Леонід Кантер та Іван Ясній представили документальну стрічку про батальйон «Правого сектора»
31 січня у київському кінотеатрі «Кінопанорама» відбувся прем'єрний показ документальної стрічки «Добровольці Божої чоти». Картину представили її автори - Леонід Кантер та Іван Ясній, а також бійці з Добровольчого українського корпуса (ДУК) «Правого сектора», про яких ідеться у фільміі.
Під час перегляду картини глядачі поринають у події на Сході України. Подана у «Добровольцях» історія поєднує кілька етапів визвольної боротьби ДУКа, інтерв'ю лідера Правого сектора Дмитра Яроша, воєначальника ДУКа на ім'я Гатило. Чимало йдеться про те, як саме кіборги відстоювали Донецький міжнародний аеропорт: Леонід Кантер вів там зйомки протягом п'яти днів.
До позитивної за настроєм історії увійшли такі кадри, як про побут бійців ДУКа, їхні суперечки й повсякденні жарти, а також такі моменти, як спілкування й допомога мешканцям Донбасу.
Донецький міжнародний аеропорт
Картина активно підсилена музичним супроводом з використанням фрагментів пісень гурту «Кому вниз» та композицій Олексія Бика.
Жанр стрічки її автори називають думою - «художньою розповіддю про документальні події».
Як відзначив у коментарі «Детектор медіа» Леонід Кантер, бюджету як такого у фільму не було. Обидва співавтори, каже він, на кожному з етапів зйомок та виробництва стрічки залучали власні кошти. На запитання: «Чи пропонували вам фінансову допомогу у створенні фільму представники ДУКа чи Правого сектора?» пан Кантер відповів «Ні».
Переконали вони керівництво ДУКа і лідера Правого сектора Дмитра Яроша дозволити вести зйомки, за словами ми авторів стрічки, завдяки їх попередньому фільму - «Війна за свій рахунок» (2014). «Цей фільм перегукувався з їхнім (представників Правого сектора. - ТК) баченням. Через що я й хотів знімати заме тут, - каже пан Кантер. - При цьому все, що ми критикували в попередньому фільмі про один із батальйонів Нацгвардії, в ДУКу вже реалізовано краще».
Шукав героїв для стрічки Леонід Кантер, подорожуючи на передовій від батальйону до батальйону. Дозвіл отримав не відразу: «Я поїздив по батальйонах, а потім приїхав у ДУК і мені там сподобалося. Водночас, вони не знали, що я за один, хоча фільм "Війна за свій рахунок" справив на бійців позитивне враження. Замкомроти, який на той момент був за старшого у розташуванні, сказав що йому треба буде порадитися, отримати дозвіл. Тим часом я поїхав їздити по фронту, щоби не втрачати час на очікуванні. Поки їздив, до ДУКа прибув його керівник - Гатило - і сам провідник, Дмитро Ярош. Вони з великим інтересом подивилися фільм «Війна за свій рахунок». Дмитро Ярош - дуже вдячний глядач, і він дав нам зелене світло на зйомки без будь-яких обмежень».
Як відзначив пан Кантер, саме підтримка Дмитра Яроша забезпечила повноцінний робчий процес. «Дуже важливо, що я отримав дозвіл на зйомки чого завгодно. Бо коли я знімав попередній фільм, у мене з цим були величезні проблеми та постійні нарікання на кшталт "що це я тут знімаю і що це таке взагалі?". А цього разу в мене була можливість знімати все, що завгодно. Й як тільки хтось мав щось проти, хтось зі старших (ДУКа. - ТК) казав, що це все з дозволу провідника. В мене дійсно була можливість знімати все, що завгодно!».
Відповідаючи на запитання «Чи були домовленості невключати котрісь із відзнятих моментів у фільм із міркувань безпеки?», Леонід Кантер сказав: «Ні. За винятком епізоду, який, з відома окремих людей, ми зняли прихованою камерою у штабі. Потім, коли дізналася й решта, мене попросили, щоби ми ці кадри не брали. Але для нас ці кадри не мали жодної художньої цінності, тому ми не надто шкодували про них».
Також на прохання ТК Леонід Кантер уточнив, що ніхто з-поміж представників Правого сектора не переглядав фільм до того, як його було представлено широкому загалу.
Зйомки, кажуть автори, велися скромними технічними засобами. «Я знімав на портативну камеру, в якій немає навіть опції "зуму", - розповів пан Кантер. - Вона знімає в одній крупності: кадр наближається, якщо наближаєшся ти. У цьому були певні мінуси - не можна було близько підійти, коли щось горить або вибухає. Зате я мусів завжди бути поряд із тим, що знімаю і ні від чого не ухилятися».
Автори фільму відзначають, що одна з переваг картини - якісний звук. «Петлички прикріплювали на бійців, і вони бігали з ними по півдня, навіть забуваючи про них», - коментує пан Кантер.
Присутні на прем'єрі стрічки побратими ДУКа відзначили сміливість авторів картини, які навіть в екстремальних умовах не припиняли вести зйомки. І Леонід Кантер, й Іван Ясній на передовій забували, що вони обоє є батьками малих дітей, кажуть «кіборги». «Для мене мотивація була єдина і тверда: я мушу якимось чином долучитися до тієї боротьби, яка зараз ведеться там, на Сході, - коментує Іван Ясній. - Ми мусимо боронити свій край, свою землю, українців. Будучи режисером, я розумів, що найкраще я це зроблю у фільмі. Стріляти я не вмію, а свою роботу можу зробити добре. У небезпечні моменти я брав камеру і знімав, і страх проходив. Камера була моєю зброєю, і я це відчував».
Зйомки фільму велися майже три місяці. Основна частина матеріалу - за винятком інтерв'ю - була готова перед Новим роком.
Як відзначає Іван Ясній, «Добровольці», насамперед, документальний матеріал: «Ми намагалися донести історію максимально правдиво, ми не писали сценарій і йшли за ситуацією. Нами рухала подія».
Іван Ясній та Леонід Кантер
Також автори картини відзначили, що вона має мотиваційну складову, бо спонукає українців захищати Україні. Відповідаючи на запитання «Ваш фільм змушує глядачів до висновку "Який чудовий батальйон ДКУ!". Ви будете раді чи засмучені, якщо глядачі картини масово почнуть вступати до добровольчих збройних формувань Правого сектора?», Леонід Кантер сказав: «Я вважаю, що якщо всі почнуть вступати до Правого сектора, то його чисельність порівнюватиметься з українською армією. І якщо українська армія виглядатиме так, як зараз виглядає "Правий сектор", я буду щасливим».
Найближчим часом автори «Добровольців» планують присвятити фінальній стадії монтажу фільму, який готувався в експрес-режимі. Надалі вони представлятимуть стрічку глядачам. «Надійшли запрошення із США, Польщі. Але насамперед нас цікавлять українські міста», - каже Леонід Кантер.
При цьому авторам картини доводиться вести переговори із кожним кінотеатром окремо. У Києві кілька сеансів передбачено у «Кінопанорамі». 7 лютого картину представлять у Львові у кінопалаці «Коперник».
Над фільмом працювало понад 12 фахівців:
Оператори: Іван Ясній, Леонід Кантер, Василь Бучко
Монтаж: Іван Яснй, Слава Попов, Леонід Кантер
Звукорежисер: Олег Фалєєв
Графіка: Іван Пєстєрєв
Корекція кольору: Ніка Шевченко, Сергій Фомічов Володимир Єфімов
Відеоінженер: Олена Платонова
Водії: Макс Ховалко, Дмитро Копріян, Стас Колісник
«Детектор медіа»
Кадри зі стрічки «Добровольці Божої чоти» надані Леонідом Кантером
Фото - Facebook