Коли в Т2 не стало «Добра», його не поменшало на каналі ZIK. Точніше, «Доброго ZIKу» залишилося рівно стільки, скільки й було до того прекрасного моменту, коли цифрову ліцензію «Добра» купив львівський медіахолдинг. Мається на увазі однойменна телепередача, в якій добрі люди з каналу роблять маленькі приємності хорошим людям у формі сюрпризів. До речі, ця програма виходить в ефір одразу після закінчення тижневика «Перші про головне. Деталі» в суботу.

У кабельних мережах і в Т2 канал змінив логотип на латинську літеру Z (саме таку назву дали колишньому «Добру» його після купівлі). Вочевидь, щоби легше було доточити до неї ще дві букви латинської абетки, що складають абревіатуру ZIK. І, відповідно, транслювати контент цього каналу в цифровому мультиплексі. Куб із червоно-білим стилізованим і важко прочитуваним зображенням «Z» очікувано розшифровується як ZIK перед кожною програмою. Яких на «головному каналі розслідувань» (і це теж одна з брендованих самоназв ресурсу), без зайвої скромності, таки побільшало.

В око впадає передусім збільшення ефірного часу на інформаційно-аналітичне мовлення. Його, окрім випусків новин під спільною для всього інформаційно-аналітичного блоку «Перші про головне», представляє програма «Перші про головне. Коментарі». Оригінальні ефіри цієї передачі виходять двічі на день — із 13.00 до 15.00 та від 19-ї до 21-ї. Повтор вечірнього шоу — вранці наступного дня о 6-й. Тобто в сумі «Перші про головне. Коментарі» мають шість годин ефіру щодня. Це зовсім немало як на «головний канал розслідувань». У дужках додам, що канал недарма обрав собі такий бренд, адже в його ефірі щодня виходять по дві-три програми журналістських розслідувань — «Брат за брата», «Лікарські таємниці», «Житлоблуд», «По той бік». «Перші про головне. Коментарі» вписуються в цей бренд, подеколи намагаючись розібрати до молекул усі головні події дня.

Те саме намагається робити команда тижневика «Деталі» з ведучою Інною Москвіною, яка має ефір щосуботи. І часто-густо їй це вдається. Приклад — випуск від 14 січня, в якому надзвичайно скрупульозно підійшли до аналізу конфлікту між кардіохірургом, директором київського Інституту серця Борисом Тодуровим та в. о. міністра охорони здоров'я Уляною Супрун. Автор дуже розлогого (16 хвилин) сюжету «Нестерильна справа» Ксенія Тартинська не лише зібрала думки всіх сторін конфлікту та його можливих жертв в особі представників громадських організацій, що захищають права хворих, але й побувала в лікарнях, щоб дізнатися, чи отримують вони ліки за державними програмами. Виявилося, що отримують, і набагато більше, аніж кілька років тому. Головний лікар київської дитячої лікарні, говорячи на цю тему, не може навіть згадати, чи бачив він коли-небудь таку кількість медикаментів у своїй лікарні. Важко навіть перелічити всіх спікерів, яких журналістка залучила до висвітлення ситуації з нібито провалом закупівлі МОЗом необхідних препаратів через міжнародні організації. Зрештою, поспілкувавшись із усіма можливими сторонами конфлікту, журналістка намалювала реалістичну, але аж ніяк не заангажовану картину, що склалася з такою дражливою для українських пацієнтів темою, як закупівля Міністерством охорони здоров'я ліків для державних програм підтримки хворих на серйозні захворювання. При цьому уникаючи оцінок, і просто фіксуючи факти. Паралельно на простих прикладах пояснивши далекому від проблеми глядачеві принцип роботи фармацевтичної мафії, що діяла через МОЗ іще півтора року тому.

У підсумку виявилося, що лише торік завдяки відсіченню кількох українських фірм-посередниць від торгів держава зекономила на закупівлях медпрепаратів від 30 до 70 % їхньої вартості. А це, доходить простого висновку авторка сюжету, врятовані людські життя. Єдине, чого, як на мене, бракувало в розслідуванні Ксенії Тартинської, — уточнення від Бориса Тодурова. Тобто його слів, що через халатність команди Супрун в Україні буцімто померло більше людей, аніж загинуло в зоні АТО. Можливо, варто було би не злазити з кардіохірурга доти, поки він не надав відповідної статистики. Скільки людей померло через недбалість МОЗ, за який період, приміром? Бо такі емоційні оцінки від знаного й безмежно шанованого всіма врятованими ним професора й майстра своєї справи б'ють по найболючішому для всіх українців. А це може означати цілком свідому спробу маніпуляції масовою свідомістю. Ще одна проблема сюжету — відсутність актуальних ексклюзивних коментарів щодо ситуації Бориса Тодурова та Уляни Супрун. Синхрон першого було записано ще в грудні, й він жодним чином не стосувався його запису на сторінці пані Супрун 11 січня. Її відповідь панові Тодурову авторка взяла з сайту МОЗ. Тож вимагати від авторки ексклюзивних синхронів марно.

«Деталі» тішать своєю незаангажованістю, чого не можна сказати про подібні програми на інших каналах. Скажімо, розповідаючи про резонансну справу народного депутата від «Народного фронту» Сергія Пашинського, ведуча подає думки адвокатів обох сторін і ніде навіть натяком не прохоплюється, чия правда їй миліша. Щоправда, в продовженні цього сюжету (де було сказано, що голова комітету Верховної Ради з питань безпеки та оборони Сергій Пашинський стріляв у В'ячеслава Хімікуса з нагородної зброї), про те, кому й скільки нагородних «стволів» видав міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, Інна Москвіна послалася лише на публікацію «Української правди». Остання ж, своєю чергою, друкуючи цю статистику, інформатором назвала анонімні джерела з правоохоронних органів. Тобто жодним ексклюзивом редакції «Деталей» розжитися не вдалося. Як бачимо, не вперше.

Виваженість та незаангажованість тижневика «Деталі», а насамперед їхньої ведучої Інни Москвіної, втім, не завжди притаманна її колегам із щоденних інформаційно-аналітичних програм «Перші про головне. Коментарі». Взагалі-то в інформаційно-аналітичній щоденці «Перші про головне. Коментарі» працює аж чотири пари ведучих. Одна — вдень, друга — ввечері. Пари виходять в ефір через тиждень. 16–20 січня саме була черга Христини Шкудор — Віталія Дячука та Андрія Тичини — Ксенії Смирнової (відповідно — денний і вечірній випуски).

Пара Андрія Тичини — Ксенії Смирнової хоч і намагається зазвичай загнати гостей ефіру в глухий кут, але робить це більш-менш урівноважено. А от пара Христини Шкудор та Віталія Дячука відзначається задерикуватістю й намаганням брати горлом, перекрикуючи гостей студії, що впадає в око під час перегляду денних ефірів.

Наприклад, обговорення впродовж кількох годин (із перервами) 16 січня візиту Джозефа Байдена в Україну дуже скидалося на всі відомі в Україні формати політичних ток-шоу — від «Шустер live» до «Черного зеркала», не оминаючи при цьому й студії на каналах «112 Україна» чи NesOne.

Хоча, можливо, саме кулуарність розмов між «добрим другом Джо» та Петром Порошенком і Володимиром Гройсманом спричинила майже годинну вакханалію конспірології у виконанні суворих і безкомпромісних Христини Шкудор та Віталія Дячука. Виявляється, за їхніми даними (джерел інформації ніхто не назвав), Джозеф Байден мав одну-єдину причину для візиту в Україну — пролобіювати спокійну діяльність нафтогазовидобувної компанії «Бурісма», одним із директорів якої є його син Хантер. Не більше, але й не менше. Коментувати гарячу тему запросили Валентина Землянського, експерта в галузі енергетики. Експерт, розповідаючи про діяльність цієї компанії в Україні, між іншим зазначив, що до неї мав причетність екс-міністр екології часів Януковича Злочевський. Свого часу проти компанії та міністра порушувалося кримінальне провадження, але складу злочину ні в діях «Бурісми», ані в діях тодішнього міністра не знайшли, відтак провадження закрили. Про що експерт і поінформував прискіпливих ведучих та глядачів. На запитання останніх, чи пов'язаний усе-таки візит Джо Байдена в Україну з «Бурісмою», Валентин Землянський чесно відповів: «Не знаю». Єдине, як припустив експерт, що може пов'язувати діяльність приватної нафтогазовидобувної компанії з лобізмом в Україні, — вирівнювання тарифів на енергоносії до європейського рівня. Отож, незважаючи на всі надміру агресивні спроби ведучих звести на манівці розмову про мету візиту американського віце-президента, за великим рахунком їм це зробити не вдалося. Але вдалося головне — своїми запитаннями посіяти в глядача сумніви у щирості й відкритості позиції представника минулої президентської адміністрації США.

Щоправда, не всі експерти в студії того дня клювали на наживки ведучих. Biden's day в ефірі програми «Перші про головне. День» продовжив Олександр Солонтай, який відстоював головну свою тезу — українці мусять змінювати життя в країні самі. Саме так, як, перепрошую, заповів Байден. Тобто — працюючи над подоланням корупції й продовжуючи складні реформи в усіх галузях. Олександр Солонтай зазначив головне, що, на його думку (та й більшості всіх, хто слухав спільну прес-конференцію Байдена — Порошенка після їхньої розмови за зачиненими дверима), сказав віце-президент США. А це те, що політичні пункти Мінських угод (щодо виборів на території ОРДЛО) Україна має виконувати лише після того, як РФ забере звідти свої війська.

У наступному блоці денного ефіру «Перших про головне» 16 січня гостем був правозахисник Борис Захаров. Блок присвятили річниці сумнозвісних «диктаторських» законів, після ухвалення яких три роки тому протистояння Майдану з тодішньою владою вийшло на новий, радикальніший рівень. При цьому Борисові Захарову довелося полемізувати не стільки з ведучими, скільки з політологом Валентином Гладких. Якщо перший твердив, що нинішній парламент найкращий, бо активно співпрацює з громадянським суспільством, то останній заперечував його тези, намагаючись довести — це не співпраця, а імітація. І цей полілог двох ведучих та гостей радше скидався на якийсь криловський «Квартет», де ніхто навіть не намагається почути співрозмовника.

Щось схоже відбувалося й в останньому блоці програми, присвяченому падінню гривні. Називався він «Що з доларом? Гривня продовжує падіння». Для початку розповіли про катастрофічне, буквально до психологічної межі, падіння нацвалюти, використавши графіки про неминучу її девальвацію до 30 гривень за кілька наступних тижнів. Але ці панічні настрої одразу знищила кореспондент Юлія Шост, яку редактори послали в розвідку до столичних обмінників. Не виявивши черг біля пунктів обміну валют, журналістка відрапортувала, що найбільший курс долара до гривні спостерігала в державному банку — 28,70. А в усіх інших він був нижчим.

Запрошений до коментарів «продовження падіння гривні» Сергій Фурса, експерт Dragon Capital, аж ніяк не поділяв паніки ведучих (яку вони явно нагнітали, порівнюючи ситуацію з лютим 2015 року, коли справді курс гривні до долара стрибнув із приблизно тринадцяти до майже сорока). Дозволю собі навести цитату з текстового варіанту відповіді на сайті каналу, бо вона містить відповіді на багато запитань щодо поточної економічної та фінансової ситуації:

«Найбільше на курс гривні впливають ціни на руду і метал. Це суто економічні показники. Тому виходячи з цього, гривня приречена на постійну девальвацію. Зниження курсу гривні в цьому році дорівнюватиме рівню інфляції. Тобто, за рік зміниться до 10 %, приблизно на дві гривні. В Україні жорстка монетарна політика. Національний банк не друкує зараз додаткові гривні. Регулятор не орієнтується в своїй роботі на курс долара, для них важливі лише ціни, ключовий показник — це інфляція. І варто відзначити, що цілі, які декларує Нацбанк щодо прогнозованого рівня інфляції, здебільшого, виконуються».

Оптимістично, чи не так? Але такий вигляд експертна думка пана Фурси має лише в текстовому варіанті, викладеному на сайті каналу. В прямому ж ефірі децибели Христини Шкудор, яка повсякчас намагалася вставити свої 50 копійок (з огляду на інфляцію) у відповіді експерта, просто їх глушили. Може, ведучій варто взяти якісь уроки вокалу? Раптом це допоможе знизити навантаження на барабанні перетинки глядачів і дасть змогу прорізатися голосам запрошених гостей?

І все-таки сильний бік більшості випусків програми «Перші про головне. Коментарі» — реальні, а не фейкові експерти. Коли, приміром, ідеться про той-таки конфлікт між Тодуровим та Супрун, поглиблений завдяки демаршу команди МОЗ зі спеціального засідання комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я 18 січня, де не було кворуму, зате був Борис Тодуров та купа журналістів, до студії «Перших про головне. Коментарів»  того самого дня запрошують як головних спікерів Ольгу Богомолець, голову згаданого комітету, та виконавчого директора всеукраїнської мережі «Люди, які живуть з ВІЛ» Володимира Курпіту. До розмови телефоном запросили також президента Ради захисту прав і безпеки пацієнтів Віктора Сердюка. Який, подібно до Бориса Тодурова, заявив, що через відсутність ліків проти гемофілії 45-річний пацієнт не отримав своєчасної медичної допомоги через недбальство нинішньої керівниці МОЗ. Хто це був, лишилося невідомим. Але в процесі розмови виявилося: Ольга Богомолець хоче позбавити Уляну Супрун посади в. о. міністра охорони здоров'я лише за те, що остання не несе відповідальності за охорону здоров'я громадян України, будучи в стані виконувача обов'язків міністра. «Команда МОЗ не корумпована, але фірми, через які вона робить закупівлі, корумповані», — заявила Ольга Богомолець у прямому ефірі «Перших про головне. Коментарів». Доказів того, що три міжнародні організації, через які МОЗ закуповує ліки для державних програм, корумповані, пані Богомолець не надала. Наполягаючи на одному — вина Уляни Супрун полягає в її ігнорування засідань комітету ВРУ.

Ведучі програми намагалися дізнатися в гості, чому, коли МОЗ очолювали панове Мусій чи Лазоришинець, не кажучи вже про Квіташвілі, комітет усе влаштовувало, а от коли МОЗ очолила Уляна Супрун, він раптом уперше за всі часи свого існування помітив корумпованість фірм, які закуповують ліки через МОЗ? Усі ці запитання пані Богомолець ігнорувала з гідністю британської королеви. Тож добитися від неї відповіді на елементарні запитання для ведучих виявилося непосильним завданням.

Але присутність такого першорядного експерта в студії — це вже перемога. Бо глядач, спостерігаючи в прямому ефірі за всіма його вправами в риториці, може дійти власного висновку щодо того, чи варто довіряти людині, яка мислить подвійними стандартами.

Світлана Заліщук та Олександр Палій, гості одного з блоків у програмі «Перші про головне. Коментарі» від 19 січня, теж стояли на своєму. Незважаючи на всі спроби Андрія Тичини та Ксенії Смирнової зловити гостей на гарячому, вони все-таки зуміли донести до глядача просту істину: український Президент, проігнорувавши «український сніданок» Віктора Пінчука в Давосі, отримав суцільні бонуси. Зокрема, від голови КНР Сі Цзи Піна та Крістін Лагард. І про все це глядачеві дуже допомагали дізнатися ведучі Ксенія Смирнова та Андрій Тичина, періодично втручаючись у занадто, як їм здавалося, розлогі відповіді своїх гостей.

Ну що ж, канал ZIK під час новорічно-різдвяних вихідних гулянь сумлінно відпрацював інформаційно-аналітичний блок. Усі прем'єри інших блоків, зокрема розслідувань та проекту «Історична правда», тут заплановано на «після свят». Тож почекаємо.

Фото: скріншот з YouTube-каналу ZIK