Першу хвилю удару на себе прийняли інформагентства, які, за відсутності офіційної інформації влади Бельгії, змушені були посилатися на соціальні мережі та інтернет-видання. Як результат, перші дані жертв трагедії на різних ресурсах кардинально відрізнялися. Згодом ця паніка дійшла й до редакцій українських онлайн-видань і телеканалів, які так само видавали суперечливі дані щодо загиблих. Утім, винити їх навряд чи варто — дані уточнювалися ледь не щопівгодини, а згодом — щодня з уст офіційних джерел. Навіть такі гіганти, як BBC, щодня давали різні дані.

Втім, вірус паніки вражає весь організм, а не окремі частини. І висвітлення теми терактів у столиці Бельгії українськими каналами протягом минулого тижня лише це підтверджує.

Перевірка фактів

Вже в перший день вибухів у мережі з’явилося два відео з камер відеоспостереження, яке нібито зафіксувало моменти вибуху в метро. Але, як пише в дослідженні сайт проекту «Настоящее время», це фейк. У матеріалі зазначається, що «злите» відео — кількарічної давнини з камер спостереження метро в Москві та Білорусі, де 2011 року пролунали вибухи.

Але одне чи інше фейкове відео час від часу з’являлися в сюжетах каналів про теракти в Брюсселі чи на плазі у студії.

Зокрема, 22 березня на «Першому», у «Фактах» ICTV та «Вікнах» СТБ. Причому останні — єдина редакція, де відео супроводжує своїм коментарем журналіст. У даному випадку — автор перебуває у студії біля плазми та описує хронологію подій, вказуючи, що це відео з камер спостережень: «Люди збираються здавати багаж. Це відео з камер спостереження в середині терміналу, аж раптом вибух. На відео з камер видно, що кілька людей загинули одразу, цієї ж миті».

23 березня у випуску фейкове відео знову розповсюдили в матеріалах СТБ та «UA: Першого».

Канали розділилися у фактах щодо проміжку часу, в якому сталися вибухи в аеропорту та метро. Як видно з інфографіки, поширеною BBC ще об 11-й годині 22 березня (тобто в день теракту), підрив на летовищі стався о 8:00, а в метро — о 9:00. Тобто різниця — година. Згодом, звісно, час було уточнено, але зрозуміло одне — між трагедіями на двох локаціях минула в середньому година.

22 березня на «ТСН» на «1+1» та в «Событиях» на «Україні» же сказали, що проміжок часу — півгодини.

Також минулого тижня «ТСН», «112» та 5-й канал розтиражували інформацію про закриття кордонів між Францією та Бельгією.

5 канал: «Кор.: Столицю патрулюють військові. Лікарні Брюсселя — під посиленою охороною. Державні кордони закриті».

Утім, як перевірила на власному досвіді в репортажі журналістка згаданого проекту «Настоящее время», кордон між Бельгією та Францією можна легко перетнути. Цю ж інформацію подають «Подробности» каналу «Інтер», які зазначають, що на кордонах — лише перевірки: «На границах вводят проверки».

Цікаво, що «112», «1+1», як і «Інтер», мають власкорів у Бельгії, які включалися всі ці дні зі столиці Бельгії. Але редакції не скористалися цим ресурсом для перевірки фактів.

Окремі українські канали відзначилися окремими факт-казусами.

На «112» 22 березня зазначили, що після вибухів в аеропорту було чутно постріли: «Олена Абрамович, спеціальний кореспондент. Міжнародний аеропорт Брюсселя, ці кадри зняти невдовзі після вибухів. Перший пролунав близько 8-ї ранку біля стійки реєстрації на виліт. Після того, за словами працівників летовища, було чутно окремі постріли.

Очевидець пригоди. Я точно чув постріл і людей, які говорили арабською. Потім раптом гучний вибух, крики, люди кинулись тікати. Переді мною була пара, обоє похилого віку, вони в паніці не могли знайти ліфт, я їм допоміг. Хотів ще повернутись, щоб допомогти комусь, але мене туди уже не пустили».

По-перше, таке твердження кореспондентки нелогічне, оскільки смертники не могли підірватися, а потім стріляти. По-друге, про постріли саме перед вибухом вказує і свідок у синхронах. Таку ж хронологію, до прикладу, відтворюють 22 березня «Подробности»: «Перед взрывом люди слышали выкрики на арабском и выстрелы».

У «Фактах» 22 березня ведуча каже, що вибухи пролунали на кількох станціях метро. Хоча, можливо, це була просто обмовка: «Інна Шевченко, ведуча: У Європі знову вибухи. Цього разу серія терактів сталася у серці ЄС, у Брюсселі. Вибухи пролунали в аеропорту і на станціях метро».

23 березня у «Вікнах» зазначили, що стало відомо ім’я ще одного смертника — на скриншоті з відео камери спостереження він у білій куртці: «І надвечір стало відомо ім’я ще одного смертника, тіло якого знайшли в аеропорту — це Наджим Лааш Рауї. На фото — він, імовірно, в білій куртці».

Але редакція переплутала все на світі. Тому що цей чоловік утік з аеропорту. Про що кажуть, до прикладу, в «Подробностях» 23 березня: «Кор: Наджим Лашуи — третий террорист — в очках и панаме в бегах».

Також на «BBC Україна» зазначили в матеріалі 23«»березня, що чоловіка в білому розшукують: «Двоє чоловіків у чорному на цьому зображенні мають на лівій руці щось схоже на рукавиці, що дало підстави припустити, що вони в такий спосіб приховували детонатори своїх вибухових пристроїв.

Поліція в Брюсселі почала розшук третього чоловіка на цьому фото, який має на голові капелюх. Бельгійські ЗМІ назвали його Наджимом Лашрауї, якого раніше було ідентифіковано як спільника Абдеслама».

У підсумковому випуску «Факти тижня» 27 березня ведуча в підводці каже, що під час терактів було п’ять вибухів: «Один вибух — в приміщенні аеропорту, ще чотири — в метро».

«Факти тижня» — єдині, хто надав такі неточні дані щодо кількості вибухів на двох локаціях.

У матеріалі на «Німецькій хвилі» чітко зазначають, до прикладу, що було три вибухи. При чому, два з них в аеропорту: «Утром 22 марта незадолго до 8.00 по местному времени (10.00 мск) в брюссельском аэропорту Завентем с небольшим промежутком прогремели два взрыва.

… Все три взрыва были признаны терактами. В Бельгии ввели максимальный (четвертый) уровень террористической угрозы, который снизили до третьего лишь спустя два дня, 24 марта».

Росія всюдисуща

Подаючи новини про міжнародні події, українське ТБ вже звикло представляти позицію окремих представників Росії, аби протиставити «добрий» Захід та «злий» Схід. Ну і, звісно, трендом дедалі частіше стає звинувачення сусіда в тих чи інших гріхах, не надаючи для того достатніх доказів. Або під виглядом доказовості посилатися на українські джерела, в тому числі й спецслужби, — як істину останньої інстанції.

Вибухи в Брюсселі не породили масової антиросійської істерії. Але про окремі її ознаки не можна не згадати.

Ще в день трагедії в сюжеті про реакцію світу на вибухи журналісти «ТСН» спочатку подали інформацію щодо засудження вибухів більшістю держав, у тому числі й Росією. Але далі чомусь вирішили тенденційно подати негативні коментарі окремих представників РФ щодо вибухів — голови комітету Держдуми з міжнародних справ Олексія Пушкова, речниці МЗС Росії та інших. При цьому автор називає ці коментарі пропагандистськими. А посилаючись на «авторитетних» західних інтернет-користувачів, журналіст називає також ці коментарі гібридними.

На 5-му каналі 22 березня зазначили, що Росія скористалася трагедією: «Віталій Гайдукевич, ведучий: Трагедія у Брюсселі. Росія скористалася, аби знову заявити, що без них тероризм не перемогти. Особливим цинізмом стало нагадування з боку Кремля, що Європу, мовляв, попереджали про серйозну загрозу з боку терористичних угрупувань; а ЄС нібито відмовився співпрацювати з Москвою. Ці коментарі офіційних осіб Росії різного рівня сьогодні, як під копірку, "давайте дружити, інакше усіх нас наздожене терористична біда". Особливо відзначився голова одного з Думських комітетів пан Олексій Пушков. Він дорікнув НАТО, що поки ті вважають ворогом Європи Росію і концентрують військо на східних кордонах, під вікнами штаб-квартири альянсу, ніби-то, терористи орудують. Тож теракт в Брюсселі Москва використала як аргумент, що ЄС має переглянути свої приорітети і зовнішню політику».

Наступного дня після трагедії, 23 березня, до нагнітання приєдналися і «Факти», подаючи неоднозначну реакцію лідера ЛДПР Володимира Жириновського як репрезентативну для всіх росіян: «Інна Шевченко, ведуча: Діаметрально протилежну реакцію на криваву трагедію у Брюсселі демонструють росіяни. До скандальних заяв приєднався заступник голови Держдуми, лідер партії ЛДПР Володимир Жириновський. Нагадаю, він часто робить епатажні заяви, озвучуючи ті аспекти реальної позиції Кремля, які останній офіційно оприлюднити не може, бо це викликало б осуд світової спільноти. Черговий "перл" видав Жириновський в ефірі передачі "Вечір з Володимиром Соловйовим" на телеканалі "Росія".

Володимир Жириновський, лідер партії ЛДПР: Сейчас теракты идут в Европе и будут идти по всей, и нам это выгодно. Пусть они подыхают и погибают».

Позитивом для українських каналів є відмова масово тиражувати заяву голови СБУ Василя Грицака: «Не здивуюся, якщо це є елементом тієї гібридної війни Росії». Втім, наступного дня, 23 березня, в «ТСН» намагалися виправдати його й подали пояснення Грицака, що, мовляв, «прихильники і члени ІДІЛ вільно пересуваються з території РФ, намагаються транзитом в'їхати зокрема і через Україну та Туреччину, щоб далі прямувати не лише на війну в Сирію»: «СБУ затримала 25 іноземців, пов'язаних з ІДІЛ. 19 з яких — громадяни Росії. Голова СБУ Василь Грицак на брифінгу з журналістами пояснив, чому напередодні так упевнено назвав брюссельські теракти одним з елементів гібридної війни Росії. Очільник СБУ сказав: має інформацію, що прихильники і члени ІДІЛ вільно пересуваються з території РФ, намагаються транзитом в'їхати зокрема і через Україну та Туреччину, щоб далі прямувати не лише на війну в Сирію. Доказом цьому є нещодавнє затримання прихильників ІДІЛ в нашій країні — в Києві і Вінниці. Під час кількох спецоперацій українські силовики затримали 25 іноземців. Більшість — росіяни. І всі були начинені серйозною зброєю».

Зазначаючи національність більшості затриманих, звісно, редакція хотіла підтвердити слова голови СБУ. Але затримання групи осіб (із більшістю росіян «на борту»), яка їхала воювати за так звану Ісламську державу, — це є лише один факт, вирваний із контексту всього процесу. Крім того, згідно з даними, які навели колеги у «Фактах тижня», бельгійські громадяни активно їдуть воювати за «Ісламську державу»: «Кор.: Бельгія — учасник антиіділівської коаліції на Близькому Сході. Та ще активніше тамтешні громадяни, навпаки, допомагають "Ісламській державі". Воювати на боці "ІДІЛ" поїхали майже півтисячі бельгійців-мусульман. Це європейський рекорд у співвідношенні до кількості населення».

Отже, за цією логікою автора начитки в «ТСН», Бельгія теж веде гібридну війну. Зазначимо, що й узагальнення від «Фактів»: «Та ще активніше тамтешні громадяни, навпаки, допомагають "Ісламській державі"» — абсолютно некоректне.

У підсумковому випуску «ТСН-тиждень» 27 березня автори програми пішли ще далі в антиросійських акцентах та висунули версію: вибухи в Брюсселі були вигідні Росії, щоби відвернути увагу світу від вироку Надії Савченко, який оголошували 22 березня. Навіть така версія, звісно, має право на існування. Але з доказовою базою. А її немає. Лише здогадки: «Аллам Мазур, ведуча: Можна скільки завгодно переконувати себе, що це лише збіг обставин, але цей збіг є. Криваві вибухи у Брюсселі прогриміли того ж дня, коли російський суд оголосив вирок у справі Надії Савченко, переключивши увагу Європи на власні проблеми. Можливий російський слід у Брюссельських терактах одразу ж припустив голова служби безпеки України Василь Грицак».

Також у «ТСН. Тижні» редакція намагається притягнути в якості доказу правоти Василя Грицака... реакцію Володимира Жириновського — неофіційного рупора Кремля. Таким чином редакція, водночас, підводить глядача й до того, що слова Жириновського потрібно вважати неофіційним коментарем офіційної влади (всупереч офіційній заяві Медведєва): «Можливий російський слід у Брюссельських терактів одразу ж припустив голова служби безпеки України Василь Грицак. І хоча російський прем'єр прокоментував це лайкою, віце-спікер Жириновський, що має славу неофіційного рупора Кремля, виявився значно відвертішим.

Володимир Жириновський, заступник голови держдуми Росії: Сейчас теракты идут в Европе и будут идти по всей. И нам это выгодно. Пусть они подыхают и помирают. Чего вы все ждете? Давайте мы с вами будем, пусть они к нам идут и просят нас».

І знову партнером «Плюсів» став тут ICTV, де у «Фактах тижня» теж пов’язали теракт із оголошенням вироку Надії Савченко: «Оксана Соколова, ведуча: Цього тижня ганебний вирок Надії Савченко був би однозначно новиною номер один на шпальтах світових газет. Але, за дивним збігом, того ж дня в Брюсселі вибухнули теракти».

Цікаву версію висунула авторка блогу для Politeka, зазначаючи, що Україна за будь-якої нагоди хоче нагадати, що вона не з Росією. Мовляв, цим можна пояснити протиставлення з негативними коментарями окремих росіян: «В украинско-российской сваре сходятся две беды. Украина никак не может отделаться от России, а потому с упорством каждый день повторяет: я не с Россией. А Россия никак не может примириться, что живет вне Европы, а еще больше — с тем, что Украину в Европу, чего доброго, возьмут, а Россия так и останется “азиатчиной”».

Рецепт із неправильних інгредієнтів

Оговтавшись від першого дня після вибухів, канали почали думати над тим, які причини трагедії та хто винен. Тема недоопрацювання спецслужб одразу почала виходити на поверхню. І окремі політичні фігури Бельгії згодом самі визнали свою провину — міністр внутрішніх справ Бельгії подав у відставку. Канали ж узагальнили шпарину в системі безпеки, намацуючи прогалину в міжнародному аеропорту «Завентем», де й сталися два вибухи. Мовляв, смертники пройшли в головний термінал безперешкодно. Про цю проблему каже на «Інтері» ще 22 березня журналістка у включенні з Брюсселя: «А вот ситуация с безопасностью вообще была странная. После задержания Салаха Абдеслама неделю назад был объявлен третий уровень террористической угрозы, третий из четырех. И вот несмотря на это, в аэропорту Завентем не было никаких металлоискателей на входе, или специальных рамок».

23 березня в «Событиях» кажуть, що «к безопасности остается много вопросов, ведь, по словам очевидцев, несмотря на то, что в последние несколько месяцев в стране был объявлен высокий уровень террористической угрозы, при входе в аэропорт не установили даже металлодетекторы».

В підсумкових випусках у неділю «Інтер» та «Україна» знов критикували бельгійську владу за прогалини в аеропорту. Мовляв, посилення заходів безпеки на летовищі могли б попередити трагедію.

В «Подробностях недели» ведучий навіть демонстративно в студії проходить рамку металошукача й паралельно розповідає про це недопрацювання: «После брюссельских терактов службы авиабезопасности закручивают гайки. Пытаясь оправдаться за свое полное бездействие и даже расхлябанность. Ведь, только представьте, в аэропорту Брюсселя, где произошел теракт, даже вот таких вот простейших рамок металлодетекторов на входе в терминал не было.

Зарегистрировавшись на рейс, люди попадали в зону досмотра, а вот до этого — никакого контроля. И террористы беспрепятственно занесли 4 сумки со взрывчаткой».

Згодом в ефірі «Подробностей недели» — сюжет про майже ідеальний із погляду безпеки аеропорт в Ізраїлі: «Теракты в Брюсселе потрясли израильских экспертов. Не драматизмом событий, этого хватает и в повседневной жизни еврейского государства, а почти полной неготовностью и абсолютной некомпетентностью европейских служб безопасности. Уровень готовности их аэропортов к отражению террористических атак, по мнению израильтян, не просто низкий, он практически нулевой».

В сюжеті «Событий недели» теж фокусуються на цій проблемі: «Посмотрите, как просто в зал вылета входят трое мужчин. Сам вход в аэропорт не оснащён металлоискателями. С разницей в несколько секунд братья Аль-Бакрави приводят в действие бомбы, начинённые гвоздями и стеклом. Уже после взрывов в разрушенном здании найдут третью бомбу».

Причому перед сюжетом ведучий починає ефір зі слів «Европа небезопасна», маніпулятивно проектуючи проблему Бельгії на всю Європу: «Европа — небезопасна. Атака террористов в Брюсселе — неофициальной столице Евросоюза — не оставила в этом никаких сомнений».

Із посиланням на невідомих експертів у «Фактах тижня» також критикують систему безпеки. Але тільки аеропорту: «Кор.: Рейди та арешти йдуть повним ходом. Та невдовзі вони припиняться і Бельгія повернеться до звичного ритму. Експерти ж вказують на те, що бельгійцям, як і іншим європейським країнам, треба докорінно реформувати систему безпеки. Колишній начальник охорони аеропорту Бен-Гуріон в Тель-Авіві звертає увагу на те, як легко потрапили терористи з бомбами до терміналу. В Ізраїлі це неможливо».

Така критика фокусується лише на проблемі в системі безпеки летовища. Але чомусь не було сказано нічого про метро, де стався третій вибух. Тобто насправді посилення охорони на летовищі не є панацеєю для попередження терактів загалом, як це представили «Україна» та «Інтер».

Крім того, порівняння з Ізраїлем є не зовсім коректним. Про це, зокрема, йдеться у статті «Європейської правди». Мовляв, Євросоюз не може взяти досвід цієї країни, де зовсім інші цінності: «У світі є більш-менш успішні приклади боротьби із системним тероризмом. Це — Ізраїль та, до певної міри, Туреччина.

Та біда в тому, що Євросоюз не може взяти їхній досвід. ЄС став... заручником власних цінностей. І від них так просто не відмовитися. Бо цінності, як відомо, є базою та фундаментальною складовою Євросоюзу... І навіть особливі заходи безпеки — рамки металошукачів, які невдовзі (якщо не зараз, то після наступного теракту) точно з’являться в людних місцях — часом викликатимуть обурення європейських мешканців».

У «ТСН» 23 березня хотіли заспокоїти українського глядача, перевіривши систему безпеки в Україні. Автор матеріалу перевіряє три транспортні точки, але тільки в Києві — аеропорт «Бориспіль», центральний залізничний вокзал та метрополітен: «Поліцейські з собаками в метро і додатковий контроль на летовищах. Київ відреагував на події в Брюсселі посиленням контролю в людних місцях».

Але в Україні є ще кілька міжнародних аеропортів. Також підземка є ще в кількох містах. Про те, на скільки там все добре з безпекою, — нічого не сказано.

У «Событиях недели» ведучий хоч і анонсує в підводці аналіз готовності України до терактів, але в сюжеті нічого немає про надійність вітчизняної системи безпеки. Лише в синхроні аналітик Олексій Арестович каже, що в Україні здійснити теракт — не проблема: «Алексей Арестович, военный обозреватель: Организовать теракт в Украине не составляет никакого труда. Огромная территория, слабые спецслужбы, неконтролируемое количество оружия, огромный враг, российский, с огромным количеством исполнителей. Делай что хочешь».

Чутливе арабське питання

Чергові теракти, відповідальність за які взяла на себе так звана Ісламська держава, не могли не спричинити чергового сплеску ісламо- чи арабофобії. Адже, як слушно зауважує автор матеріалу для «Белорусского журнала», терор породжує страх, який використовують окремі групи для своїх цілей: «Террор рождает страх и дает благодатную почву для спекуляций, "набросов" и откровенного вранья. Взрывы в Брюсселе для своих целей используют политики-популисты, европейские правые, кремлевские пропагандисты. При этом забываются факты: например, то, что христиане и буддисты также имеют богатый опыт террора. Или то, что больше всего от действий исламистов страдают именно мусульмане».

«ТСН» намагався розвіяти одразу всі страхи щодо арабів першого ж дня. Під час включення журналістки з Брюсселя ведуча запитує, чи відчутне серед людей розчарування, чи не бояться арабів, чи не бачать у кожному арабі — терориста. Кореспондентка, посилаючись невідомо на кого, каже, що «тут, у Бельгії, говорять, що теракти не мають нічого спільного з національністю». Твердження хоч і правильне, але така подача маніпулятивна, оскільки в будь-якому разі в суспільстві наявні фобії щодо окремих національностей. Більш коректно міф було розвіяно в іншому сюжеті випуску, де акцентується увага на тому, що такі теракти — справа рук саме релігійних фанатиків.

Антагоністом просвітництва став «Інтер». У «Подробностях» протягом тижня час від час точково били по чутливій темі, причому не завжди доречно та коректно.

Так, у випуску 22 березня журналістка вказує, що люди перед вибухом чули вигуки арабською. Але ці дані лише розпалюють ненависть та негативне ставлення до арабів, а отже є мовою ворожнечі. Причому ніхто навіть не знає, чи ці вигуки лунали саме від смертників. А навіть якщо й так, то цю інформацію навряд чи можна вважати важливою. Єдиним наслідком випуску такого роду новини — страх щодо носіїв конкретної мови: «Когда люди бросились бежать, прозвучал еще один. Такой силы, что в аэропорту обвалилась крыша, выбило окна. 14 человек погибли, 35 — получили ранения. Перед взрывом люди слышали выкрики на арабском и выстрелы».

Згодом у випуску «Подробностей» — включення власкора. У ньому журналістка взагалі не підбирає слова та називає Бельгію Бельгістаном: «Кор.: До обеда было ничего не известно, кто может взять на себя ответственность за эти взрывы, хотя косвенно все понимали, что это Исламское государство. Почему скорее всего? Потому что Бельгию последнее время называют "Королевство Бельгисстан", и известно, что в районе Моленбек — это целая школа джихадистов, которая часто ездит в Сирию, они не только туда ездят, а и готовят теракты в соседних странах, по поводу чего было немало претензий от соседних стран к самим бельгийцам. К 12 часам информация подтвердилась, что именно Исламское государство взяло на себя ответственность».

Хоча, як ідеться в матеріалі The Guardian у перекладі ресурсу Inosmi, багато проблем у Бельгії, які призвели до терактів, не є чимось унікальним і присутні в усьому світі: «Бельгия мало похожа на центр европейского экстремистского насилия. Но для скопления радикалов в маленькой стране есть немало основательных причин. Многие проблемы, приведшие к нападениям, присутствуют во всем мире, как в развивающемся, так и в развитом, и хотя их острота может быть разной, последствия таких проблем — везде одни и те же».

В іншій частині згаданого випуску «Подробностей» — ще одне включення цього ж власкора. І кореспондент уже намагається узагальнено та маніпулятивно звести французів та бельгійців, вказуючи, що в країні останніх є школа джихаду: «А вот по поводу того, как реагирует мир и соседи на бельгийскую историю, было очень много обид, особенно от французской стороны, к бельгийцам. В Бельгии школа джихада, и потом эти бельгийцы ездят к соседям вести войну с неверными. Сейчас французы первыми отреагировали очень эмоционально».

У сюжеті за 25 березня «Подробности» видали ще один сюжет, наповнений стереотипами щодо району, де проводилися обшуки й де проживали підривники. Автор матеріалу узагальнено розповідає, що бельгійський закон тут не працює. А живуть місцеві за власними правилами: «Кор.: Северный вокзал Гар дю Норд. Место необычное. С одной стороны здесь продают легкие и тяжелые наркотики, с другой — вон там за железнодорожным полотном — можно купить оружие. Здесь свои арабские магазины, хамамы, мечети и свои правила. Бельгийский закон местным жителям не писан. Снимать приходится из машины — видеокамерам в районе Скарбек не рады. Именно тут мастерили бомбы братья Эль Бакруаи».

Згодом, посилаючись на невідомих аналітиків, каже, що маленька країна перетворилася на острів європейського радикального тероризму (тероризм буває нерадикальний?). Після цього перелічує причини цього явища. Серед них салафітські мечеті, албанські й чеченські мафії. Чи потрібно зайвий раз нагадувати, що це — звичайний приклад мови ворожнечі, коли вказування національності подається разом із кримінальними явищами? Але й цього автору було мало, і далі вона каже, що «прогнило не лише в арабських кварталах»: «Аналитики пытаются понять, как маленькая страна превратилась в остров европейского радикального терроризма. Согласно исследованиям, причин множество — это и салафистские мечети по всей стране, которые финансировались Саудовской Аравией и на которые власти смотрели сквозь пальцы, и появление албанской и чеченской мафии в 90-ых, наладившей поставку автоматов Калашникова и взрывчатки для горячих голов. Но расследование последних терактов показывает — в Бельгийском королевстве что-то прогнило не только на уровне арабских кварталов».

Закінчує журналіст промову ще одним блоком мови ворожнечі. Спочатку намагається пояснити, що не відомо, скільки «паршивых овец в арабских семьях» (тобто терористів). А потім каже, що кілька сотень учасників війни повернулися «с потоком беженцев домой». Саме по собі використання фрази «потік біженців» є некоректним. А залякування біженцями, серед яких можуть бути «паршиві вівці», тим паче: «Кор.: Сколько еще таких паршивых овец в арабских семьях — неизвестно. Согласно подсчетам Интерпола, несколько сот прошедших школу сирийской войны и обученных взрывному делу парней — вернулись с потоком беженцев домой».

В «Подробностях недели» вже за 27 березня теж не обійшлося без некоректних висловлювань. Журналіст каже, що в Європі залишається «маса арабських анклавів», із якими невідомо як боротися, чим тільки поглиблює негативне ставлення до арабів, яке у глядачів каналу вже протягом тижня мало всі шанси скластися.

Інші канали теж «відзначилися» в некоректній подачі чутливої інформації.

Канал «112» 22 березня підтримав колег із «Подробностей», поширюючи дані про вигуки арабською під час вибухів. Щоправда, редакція зробила це словами очевидця, який лише «чув людей, які говорили арабською»: «Олена Абрамович, спеціальний кореспондент: Міжнародний аеропорт Брюсселя, ці кадри зняти невдовзі після вибухів. Перший пролунав близько 8-ї ранку біля стійки реєстрації на виліт. Після того, за словами працівників летовища, було чутно окремі постріли.

Очевидець пригоди. Я точно чув постріл і людей, які говорили арабською. Потім раптом гучний вибух, крики, люди кинулись тікати. Переді мною була пара, обоє похилого віку, вони в паніці не могли знайти ліфт, я їм допоміг. Хотів ще повернутись, щоб допомогти комусь, але мене туди уже не пустили».

5 канал теж приєднався до цього «клубу»: «Михайло Прудник, кореспондент: Одразу два вибухи пролунали у брюссельському аеропорту. Теракти супроводжувалися стріляниною та вигуками арабською».

А в «Фактах тижня» журналіст некоректно зазначає приналежність до віросповідання тих бельгійців, які їдуть воювати на бік «Ісламської держави»: «Воювати на боці "ІДІЛ" поїхали майже півтисячі бельгійців-мусульман. Це європейський рекорд у співвідношенні до кількості населення».

Крім того, в цьому ж сюжеті зазначається, що район Моленбек — «столиця джихадизму». В контексті розповіді про те, що саме тут жив смертник, який підірвав себе 22 березня, глядачу не залишається нічого, як повірити в попереднє твердження про «столицю джихадизму»: «Це район Моленбек у Брюсселі. Звідси виїхало на Близький Схід чимало релігійних фанатиків воювати за "Ісламську державу". Його навіть називають європейською столицею джихадизму. А у цьому будинку минулого тижня затримали Салаха Абдеслама, причетного до терактів у Парижі».

Крім того, автор у сюжеті на фоні аналізу терактів дав себе втягнути в політичне внутрішнє протистояння Бельгії, надавши синхрон представника націоналістів із пропозицією неоднозначного антитерористичного рішення — «припинити потік мусульман у Європу»: «Бельгійські ж націоналісти вказують на те, що найкращий антитерористичний засіб — припинити потік мусульман в Європу.

Жерольф Аннеманс: Моя партія постійно наголошувала на хибності ставлення бельгійців до мігрантів, і ось результат».

Фото - сркіншот з сайту каналу «UA:Перший»