13:30
Понеділок, 17 Вересня 2018

«Цієї миті рік потому» на СТБ: дріб’язкові мрії та демотивація

Нове makeover-шоу не дуже допомагає здійснювати мрії, але уважно стежить за їхнім крахом.
«Цієї миті рік потому» на СТБ: дріб’язкові мрії та демотивація
«Цієї миті рік потому» на СТБ: дріб’язкові мрії та демотивація

Головна прем’єра в житті Даші Трегубової. Саме так ведуча охарактеризувала старт нового makeover-шоу «Цієї миті рік потому» на СТБ. Суть програми, створеної за британським форматом This Time Next Year, у тому, що учасники приходять до студії та розповідають на всю країну про свої проблеми або мрії, обіцяючи їх розв'язати-втілити рівно за 365 днів. Звісно, глядачам не потрібно чекати на результат цілий астрономічний рік — перевтілення їм показують буквально за мить. Для цього у студії шоу є двоє дверей із написами «Цієї миті» та «Рік потому». Щоб скористатися цією машиною часу, ведучій треба подолати кілька метрів подіуму.

У кожному випуску шестеро учасників. Вони впродовж року фіксують свої кроки до мети у відеощоденниках, які потім показують у студії.

Те, що вийшло, — свого роду коктейль із усіх соціальних і квазісоціальних форматів СТБ: «Я соромлюсь свого тіла», «Хата на тата», «Кохана, ми вбиваємо дітей», «Вагітна у 16».

До речі, про вагітних. Щоправда, дякувати Богові, не в шістнадцять. У двох випусках «Цієї миті рік потому» їх виявилося троє. Дві пари, які мріяли стати батьками та здійснили свою мрію, й дівчина, яка цього не планувала, але, завагітнівши, відмовилася від свого початкового озвученого на всю країну бажання знайти власних біологічних батьків.

Іще одна пара, яка мріяла вилікувати рак молодої дружини й народити дітей, зазнала страшного удару: рак повернувся. Ця історія стала трагічним акордом першого випуску. Сюжет про Лілію, якій поставили діагноз «рак шийки матки другої стадії» буквально відразу після одруження, вражає. Та водночас він є одним із небагатьох корисних у цьому «шоу перевтілень»; бодай тому, що на прикладі Лілії показує, як важливо хворим на рак одразу починати кваліфіковане лікування. Адже героїня, сидячи у студії «цієї миті», розповіла, що, не бажаючи миритися з видаленням дітородних органів, звернулася до ворожки і знахаря. А коли їхнє «лікування» не допомогло, знов пішла до лікарів — і дізналася, що хвороба перейшла у третю стадію.

Слухати цю молоду і сповнену райдужних надій жінку було нестерпно. Надто ж тоді, коли вона у студії «рік потому» розповідала, як після шести сеансів хіміотерапії отримала чудові результати аналізів, які показали відсутність ракових клітин. «Рік потому» Лілія поділилася з ведучою та глядачами інтимною інформацією про те, що, заморозивши вісімнадцять яйцеклітин, хотіла звернутися до сурогатної матері. Та позаяк це дуже дорого, цю послугу запропонувала її мама, готова виносити ембріони Лілі та її чоловіка.

Вже після цих планів нам показують відео, на якому схудла жінка каже: рак повернувся з метастазами в легені та сечовий міхур. На цьому участь Лілі в проекті закінчується, про її долю глядач може тільки здогадуватися.

Це не єдиний епізод із крахом планів. У другому випуску невдача спіткала двох учасників — хлопчика Данила, який цілий рік заробляв гроші де міг, щоб викупити мавпочку у фотографа на Хрещатику, та колишню наркоманку, яка хотіла знайти свого сина, всиновленого іншими людьми одинадцять років тому — тоді рідну матір посадили на п’ять років за продаж наркотиків.

Ці невдачі переводять шоу із розряду мотиваційних, які надихають глядачів змінювати своє життя, в розряд жорстоких реаліті, де будь-яке зусилля може виявитися марним. Але, звісно, додають драматургії конфлікту: глядачі не знають, чи радітимуть за героя, чи співчуватимуть.

Допомога учасникам у проекті обмежується лише участю у зйомках і присутністю у студії. Це вам не «Хата на тата», коли маму коштом телеканалу відряджають на курорт на час випробувань чоловіка хатньою роботою (який, до того ж, має змогу звернутися по допомогу у критичний момент). Або ж медичне шоу «Я соромлюсь свого тіла», учасникам якого роблять унікальні хірургічні операції чи забезпечують якісне лікування безкоштовно. Учасники ж «Цієї миті рік потому» змушені йти до виголошеної на всю країну мети самотужки й без жодної матеріальної підтримки з боку телевізійників.
Звісно, велика мета варта того, щоб докласти зусиль. Вона мотивує для пошуку грошей на дорогі операції чи викуп мавпочки з полону київського фотографа. Проте, наприклад, хвора на рак Лілія, судячи з її відеощоденника, витратила на перші шість курсів хіміотерапії шалені кошти. Лікування покращило її стан настільки, що героїня світилася від щастя, зайшовши у двері «рік потому» і ділячись сокровенними планами щодо дітей. Проте жодним словом у програмі не згадано, що канал допоміг грішми на лікування.

Без матеріальної допомоги організаторів обійшлися родини, жінки в яких не могли завагітніти, хоч і дуже хотіли мати дітей. За дивним збігом обставин в обох випусках причиною безпліддя пари виявилися чоловіки. Відверті зізнання чоловіків про те, що їхні сперматозоїди чи взагалі відсутні, чи активні лише на 4 %, — це революційний прорив для громадської свідомості. Традиційно у безплідді пари заведено звинувачувати жінок.

Але після того, як глядачам СТБ великим планом показували пеніс у болячках або піхву в натуральну величину в шоу «Я соромлюсь свого тіла», вони такі загартовані, що навряд чи здивуються таким історіям. А інформація про те, які операції робили чоловікам для зачаття, і про те, що родина з Вінниччини хотіла залучити до зачаття своєї дитини сперму чоловікового брата, була надмірною. Ці родини навіть без телебачення зробили б усе, щоб досягти своєї мети — народити власних дітей.

Єдиний позитив від цих сюжетів — усвідомлення того, що сучасні чоловіки вживають слово «завагітніли» у множині, тобто усвідомлюють себе учасниками цього процесу й розуміють, що у процесі зачаття беруть участь щонайменше двоє. Хоча глядачі СТБ, які дивляться «Я соромлюсь свого тіла», давно в курсі.

Інші учасники двох випусків шоу «Цієї миті рік потому» здійснили свої мрії. Але їхні цілі — вилікуватися від анорексії, отримати диплом від Української книги рекордів про найстарішого гусака, стати лицарем, отримати зізнання в коханні, схуднути, аби влізти у класичну «маленьку сукню», познайомитись із працьовитою жінкою, яка б допомагала з господарством, — такі малозначущі, що знову й знову викликають запитання: навіщо це було?

Фото: стопкадр із програми

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2418
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2018 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop