У форматі Путіна?
На жаль, розмова Президента з представниками студентських громад не мала значного розголосу на телебаченні та в пресі.
Читачі «ТК» продовжують обговорювати спілкування Віктора Ющенка зі студентами в прямому ефірі 10 листопада 2005 року.
Жанр спілкування лідера з масами в режимі діалогу не є чимось новим, принаймні, в останні 30-40 років. Хоча, напевно, якщо говорити про Україну, тут, як завжди, вплинув північний сусід. Цікавий однак простежується ланцюжок. Росіяни мавпують деякі досягнення американського чи західноєвропейського телебачення, надають їм якихось суто російських рис, а потім, за кілька років, ці програми з’являються на українському ТБ. То чому б нам не мавпувати безпосередньо янкі, без посередництва росіян? Виходить, що безпосередньо чомусь не можна, і то надзвичайно важлива проблема для наших культурологів і соціальних психологів.
У Росії вирішили запровадити давно апробований на Заході телеформат демократії прямої дії, коли володар дум нації дискутує з конкретними представниками тієї ж таки нації на очах мільйонів телеглядачів. Сусіди провели вже кілька таких ефірів за участю президента РФ. Судячи з того, що відмовлятися від них не збираються, В.В. Путіну сподобалося. І справді цікаво і приємно почуватися всемогутнім добрим чарівником, який за 1 хвилину може відремонтувати водопровід, надати російське громадянство чи покарати несумлінного урядовця, який знущається з мешканців далекого сибірського селища. А, головне, ніхто не зіпсує настрій «дурнуватими» запитаннями, бо працюють потужні служби на «вході» і на «виході» телеканалів, що непомильно «фільтрують базар».
Власне, учасники цих шоу вже й самі достеменно знають, про що питати В.В. можна, а про що ні. Наприклад, не можна про Чечню, бо президент від того страшенно нервує і втрачає самоконтроль. Але, на відміну від росіян, розбещені свободою слова французькі журналісти про це табу не знали, і під час прес-конференції запитали. Напевно, вони надовго запам’ятають той гнів, особливо легковажний галл, котрому В.В. пообіцяв для кращого розуміння проблем ісламського тероризму зробити процедуру обрізання в найрадикальнішому вигляді («щоб нічого більше не виросло» - як конкретизував хазяїн Кремля).
Щоправда, інколи навіть в Росії бувають нештатні ситуації. Зокрема, респектабельна московська газета «Известия» повідомила, що під час ефіру в одному з міст, до об’єктиву телекамери зловмисно намагався пролізти місцевий правозахисник. Ті, кому «положено», відвели нахабу подалі і профілактично вдарили кілька разів по пиці, щоб «контра» усвідомила неправильність своєї поведінки.
А в одній з автономій з Північного Кавказу «представники народу» на площі, що оточували телекамеру і супутникову антену, дисципліновано попрямували чомусь у місцеве управління ФСБ. На загал, російські журналісти, крім усім відомих творчіх працівників особливого призначення, до такого свята демократії в своїй країні ставляться доволі скептично і того шкідливого скептизму майже не приховують.
Тому й було так страшенно цікаво дізнатися, а як це відбудеться у нас? Адже Л.Д. Кучма абсолютно справедливо зазначив: «Україна не Росія». І не Франція, і не Британія, і не Парагвай.
Власне, спілкування В.А. Ющенка з українським студентством на кількох телеканалах було не дебютом, бо той відбувся значно раніше на площах деяких міст України. На жаль, розмова Президента з представниками студентських громад Києво-Могилянської академії, Львівського і Донецького університетів не мала значного розголосу в пресі. Навіть – нонсенс! – жодна з підсумкових телепрограм тижня не присвятила цьому своїх сюжетів. Проте вже з’явилися чутки про фільтрацію учасників телемосту, про репетицію запитань, про «поради» студентам щодо бажаного і небажаного в їхньому спілкуванні з головою держави. Не знаю. Я особисто такої інформації не маю, тому можу виходити тільки зі своїх глядацьких емоцій, вражень та міркувань. Отже, говоритиму тільки про те, що було на телеекрані. Що такий формат дає чи може дати будь-якому політику, державному діячеві, лідерові нації? Насамперед, це унікальна (це слово дуже полюбляє наш Президент) можливість підтримати морально своїх прихильників, зактивізувати байдужих. Це своєрідний двобій з реальним чи уявним опонентом, не обов’язково персоніфікованим, уособленим, а часто таким аморфним, але від того не менш загрозливим, як відчай, зневіра, розгубленість співвітчизників.
Той, хто до них звертається, має передати їм частину своєї віри, впевненості, оптимізму, глибокого розуміння ситуації. Однак, щоби передати іншим ці почуття, їх треба мати самому…
Наприклад, регулярні радіовиступи президента США Франкліна Делано Рузвельта під час великої депресії 30-х років ставали подією у житті цілої нації. Адже Рузвельт обстоював свій курс реформ, що мав урятувати Америку, дати їй шанс. Його звернення до американців справляло величезне, дивовижне, феноменально потужне враження. Отже. Щоби виступати у форматі «urbi et orbi», апелюючи «до міста і світу», треба мати дуже серйозні підстави, значно поважніші, ніж думка про доцільність такого виступу якогось шефа пропаганди з найближчого оточення. Якщо такий виступ лідера не має перспектив стати найважливішою подією в житті країни, якщо лідер не має шансів відкрити громадянам нові національні обрії, від нього краще відмовитися.
Коли глава держави виступає в такому форматі, він має бути уособленням енергії, віри і впевненості, флегматична розважливість тут протипоказана, він повинен бути блискучим полемістом, бездоганним «фехтувальником», що демонструє миттєву реакцію, силу і натиск. А все це, між іншим, називається "харизма". Без неї погано ведеться публічному політикові… А телебачення – річ підступна. Воно дуже нагадує жорстоко щирого хлопчика з відомої казки Андерсена…
А студенти задавали правильні запитання, щось доволі нудне, але для них важливе і цілком безпечне для головного героя акції: про права молодих спеціалістів, про перспективи розвитку економіки (якщо студент представляв економічний факультет), про стипендії і житло…
Деякий дисонанс стався з ласки студентки Донецького університету, яка з безпосередністю визнаної місцевою громадськістю першої університетської красуні люб’язно запитала Президента, чи не почувається він зрадником Майдану… Віктор Андрійович відповів у своєму звичайному стилі, довго, з алегоріями і алюзіями, прикладами і порівняннями. Але сенс спічу зводився до того, що, ні, не почувається. Що ж, Україна справді не Росія, у нас обійшлося без участі СБУ, без биття пик незапланованих демократів, але муляє душу не зовсім артикульоване запитання, радше відчуття: а навіщо все це взагалі було треба? І чи додають такі телешоу щось Президентові? А, може, навпаки? І чи аналізують їх експерти президентської команди? А найбільше хотілося би почути відповідь на таке запитання: що цим виступом Президент хотів сказати народові? P.S. Під час останнього свята демократії в Росії В.В. Путін після скарги жінки з якогось селища Ставропольського краю губернатора Черногорова, який ніяк не збудує там водопровід, суворо заявив телеглядачам, що поки не буде водопроводу – Черногорову перепризначеним на губернаторську посаду. Але, як повідомляють російські журналісти, водопроводу таки ж немає, а Черногоров – знову губернатор.
Добре, що нам Віктор Андрійович не спокусився роллю «доброго чарівника» у справах ЖКХ, отже ніякого плагіату…
Ігор Лосєв, доцент Національного університету "Києво-Могилянська академія"
Читайте також:
Луканово посміхаючись: Президент без жартів жартував
Студентів не тренували, які питання не слід ставити Ющенку
Всі учасники проекту „Президент і молодь – діалог про майбутнє” підтвердили готовність до прямого ефіру о 19:20
Сьогодні Ющенко у прямому ефірі поговорить зі студентами про майбутнє
Запитання „Детектор медіа”: Як ви вважаєте, чи отримали українські громадяни із інтерв'ю Віктора Ющенка чотирьом телеканалам 4 жовтня відповіді на головні з тих запитань, які у них виникали останнім часом до представників влади?
Андрій Шевченко, віце-президент НТКУ: «Інтерв‘ю Президента України змонтовано коректно»
Віктор Ющенко сьогодні розмовлятиме з глядачами чотирьох каналів в єдиній версії запису
Нова влада у старій державі
І рояль у кущах?
Ющенко: Громадське телебачення буде запроваджене з 2006 року(оновлено)
Прямий ефір з Віктором Ющенком на каналах ICTV, СТБ та Новий транслюватиметься через супутник у відкритому режимі
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
доцент Національного університету "Києво-Могилянська академія"
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ