А вже з 27 квітня, за кілька днів до роковин, головною темою стала підготовка до річниці – заходи безпеки в місті на травневі свята. Таким чином ніби намагалися заспокоїти глядачів –  місто спокійно переживе 2 травня, другу річницю одеської трагедії, коли внаслідок сутичок загинули 48 людей. Але ефект виникав кардинально інший. Така концентрція уваги на темі заходів безпеки викликала тільки напруження. Адже розповіді про перебування силовиків у місті, їхні маневри та переконання поліцейських чиновників про недопущення провокацій були ледь не щодня. Тим паче, достатнього та адекватного осмислення, а чи є підстави для тривоги, – не відбулося.

2 травня, коли таки нічого катастрофічного в місті не сталося, канали топталися на тому ж місці – більшу частину ефіру знову ж таки приділяли темі безпеки й висмоктували з пальця позаштатні ситуації, які виникали в Одесі цього дня. Ніби хотіли виправдати своє перебування в місті.

Окремі матеріали чи повідомлення-беки з намаганням осмислити позаминулорічну трагедію були на другому плані.

Позитивний ефект від цього могли б отримати самі журналісти. Адже вони уникали висвітлення неоднозначної теми, позбавивши себе клопоту зберегти баланс, не стати на один чи інший бік полюсів одеського суспільства, які мають різні погляди щодо трагедії. Та уникнули незручностей не всі, докидаючи дрів до вогню, що другий рік не гасне.

А одеське суспільство й так поляризоване, про що, зокрема, пише «Радіо Свобода». В матеріалі подано думку конфліктолога Інни Терещенко, яка вважає, що через політичні спекуляції довкола трагедії, 2 травня й досі залишається датою розбрату, а не консолідації одеського суспільства. Мовляв, біполярність, яка була в Одесі в 2014 році, досі збереглася.

Досить несподівано паралельно з громадянською течією, якою намагалися маневрувати канали, виникла політична. Для цього було два приводи – перманентні регіональні суперечки між мером Одеси Геннадієм Трухановим та головою ОДА Михеїлом Саакашвілі, а також піар-візит представників «Опоблоку» на річницю трагедії в Одесі, який, утім, неможливо було не висвітлити.

Наскільки ж у цих умовах впоралися з завданням прайм-таймові випуски новин?

«Інтер» намагався протягом усього часу дотримуватися максимально нейтральної позиції, не ідентифікуючи представників полюсів одеського суспільства чи їхніх прихильників. Центральна увага – сам факт смертей людей у місті два роки тому, а не вказування на винуватців трагедії.

Так, у начитці від 27 квітня йдеться про розслідування подій на Куликовому полі, яке досі триває. І проводитимуться експертизи, щоб визначити тих, хто кидав коктейлі Молотова: «Теперь эксперты сверяют лица на видео и фото с предполагаемыми участниками беспорядков – теми, кто бросал коктейли Молотова и избивал людей, пытающихся выбраться из пылающего здания».

Утім, більшість сил в ефірах з 27 квітня по 3 травня вони витрачали на рекламу «Опозиційного блоку», членом якого є співвласник каналу Сергій Льовочкін.

Цього дня, 27 квітня, канал подає синхрон депутата міськради від партії. Богдан Гіганов закликає перед річницею одеської трагедії потиснути руку допомоги: «А депутаты горсовета в это время собрались на сессию. Наиболее скандальные вопросы с повестки дня - сняли. А начали заседание - с минуты молчания. Почтили память погибших второго мая во время массовых беспорядков в городе.

Богдан Гиганов, депутат горсовета, "Оппозиционный блок": Призываем всех на второе мая все-таки быть толерантными друг к другу, не вдаваться в те старые, скажем так, вчерашние события, пожать друг другу руку помощи».

29 квітня в «Подробностях» знову на першому плані – «Опозиційний блок», а не трагедія в Будинку профспілок, яка забрала 42 життя:

«Кор.: Что же касается второго эпизода - пожара в Доме профсоюзов, когда погибли сорок два человека, то расследование продолжается до сих пор. Представители "Оппозиционного блока" на днях вернулись из Европы. Говорят - тамошние политики и чиновники считают, что Украина приложила недостаточно усилий для поиска виновников трагедии.

Николай Скорик, народный депутат, "Оппозиционный блок": Мне очень хочется, чтобы власть услышала - в этом нет никакой политики, есть позиция украинских граждан, есть позиция мирового сообщества найти и наказать виновных без какой бы то ни было политики и результаты расследования, и результаты суда должны быть предъявлены обществу».

І в річницю, 2 травня, на «Інтері» більшість тематичного блоку, який стосувався подій у Одесі, заполонила інформація про партію власника каналу.

Про блокування членів «Опозиційного блоку» в аеропорту редакція дала окремий сюжет. Джинсою є не сам факт оголошення новини про їхнє блокування (така ситуація з нардепами є суспільно важливою), а подача окремого сюжету з чотирма синхронами представників партії, що є не виправдано. Адже це – один із епізодів теми про відзначення річниці трагедії, який можна було подавати в одному матеріалі про ситуацію в Одесі:

«Пока о том, что происходило сегодня в одесском аэропорту. Там радикалы заблокировали нескольких нардепов-оппозиционеров. Подробности в материале моих коллег.

Кор.: В Одессе нардепы-оппозиционеры Юрий Бойко, Вадим Новинский и Евгений Бакулин планировали поехать в храм на панихиду по жертвам трагедии второго мая. Затем на Куликово поле, возложить цветы на месте гибели людей. Но аэропорт с утра заблокировали представители Автомайдана, "Самообороны", "Правого сектора" и других организаций. Депутатов из "Оппозиционного блока" не выпускают из терминала.

Юрий Бойко, народный депутат, "Оппозиционный блок": Это провокация радикальных элементов, которые не хотят, чтобы ситуация в стране шла по цивилизованному пути мы просто сейчас дождемся приезда евро-депутатов, чтобы они посмотрели на всю эту толпу и сделали свои выводы и правильно представили в Европе, что на самом деле происходит в Украине».

Потім редакція чомусь  знову окремою новиною (а не в єдиному матеріалі про перебіг подій у місті цього року) дає інформацію про повернення опозиціонерів у Київ і їхній коментар щодо ситуації в аеропорту. Синхрон Юрія Бойко триває аж 53 секунди, що є невиправдано довго:

«Нардепы-оппозиционеры, которых радикалы сегодня не выпустили из Одесского аэропорта, - уже в Киеве. И вот как они прокомментировали события в Одессе после прилета.

Юрий Бойко, глава фракции "Оппозиционный блок": Это были не активисты, а бандиты. И самое страшное, что среди белого дня аэропорт Одессы был полностью заблокирован людями в камуфляже и в балаклавах, что запрещено законом. Которые остановили работу аэропорта и стремились создать провокацию и сделать кровопролитие. И хотя самое страшное же то, что замминистра внутренних дел, начальник областной милиции, когда туда приехали, они расписались в собственном бессилии».

А ще в ефірі цього ж випуску – начитка в студії про вимогу партії пришвидшити розслідування трагедії 2 травня в Одесі. Авторство вимоги, зрозуміло, належить «Опозиційному блоку»:

«Ускорения расследования трагедии на Куликовом поле 2 мая 2014 и наказания виновников гибели людей требуют в "Оппозиционном блоке". Соответствующее заявление опубликовано на сайте политсилы».

Але й цього виявилося для каналу мало. І на включення з Куликового поля журналіст запросив нардепа від «Опозиційного блоку» Миколу Скорика: «К нам присоединился народный депутат Николай Скорик. Основной вопрос - когда же эта трагедия будет расследована?

Николай Скорик, народный депутат: Очень важно, что сегодня посол Евросоюза, господин Томбинский, четко заявил об официальной позиции Евросоюза относительно необходимости расследования трагедии, необходимости того, чтобы виновные предстали перед судом. На этой неделе мы с делегацией были в Брюсселе, встречались с высокопоставленными руководителями, которые отвечают за международную политику в восточной Европе».

І завершальним акордом стала реклама партії на «Інтері» 3 травня. Журналіст у сюжеті розповідає, що сім’ї загиблого цього дня від інфаркту чоловіка допоможуть «местные политики». Ними очікувано виявилися місцеві депутати від «Опозиційного блоку», про що в синхроні каже їхній представник:

«Кор.: Помочь семье уже вызвались местные политики.

Богдан Гиганов, депутат горсовета от "Оппозиционного блока": Мы, как фракция "Оппозиционного блока" в городском совете не могли не отреагировать на это событие, взяли организацию похорон на себя. Это - самое малое, что мы можем сегодня сделать для этой семьи, для семьи настоящих одесситов».

«Вікна» СТБ намагалися, з одного боку, теж бути такими собі миротворцями й не подавати ознак, що ідентифікували би табори з проукраїнськими та проросійськимим поглядами. Та коли в матеріалах ішлося про агресивні дії, на горіхи дісталося обом сторонам. Таким чином редакція витримувала своєрідний баланс і відстороненість.

27 квітня ведуча каже виключно про політичних «опонентів». А згодом ідентифікує їх не за політичними поглядами, що могло б теж сприйматися маніпулятивно, а за приналежністю до організацій:

«Ведуча: Вони таки зітнуться очі в очі, політичні опоненти в Одесі 2 травня. Тамтешній Окружний адмінсуд дозволив 2 травня масові заходи на Куликовім полі. Перестороги Міствиконкому, що за зібрання можуть призвести до заворушень, судді визнали необґрунтованими, а докази можливих провокацій непереконливими. Отож, в понеділок в одному місці водночас зберуться активісти одразу шістьох організацій, а це щонайменше 3 тисячі осіб, зокрема, автомайданівці з уроками патріотичного виховання і матері "2 травня" з акцією пам'яті за загиблими в Будинку профспілок».

28 квітня редакційна політика каналу не змінюється. Ведуча каже про можливість зустрічі людей з різними політичними поглядами:

«Виняткову увагу приділять Одесі. Напередодні других роковин трагедії у Будинку профспілок, до міста зібрали зо 3 тисячі силовиків. Адже 2 травня на Куликовому полі заплановані мітинги, на яких імовірно зберуться люди із протилежними поглядами».

А 29 квітня канал каже про жертви в 2014 році, не ідентифікуючи сторін тих сутичок, акцентуючи увагу тільки на жертвах:

«А 2 травня силовики зберуться на Куликовім полі. Саме там вшановуватимуть пам'ять жертв трагедії, яка два роки тому забрала 48 життів».

2 травня, подаючи хронологію подій у 2014 році, журналістка у студії збалансовано та беземоційно каже про проукраїнських та проросійських активістів, які збиралися в центрі міста:

«Журналістка: 15:00 2 травня 2014 року. На Соборній площі збираються проукраїнські активісти, вони хочуть пройти маршем за єдність України, і "ультраси", що приїхали на матч "Металіста" з "Чорноморцем".

…

Журналістка: А ось відео, відзняте за півгодини до початку анонсованого мітингу. На ньому чітко видно, як до своєї "ходи" готуються молодики з Георгіївськими стрічками. Ці по проросійському налаштовані активісти теж збираються неподалік Соборної площі».

А згодом журналістка не приховує факту стрільби з обох сторін конфлікту на Куликовому полі. При цьому на плазмі у студії з’являється кадр, на якому стріляє людина в масці з жовто-синьою стрічкою на плечі: «Майданівці починають штурм. З обох боків летить займиста суміш, світлошумові гранати і все, що було на похопі. Стріляють теж з обох боків».

Якщо ж проаналізувати випуски новин на каналі «1+1», то виражене ставлення до одного з таборів у місті можна побачити не одразу – лише переглянувши кілька ефірів.

28 квітня на «ТСН» журналіст, згадуючи про події 2014 року, один бік називає євромайданівцями, інший – проросійськими активістами: «Конфлікт розпочався між євромайданівцями, футбольними вболівальниками з одного боку та проросійськими активістами з іншого. Сутички почалися у центрі міста і згодом перейшли на Куликове поле. Через підпал штабу сепаратистів у будинку профспілок загинула більшість людей».

1 травня в «ТСН. Тиждень» ведуча перед включенням журналістки з Одеси задає тон – «проросійські сили спробують використати скорботну дату». Таким чином створює активістами з цього табору образ агресора:

«Напередодні роковин трагічних подій 2 травня приморське місто під тотальним контролем силовиків. Проросійські сили спробують використати скорботну дату, щоб дестабілізувати ситуацію. Про це із посиланням на дані спецслужб заявляє обласна влада. То чи готове місто дати відсіч можливим провокаціям, розпитаємо в Олени Черняєвої».

А 2 травня канал протиставляє «патріотів», які передбачувано мають позитивний образ, із «проросійськими активістами»: «В другу річницю трагічних подій розстрілу патріотичної ходи та пожежі в одеському Будинку профспілок в місті запланували свої акції і патріоти, і проросійські активісти».

Розповідаючи про події цього року на Куликовому полі, автор матеріалу каже, що люди, які скандували «Ганьба!», – проросійські активісти: «Проросійські активісти почали скандувати "Ганьба!". Так вони висловлювали невдоволення, що їх не пропускають на саме Куликове поле».

Хоча не обов'язково всі, хто зібрався там пом’янути загиблих, мали такі погляди. В репортажі «DW», наприклад, уникнули цього ярлика: «Число собравшихся между тем увеличилось. У входа на Куликово поле собралось не менее 600 человек. Однако никто из представителей правоохранительных органов так и не обратился к людям, чтобы объяснить ситуацию. В какой-то момент раздраженная толпа начала скандировать: "Позор! Пропустите! Фашисты!"».

А на «Радіо Свобода» взагалі кажуть, що люди, які кричали «Ганьба!», представилися матерями загиблих. І якщо це справді так, то родичі загиблих не обов’язково мають такі погляди: «На мітинг також прибули і люди, які представилися родичами та матерями загиблих. Вони скандували "Пропустіть!" та "Ганьба!"».

Цього ж дня, 2 травня, «1+1» став своєрідним політичним антагоністом «Інтеру» – розповіли про «екс-регіоналів», які хотіли завітати до Одеси. Таким чином, вказуючи «політико-генетичну» приналежність до попередньої влади, що негативно сприймається значною частиною суспільства, журналіст одразу показує своє упереджене ставлення до нардепів: «Тут чекали екс-регіоналів,  а нині народних депутатів від "Опозиційного блоку" Вадима Новинського та Юрія Бойка.

…

Лілія Родіна, кореспондентка "ТСН": Активісти подейкують, сьогодні до Одеси прилітала і співачка Таїсія Повалій, колишня депутатка-регіоналка».

В іншому сюжеті, де кореспондент відтворює події 2014 року, автор матеріалу знецінює одну зі сторін конфлікту, означуючи «Народну дружину» «так званою»:

«Кор.: За годину до початку ходи в кількох кварталах на Олескандрівському проспекті збираються люди в балаклавах. У них у руках триколори, на руках пов'язки з червоного скотчу. Це антимайдан та так звана "Народна дружина"».

При цьому зібрання проукраїнських активістів та футбольних вболівальників називає «мирною ходою»: «Кор.: Це мала бути мирна хода за єдність України перед матчем "Чорноморець"-"Металіст". Футбольні вболівальники та проукраїнські активісти збираються на Соборній площі у самому центрі Одеси».

Журналіст багато уваги приділяє деталям подій, які стосуються перших загиблих у 2014 році, тобто проукраїнських активістів. Хоч і каже, що  «з обох боків» летіли коктейлі Молотова. Але розповідає про антимайданівців, які ховаються за спинами міліціонерів:

«Колона підходить у притул до Соборки та впирається в шеренгу міліції. Починаються сутички. За кілька хвилин зафіксована перша смерть. Від кульового поранення в груди просто на Деребасівській гине майданівець. В цей час центр Одеси вже палає. З обох боків летять коктейлі Молотова, люди трощать бруківку. На численних фото, зроблених у той день, добре видно: антимайданівці ховаються за спинами міліціонерів, у яких на рукавах такі самі червоні пов'язки».

Водночас, описуючи події на Куликовому полі, журналіст створює позитивний образ «Самооборони», які «рятували людей із вогняного будинку»: «Кор.: За рік після трагедії другого травня у 2015-му результати розслідування подій в Будинку профспілок оприлюднює прокуратура. За даними слідчих, антимайданівці забігли в будівлю, завалили двері шинами та мішками з піском та почали кидати коктейлі Молотова у бік дверей. Одна з пляшок займає барикаду. Двері блоковані, то ж дим іде на гору по сходах. Саме там знайшли більшість тіл загиблих. Причина їхньої смерті - отруєння чадним газом. Пожежники прибувають на Куликове поле через 40 хвилин після першого виклику. Людей із вогняного будинку рятують перехожі та та ж таки "Самооборона"».

При цьому замовчується факт, що, до прикладу, стрільбу вели й представники проукраїнської сторони конфлікту. Про це, нагадаю, говорили у «Вікнах».

5 канал майже не приховує своєї проукраїнської позиції та антиопоблоківських поглядів. 30 квітня в ефірі новин ведучий називає проросійських активістів «тітушками», яких зіставляє з «мирною ходою»: «Нагадаю, тоді під час нападу озброєних проросійсько налаштованих тітушок на мирну ходу та внаслідок пожежі у Будинку профспілок загинули 48 людей».

А 1 травня редакція, свідомо чи ні, стала на політичні ваги з Михеїлем Саакашвілі, подаючи його синхрон про дії правоохоронців на травневі свята в Одесі. Хоча частина інформації, яку він подає, – не нова (про кількість правоохоронців, які перебуватимуть в Одесі в ці дні, була відома ще раніше. І про це 5 канал повідомляв, наприклад, 28 травня). А інша частина – взагалі не в компетенції очільника Одещини. Інформацію про доручення стріляти на ураження в разі необхідності повинен коментувати представник МВС чи Нацполіції. Але аж ніяк не голова ОДА:

«Як повідомив голова Одеської ОДА, вже завтра правопорядок у місті пильнуватимуть 3 тисячі силовиків.

Михеїл Саакашвілі, голова Одеської обласної державної адміністрації: Сейчас уже введено около тысячи дополнительных солдат Национальной гвардии полиции, и бойцов, и офицеров. И в целом мы ожидаем, что около 3-х тысяч полицейских и нацгвардейцев будут обеспечивать порядок завтра. Никто никаких поручений никаким представителям МВД делать заявления на счет стрельбы на поражения и подобных вещей не давал».

2 травня, в річницю трагедії, 5 канал перевершив оціночність повідомлень своїх колег напередодні. Спочатку ведучий у начитці каже про середмістя, де «від куль проросійських бойовиків загинули активісти». Разом із тим він узагальнено, не вказуючи винних, каже про іншу локацію, – Куликове поле, – де «загинуло більш ніж чотири десятки людей». Хоча в обох епізодах ще немає вироку суду, який би встановив винуватців:

«Одеса вшановує загиблих у масових заворушеннях, що мали місце 2 травня 2 роки тому. Містяни сьогодні приносили квіти до середмістя, де від куль проросійських бойовиків загинули активісти. Також чимало людей зібрались і поблизу Куликового Поля, де під час пожежі в Будинку профспілок загинуло більш ніж 4 десятки людей».

Таким чином у цій частині начитки ведучий на проросійських активістів навісив ярлик убивць, на проукраїнських – жертв. А про винних у подіях у Будинку профспілок нічого не сказано. І в цьому контексті варто знову згадати роботу «Вікон», які подали незручну інформацію для проукраїнського табору щодо агресивних дій з їхнього боку.

Ну а на 5-му в сюжеті журналіст протиставляє спочатку «озброєних проросійських активістів» та «мирну ходу» футбольних вболівальників: «Тут два роки тому озброєні проросійські активісти напали на патріотичну мирну ходу футбольних вболівальників. Від кульових поранень загинуло двоє: Ігор Іванов та Андрій Бірюков».

А в іншій начитці в студії ведучий робить некоректну ремарку щодо представників «Опозиційного блоку», які були заблоковані в аеропорту. Їх ведучий називає «представниками режиму Януковича», чим навмисне викликає щодо них негативні асоціації. «Опоблок» названий «так званим»: «Колишні представники режиму Януковича, а зараз депутати від так званого Опозиційного блоку, так і не змогли сьогодні влаштувати жодної акції в Одесі. Патріотично налаштовані громадські організації не дозволили Юрію Бойко, Вадиму Новинському та Євгену Бакуліну навіть вийти за межі аеропорту».

Потім ведучий чомусь сумнівається, що Юрій Бойко хотів вшанувати загиблих. І риторично запитує: «Згодом Юрій Бойко заявив, що така зустріч в Одесі, це мовляв спланована провокація. Він хотів нібито вшанувати загиблих, от тільки пан Бойко не уточнив, вшанувати проукраїнських активістів, котрих на очах у міліції розстрілювали проросійські молодики, він також хотів?»

Питання риторичне не тому, що відповідь наперед зрозуміла. А тому, що редакція не спитала цього в самого Бойка. Чи в будь-кого іншого з представників політсили, які були тоді в аеропорту. Бігати за ними за коментарями журналістам не доводилося, – фігуранти охоче роздавали інтерв’ю, чим користалися інші канали. Натомість устами радника міністра МВС Зоряна Шкіряка ведучий називає дії опозиціонерів провокацією:

«А от радник Міністра внутрішніх справ, Зорян Шкіряк в ефірі "П'ятого" заявив, що провокацією була сама спроба колишніх регіоналів заявитися до Одеси в такий день.

Зорян Шкіряк, радник Міністра внутрішніх справ: Вбивство вважаю и нинішній Опозиційний блок, на той момент Партії регіонів, і їхніх представників особисто відповідальними за ту трагедію, яка сталась. Я вважаю, що їхній приїзд, це спланована політична провокація, яку вони намагались використати для нагнітання інформаційної істерії в першу чергу в засобах масової інформації Кремля».

Згодом в ефірі – сюжет, присвячений подіям в Одесі два роки тому. В підводці ведучий скаржиться, що російська пропаганда мовчить про розстріляних проукраїнських активістів. Таким чином знову політизує події та створює одному табору образ жертв, іншому – агресорів. І поляризує меседжі в ефірі:

«Досі чимало запитань до так званих проросійських активістів та до дій міліції того самого дня. Російська пропаганда частіше згадує палаючий Будинок профспілок, але мовчить про розстріляних проукраїнських мітингувальників. А першими загиблими того дня були саме проукраїнські активісти».

В самому сюжеті журналіст детально розповідає про події на перехресті Дерибасівської та Преображенської, де померли євромайданівці:

«Кор.: На перетині Дерибасівської та Преображенської активіст євромайдану Андрій Бірюков отримує смертельне поранення, за офіційною інформацією, кулею калібра 5,45.

…

 За квартал звідси на відео потрапляє автоматник, який веде стрілянину з-за спин міліціонерів».

Утім, коли доходить черга до подій на Куликовому полі, журналіст створює проукраїнським активістам образ рятівників, котрі «допомагають людям, які опинилися у вогняній пастці»:

«Кор.: А за деякий час полум'я з'явилося всередині будівлі. Ті, хто ще кілька хвилин тому ішов на штурм Будинку профспілок, почали допомагати людям, які опинилися у вогняній пастці.

…

Патріотично налаштовані активісти не виключають: частина одеситів 2 травня 2014-го зрозуміла загрозу так званого "русского міра"».

Разом з тим опускає й негативні факти щодо проукраїнських активістів.

Про обопільну агресію на Куликовому полі 2014-го пише, наприклад, «BBC Україна»: «Обидві сторони конфлікту закидали одна одну пляшками із запальною сумішшю, вели стрілянину. Проросійські активісти обладнали у Будинку профспілок вогневі точки, звідки прицільно стріляли по проукраїнських активістах».

«Факти» ICTV в дні висвітлення річниці трагедії мали нерівномірну позицію.

28 квітня у випуску новин – «наїзд» на проросійських активістів, які нібито якимось чином хочуть скористатися дозволом суду проводити мітинги в центрі Одеси:

«Та найбільша увага зараз прикута до Одеси, де 2 травня виповнюється два роки від трагедії, коли в місті живцем згоріли 48 людей. Хоча тамтешня міськрада хотіла заборонити будь-які заходи на Куликовому полі, окружний суд їх дозволив. Лише без піротехніки. Дозволом хочуть скористатися проросійські активісти».

Втім, що має на увазі редакція під цим твердженням, – невідомо. Судячи з того, що далі ведуча говорить про забезпечення охорони громадського порядку силовиками, можна лише здогадуватися, що йдеться про заплановані протиправні намагання цих проросійських активістів:

«Правоохоронці готуються до будь-якого сценарію розвитку подій. Місто охоронятиме 3 тисячі людей – це і місцева поліція, і бійці батальйону особливого призначення, Нацгвардія і правоохоронці з регіонів».

30 квітня – знову редакція налаштовує глядача на небезпеку з боку проросійських активістів: «У СБУ переконані – схрон облаштували проросійські активісти, а зброєю хотіли скористатися під час жалобної церемонії на Куликовому полі другого травня».

1 травня у «Фактах тижня» канал зіграв в іншу гру – політичну. Спочатку у сюжеті журналістка переважно «наїжджає» на мера Одеси Геннадія Труханова, використовуючи факт розгону мітингу під мерією:

«Кор.: В тому, що в розгоні є рука Труханова, його опоненти не сумніваються. Охоронці кажуть, в ту ніч попередили: двері не відчиняти, а камери на будівлі вимкнули.

Саша Боровик, в.о. засупника голови Одеської ОДА: Выключили камеры, которыми руководит, которые держит муниципалитет. Самосвал, который стоял, грузовик – это грузовик коммунального предприятия, которое выполняет работы за подписями муниципалитета».

Автор матеріалу навіть для збільшення ефекту порівняла цей розгін із діями «Беркуту» на початку Євромайдану в Києві у 2013 році:

«І 26 квітня, в найкращих традиціях колишньої влади, о 4-й ранку, озброєнні ціпками і кийками молодики прийшли розганяти антитруханівський майдан. Ті, хто добре пам'ятають методи мера в 2013–2014 роках, не здивовані.

Саша Боровик, в.о. засупника голови Одеської ОДА: Город остается под украинскими флагами, без... в каком-то относительном спокойствие, но цена за это есть то, что ни прокуратура, ни полиция, ни служба безопасности не вмешиваются в то, что делает вот это вот руководство».

При цьому зуміла ще й «вкусити» Ігоря Коломойського – давнього ворога власника каналу Віктора Пінчука. У закадровому тексті пов’язує людей, що розігнали антитруханівський майдан, з Коломойським:

«Кор.: Та найбільше мітингарів обурило те, що розганяти їх прийшли фактично свої ж.

Алевтина (нрзб): Двое были представителями "Автомайдана", один из них имел с собой удостоверение "Автомайдана", двое были из "Днепр-1" и один был из батальона "Шторм".

Кор.: Чому Труханову допомагають люди, яких пов'язують з Ігорем Коломойським – питання».

Підіграла журналістка й голові ОДА Михеїлу Саакашвілі – ворогу мера Одеси Геннадія Труханова. Після цього остаточно стає зрозуміло, на якій політичній стороні редакція каналу себе комфортно наразі почуває: «Кор.: Права рука Саакашвілі, конкурент Труханова на мерський виборах, Саша Боровик відповідає: якби закони працювали для всіх однаково, мер кидався би такими заявами вже не з мерського крісла, але він, чомусь, каже Боровик, отримав від влади імунітет».

Дуже довго накачуючи глядача цим політичним фоном, у якому Труханову відвели негативний образ, журналістка одразу переходить до іншої теми – роковин трагедії. Каже, що ситуація загострюється кожного разу напередодні річниці. І вказує: «антимайданівці готували теракт» цього року:

«Кор.: Утім, спокій в Одесі відносний. То волонтерів підривають, то, як цього тижня, із гранатомета розстрілюють банк. Ситуація вже другий рік загострюється перед роковинами трагедії другого травня. СБУ заявило, що антимайданівці готували теракт на Куликовому полі».

Водночас у сюжеті подається меседж про зв'язок Труханова з проросійськими активістами: «Кор.: Друга батьківщина у Труханова, начебто, з'явилася у буремному 2014-ому. Саме тоді, коли його помічали в компанії найодіозніших проросійських активістів. Та зараз Труханов, звісно, за єдину Україну. От тільки російські паспорти можуть зіпсувати йому кар'єру».

А тому стає зрозумілим пазл, який намагається для глядача скласти кореспондентка: начебто до загострення ситуації причетний саме Труханов.

Натомість у репортажі «РБК-Україна» автор пише, що протистояння Труханова з Саакашвілі – не було причиною напруженості напередоді річниці: «По мнению многих одесских активистов и журналистов, противостояние Саакашвили и Труханова было фоном, а не непосредственной причиной возросшей напряженности в Одессе накануне 2 мая. При этом обе стороны готовы были использовать возможные столкновения как свидетельство непрофессионализма оппонента. Тем не менее, все обошлось».

2 травня редакція «Фактів» продовжила антиросійську риторику. Так, кажуть про російський слід у трагедії в Одесі два роки тому. Хоча сама ж ведуча зазначає, що це – одна з версій. Про інші вона чомусь не каже нічого, а отже глядач запам’ятовує виключно цю гіпотезу: «На місті стоїть і розслідування найтрагічнішої події – пожежі в Будинку профспілок, яка забрала життя 42 людей. За тим фактом ще немає жодного обвинуваченого. А слідча група і досі не озвучила остаточні причини трагедії. Одна з версій одеських подій - іноземне втручання. Ймовірне, російське. 2 травня на Куликовому полі зафіксували безліч телефонних дзвінків з іноземних номерів. Громадські ж розслідувачі встановили – Будинок профспілок загорівся ізсередини».

При цьому в іншому сюжеті журналістка намагається уникати конфліктогенних фактів щодо дій сторін у протистоянні 2014 року. Лише вказується сам факт смерті двох людей, без закидів проросійським активістам чи антимайданівцям. Навіть не ідентифікує перших загиблих як проукраїнських активістів чи євромайданівців: «Кор.: Скорботні церемонії у другі роковини одеської трагедії розпочалися на Преображенській вулиці. Саме тут два роки тому застрелили Ігоря Іванова та Андрія Бірюкова».

Якщо порівнювати з «Інтером», то на відміну від ефіру каналу Льовочкіна, канал Пінчука взагалі не дав жодного синхрону представників «Опозиційного блоку». Хоча  в закадровому тексті журналіст розповів про позаштатну ситуацію в Одеському аеропорту на роковини: «Кор.: Сьогодні ж в одеському аеропорту автомайданівці заблокували народних депутатів від "Опоблоку" Юрія Бойка і Вадима Новинського».

3 травня ж «Факти» прорекламували Саакашвілі, чим  підтвердили свої нинішні політичні вподобання:

«В Одесі всі спроби Кремля розхитати ситуацію під час трагічних роковин 2 травня провалилися. Про це заявив керівник області Михеїл Саакашвілі і схвалив роботу правоохоронців.

…

Михеїл Саакашвілі, голова Одеської ОДА: Я очень рад, что нам не пришлось применить ни наши Вооруженные силы, что в целом сами горожане обеспечили вместе с нашей полицией и администрацией, что никаких эксцессов у нас не было. И это хороший задел на будущее».

Журналісти «України» намагалися бути й миротворцями, й стати на бік проукраїнського табору.

28 квітня, особливо не деталізуючи описів різноголосся одеського суспільства, журналіст каже про патріотичні сили та опонентів: «Кор.: На Куликовом поле на майские праздники будет людно. Участие трех тысяч человек заявили организаторы патриотических акций. А 2 мая сюда придут их оппоненты поминать 48 жертв пожара в Доме профсоюзов. В отличие от патриотических организаций, куликовцы не подавали в горсовет заявку на проведение акции».

А от політичні вподобання редакція проявила спочатку 1 травня. У сюжеті «Событий недели» журналістка, по суті, звинуватила мера міста Геннадія Труханова у «підривній діяльності». Мовляв, у школах обласного центру вивчають історію Одеси у спірній інтерпретації. Про неоднозначність у синхроні каже «житель Одессы»: «Уже почти два года в школах города, в 8 классах, на уроке с неакадемическим названием "Одессознавство" изучают историю родного края в спорной интерпретации.

Игорь Силкин, житель Одессы: Пишут – через столицу Новороссии проходило 37% экспорта всей России и тому подобное. То есть, детям в 13 лет на подсознании вводится, что Одесса – это столица Новороссии.

Корреспондент: В группе авторов – зам. городского головы Олег Брындак. Автор вступительного слова – мэр Геннадий Труханов».

А 2 травня під час висвітлення подій в Одеському аеропорту проджинсували «Опозиційний блок». Подали окремо начитку про те, як депутатів не пустили в місто. Замість зробити цю подію частиною сюжету про відзначення роковин трагедії, чим приділяють окрему увагу політсилі: «Почтить память погибших в Одессе собирались и народные депутаты от "Оппозиционного блока" Юрий Бойко и Вадим Новинский, однако их в Одессу не пустили.

…

Юрий Бойко, народный депутат, председатель фракции партии "Оппозиционный блок": Мы не хотели кровопролития, мы не хотели провокаций, хотя с нами тоже были люди.

…

Вадим Новинский, народный депутат, фракция партии "Оппозиционный блок": С ними было невозможно разговаривать, невозможно разговаривать».

Тактика каналу щодо висвітлення чутливої теми – річниці трагедії – проявилася в сюжеті – реконструкції подій дворічної давнини. Редакція не ідентифікувала сторони сутичок і намагалася не звинувачувати нікого. Разом з тим зазначає – «с обеих сторон летят коктейли Молотова»: «Люди с разными политическими взглядами столкнулись лбами. На Греческую одна за одной мчатся скорые. От огнестрельных ранений погибают два человека. События развиваются стремительно: нападения на полицейские машины, угон автоцистерны, стрельба и еще четверо погибших. К вечеру эпицентр событий перемещается на Куликово поле. Часть митингующих скрывается в Доме профсоюзов и там строит баррикаду. С обеих сторон летят коктейли Молотова. Начинается пожар. 32 человека сгорели внутри здания, 10 выпрыгнули, но не спаслись. За полсотни жизней до сих пор никто не понес ответственности».

«112» проявили себе чи не найбільшими миротворцями. 30 квітня в центрі уваги повідомлення – загиблі 2 травня 2014 року. Їхня приналежність до сторін конфлікту опускається взагалі: «А 2 травня організують додаткові заходи безпеки на Соборній площі та Куликовому полі, де суд дозволив провести акцію пам'яті загиблих два роки тому».

1 травня у підводці до включення журналістки з Одеси ведуча притримується цієї ж позиції, кажучи, що «в місті вшановуватимуть загиблих під час сутичок»: «Юлія Галушка, ведуча. Друга річниця одеської трагедії. Завтра у місті вшановуватимуть загиблих під час сутичок та пожежі у Будинку профспілок».

У самому включенні кореспондент теж узагальнено каже про сутички: «На Соборній площі, де сталися перші сутички, нині прогулюються місцеві мешканці та туристи. Про одеську трагедію нагадують фотографії, встановлені просто на вулицях, та багато силовиків, особливо у центрі міста».

Але не втримався канал «112», щоби не проджинсувати Саакашвілі, – одного з улюбленців каналу. Як зазначалося, він як голова ОДА не має стосунку до управління ні поліцією, ні містом. А тому сумнівно, що повинен щось коментувати: «Тетяна Наконечна: Попри такі посилені заходи безпеки, завтра в Одесі можливі провокації, про це заявив Голова Одеської обласної державної адміністрації Михеїл Саакашвілі. За його словами, ці провокації можуть бути вигідні в тому числі і місцевому криміналітету. Однак Саакашвілі спростував попередні заяви деяких посадовців, що у разі потреби поліція стрілятиме на ураження.

Михеїл Саакашвілі, голова Одеської облдержадміністрації: Всякие там заявления насчет того, что кто-то будет стрелять на поражение. Я вчера это обсуждал с Президентом Украины, я официально могу тоже еще раз сказать, что никто никаких поручений никаким представителям МВД делать заявления насчет стрельбы на поражение и подобных вещей не давал».

Серед чиновників, хто міг коментувати, до прикладу, є мер Геннадій Труханов. Його синхрон редакція і дала згодом. Щоправда, його коментар повертає напрям матеріалу в іншу площину, – політичне протистояння Саакашвілі з Трухановим:

«На одному із таких нам вдалося поспілкуватися із Міським головою Геннадієм Трухановим. Так от, на його думку, ситуацію в Одесі розхитують штучно.

Геннадій Труханов, міський голова Одеси: Что нас напрягает или что нас настораживает? Вот эта переписка в соцсетях и призывы приехать в Одесу, призывы бороться с кем-то или с чем-то. Надуманные провокации, в том числе по отношению лично ко мне, вот выброс этой грязной информации на многих телеканалах».

Також у включенні без зайвих натяків на звинувачення представників громадянських таборів журналістка називає одних прихильниками Антимайдану, а інших – «учасниками Ходи за єдність України»:

«Тетяна Наконечна: І нагадаю, 2 травня два роки тому в Одесі сталися сутички між прихильниками Антимайдану та учасниками Ходи за єдність України. Сутички найбільші сталися на Куликовому полі, де ми зараз перебуваємо».

Позиція каналу не змінилася й 2 травня. В підводці до сюжету ведучий ставить у центр уваги вшанування пам’яті загиблих, незалежно від їх політичної чи громадянської приналежності: «В Одесі вшановують пам’ять загиблих під час сутичок та пожежі в Будинку профспілок два роки тому».

Така ж тенденція спостерігається й у сюжеті: «Опівдні на вулицю Преображенську до світлин загиблих починають нести квіти і лампадки – саме тут два роки тому сталися перші сутички».

У відводці після начитки про хід розслідування проти екс-керівника Одеської міліції Дмитра Фучиджея та інших силовиків, ведучий, не призначаючи будь якими натяками винних у сутичках, вказує лише про дві сторони конфлікту – проросійські та проукраїнські мітингувальники, чим створює майже максимальний ефект відстороненості:

«Нагадаю, цього дня два роки тому під час сутичок між проросійськими та проукраїнськими мітингувальниками в Одесі загинули 48 людей, більшість із них під час пожежі у Будинку Профспілок на Куликовому полі, ще понад дві сотні – постраждали».

«UA: Перший» нерівномірно проявляв свою позицію. Але разом із тим канал, не відміну від деяких інших, не втягнув себе в політичні розбірки між Саакашвілі й Трухановим та не виявив своєї позиції щодо «Опозиційного блоку».

30 квітня в начитці ведуча кажепро заплановані мирні акції на Куликовому полі: «На Думській площі обмежили заходи. Так постановив місцевий адмінсуд. Щоправда, мерія просила повністю заборонити акції на Думській на всі травневі свята. Пояснили це загрозами провокацій. Судді ж дозволили не мітингувати лише в понеділок 2 травня. Оскільки цього дня поліція буде задіяна на Куликовому полі, де заплановані мирні акції».

2 травня в начитці ведуча звертає більше уваги на події на Грецькій площі, де застрелили євромайданівців. Загиблі проросійські активісти – на другому плані: «20 хвилин тому на Грецькій площі Одеси відслужили панахиду за загиблими два роки тому. Городяни досі не розходяться. 48 людей загинули всього. Найбільше – згоріли у Будинку профспілок на Куликовому полі. Там було розташоване наметове містечко проросійських активістів. А неподалік Грецької площі, де власне ввечері і відслужили панахиду, сталися перші жертви - були застрелені шестеро євромайданівців».

У репортажі з Одеси журналіст хоч і починає розповідати про локацію Куликового поля, але згадує лише, що там збираються проросійські активісти. Хоча, як зазначалося, казати, що вшанувати пам’ять прийшли лише проросійські активісти, – не зовсім правильно.

Жодного беку і деталей щодо трагедії на цьому місці немає. Лише узагальнено – там зібралися охочі віддати шану загиблим: «Кор.: Збиратися поблизу Куликового поля проросійські активісти почали ще зранку. Опівдні там вже було близько сотні людей. Охочих віддати шану загиблим ставало дедалі більше. Але на поле їх не пускали - там шукали вибухівку. О пів на другу стало відомо: у підземному переході від залізничного вокзалу до Куликового поля знайшли три гранати. На самому майдані вибухових пристроїв не виявили. Але оточення не зняли. Мітингувальників це обурило.

Наталія та Олена, жительки Одеси: Мы хотим почтить память тех одесситов, тех людей, которые погибли здесь 2 мая. Нас не пускают. Я считаю, что это неуважение. Нас, местных, которые здесь, не пускают просто положить цветы».

Натомість про проукраїнських активістів, які загинули на іншій локації, – журналіст каже детальніше. Таким чином створюючи ефект більшої значущості смерті майданівців під час цих подій: «Кор.: У цей час на розі Дерибасівської та Преображенської вшановували пам'ять загиблих майданівців. Їх 2 травня 2014-го в Одесі загинуло шестеро.

Тетяна, жителька Одеси: Событие произошло, которое перевернуло нашу жизнь верх ногами и убило все, что было, все убило. Все забрало. Такой черный большой крест поставило».

Розповідаючи про події в одеському аеропорту, канал пішов найлегшим шляхом – не дав коментаря ні представників одеського автомайдану, які не пускали опозиційних нардепів, ні синхрони самих депутатів:

«Кор.: По обіді до Одеси прилетіли лідери "Опозиційного блоку" – депутати Юрій Бойко та Вадим Новинський. В аеропорту на них уже чекали представники одеського Автомайдану та Самооборони.

…

А от нардепу від "Опозиційного блоку" Миколі Скорику потрапити на Куликове поле вдалося. Прориватися до Будинку профспілок він не став. Поклав квіти на клумбі та пішов геть. У цей час лунали вигуки: "Ганьба" та "Піар на крові". Тим часом поблизу Куликового поля в небо випустили білих голубів та чорні кульки – у пам'ять про загиблих у Будинку профспілок».