вечірнього марафону була присвячена тому, чому між кандидатами такий величезний розрив, що хорошого зробив Порошенко для країни, чого очікують виборці від нового президента. І тільки наприкінці марафону, після першої ночі, нарешті вирішили обговорити, що, на думку гостей у студії, буде відбуватися в країні після інавгурації президента, ризики, плюси та мінуси нового глави держави, який не має досвіду в державному управлінні.

Що хорошого зробив Порошенко

Віктор Уколов заявив, що електорат чекає змін з мовного питання, і взагалі назвав голосування за Зеленського «антимайданівським реваншем», оскільки за нього основна частина регіонів, які раніше підтримували Януковича. Хоча пізніше він уточнив, що за нового президента проголосували по всій країні. Він також назвав Зеленського «слабким президентом», розповів глядачам про використання технології НЛП у передвиборчій кампанії Зеленського і спрогнозував йому падіння рейтингу через завищені очікування на момент обрання.

Далі канал повністю транслював виступ Порошенка, який попри розгромні результати екзит-полів виступив з дуже енергійною промовою. І потім у студії неодноразово перебивали гостей включеннями зі штабу Порошенка, адже спіч чинного президента був довгим, тож після чергового питання до гостей ведучий раптом говорив: «О, Порошенко знову говорить, давайте послухаємо». Далі зі штабу включали міністра інфраструктури Володимира Омеляна, потім нардепа від «БПП» Сергія Березенка (який не захотів відповідати на питання, в чому була помилка кампанії Порошенка). У підсумку деякі гості змушені були по кілька разів починати відповідати на питання і переривати свій виступ.

Утім, самі репліки гостей не містили принципово нових меседжів. Сергій Поярков, у дусі фейсбучних дискусій, продовжував таврувати Зеленського. Остап Єднак перелічував заслуги Порошенка (насамперед – сам факт усталеної демократії, що засвідчили результати виборів). Усі гості зійшлися на тому, що ані бюджет армії, ані євроінтеграційні процеси не буде згорнуто. Тетяна Чорновол порівняла Порошенка з Лехом Валенсою, який теж програв вибори (вона не уточнила, але Валенса набрав на других виборах менше 50% голосів, на третіх – менше 1,5%. – ДМ), і розповіла, що реформатори завжди програють, «заклавши фундамент» подальшого розвитку країни. Ганапольський і гості не соромилися називати п’ятирічний строк Порошенка «епохою» і наполягали на тому, що те, що відбулося в країні за п’ять років, – історична віха.

Найбільш дивно виглядало включення з майданчика, зведеного перед ЦВК: на абсолютно порожній площі промовляли Брати Капранови і ведучий Тарас Березовець. Капранови пророкували згортання українізації країни і «розгром опонентів» Порошенка, називали Зеленського «телевізійним персонажем». «Телевізор переміг книжку, і навіть холодильник», – заявили вони.

Не менш цікавим було включення зі штабу Порошенка, під час якого депутатка Ірина Луценко сказала буквально кілька слів про необхідність продовження роботи, зокрема ухвалення закону про мову і реформи «Укроборонпрому», після чого покинула журналістів Прямого, відгукнувшись на заклик журналістки з мікрофоном «1+1»: «Ви ж не відмовите в коментарі олігархічному каналу?». Луценко не відмовила, хоча в марафоні «1+1» її синхрон так і не показали.

Глядачам також показали частину брифінгу Володимира Зеленського. Зокрема, Наталя Гуменюк з «Громадського ТБ» запитала, що він робитиме для людей на окупованих територіях, і отримала відповідь про наміри представити план «інформаційної війни», а також, що він завжди приїжджає до людей з концертами, а у Вінниці, до речі, не агітував під час останнього свого виступу. Зеленський також не відповів на питання журналістів Прямого про те, кого призначить міністром оборони, нагадавши, що його «називали наркоманом» на цьому каналі.

У студії продовжили обговорювати досягнення Порошенка: томос, демократичні вибори, безвіз, а також вплив телебачення. Юрій Гримчак підкреслив, що журналістів цікавив пом’ятий піджак Порошенка більше, ніж захист Маріуполя, мінські домовленості та реформи.

Окремо Ганапольський намагався добитися від гостей у студії відповіді на питання, чи буде Порошенко балотуватися в парламент – але жоден з гостей не відповів на це питання. Віктор Таран, якого безперервно звеличував Ганапольський, зауважив, що після 2017 року Порошенко звів до мінімуму спілкування з пресою та громадянським суспільством, і тому й отримав такі результати на виборах.

«Не такий Порошенко» та «Україна Зеленського»

Ще одна тема, якій багато уваги приділили в ефірі каналу – «не такий Порошенко». Ганапольський читав на цю тему пост із соцмережі, гості на всі лади розповідали, як багато було зроблено, але все одно Порошенко не догодив виборцям. Особливо яскраво виступила журналістка каналу, яка включалася зі штабу Порошенка: «Ми побачили приклад того, як потрібно гідно програвати», не забувши нагадати, як багато для країни зробив президент. Глядачам не забували нагадувати, що «епоха Порошенка» не завершилася, він нікуди не йде й «епоха» триватиме й далі.

Також активно гості висловлювалися проти означення «Україна Зеленського», яке вжив Ганапольський, намагаючись усе-таки з’ясувати, що саме чекає країну далі. Здебільшого прогнози були песимістичними. Обговорювали повернення олігарха Ігоря Коломойського (Ганапольський був страшно здивований тим фактом, що Коломойському ніщо не заважає в’їхати до країни), очікували «похмілля» у виборців Зеленського, особливо на Західній Україні, й натякали, що радість у Росії від обрання Зеленського може бути передчасною, як було з президентом США Дональдом Трампом. Олексій Гарань висловив надію, що Зеленський не зруйнує міжнародної коаліції підтримки України й залишить хоча б на перший час на чолі МЗС Павла Клімкіна.

Завершилася перша частина марафону включенням з виборчої дільниці в Нью-Йорку, де голосували, в тому числі, журналістки Мирослава Гонгадзе та Севгіль Мусаєва, які розповіли про труднощі голосування за невеликої кількості дільниць (чотири) на таку велику країну, як США. У коментарях каналу американські українці також говорили, що відмінні від українських результати голосування пов’язані з тим, що в Америці менше негативу про Порошенка транслювали ЗМІ.

Прогнози на майбутнє

Друга частина марафону почалася із заміни ведучих і часткової ротації гостей. До Євгена Кисельова і Світлани Орловської приєдналися соціолог, очільниця фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна, головред «РБК-Україна» Сергій Щербина, політична експертка Світлана Кушнір, засновник сайту «Петро і Мазепа» Дмитро Подтуркін, письменник і член наглядової ради Суспільного мовника Володимир Яворівський, громадський діяч Йосип Зісельс, політичний аналітик Володимир Горбач, соціолог, керівник КМІС Володимир Паніотто, представлений «воєнним експертом» Олексій Арестович і політтехнолог Олеся Яхно.

Дискусія набрала більш чітких форм і стала цікавішою: виявилося, що практично всі в студії не сходяться в прогнозах того, що робитиме новий президент у першу чергу. Наприклад, Сергій Щербина вважає найбільш вірогідним такий сценарій: при недосвідченому президенті «регентом» стане Арсен Аваков. Дмитро Подтуркін вважає, що Зеленський імітуватиме діяльність, а не діятиме. Причому, обидва спікери вважають, що імітація – найбільш вірогідний план дій нового президента. Просто Щербина вважає, що Зеленський імітуватиме народовладдя, маніпулюючи громадською думкою, а Подтуркін – що імітуватиме конфлікт з парламент до наступних парламентських виборів. Розійшлися гості і в думці, чи вірогідний сценарій розпуску Верховної Ради, причому, говорили прямо протилежні речі. Хтось вважав, що такий сценарій був би зручним для Зеленського, інші висловлювалися за те, що розпуск не принесе новому президенту нічого хорошого. Усі зійшлися тільки в одній думці – що в Зеленського для розпуску парламенту просто не вистачить часу.

Ірина Бекешкіна висловила думку, що вибори не об'єднали країну, всупереч настільки масовій підтримці одного кандидата, оскільки кожен з тих, хто голосував, бачить у Зеленському свого кандидата, але з прямо протилежними очікуваннями. Олеся Яхно додала, що така підтримка пов'язана з позитивним образом Зеленського, сформованим телевізором.

Водночас Йосип Зісельс запропонував поговорити не про кандидатів, а про народ, який голосує за цього кандидата. І підкреслив, що народ і до, й після виборів залишиться тим же, а значить розчарування як частина національної особливості українців обов'язково наздожене і нового президента. Про виборців Порошенка він сказав: «Ми цінуємо те, що отримали. Ми не дуже благополучна країна, але вона збереглася, а далі ми можемо її вдосконалювати». Крім того, він звернув увагу на «не такий уже колосальний розрив» між кандидатами: на його думку з 55% потрібно відняти антирейтинг Порошенка (близько 51%) й вийде реальна різниця в кілька відсотків між електоратом того й іншого кандидата. Решта ж голосували проти Порошенка, а не за Зеленського.

Володимир Горбач назвав голосування за Зеленського не голосуванням за опозицію, а альтернативним голосуванням. Інші учасники дискусії називали те, що робить Зеленський, «антиполітикою», дехто при цьому вважав це позитивним моментом, дехто – негативним. Обговорили і недосвідченість нового президента – у тому числі його недосвідченість громадянську: він не служив в армії й ніколи не голосував на виборах до 2014 року.

Олексій Арестович втішав глядачів тим, що «Путін не нападе», оскільки російським аналітикам теж потрібен час для прорахунку подальших ходів. Подтуркін чекає від Зеленського ефектних жестів – зняття паркану на Банковій, спроби змінити місце розташування Адміністрації президента та інших, які сподобаються виборцям, але не змінять нічого по суті. Ще раніше говорили, що можна відмовитися від активів Державного управління справами, «хоча кому від цього стане легше», але забули згадати, як важливо було, що «Межигір'я» повернулося у власність держави.

Володимир Паніотто говорив про роль ЗМІ. Згадав, як мало говорили про корупцію у вищих ешелонах влади при Януковичі і як багато – при Порошенкові, хоча, за словами соціолога, рівень корупції трохи знизився. Згадав про свободу слова, рівень якої став набагато вищим, що дозволило маніпулювати громадською думкою – як приклад навів і результат дослідження КМІС на замовлення «Детектора медіа», за яким кількість людей, які вважають, що війну з Росією почала Україна, зростає. Інші учасники дискусії кілька разів висловили жаль, що кампанія була «хейтерською», що несподівано для каналу, який був частиною цієї самої хейтерської кампанії.

Нарешті, вже після першої ночі, перейшли до конкретних прогнозів на найближче майбутнє. Арестович заявив, що Зеленський «відхрестився» від Коломойського та інших незручних союзників, як уже «скинув» під час прямого ефіру Олександра Харебіна та Сергія Лещенка. Зісельс нагадав, що народ залишається ключовим гравцем української політики і лише еволюційний процес може дати реальні результати, після того як революція означила орієнтири руху. «Ми розділилися на тих, хто цінує те, що вже є, і тих, хто хоче покращення, – сказав він. – Меч Майдану, суспільний тиск і західні партнери – ось що буде визначати життя країни».

NewsOne: програв не Порошенко, а режим

З 18:00 у ефірі телеканалу NewsOne розпочався марафон «Вибір-2019», який тривав до першої ночі. Потім анонсували продовження обговорення виборів в рамка проекту «Ніч виборів» з ведучим Віталієм Диким.

До 18:00 марафон вів генеральний продюсер каналу Василь Голованов. Питання, які анонсували до обговорення: наскільки чесно пройшли вибори, на які хитрощі йшли штаби обох кандидатів заради перемоги, загроза «силового сценарію». Проте реально до оголошення екзит-полів говорили лише про перший пункт. Згодом же обговорювали, з якими труднощами зіткнеться новий президент та якими мають бути перші його рішення на посаді.

Телеканали «112 Україна» та NewsOne о 20:00 оголосили результати окремого екзит-полу, проведеного компанією New Image Marketing Group на замовлення компанії Global Management Association (США) і британського видання The Independent. За його даними, Володимир Зеленський набрав 73,7% голосів, Петро Порошенко – 26,3%. Методику проведення та регіональний розподіл голосів у студії коментував соціолог Олександр Шульга.

У «112 Україна» та NewsOne, які належать одному власнику (соратнику Віктора Медведчука Тарасові Козаку) був не лише спільний екзит-пол, а й спільні гості, які висловлювали подібні меседжі.

У студії за сім годин ефіру були: Євген Червоненко (екс-міністр транспорту), Ігор Мосійчук (нардеп, «Радикальна партія»), Олена Сотник (нардеп, «Самопоміч»), Ігор Рейтерович (політолог), Георгій Вашадзе (депутат грузинського парламенту), Сергій Власенко (нардеп, «Батьківщина»), Володимир Кацман (прес-секретар політика Вадима Рабіновича), Юрій Молчанов (політкоментатор, медіаексперт, у минулому – продюсер нішевих каналів групи «Інтер»), Кирило Куликов (нардеп 6-го скликання), Олексій Мочанов (громадський діяч), Дмитро Співак (колишній депутат Одеської облради, ведучий), Валерій Димов (політичний експерт), Володимир Цибулько (політичний експерт), Святослав Піскун (екс-генпрокурор), Олександр Горган (депутат Київської обласної рад, БПП), Дмитро Добродомов (лідер партії «Народний контроль»), Ілля Ківа (голова Соціалістичної партії України), Іван Крулько («Батьківщина»), Юрій Бойко (кандидат у президенти, «Опозиційна платформа – За життя»), Нестор Шуфрич (нардеп, «Опозиційна платформа – За життя»), Юрій Мірошниченко (нардеп, «Опозиційна платформа – За життя»), Вадим Карасьов (політичний експерт), Віталій Журавський (екс-регіонал, автор скандального законопроекту про наклеп), Михайло Чаплига (політолог, член команди Тимошенко), Ігор Мосійчук (нардеп, «Радикальна партія»), Олеся Яхно (політолог), Надія Савченко (нардеп, позафраційна), Олександр Шульга (соціолог), Олексій Кучеренко (екс-міністр ЖКГ), Юрій Павленко (нардеп, «Опозиційна платформа – За життя»), Олег Волошин (політолог).

Склад гостей періодично змінювався протягом ефіру. Розмова в студії лише кілька разів була розбавлена короткими включеннями – з ЦВК, з дільниці у Швейцарії, з ексклюзивом політконсультанта Зеленського Дмитра Разумкова, який мав відповісти на запитання, але нічого конкретного так і не сказав, з бізнесменом, який підтримує Зеленського, Андрієм Пальчевським. Були також включення зі штабів кандидатів – короткі в першу годину марафону і більш тривалі з промовами кандидатів після оголошення екзит-полів.

Більшість присутніх визнали, що вибори минули чесно і демократично, однак лунали й інші позиції. Юрій Павленко заявив, що Зеленський переміг «попри тиск і підкуп виборців». Ігор Мосійчук розповів, що президент просував програму підкупу виборців «Турбота», через невиконання начебто якої і був звільнений Максим Степанов, голова Одеської ОДА. Олена Сотник сказала, що чесними вибори бути не можуть через заангажованість ЗМІ, які просувають інтереси різних кандидатів.

Це спонукало до емоційних заяв з боку Кирила Куликова з тезами про «два канали, які намагалися розсварити українців під час виборів». Канали залишились публічно не названими, хоча всі розуміюче покивали головами. Політкоментатор, екс-продюсер групи «Інтер» Юрій Молчанов експресивно розповів, що на одному з каналів у день тиші активно обговорювали фейки щодо Зеленського і його дружини. І запропонував новому президенту розібратися з Нацрадою з питань телебачення та радіомовлення, «яку перетворили на кнут діючої влади». Помічник політика Вадима Рабіновича Володимир Кацман у продовження теми поскаржився, що частина глядачів оператора «Ланет» не може бачити це шоу сьогодні (NewsOne судиться з провайдером через розірвання угоди на ретрансляцію). А Червоненко додав, що «провів дуже багато часу з цими дебілами в Нацраді», коли Червоненка і Голованова, мовляв, звинувачували у закликах до агресії та повалення конституційного ладу.

Палко й майже одностайно обговорили присутні в залі і промову чинного Президента Петра Порошенка – зійшлися на тому, що це одна з кращих його промов, дуже прогресивна, правильна, європейська. Схвально відгукнулися, що він пообіцяв свою підтримку Зеленському у продовженні деяких справ. Не сподобалась вона лише Вадиму Карасьову, який заявив, що «Порошенко виступив, як звик виступати на Майдані», а це не потрібно людям, бо вони втомились від показухи і «корупційного патріотизму».

Схвальна оцінка промови – чи не єдиний позитив про Порошенка за весь ефір. Гості студії наввипередки почали говорити про закономірність результатів з акцентом на те, що Порошенко розділив і посварив країну, а новий президент її об’єднав і має «зшивати» і вирішувати всі проблеми попередників. Юрій Молчанов заявив: «Ми п'ять років чекали цього моменту, щоб сказати “прощавай” епосі брехні і страху! Я не хочу жити в країні страху, тиску, в країні де людей почали сварити за релігійною ознакою». Пролунав і його наїзд на томос, який нібито «не визнала ні одна церква у світі» (Юрій Молчанов – прихильник УПЦ Московського патріархату, створював документальні фільми про церкву, брав участь в інтерівських трансляціях хресних ходів).

Юрій Мірошниченко з сумом коментував, що очікує від нового президента подолати наявні утиски свободи слова і згадав про «справу Єфремова, де триває судовий процес, і хоч нема правових підстав, він досі там». Екс-генпрокурор Святослав Піскун ратував за реформу правосуддя.

Юрій Павленко разом з Михайлом Чаплигою згадали, що президент є гарантом свобод і прав людини, звинуватили Порошенка в тому, що він знищив превентивний механізм захисту та інститут омбудсмена (за словами Чаплиги), а також те, що він підписував закони, які ухвалювали «утиски абсолютно всіх категорій населення – матерів, пенсіонерів, військових пенсіонерів, переселенців тощо» (за словами Павленка).

Лунала й критика євроінтеграційного курсу. «Програв не Порошенко, а режим, оці всі омеляни, які вбивали в людях надію на майбутнє. Треба міняти курс країни, який почався 20 років тому, коли був національно-правий поворот. 20 років тому було правильно казати, що НАТО і ЄС – це правильний курс, а зараз – уже ні», – заявив Карасьов.

Виявилося, що в нового президента багато важливих завдань на порядку денному. Передусім, він має розпустити майже все, якщо керуватись інструкціями Віталія Журавського – розпустити РНБО, уряд, Верховну Раду, Нацраду з питань телебачення і радіомовлення. Нестор Шуфрич також розповів, що президент таки може виконати запит суспільства і знизити тарифи – призупинивши своїм указом акти Кабміну і передавши їх на розгляд Конституційному Суду. За його логікою, це не лише спинило б чергове підняття ціни на газ у травні, але і скасувало б листопадове підвищення. «Відповідно до статті 113 Конституції президент може відмінити ціну на газ, бо уряд відповідальний перед Президентом», – підтримав Журавський. А екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко нагадав, що президент формує НКРЕКП, яка і формує тарифи (хоча тут насправді все відбувається відповідно до конкурсного відбору).

Юрій Бойко нагадав, що треба змінити закон про вибори, бо «мажоритарка в теперішньому вигляді – це корупційний механізм». Кілька спікерів нагадали, що час гнати геть в. о. міністра охорони здоров’я Уляну Супрун.

В останню годину ефіру в студію завітала Надія Савченко, яка позиціонувала себе і свою політичну силу («Громадсько-політична платформа Надії Савченко») як потенційних союзників команди Зеленського на парламентських перегонах. Побіжно вона нагадала, що «якби вибори відбулись у 2016 році, то перемогла б Савченко». Але зауважила, що «країна втомилась жити в режимі постійного страху і терору державою людини» – загрози війни, розстрілу Верховної Ради, «руки Кремля» – і тому українських народ не хоче більше боятись, а хоче сміятись. «Я несла різкість, Зеленський несе сміх», – підсумувала Савченко. Посилаючись на власний досвід, вона висловила переконання, що хоч Зеленський і новачок у політиці, він швидко її опанує.

Загалом ефір був переважно присвячений різноманітним звинуваченням на адресу Порошенка із загальним меседжем «розколов країну» та обговореннями подальшого плану дій нового президента. Судячи з пропозицій – дії його мають бути дуже рішучими і не завжди в межах чинного законодавства (хоча гості студії NewsOne щиро вважають, що їхні пропозиції з українським законодавством і реаліями цілком сумісні).

Над оглядом працювали Ольга Жук, Наталія Лигачова, Гала Скляревська, Світлана Чернецька