Все можна — але не перед росіянами, пане Зеленський

Все можна — але не перед росіянами, пане Зеленський

13 Вересня 2016
6108
13 Вересня 2016
10:55

Все можна — але не перед росіянами, пане Зеленський

6108
Якщо «Квартал» сміливий на всі часи, чому хабар від Путіна, загравання з Кремлем та кредити, чорт їх дери, не згадувалися в скетчах у період із 2010 по 2013 рік?
Все можна — але не перед росіянами, пане Зеленський
Все можна — але не перед росіянами, пане Зеленський

Якби естрадний артист і шоумен Володимир Зеленський пожартував про Україну як актрису німецького кіно для дорослих у палаці «Україна», повний зал вибухнув би оплесками. Жарт наступного дня пішов би в Фейсбук, і українці з сумом визнали б: так, ми є такі. Жарти про Петра Порошенка наш народ дуже любить. Особливо про фабрику в Липецьку. А ще мільйонам українців подобається, коли голову держави називають дешевим баригою. Хоча, судячи з банківських активів, барига Петро Олексійович дорогий. Мера Києва й чемпіона світу з боксу Віталія Кличка фотожаблять так завзято, що є підозра — хтось на цьому заробляє. Та й Тимошенко скалозуби досі не забули.

У Юрмалі команда «Кварталу'95» робила на сцені все те саме, за що в Україні їх дуже люблять. Говорили вволю. Але тепер пан Зеленський мусить виправдовуватися, пояснюючи свої жарти. Отже, щось пішло не так. Та гаразд, я скажу, що не так. Обурені громадяни, ще в неділю — прихильники кварталівців, із понеділка вимагають розіп'яти, розстріляти, заборонити, посадити, набити писки тощо, бо жарти, котрі на території України — не будемо себе дурити! — для багатьох актуальні, за межами країни, котра веде неоголошену оборонну війну, державу принижують та підставляють. Ось і вся різниця в оцінках.

Констатувавши очевидне, можна було би вважати тему закритою. Проте є кілька позицій, вартих окремого прояснення. І одна, вагома, яку дуже хотілося б донести до пана Зеленського. Хай не від себе, бо моя думка навряд чи щось значить для відомої та популярної особистості. Можливо, йому підкаже хтось інший, до кого він дослухається: в нинішній Україні можна робити все, окрім одного. Та про це — трохи згодом. Бо спершу — інші пункти.

Спершу — про інформацію та швидкість її поширення в Україні. Журналістка Юлія Мендель зі свого Фейсбуку нагадала — відео, яке всі обурені дивляться, несвіже. Воно липневої давнини. Згодом це підтвердив сам «Квартал». Виступ, про який ішлося, відбувся півтора місця тому. Його чула якась кількість людей. Дивно, як це скандальний фрагмент не опинився в мережі відразу. Невже в липні погані жарти Зеленського проскакують повз вуха, а у вересні — ні? Жодної конспірології. Просто констатація факту. Або тоді не образливо, або дійшло аж тепер.

Далі. Можна погодитися з генеральним директором «1+1 медіа» Олександром Ткаченком, який заступився за «Квартал» і не підтримує закликів заборонити виступи артистів. Хоча б тому, що заборонити Зеленського неможливо в принципі. Якщо ви, ви й ви не будете дивитися його виступів по телевізору, а ви, ви й ви більше ніколи не купите квитків на концерти «Вечірнього кварталу», ніхто не постраждає. Палац «Україна» вони далі збиратимуть, і не лише цей концертний майданчик. Їх можна не пустити, наприклад, до Львова чи Луцька — але Дніпро, Запоріжжя, Харків та рідний Кривий Ріг завжди відкриті для артистів. Ви та ваші друзі бойкотуєте фільми за участю Зеленського — але ваші сусіди зроблять йому касу. Нарешті, якщо телевізійний менеджер ідіот, а не патріот свого каналу, він показово позбавить «Квартал» ефіру. Проте немає дурних, бо відразу за порогом одного офісу на керівників студії чекатимуть нові менеджери з контрактом на суму більшу, ніж у попередника. Отже, в ефірі «Квартал» залишиться. Як книжки Олеся Бузини — в книжкових кіосках на київському залізничному вокзалі.

Так само має рацію журналіст Леонід Канфер, нагадуючи: лише сильна країна й сильна людина дозволяють собі сміятися з себе та не ображатися на аналогічні жарти. Але й тут варто згадати тему, як народилася задовго до телевізійного проекту «Вечірній квартал». Маю на увазі згадки про українців, передусім у кіно, як про повій, бандитів та дурнуватих заробітчан. Нагадати, коли це прозвучало вперше? Фільм Володимира Мазура «Афганець», рік випуску — 1991-й. Полонений радянський десантник та його новонавернений до ісламу товариш відпочивають у підпільному афганському борделі, куди приводять двох дівчат, одна з них — із Херсонщини. Більш знайомий приклад — ситком «Моя прекрасна няня», де Анастасія Заворотнюк грала заробітчанку з характерним українським акцентом.

Хай би для Росії, проте для Європи та Америки ми теж набули такої неприємної суб’єктності: останніми роками українські гангстери в серіалах не переводяться, вони витіснили росіян. А забули, як ображалися на доктора Хауса, котрий у восьмому сезоні назвав Шевченка на портреті «бабусею», та ще й «сексі». Свіжа образа українців — серіал «Дівчатка зі Львова» (українська версія — «Наші пані у Варшаві»). До речі, це комедія, й наші дівчата у виконанні польських акторок не виглядають за сюжетом аж такими недотепами. Тим не менше, ображених на серіал серед нас чимало.

Озброївшись перерахованим вище, можна розвинути думку пана Канфера: краще превентивно сміятися з себе, аніж дозволяти кепкувати з себе іншим. Що Володимир Зеленський і робить. Але заважає обставина, яку колега чи не врахував, чи не хоче враховувати — українська влада далека від ідеалу, й, зокрема, завжди брала кредити як на Заході, так і в Росії. Тож за попередників тема позик не ставала предметом жартів.

Це нагадали мешканці Фейсбуку, серед них — журналістка Марія Васильєва, яка, зокрема, цікавиться: «Почему же, интересно, никто не зубоскалил насчет попрошайничества Украины, скажем, при Януковиче? Который, напомню, напоследок, уже практически пакуя фуры наличностью и предметами искусства, еще успел одолжиться у Раши на 3 млрд долларов, которые Азиров частично потратил на закупку у РФ же “спецсредств для подавления уличных протестов”. Забыли, да? А Раша тем временем судебные иски выставляет, требудет вернуть деньги, которые одолжил Янукович, чтобы нас же перестрелять».

Отже, сміятися з влади можна й треба. Так само, як закликати покладатися на власні сили, а не на кредити, яких пересічний українець у своєму гаманці не побачить. Проте справді — чому на цю тему не жартували при Януковичі? Якщо вірити панові Зеленському, той особисто погрожував йому і «Кварталу». Але навряд чи були вказівки не жартувати про кредити й злидні. І знову — допис Марії Васильєвої: «Отчего же теперь Янукович выглядит как добродушный парняга, при котором так прекрасно всем жилось, оказывается? Кто-то забыл расстрел на Майдане? Разрушенную на заказ РФ страну? Вы, граждане, что, умом тронулись, когда пишете, что “нельзя на правду обижаться”?»

А правда, на яку — точно знаю — образився сам Володимир Зеленський: критика на адресу перших випусків «Казкової Русі». Зокрема, закиди в маніпулятивності на перший погляд гострого сатиричного мультика. Хто забув — нагадаю: Янукович там виглядав єдиним позитивним персонажем. Незграбним, трохи грубуватим, проте доброзичливим хлопчиною. Таким собі, за самовизначенням татуся Мюллера, добрим чоловіком, про якого розносять різні злі чутки. Це тепер жартують про золотий унітаз, не за перебування Януковича на ньому. Якщо «Квартал» сміливий на всі часи, чому хабар від Путіна, загравання з Кремлем та кредити, чорт їх дери, не згадувалися в скетчах у період з 2010 по 2013 рік?

Нарешті — чого не зрозумів пан Зеленський. Те, що можна і, мабуть, комусь треба говорити в Україні, за її межами говорити й робити не слід. Тим більше — перед росіянами. Не латишами, як звертався до глядачів артист. Саме росіянами.

У залі були громадяни РФ, звичайні руссо-туристо. Та мешканці Латвії, проросійська, а отже — пропутінськи налаштована спільнота. Перед якими не слід виступати не лише «Кварталу» — ця публіка токсична для будь-якого українця, який себе поважає.

Їй не потрібні Дні української культури в Латвії. Нинішній Росії взагалі не потрібно нічого українського. Артисту, письменнику, художнику — будь-кому, хто хоче й готовий розвиватися, треба припинити будь-які контакти з Російською Федерацією. А також гастролі, виступи в клубах, спільні кіно- й телепроекти. Ще конференції, круглі столи в Україні за участю росіян, а в Росії — за участю українців. Світитися в російських телешоу, давати коментарі російським ЗМІ — табу. Торговельні стосунки, в перспективі — транспортне сполучення до завершення війни — згорнути й перекрити. Контакти мають лишитися тільки на рівні кореспондентських пунктів, дипломатії та голів держав.

Володимир Зеленський пишається тим, що йому закритий шлях до РФ. Наступний крок — не виступати перед росіянами за межами України. Щоправда, інші не зрозуміють жартів. Нічого. Дотепер у «Кварталу» в Україні все було добре.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
6108
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду