Блогер і громадський діяч Ігор Луценко живий і перебуває, за його словами, у посередньому стані. Викрадачі вивезли його в ліс, протримали там 15 годин і залишили з мішком на голові. Йому вдалося виповзти з лісу. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook, подякувавши всім за турботу.

Водночас батько Ігоря пан Віктор Луценко не підтвердив інформацію про те, що з сином все гаразд. «Поки що Ігор не виходив на зв'язок, я не знаю, чи з ним все гаразд. Його телефон не відповідає», - сказав Віктор Луценко в коментарі «Детектор медіа».

О 22.45 його дружина, активістка Марія Лебедєва у Facebook підтвердила, що повідомлення Ігоря Луценка - справжнє, він живий. Також вона підтвердила це телефоном у коментарі журналістці Ганні Грабарській.

«За останню добу я мінімум три рази прощався з життям, але зараз у мене все ок. Наразі я виповз з лісу, куди мене завезли і кинули мої викрадачі, і знаходжусь у доброму гуморі, без мобілки і у посередньому фізичному стані. Нічого серйозного, просто майже 15-годинне спілкування з викрадачами було часом дуже важким морально і фізично. Мушу відзначити високий професіоналізм викрадачів, це дійсно фахівці», - написав він.

За його словами, між першою і другою ночі вчора до нього звернулися лікарі з проханням машиною доставити до офтальмологічного відділення пана Юрія, у нього була травма ока.

«Я дождався Юрія, і ми поїхали у лікарню. Як тільки зайшли у приміщення і лікар почала оглядати Юрія, підійшли двоє міцних молодиків, заглянули у кабінет і зразу вийшли. Я зрозумів, що вони за Юрієм і викликав друзів. Але я розраховував, що вони будуть нападати на нас без свідків, на вулиці», - пише Ігор.

«Вони ж приблизно вдесятьох зайшли і витягнули нас в мінібус на очах у тітоньки-лікаря. Нас повезли у нічний ліс десь під Києвом, і я подумав, що все, капець. Пробули ми там достатньо довго, але капець не наступив. Хоча, звісно, хорошого було мало. Потім нас повезли кілометрів за 20-30 і кинули у щось на кшталт металевого гаражу, мене з Юрієм розвели по різним відсікам. Після того я його не бачив. У гаражі ми провели досить багато часу, годин 10-11. Спілкувалися. Я помітив - це були не просто найняті люди, вони щиро ідейні у своїй масі. Хоча спілкування було непростим, мені здається, багато хто зрозумів дещо про Майдан, і про мою особисту позицію. Після цього спілкування я ще раз переконався, що принаймні мій вибір - це ненасильницький спротив. Але про це, можливо, іншим разом», - зазначає Луценко.

Потім Ігоря повезли у машині, їхали майже годину, потім з кульком на голові поставили чолом до сосни на коліна і сказали молитися.  «Я не відмовився. Поки я читав молитву, мої супроводжувачі щезли. Навіть не було чутно, коли. Я поглянув на світ, ніби вперше. Сліпа хуртовинна ніч була найяскравішим видовищем, мабуть, за все життя. Далі я майже повз по засніженій дорозі, співаючи пісні. Почав з "Любо братці любо") По дорозі майже втрачав свідомість, але дійшов. Ще раз, друзі - подароване вами життя - прекрасне! Є певні побутові незручності, але вони поступово пройдуть, нічого критичного. І звісно, ми не зупиняємося», - написав Ігор Луценко.

Подальша доля пана Юрія наразі невідома.

Як повідомляла «Детектор медіа», Ігор Луценко зник у ніч на 21 січня. За словами активістки Марії Лебедєвої, Ігоря Луценка разом з постраждалим Юрієм Вербицьким, якого він привіз до Олександрівської лікарні, близько четвертої ранку 21 січня викрали невідомі.

«Детектор медіа»