У прайм-таймовому новинному блоці 5 канал у суботу спрацював так, ніби редакція вже попередньо інформувала своїх глядачів про перебіг подій. Редакція не подавала достатнього бекґраунду про затримання, висунення підозри та рішення суду першої інстанції щодо взяття Лихоліта під варту — ніби вважаючи, що глядачі дивилися всі випуски новин каналу з ранку до вечора. Тематичний блок у суботу канал сформував на основі інформації про блокування Печерського районного суду Києва, де Феміда напередодні призначила Баті міру запобіжного заходу — два місяці в СІЗО.

Загалом виникла цікава ситуація: ще в п’ятницю канали нічого не знали про справу Лихоліта й не цікавилися його долею. Хоча йому висунули підозру саме 1 липня і цього ж дня, як повідомили в новинах каналу «112 Україна» 2 липня, майже о 14:00 почалося судове засідання з обрання запобіжного заходу.

Політизація

Не відомо, хто кого перший «підтягнув» до Печерського районного суду Києва, де тривало слухання у справі Лихоліта, — політики журналістів після власних дописів у соцмережах чи журналісти політиків після публікацій новин в інтернеті. Але судячи з усього, участь політиків у процесі Лихоліта відіграла, можливо, ключову роль. Це підтверджує й контент новин телеканалів, у яких журналісти намагалися переводити акценти в політичну площину. Крім того, що вони всіляко засвідчували участь народних депутатів у процесі, так ще й розповідали про їхні дії чи давали їхні синхрони. Часто невиправдано.

2 липня в сюжеті на «Плюсах» журналіст почав невиправдано згадувати мера Сіверодонецька, за заявою якого про завдання йому шкоди від Лихоліта й було відкрито кримінальне провадження. Журналіст, називаючи міського голову сепаратистом (при цьому немає рішення суду, який би це визнав), відводить удар від справи Лихоліта:

«Кор.: Головними потерпілими і свідками в справі комбата Баті є мер Сєверодонецька Валентин Казаков та його заступники. ГПУ іде на повідку сепаратистів, обурюються адвокати комбата разом з народними обранцями, які подали клопотання щодо взяття Лихоліта на поруки.

— Казаков разом з Кравченком виконували чітко команди Курченка і Єфремова. Вони кликали "Руський мир", вони сприяли, щоб Сіверський Донецьк наш український буде ЛНР. Що ти несеш взагалі тут?»

Саме по собі згадування ініціатора кримінального провадження не є помилкою. Інша справа — концентрація уваги на тому, що ці дії вчинила людина, яка свого часу допомагала сепаратистам. Адже мова про чинного мера Сіверодонецька, якому не присуджували покарання за сепаратизм, а отже, звинувачувати його, не даючи навіть права на відповідь, некоректно.

Згодом у сюжеті журналіст переходить до простішого способу політизації — героїзує нардепа Семена Семенченка, який «блокує прохід і не дає правоохоронцям забрати Батю». Хоча навряд чи сам лише Семенченко міг блокувати вихід та одноосібно протистояти правоохоронцям:

«Кор.: У залі починається штовханина. Нардеп Семенченко блокує прохід і не дає правоохоронцям забрати Батю в СІЗО. Згодом у залі з'являються невідомі в балаклавах. Знову зчиняється бійка.

Семен Семенченко, народний депутат: Лицо покажите. Балаклавы снимайте».

Як ідеться в матеріалі «Радіо Свобода», до блокування виходу були долучені також активісти: «Після оголошення суддею запобіжного заходу (тримання під вартою терміном 60 днів) у залі сталася штовханина між депутатами, активістами та охороною. Після цього депутати і присутні активісти заблокували камеру із затриманим».

«ТСН» пішла ще далі — автор матеріалу дає синхрон лідера павлоградської партії організації «Українського об'єднання патріотів — "Укроп"», близької до власника каналу «1+1» Ігоря Коломойського:

«Кор.: Разом із тим активісти, яких уже більше сотні, перекривають Хрещатик і встановлюють намет. Тут же записують у волонтери та "Самооборону". Діям активістів протистоїть поліція. Ті не звертають увагу, вимагають від генерального прокурора терміново дати комбату волю.

Титановий Джексон (Євген Терехов), лідер павлоградської партії організації "Українського об'єднання патріотів — "Укроп": Тут либо отпускает сейчас, либо тогда уже до последнего борется. А до последнего, сами понимаете, что это может быть. Это повторится 2014 год Майдан. Все. Никто не собирается отсюда уходить, никто не собирается отсюда уезжать. Все будут стоять до последнего добиваться правды».

Згодом під час включення журналістка каже з посиланням на нардепа Єгора Соболєва, що «прокуратура готова змінити запобіжний захід». Таку інформацію журналіст повинен отримати і передати напряму від прокуратури, а не від політика. Чи хоча б від сторони захисту: «От Єгор Соболєв говорить про те, що прокуратура навіть готова змінити запобіжний захід, тобто своє клопотання про обрання тримання під вартою на домашній арешт. Прошу пряму мову».

3 липня в «ТСН. Тижні» редакція продовжила політизацію історії, відволікаючи увагу на «мера-сепаратиста» Сіверодонецька. Причому цьому підтематичному блоку журналіст приділив у своєму матеріалі чи не найбільше уваги. Меседж, який запустив журналіст (по суті, розширив від колеги, котрий робив матеріал у попередній день), — мер (із подачі автора — умовно поганий персонаж) своєю заявою хотів помститися українському військовому:

«Нам вдалося добути поки що головний документ — офіційну підозру. В око одразу впало прізвище основної жертви Лихоліта — одіозного чинного мера Сєверодонецька Валентина Козакова. Тут ще імена його заступників. Саме вони твердять, що під керівництвом підозрюваного Лихоліта військовослужбовці "Айдару" вдерлися до квартири мера та пограбували його.

…

Кор.: Ми спробували трохи проаналізувати особу Казакова. Очолив він Сєверодонецьк ще за Януковича, як вірний боєць Партії регіонів. Сергій Іванов, луганський журналіст, дуже прискіпливо вивчав діяльність цього політика і твердить: той брав активну участь у проведенні сепаратистських референдумів і допомагав окупації Донбасу».

Згодом журналіст каже про хронологію судового процесу з обранням міри запобіжного заходу Валентину Лихоліту в ніч із 1 на 2 липня. Розповідаючи про нардепів, які готові були взяти на поруки Батю, кореспондент звертає увагу все на тих ж «улюбленців» Соболєва та Семенченка: «Єгор Соболєв із Семеном Семенченком готові були взяти Батю, як називають добровольці Лихоліта, на поруки, та суддя оголошує інше рішення — два місяці в'язниці, саме стільки, скільки просила прокуратура».

Причому, як ідеться в онлайн-репортажі сайту «Страна.ua», підозрюваний заявляв, що на поруки його готові були взяти шість нардепів. Але в «ТСН. Тижні» вирішили обмежитися двома, вказавши їхні прізвища:

«Сам Батя под телекамерами призвал всех своих боевых побратимов подтягиваться в суд иначе, мол, такое же будет и с ними. В итоге здание суда заблокировали и не впустили туда спецподразделение полиции, пытавшееся отбить Лихолита и увезти его в СИЗО.

"Дело в том, что Мельничук (Сергей Мельничук первый командир батальона "Айдар" и экс-нардеп от Радикальной партии. — Ред.) заказал это дело, проплатил и военной прокуратуре, и судье, — заявил сам Лихолит присутствующим. — Защита полностью развалила доказательную базу обвинения и предоставила множество документов, чтобы меня освободить. Также шесть депутатов готовы меня взять на поруки. И это не помогло. Представил документы и медали, документы дочери, что она студентка на моем удержании, но этой судье не "хватило" этих доказательств. Не знаю чем она руководствовалась"».

Про те, що шестеро нардепів висловили бажання взяти на поруки Лихоліта, йдеться і в ефірі «Подробностей» на «Інтері» цього ж дня: «Кор: Когда Лихолиту сообщили о мере пресечения, 6 депутатов предложили взять айдаровца на поруки, но суд отказал».

«UA: Перший» 2 липня в light-версії повторив за редакцією «ТСН» фокусування на «мері-сепаратисті» в заключній частині висвітлення теми: «Кор.: Як розповів народний депутат Єгор Соболєв, судять Валентина Лихоліта за заявою колишнього мера Сєвєродонецька та його заступника, за керування яких місто опинилося в так званій ЛНР».

В основній частині журналістка каже про те, що адвокати подали апеляцію на рішення суду першої інстанції. І посилається на нардепа. Хоча, за логікою, авторка мала би послатися на сторону захисту: «Як розповів народний депутат Ігор Мосійчук, адвокати Лихоліта подали апеляцію в Печерський райсуд, і їх запевнили, що розглянуть її сьогодні ж. А доки розгляду не буде, активісти суд заблокували».

Також в одному з закадрових текстів журналістка каже, що в Генпрокуратурі запевнили: змінити запобіжний захід можна буде в апеляційній інстанції, а нардепи під час розгляду апеляції планують подати клопотання про взяття підозрюваного на поруки. Інформація про плани взяти на поруки є важливою. Але трансляція думки нардепів, що апеляція — це затягування справи, є звичайною політичною заявою. Її журналістка подає в синхроні одного з нардепів:

«Водночас у Генпрокуратурі кажуть, що змінити ухвалу щодо Лихоліта може лише суд апеляційний.

Петро Шкутяк, інспектор управління внутрішньої безпеки Генпрокуратури України: На апеляційному суді, враховуючи ці обставини, буде змінена міра запобіжного заходу без утримання під вартою. А далі вже в суді відповідно будуть вивчатися всі матеріали слідства.

Кор.: Натомість народні депутати вважають, що це затягування справи. І пропонують взяти колишнього начальника штабу "Айдар" на поруки.

Павло Костенко, народний депутат, фракція ВО "Самопоміч": Зрозуміло, що хід через апеляцію — це є відтягування справи. Ми підемо ще в один суд. І результати того судового засідання ми приблизно можемо розуміти, які будуть».

3 липня під час подачі беку редакція знову «переводить стрілки» на мера Сівероднецька (його називає колишній, хоча, згідно з інформацією на офіційній сторінці міста Сєвєроднецьк, Валентин Казаков — чинний міський голова): «Судять Валентина Лихоліта за заявою колишнього мера Сєверодонецька та його заступника, за керівництва яких місто перейшло під контроль сепаратистів. Ті звинуватили Лихоліта в організації нападів і участі в пограбуваннях їхніх будинків».

Єгор Соболєв став «зіркою» й на каналі «112». 2 липня під час включення його прізвище з уст журналіста звучить найчастіше:

«Богдан Піленко, кореспондент: Вітаю Юля, три з половиною години вже не можуть розпочати розглядати апеляційну скаргу і за словами народного депутата Єгора Соболєва це неможливо зробити через те, що і досі немає повного складу судів, які можуть розглядати цю апеляційну скаргу. На даний момент є лише двоє суддів, хто готові це зробити і ще одного потрібно знайти. За словами народного депутата Єгора Соболєва, вони звернулися до судової адміністрації для того, щоб пришвидшити цей процес і буквально щойно Єгор Соболєв розповів ці новини учасникам акції і бачимо, що їх тут доволі багато і вони не розходяться і чекають на початок цього апеляційного судового засідання».

Цікаво, що в сюжеті, в якому автор розповідає передісторію напруги в Печерському суді і який йде у випуску після цього включення, журналіст узагалі жодним чином не згадує ані політиків, ані конкретних нардепів.

3 липня ж під час включення журналістка звертає увагу на двох нардепів, Соболєва та Семенченка, які перебувають на Майдані Незалежності під час віче: «Також тут є народні депутати — Єгор Соболєв, є також Семен Семенченко. Люди продовжують підходити, тут не тільки воєнні, але і люди в цивільному».

В суботу, 2 липня, 5 канал також вирішив зробити одним із героїв свого матеріалу Єгора Соболєва: «Сама сторона захисту наполягає на тому, що його потрібно відмінити взагалі, а за інформацією, яку нам сказав народний депутат Єгор Соболєв, військові прокурори змінили свою думку та готові подавати клопотання про те, щоб Валентину Лихоліту обрали запобіжний захід у вигляді тримання його під домашнім арештом.

…

Єгор Соболєв, народний депутат, "Самопоміч": Проблема в тому, що не можуть знайти суддів, які готові розглянути цю справу і випустити легальним законним способом нашого героя. Є вже згода прокуратури підтверджена офіційно, що вони готові змінити запобіжний захід і не вимагати, щоб Батя був за ґратами. Тепер залишилося знайти суддів, які прийдуть на роботу, отримують це завдання і винесуть рішення. Ми зараз як народні депутати звернулися до Державної судової адміністрації, пояснюючи, що ситуація екстраординарна і треба мобілізувати правосуддя».

Канал ICTV чи не найбільше ухилявся від політизації теми у своєму ефірі. Але згадка 2 липня про бажання першої заступниці голови парламенту Ірини Геращенко взяти на поруки Батю дещо змінила ситуацію. Адже немає доконаності факту направлення клопотання з проханням про взяття Лихоліта на поруки. На відміну від того, що шестеро нардепів вже просили про це під час розгляду міри запобіжного заходу в суді першої інстанції. А тому проілюстрована цитата Геращенко з її допису в Фейсбуку (опубліковано о 15:12) на момент подачі новини в ефірі випуску є лише політичною заявою Геращенко:

«Кор.: Ситуація набрала розголосу і дійшла до Генпрокурора Юрія Луценка, який заявив: узяв справу під особистий контроль, та не відкидає, що запобіжний захід таки змінять. А уповноважений Президента Ірина Геращенко на своїй сторінці у Фейсбук поручилася за "Батю".

Ірина Геращенко, уповноважена Президента України з питань врегулювання ситуації на Донбасі: Зі свого боку, як народний депутат, разом з колежанками, що бачили Валентина Лихоліта в страшні дні серпня дві тисячі чотирнадцятого на передовій, готові взяти "Батю" на поруки. Відповідне звернення до суду разом з Марією Іоновою і іншими колежанками вже підготували».

Лише о 21:16 Ірина Геращенко написала у Фейсбуку, що передала заяву в суд: «Передали з М. Іоновою до суду клопотання про взяття на поруки Лихоліта і зміну йому запобіжного заходу».

На «Україні» 2 липня — також мінімальна політизація історії: «Депутаты говорят — к вечеру у стен суда соберется уще больше людей.

Игорь Мосийчук, народный депутат, член фракции Радикальной партии: Зараз їдуть автобуси із Кіровограда, я знаю, і з Львівщини їдуть ще з людьми. Як тільки збереться більше людей, будемо ставити намети, перекривати Хрещатик».

На «Інтері» згадки про нардепів, які запропонували взяти на поруки айдарівця і разом з активістами згодом барикадувалися в суді, є виправданими. Адже їхні дії є інформаційним приводом:

«Кор.: Когда Лихолиту сообщили о мере пресечения, шесть депутатов предложили взять айдаровца на поруки, но суд отказал.

Валентин Лихолит, командир батальона "Айдар": Адвокати доводили до ночі, скільки вони зробили помилок, так швидко шили ці справи, що все було написано під копірку.

Кор.: Депутаты вместе с активистами заблокировали здание суда и не пустили туда правоохранителей. Так прошла ночь.

Егор Соболев, народный депутат Украины: Вони вишикувалися з різних частин будівлі. Тоді ми за допомогою судових меблів забарикадували входи і чекали штурм, якого не було».

А от посилання на нардепів при подачі інформації щодо пошуків третього судді на прохання прокуратури для необхідності почати розгляд апеляційної скарги вже додає в історію краплю політики. Адже ці відомості потрібно надавати з посиланням на сторону обвинувачення: «Кор.: Как нам объяснили нардепы, в апелляционном суде не хватает одного судьи для проведения заседания. Есть информация, снова же от нардепов, что прокуратура уже подала необходимое ходатайство, и теперь судью ищут здесь на месте в Печерском суде».

Привид кримінального провадження

Концентруючи увагу на персоні, майже всі канали просто забули сказати про другого підозрюваного бійця «Айдару», затриманого того ж дня, що й Батя, в рамках розслідування одного кримінального провадження. Йдеться про Ігоря Радченка (позивний Рубєж). Цим частково підтверджується думка про політизацію процесу саме над Лихолітом. Інакше важко пояснити, чому канали з усіх сил намагалися висвітлити процес над одним айдарівцем, а про іншого — забули. Виглядає все так, що ЗМІ, по-перше, повелися за політиками, а по-друге, паралельно продукували політичні смисли.

Як зазначає сайт Генпрокуратури 1 липня, повідомлення про підозру було вручено одразу двом добровольцям батальйону: «Генеральною прокуратурою України повідомлено про підозру двом добровольцям батальйону територіальної оборони «Айдар» у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187 , ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 357 КК України».

Імен у цій публікації прес-служба не згадує. Втім, уже ввечері цього дня стали відомі фігуранти справи — Ігор Радченко та Валентин Лихоліт. Про це, наприклад, ідеться у статті на сайті «Еспрессо». Час публікації — 19:04: «У п'ятницю Генпрокуратура повідомила про підозру двом айдарівцям.

Про це спочатку написав у своєму фейсбуку заступник міністра з питань окупованих територій Георгій Тука, а за кілька годин з'явилося офіційне підтвердження на сайті ГПУ.

…

Ближче до вечора стало відомо, що Печерський суд обирає запобіжний захід двом "айдарівцям" — Ігорю Радченку та Валентину Лихоліту».

Про те, що імена стали відомі того ж дня, коли оголошували підозри бійцям, йдеться в онлайн-хроніці на сайті «Страна.ua»: «11.20 — Вчера в Печерский райсуд Киева рассматривал ходатайство военной прокуратуры об аресте одного из основателей батальона "Айдар" — Валентина Лихолита.

…

Заместитель министра по вопросам временно оккупированных территорий и внутренне перемещенных лиц Георгий Тука сообщил, что ГПУ задержала юриста, "который организовал преступную группу под патриотическими лозунгами". Позже стало известно, что речь идет об одном из командиров батальона "Айдар" Валентине Лихолите с позывным Батя, а также о его соратнике Романе Романиче (позывной Рубеж)».

Звісно, редакції, відмовляючись розповідати про другого підозрюваного, могли мотивуватися тим, що дві особи не пов’язані між собою. Але в іншому повідомленні, де описуються кримінальні діяння, які «шиють» підозрюваним, на сайті Генпрокуратури від 2 липня прізвище Лихоліта й Радченка фігурують поряд: «В кабінеті громадянина С. Батя — Лихоліт разом з Рубіжом-Радченком обговорювали деталі нападів на домоволодіння мера міста та його двох заступників».

«Інтер» — єдиний канал, який у новинах 2 липня повідомив про затримання двох айдарівців. Але назвати ім’я другого — Радченка — не захотів. Хоча нагадаю, прізвище та псевдо іншого підозрюваного стали відомі в ЗМІ ще напередодні, 1 липня. А 2 липня прес-служба Генпрокуратури цю інформацію підтвердила: «Напомним, вчера Генпрокуратура сообщила о подозрении двум добровольцам "Айдара" в совершении ряда тяжких преступлений. Лихолиту избрали меру пресечения — 2 месяца содержания под стражей. Однако вывести айдаровца из зала суда правоохранителям не дали».

Але вже 3 липня в підсумковому випуску «Подробностей недели» ведучий каже, що Хрещатик перекрито через судовий процес над айдарівцями. Проте в сюжеті йдеться тільки про Лихоліта: «Ну а в столице с ночи субботы была перекрыта главная улица Киева — Крещатик. И даже палатки начали разворачивать. Все из-за процесса над "айдаровцами" — членами добровольческого батальона. Прокуратура возбудила дело с формулировкой: "по подозрению в организации вооруженной банды, разбое, проникновении в жилища, похищении двух или более лиц". Все это — о событиях, которые происходили в самом начале вооруженного конфликта на Донбассе.

…

Кор.: Все началось еще в пятницу. Военная прокуратура прямо с тренировочного полигона привезла в суд Лихолита. Легендарного Батю — бывшего начальника штаба "Айдара". Версия следствия — он организовал преступную группу, похищал людей и завладел их имуществом. Заявления об этом написали мер Северодонецка и два его заместителя. Сам Лихолит говорит, что дело шито белыми нитками».

«1+1» 2 липня, подаючи бек про затримання Баті, забуває сказати про Рубєжа: «Кор.: До суду його конвоювали прямо з полігону, де він проводив навчання. Легендарного комбата батальйону "Айдар", учаснику афганської війни, герою Майдану та АТО Валентину Лихоліту з позивним Батя закидають бандитизм. Прокурори військової підозрюють Батю в організації озброєної банди, викрадання людей та заволодінням їхнім майном. Комбат усі обвинувачення відкидає».

Така ж ситуація повторилася 3 липня в «ТСН. Тижні»: «Історія розпочалася ось із цього засідання суду. На нього прямо із полігону привезли героя Майдану із східного фронту, орденоносця Валентина Лихоліта. Легенда добробату з позивним Батя є нині чинним командиром чинного 24-го окремого штурмового батальйону "Айдар" у складі Сухопутних військ Збройних сил України. Та військова прокуратура інкримінує йому організацію озброєної банди, що викрадала людей та заволодівала їхнім майном. Сам Лихоліт вини за собою не визнає і каже про підступність недругів».

Канал «112» 2 липня ведуча перед включенням каже про очікування засідання суду з оскарження рішення про арешт на два місяці, але навіть не каже, в чому підозрюють Лихоліта. Про Рубєжа не йдеться також: «Юлія Галушка, ведуча: Уже зараз екс — комбата перевели до іншої зали у Печерському райсуді для розгляду оскарження про заміну запобіжного заходу».

А в сюжеті-бекґраунді після включення також немає нічого про Рубєжа: «Кор.: Його обвинувачують в організації банди та розбійних нападах. Сідді вчора обрали екс-комбату "Айдару" запобіжний захід — два місяці під вартою без можливості внести заставу. Незгодні з цим "айдарівці" та кілька народних депутатів заблокували залу».

3 липня канал розповідає про віче на Майдані, приводом для якого «став суд над колишнім айдарівцем Валентином Лихолітом». Беку — чому його затримали, що інкримінують і про іншого фігуранта справи Радченка — ні слова: «Юлія Галушка, ведуча: Віче триває у ці хвилини на Майдані Незалежності. Приводом його скликати став суд над колишнім айдарівцем Валентином Лихолітом».

Аналогічно, без будь-якого беку, спрацював 5 канал 2 липня: «Віталій Гайдукевич, ведучий: Але перед тим більше двох годин не може розпочатися засідання в Апеляційному суді Києва. На ньому мають змінити запобіжний захід для командира 24-го батальйону оборони "Айдар" Валентина Лихоліта. Суд має відбуватися в режимі відео-конференції в Печерському суді. Там зараз перебуває моя колега Леся Головата. В неї зможемо дінатися подробиці.

…

Леся Головата, кореспондент: Ми зараз перебуваємо на третьому поверсі у Печерському районному суді столиці. Тут судова зала спеціально обладнана для того, щоб могла вестися трансляція із Апеляційного суду міста Києва. Саме там має відбуватися розгляд апеляції адвоката Валентина Лихоліта про зміну йому запобіжного заходу».

«UA: Перший» 2 липня, попри згадку особи, яка подавала заяву про вчинення злочину, називає тільки Батю, який нібито винен в інкримінованих діях: «Кор.: Рішення про арешт на два місяці суд ухвалив минулої ночі. Тоді ті, хто підтримував Лихоліта в залі суду, не дали охороні його вивести. Вимагали запобіжного заходу, не пов'язаного з утриманням у СІЗО.

…

Кор.: Як розповів народний депутат Єгор Соболєв, судять Валентина Лихоліта за заявою колишнього мера Сєверодонецька та його заступника, за керування яких місто опинилося в так званій ЛНР. Ті звинуватили Батю в організації нападів і участі в пограбуванні їхніх будинків. Сам підсудних про своїх обвинувачів каже таке».

3 липня редакція новин на «UA: Перший» повторила, по суті, власний бек: «Нагадаю, у п'ятницю Лихоліту присудили двомісячний арешт. Бійці "Айдару" та народні депутати вимагали змінити запобіжний захід — на непов'язаний із позбавленням волі.

…

Судять Валентина Лихоліта за заявою колишнього мера Сєверодонецька та його заступника, за керівництво яких місто перейшло під контроль сепаратистів. Ті звинуватили Лихоліта в організації нападів і участі в пограбуваннях їхніх будинків».

«ICTV» 2 липня згадує, в чому підозрюється Лихоліт. Але теж забуває сказати, що в цих же діяннях підозрюється інший айдарівець, Ігор Радченко: «Ведуча: З учорашнього вечора айдарівці та інші активісти заблокували Печерський суд та перекрили головну вулицю столиці, бо напередодні феміда ухвалила запобіжний захід — два місяці під вартою для екс-начальника штабу батальйону "Айдар" Валентина Лихоліта, відомого як Батя. Його підозрюють в організації банди та розбійних нападах».

3 липня в «Фактах тижня» ведуча згадує, що прокуратура інкримінує Лихоліту те, «що й більшості іншим колишнім бійцям добровольчих батальйонів». При цьому не уточнюючи, що в день затримання Баті військова прокуратура затримала і Рубєжа: «Ведуча: Валентина Лихоліта, позивний Батя, затримали прямо у військовій частині сімдесят другої бригади, де він нині служить. Військова прокуратура інкримінує йому те, що й більшості іншим колишнім бійцям добровольчих батальйонів, бандитизм, викрадення людей і примусове відбирання автівок».

2 липня «Україна», детально подаючи бек історії з Лихолітом, теж нічого не каже про Ігоря Радченка: «Кор.: Бывшего командира батальона "Айдар", а ныне бойца 72-й бригады Валентина Лихолита задержали на полигоне в Днепре два дня на зад. Генпрокуратура подозревает Лихолита в мародерстве и разбое. Факты якобы имели место на Донбассе два года назад. Правоохранители основываются на показаниях 11 потерпевших и свидетелей, 6-ро из которых тоже находятся под следствием. А вчера в полночь Печерский районний суд Киева определил меру пресечения два месяца под стражей. Подозреваемый уверен — это дело заказное».

Звісно, інформація про обрання запобіжного заходу для Лихоліта швидше розлетілася інфопростором не в останню чергу завдяки політизації процесу саме над Батею. Але редакції навіть не намагалися дізнатися в Генпрокуратури долю Радченка. Принаймні, про такі старання не повідомив жоден канал.

Гра в одні ворота

За умов, коли процес був максимально політизований, доводи сторони обвинувачення в необхідності взяти під варту Батю розчинялися в інформаційному потоці. При цьому канали штучно допомагали цьому. Надавали зовсім мало інформації від прокуратури й більше — від сторони захисту, чим власноруч схиляли шальки терезів на бік захисту. Разом з тим майже всі редакції не надавали протягом двох днів жодного синхрону прокурорів.

Єдиним каналом, який представляє синхрон зі сторони обвинувачення, в ці дні став «112 Україна», який 2 липня подав окремий сюжет про події в Печерському суді в ніч з п’ятниці на суботу: «Кор.: Військовий прокурор Андрій Філюк натомість резонанс справи Лихоліта називає політичним піаром. Рішення суду називає обґрунтованим.

Андрій Філюк, прокурор Головної військової прокуратури України: Була затримана особа за підозрою у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів. Звернулись з клопотанням про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Процес сфери правової перемістили в сферу політичну, використовують зал суду для певних своїх політичних амбіцій».

Натомість «1+1» у сюжеті за 2 липня представлення позицій сторін процесу є розбалансованим. В ефірі звучить лише суть вимоги прокуратури без синхрону прокурора. На противагу цій інформації — виправдання Лихоліта з його синхроном: «Прокурори військової підозрюють Батю в організації озброєної банди, викрадання людей та заволодінням їхнім майном. Комбат усі обвинувачення відкидає. Він певен: справу проти нього замовив попередній командир батальйону та нинішній народний депутат Сергій Мельничук.

Валентин Лихоліт, командир територіальної оборони "Айдар": Я не чуствую себе винним і питання в тім, що я все время воював а не мародернічав. Що в нас давня, будемо говорить, неприязнь до Мельничука і Мельничук заказав цю ситуацію».

За схожою схемою далі в сюжеті журналіст каже про міру запобіжного заходу, яку вимагають прокурори. Спочатку автор переповідає суть вимоги прокурора, а після цього — ретранслює позицію захисту з коротким синхроном невідомого чоловіка (його не протитровано), який заявляє, що «це зроблено штучно». Очевидно, маючи на увазі, розслідування кримінального провадження або оголошення про підозру Лихоліту, або ж рішення суду про взяття його під варту на два місяці: «Кор.: Прокурори вимагають від суду обрати для Баті запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці без права застави. Захисники комбата певні: у прокуратури немає належних доказів та підстав для затримання. Свідчення потерпілих вони вважають сфальсифікованими, а в самій справі бачать дуже багато розбіжностей. Крім того, за словами адвокатів, Лихоліта затримали без ухвали слідчого прокурора, що є незаконним.

Чоловік: Це зроблено штучно».

3 липня в підсумковому «ТСН. Тижні» ситуація повторилася. В сюжеті немає синхронів прокурорів. А інформація з боку прокуратури, яка переповідається журналістом, є мінімальною. На противагу, до прикладу, — синхрон підозрюваного: «Та військова прокуратура інкримінує йому організацію озброєної банди, що викрадала людей та заволодівала їхнім майном. Сам Лихоліт вини за собою не визнає і каже про підступність недругів.

Валентин Лихоліт, командир територіальної оборони "Айдар": Я не чувствую себе винним і питання в тому, що я весь час воював, а не мародерствував. Що у нас давня, будемо говорити, неприязнь до Мельничука і Мельничук заказав цю ситуацію».

На перший погляд, таку подачу збалансовує інформація з тексту підозри, врученої напередодні Лихоліту, де розписані діяння, які, за свідченнями, нібито вчинив Валентин Лихоліт: «Але слід відзначити скандальність і незвичайність самої справи. Ми її ретельно дослідили. Нам вдалося добути поки що головний документ — офіційну підозру. В око одразу впало прізвище основної жертви Лихоліта — одіозного чинного мера Сєверодонецька Валентина Козакова. Тут ще імена його заступників. Саме вони твердять, що під керівництвом підозрюваного Лихоліта військовослужбовці "Айдару" вдерлися до квартири мера та пограбували його.

"Із помешкання Казакова В.В. під час цього нападу було викрадено майно, а саме: фотоапарат Canon, відеокамера Раnasonic, відеокамера Sony, фоторамки Sony, алкогольні напої"».

Але варто не забувати контекст, у якому подавалася ця інформація. Як зазначалося, редакція приділяла в ці дні значну увагу тому, що заявником про вчинення кримінального правопорушення айдарівцем став «мер-сепаратист», чим перевів фокус битви з правової площини на етичну, в якій, звісно, Батя має більше шансів перемогти на інформаційному полі неокупованої частини України.

Крім того, етичну шальку терезів протягом двох днів висвітлення подій в Печерському суді редакція навантажувала позитивними характеристиками Лихоліта, героїзуючи його та його біографію.

Так, 2 липня ведуча в підводці до сюжету каже про Лихоліта як про «легендарного комбата»: «Два місяці тримання під вартою. В Печерському суді Києва вночі обрали запобіжний захід для легендарного комбата батальйону "Айдар" Валентина Лихоліта, якого всі знають під позивним Батя».

Можна було вирішити, що це лише особиста думка ведучої. Але в самому сюжеті журналіст повторює характеристику, додаючи інші — він є «героєм Майдану та АТО»: «Легендарного комбата батальйону "Айдар", учаснику афганської війни, герою Майдану та АТО Валентину Лихоліту з позивним Батя закидають бандитизм».

3 липня в сюжеті журналіст знову висловлює оцінне судження про те, що Лихоліт — «герой Майдану і східного фронту», а також «орденоносець» та «легенда добробату»: «На нього прямо із полігону привезли героя Майдану і східного фронту, орденоносця Валентина Лихоліта. Легенда добробату з позивним Батя є нині чинним командиром чинного 24-го окремого штурмового батальйону "Айдар" у складі Сухопутних військ Збройних сил України».

Таким чином, інформація з тексту не збалансовує матеріал, а навпаки, діє в ролі додаткової гирьки, яку журналісти поклали на шальку етичних терезів.

На 5-му каналі 2 липня позиція прокурорів узагалі звучить зі слів нардепа Єгора Соболєва. На противагу цьому — в ефірі є синхрон чоловіка про «зажим» захисників держави: «Леся Головата, кореспондент:… Саме там має відбуватися розгляд апеляції адвоката Валентина Лихоліта про зміну йому запобіжного заходу. Сама сторона захисту наполягає на тому, що його потрібно відмінити взагалі, а за інформацією, яку нам сказав народний депутат Єгор Соболєв, військові прокурори змінили свою думку та готові подавати клопотання про те, щоб Валентину Лихоліту обрали запобіжний захід у вигляді тримання його під домашнім арештом. Утім наразі так виглядає, що засідання не почнеться ще довго, оскільки не можуть знайти достатню кількість суддів, які можуть розглядати цю апеляцію. Прошу послухати у чому саме справа.

…

Чоловік 1: У вас как-то вот именно тех, кто в первую очередь встал на защиту государства сейчас зажимают. При всём при этом всех коррупционеров, тех, против кого сейчас возбуждаются уголовные дела по разным другим статьям, всех, кто находится при власти, находился при власти — их отпускают».

В ефірі новин на «UA: Першому» 2 липня попри тезове представлення суті діянь, у яких підозрюється Батя, голос сторони захисту (й самого Лихоліта) звучить більше. Щонайменше, тому що підкріплений коментарями самого екс-начальнка штабу «Айдар» та його адвоката: «Кор.: Як розповів народний депутат Єгор Соболєв, судять Валентина Лихоліта за заявою колишнього мера Сєверодонецька та його заступника, за керування яких місто опинилося в так званій ЛНР. Ті звинуватили "Батю" в організації нападів і участі в пограбуванні їхніх будинків. Сам підсудний про своїх обвинувачів каже таке.

Валентин Лихоліт, колишній начальник штабу батальйону "Айдар": Це, будемо говорити, біда нашої держави. Коли людина була сепаратистом, а потім вона стала вже українцем, то ця людина в два рази хуже, чим, наприклад, будемо говорити, сепаратист. Те, що вона там була, придала тих, і вернулася назад.

Кор.: Захисник Лихоліта каже, що вся справа зі звинуваченням айдарівця сфабрикована.

Андрій Мамалига, адвокат Валентина Лихоліта: На мою думку, і сторона захисту вчора, я думаю, довела в суді. Що ця справа фактично є сфальсифікована. Вона складається в основному з протоколів з інших кримінальних справ. Але в основі лежать свідчення свідків, анкетні дані яких в протоколах змінені. Тобто хто ці свідки, ми достеменно не знаємо. На жаль, суддя відмовила в задоволенні нашого клопотання про виклик цих свідків, в допиті їх в суді».

Подібним чином спрацювали і на ICTV 2 липня: «Кор.: Валентину Лихоліту інкримінують низку злочинів, зокрема бандитизм, створення злочинної групи та викрадення людей. Усі скоєні протягом дві тисячі чотирнадцятого — дві тисячі п'ятнадцятого років.

…

Кор.: Ближче до вечора справу почали готувати до розгляду Апеляційним судом, навіть організували пряму трансляцію в Печерському суді. Захисники Лихоліта новину зустріли гімном. Щоправда, поки засідання Апеляційного суду так і не почалося.

Андрій Мамалига, адвокат: Ми сподіваємся, що все відбудеться, а чи це відбудеться, чи це не відбудеться — сказати складно. В такому режимі невідкладності, чесно кажучи, в моїй практиці це, мабуть, перша справа, яка роглядається».

«Інтер» теж не надає слово прокурорам 2 липня. А підозрюваний через камеру говорить про помилки тих, хто «шив справу». Таким чином із подачі редакції прокурори виглядають некомпетентними та заангажованими: «Напомним, вчера Генпрокуратура сообщила о подозрении двум добровольцам "Айдара" в совершении ряда тяжких преступлений. Лихолиту избрали меру пресечения — два месяца содержания под стражей. Однако вывести айдаровца из зала суда правоохранителям не дали.

Кор.: Когда Лихолиту сообщили о мере пресечения, 6 депутатов предложили взять айдаровца на поруки, но суд отказал.

Валентин Лихолит, командир батальона "Айдар": Адвокати доводили до ночі, скільки вони зробили помилок, так швидко шили ці справи, що все було написано під копірку».

3 липня наявний у «Подробностях недели» дисбаланс при подачі теми виявився ще більшим. Цього разу звучить синхрон не тільки підозрюваного, а й його адвоката: «Кор.: Все началось еще в пятницу. Военная прокуратура прямо с тренировочного полигона привезла в суд Лихолита. Легендарного Батю — бывшего начальника штаба "Айдара". Версия следствия — он организовал преступную группу, похищал людей и завладел их имуществом. Заявления об этом написали мер Северодонецка и два его заместителя. Сам Лихолит говорит, что дело шито белыми нитками.

Валентин Лихолит, командир батальона "Айдар": Адвокати доводили до ночі скільки вони зробили помилок. Так швидко шили ці справи, що все було написано під копірку.

…

Кор.: Прокуроры требовали арестовать айдаровца. Депутаты просили взять его на поруки. Судья отказала.

Кор.: Защита айдаровца подала апелляцию. Вместо пяти дней суд соглашается рассмотреть дело неотложно. Но вот проблема — не находят третьего судью.

Андрей Мамалыга, адвокат Валентина Лихолита: Є два варіанти, для вирішення цього, так би мовити, конфлікту. Перший варіант, який ми зараз пробуємо реалізувати, це подача апеляції захисту, і очікуємо. Якщо цього не відбудеться, другий варіант — прокуратура має право заявити нове клопотання про зміну запобіжного заходу, яке має бути невідкладно розглянуто черговим слідчим суддею Печерського суду. Чи готові чекати, скільки потрібно».

У новинах «України» 2 липня також дисбаланс. З боку сторони захисту — синхрон підозрюваного, який каже, що розслідування прокуратури є замовленням. Натомість в ефірі немає коментаря від прокуратури ні щодо закидів про «шиту справу», ні щодо самих висунутих підозр колишньому айдарівцю: «Генпрокуратура подозревает Лихолита в мародерстве и разбое. Факты якобы имели место на Донбассе два года назад. Правоохранители основываются на показаниях 11 потерпевших и свидетелей, 6-ро из которых тоже находятся под следствием. А вчера в полночь Печерский районний суд Киева определил меру пресечения два месяца под стражей. Подозреваемый уверен — это дело заказное.

Валентин Лихолит, задержанный: Я самий крутий мафіозій України. Ну, таке обвинувачений факт, вчора наказувала прокуратура військова. Те, що я не воював, а все время грабив, грабив і грабив».

Фото - navkolo.me