Торік ведуча програми «Зірковий шлях» на каналі «Україна» Альона Вінницька заговорила українською. І це здавалося справжнім проривом в українізації ефіру цього телеканалу. Ба більше — «Зірковий шлях», що виходить по буднях о 9:30 після «Ранку з Україною», почав сприйматися як суто український таблоїд. Де, на відміну від випусків двох попередніх років, приділяють набагато більше уваги персонам українського шоу-бізнесу.

Український глядач за півтора року почув і побачив більше сюжетів про українських зірок шоу-бізнесу, аніж досі. Всі подробиці особистого життя Ірини Білик та Олександра Пономарьова; Гайтани та Монатіка; Насті Каменських і Потапа; Арсена Мірзояна й Тоні Матвієнко; Наді Дорофеєвої і Володимира Дантеса; Марії Яремчук та Олі Полякової й багатьох інших українських поп-діячів.

Не кажучи вже про зірку зірок Олега Винника, якому «Зірковий шлях» 31 липня присвятив спеціальний випуск із нагоди 45-річного ювілею артиста. Перед цим видавши в ефір повтор свого ексклюзивного сюжету про співака, де він так і не зізнався, з ким живе, але пообіцяв, що колись усе таємне стане явним.

«Зірковий шлях» став справді класичним таблоїдом, який розповідає про життя «багатих і знаменитих» українською мовою. Честь і хвала його авторам за те, що тут почали просувати саме українських артистів.

Хоча, з іншого боку, якби не закони про україномовні квоти на радіо й телебачення, ведучі «Зіркового шляху», мабуть, і досі годували би свого шанувальника виключно історіями з життя зірок російського та американсько-британського шоу-бізнесу. І кореспондентам програми не довелося би ходити на світські заходи за участі українських селебритіз, беручи в них інтерв'ю для програми «Зірковий шлях».

Що, до речі, вже десять років успішно робить Катя Осадча у своїй програмі «Світське життя» на «1+1» (а до того кілька років у «Світських хроніках» на «Тонісі»). І вона, між іншим, починаючи з 2014 року, тобто з початку російської агресії проти України, російських зірок у своїх сюжетах демонстративно ігнорує.

Можна було би покпинити з нумерологів, спадкових відьом та екстрасенсів, які є неодмінними учасниками всіх випусків «Зіркового шляху» й можуть пояснити абсолютно всі, навіть взаємовиключні події в житті героїв, які носять однакові імена, за допомогою магії цифр чи спадкового прокляття.

Але присутність подібних «фахівців» у «Зірковому шляху», по-перше, є однією з фішок телетаблоїда. По-друге, синхрони нумерологів, спадкових відьом та екстрасенсів дуже природно перекидають місток до «Реальної містики», наступної після «Зіркового шляху» програми в буденному ранковому слоті телеканалу «Україна». Де всі ці персонажі досить щільно представлені. Щоправда, їх у «Реальній містиці» зазвичай розвінчують.

Натомість варто звернути увагу на іншу характерну рису «Зіркового шляху», яку мінімізувала, але так і не викорінила українізація таблоїду. Йдеться про те, що буквально в кожному випуску бодай одним рядком, але обов'язково згадують про зірок російського шоу-бізнесу або радянської епохи. Часом їм досі присвячують цілі сюжети.

За прикладами далеко ходити не треба. Скажімо, в одному із сюжетів про особливості жінок на ім'я Марія, що його, як зазвичай, коментувала нумерологиня, закадровий голос докладно розповів аж... про двох українок із цим ім'ям — Марію Яремчук та Марію Єфросініну. Всі інші героїні сюжету про силу цього імені — росіянки Марія Голубкіна, Марія Шукшина, Марія (вона ж Анжеліка) Варум, Марія Порошина.

Коли в одному із сюжетів, знову ж таки про вплив імені, йшлося про ім'я Віталій, глядачеві «Зіркового шляху» докладно розповіли передусім про покійного Віталія Соломіна. Доважком згадавши про українських носіїв імені Віталія Козловського, Віталія Кличка та Віталія Єгорова. Втім, останній — це російський актор українського походження, якого широкий глядач запам'ятав у ролі дизайнера Мілка в серіалі «Не родись вродливою».

Так само докладно автори «Зіркового шляху» розповіли про те, як зірки шоу-бізнесу приходять до Бога. Зауважу, що в сюжеті «Дорога до Бога» йшлося переважно про російських акторів — Катерину Васильєву, Костянтина Хабенського, Ірину Муравйову, Олександра Михайлова (того, який зіграв юного поміщика у фільмі Марка Захарова «Формула кохання») та його дружину. З українських тут згадали хіба що про Тіну Кароль, яка, втративши чоловіка Євгена Огіра, почала шукати заспокоєння в релігії. Але не обійшлося й без неодмінної героїні майже всіх сюжетів «Зіркового шляху» Лайми Вайкуле.

Лайма Вайкуле, разом із усією обоймою радянських і пострадянських зірок на чолі з Аллою Пугачовою, просто не вилазить із ефірів «Зіркового шляху». Ведучі якого регулярно інформують глядача про те, як Максим Галкін виставляє фото й відео своїх спільних із Аллою Пугачовою дітей в Інстаграмі. Не забуваючи розповісти про його гаданий зв'язок із Сергієм Дроботенком у контексті сюжету про те, як деякі геї в шоу-бізнесі намагаються приховати свою орієнтацію одруженням із відомими жінками. А також нагадати про те, що, можливо, шлюб Алли Борисівни з Філіпом Кіркоровим теж був прикриттям його нетрадиційної сексуальної орієнтації задля успіху на естраді.

У «Зірковому шляху» дуже доскіпливо досліджують перипетії життя російських зірок. Від того, як вони справляються зі своїми дітьми, народженими або з синдромом Дауна, або ж з аутизмом, до того, де полюбляють відпочивати. Скажімо, в сюжеті про відпочинок зірок дуже докладно розповідали, де саме відпочивають Анастасія Волочкова з Миколою Басковим, Крістіна Орбакайте, Ірина Алегрова, Ігор Крутой, Андрій Малахов, Валерій Леонтьєв, Леонід Агутін та Анжеліка Варум.

Окремий сюжет випустили до 80-річчя радянського й російського актора Олександра Збруєва. Розповідь про життєпис актора московського театру «Ленком» щедро пересипали фразами на кшталт «улюбленець усіх радянських жінок», «секс-символ Радянського Союзу», «фатальна жінка Радянського Союзу» (це про першу дружину актора Валентину Малявіну).

Взагалі, подібні визначення — це норма для всіх сюжетів «Зіркового шляху», коли йдеться про акторів та акторок радянського кіно. Олександр Абдулов, Олег Янковський, Євгенія Симонова — про них усіх у таблоїді телеканалу «Україна» завжди кажуть, що після першого ж фільму в них закохався «весь Радянський Союз». Ну а якщо сюжет присвячено смерті когось із них, тут не обійдеться без фрази «з ним (нею) пішла епоха».

Навіть у сюжет про те, як можна повернути собі славу після кількох років чи навіть десятиліть забуття, редактори «Зіркового шляху» примудрилися втиснути згадку про російську співачку Наталі. Яка на початку 2000-х вистрілила хітом «Ветер с моря дул», після чого зникла зі сцени на кілька років, присвятивши себе народженню та вихованню дітей, а нещодавно знову з'явилася на естраді з черговим хітом «О боже, какой мужчина!». Щоправда, так само успішно й зникнувши знову.

Якщо «Зірковий шлях» розповідає про акторів чи співаків, які відмовилися худнути, або ж про тих, хто тяжко переживав смерть близьких, не сумнівайтеся — тут неодмінно покажуть сюжет про радянсько-російську кінозірку Наталію Крачковську. Не оминувши обставин її смерті.

Усі ці історії з життя радянсько-російських зірок глядачам розповідають українською мовою. Тут навіть цитати своїх російських героїв українською перекладають. Тобто «Зірковий шлях» формально дотримується вимог законодавства про україномовні квоти на телебаченні та радіо.

Але по суті всі сюжети про російських зірок є тими самими «щупальцями русского міра», про які колись писав Володимир Вятрович. Дозволю собі цитату: «"Іронія долі", Восьме березня, булгакови, пугачови, і навіть висоцькі і цої в руках Кремля — ефективні інструменти нагадування про єдиний культурний простір та інструменти його відтворення. А саме культура є фундаментом, на якому кожен імперіалізм зводить храм своїй величі».

Саме єдиний культурний простір імперії несвідомо (чи зумисно?) культивують у таблоїді «Зірковий шлях», уперто нагадуючи українцям про «радянські секс-символів» чи пропагуючи розтяжки Волочкової. І формальний перехід на українську мову від цього засилля російської попси не рятує.