Від стихії до стихії. Огляд телепрограм за 18–24 березня

Від стихії до стихії. Огляд телепрограм за 18–24 березня

27 Березня 2013
21317
27 Березня 2013
13:00

Від стихії до стихії. Огляд телепрограм за 18–24 березня

21317
Інформаційний тиждень почався розповідями про снігові замети на заході країни й завершився описами снігового колапсу в столиці
Від стихії до стихії. Огляд телепрограм за 18–24 березня
Від стихії до стихії. Огляд телепрограм за 18–24 березня

Поміж цими двома погодними ексцесами вмістилися інтронізація Папи Франциска, розблокування Верховної Ради, прес-конференція прем'єр-міністра Миколи Азарова, а також чергова смертельна ДТП та успішне опанування міністром соціальної політики «української мови імені Азарова».

 

Ще в понеділок країна дружно відходила від недільного святкування Масниці. Про наймасштабнішу з них, Масляну від каналу СТБ на ВДНГ, розповіли всі три канали холдингу Віктора Пінчука - від «Вікон» на власне СТБ до «Фактів» на ICTV та «Репортера» на Новому. Кореспонденти, які висвітлювали цю небуденну подію, підкреслювали: так Масницю не святкували років двісті! Ну, двісті років тому не було телебачення, тож ніхто не може знати, що тоді робилося перед Великим постом. Але «картинки з виставки» вийшли дуже яскравими. Оксана ж Марченко в розкішному національному вбранні просто перевершила саму себе. Оце був «лук» так «лук»! Щоправда, за кадром залишилися думки тих, хто простояв у величезних чергах, хто через них так і не дочекався можливості поласувати млинцями тощо. Тобто за кадром залишилося те, що масштаб піару акції та кількість проданих на неї квитків дещо, м'яко кажучи, перевершував здатність організаторів забезпечити все справді на вищому рівні. Ну що ж, головне ж - щоб у телевізорі було красиво, чи не так? :)

 

«Репортер» у понеділок розповів про те, як працівники ДСНС (колишнє МНС) урятували породіллю в снігах Прикарпаття. Тоді ще ніхто не міг собі навіть уявити, що чекає українців за кілька днів.

 

«Факти» й ТСН («1+1») 18 березня згадали про смерть співачки Оксани Хожай. Журналісти підійшли до цієї трагедії максимально обережно, не педалюючи обставин смерті. У «Фактах» дали чудову ніжну добірку з пісень молодої красивої Оксани, завершивши її кадрами з останнього інтерв'ю співачки, вже смертельно хворої. Не знаю, чи прислухався хтось до її слів про те, що «не треба надто сильно нервуватися, як я», щоби зберегти здоров'я, але, сказані вже згасаючим голосом, вони пролунали як заповіт...

 

Вівторок 19 березня увійшов в історію як день інтронізації Папи Франциска. Нечувана справа - українським глядачам уперше показали пряму трансляцію з Рима. І взявся за це непросте завдання Перший національний. Масштаб самого дійства вражав, хоча коментарі ведучих трансляції часто-густо лише заважали поринути в атмосферу непересічної події, про що докладно написав оглядач «Детектор медіа» Борис Бахтєєв.

 

Цього ж дня, вже вдруге за місяць, із журналістами поспілкувався прем'єр Микола Азаров.

 

Прес-конференцію наживо транслювали на 5-му каналі. І, звісно ж, ніхто з телевізійників не забув присвятити їй кілька хвилин у вечірніх випусках новин. На тому ж таки 5-му зробили акцент на ексцентричних висловлюваннях Миколи Яновича, які самому прем'єрові, мабуть, здалися перлами дотепності. Тут показали реакцію прем'єра на запитання Світлани Остапи («Детектор медіа») та журналістки з «Лігабізнесінформ» Наталії Тарасівської. Першій на прохання зняти чорні стрічки в Кабміні, що перекривають журналістам доступ до міністрів, Микола Янович пообіцяв змінити колір тих стрічок. На який вони схочуть... Другу ж нагородив компліментом («Вы такая молодая, симпатичная... Какую вы бы хотели реакцию?»), так і не відповівши по суті на запитання, чим загрожує українцям та національній банківській системі взагалі фінансова криза в кіпрських банках.

 

Треба сказати, що тема кіпрської кризи на телеканалах країни топовою не стала. Хіба що в понеділок про наміри влади Кіпру під тиском європейських чиновників запровадити податок на внески від 100 тисяч євро повідомили у вечірніх випусках новин на каналах ICTV та Новому.

 

Виняток становила хіба що програма «Сьогодні» на ТВі того ж таки 18 березня. Принагідно зауважу: це єдиний новинний ресурс, де багато уваги приділяють зарубіжним новинам. Відтак сюжет про кіпрські гроші вийшов у виконанні Олексія Ліхмана досить розлогим і докладним. Для початку просто розповіли, що банкомати на острові не працюють уже три дня. Далі показали синхрон прем'єра Росії Дмитра Медвєдєва, де він назвав пропозицію ЄС до кіпріотів про одноразовий податок на внески «отъемом денег».

 

І головне, що зробили в «Сьогодні» - пояснили, чому українська влада, на відміну від російської, так кволо зреагувала на кіпрську проблему. Фінансовий експерт, запрошений до коментарів, розповів глядачеві: великий капітал України вже два роки не тримає гроші на Кіпрі. Йому набагато вигідніше вести бізнес у цій офшорній зоні, реєструючи тут свої фірми.

 

У глядачів інших каналів залишився осад нерозуміння (як і після «зіскоку» з теми Миколи Азарова під час прес-конференції) - чому, коли весь світ наполохала кіпрська фінансова проблема, Україна виявилася на узбіччі новинного тренду. Адже варто було в цьому контексті поговорити з аналітиками, й не лише фінансовими, про те, навіщо президент України домовлявся з кіпріотами про перегляд давньої угоди між СРСР та Кіпром про уникнення подвійного оподаткування. І взагалі - чи мають останні постанови якесь відношення до того, що цей офшорний рай збанкрутував. А проте українські журналісти виявили в цьому питанні таку саму необізнаність, як і у висвітленні домовленостей між президентами України та Кіпру щодо перегляду податкової угоди...

 

Продовжуючи тему ТВі, не можна не відзначити ще однієї особливості каналу. На відміну від загальнонаціональних, тут відзначили дні народження двох видатних українців - Ліни Костенко, якій 19 березня виповнилося 83 роки, та гетьмана Івана Мазепи - 20 березня.

 

Ліну Василівну, дай Боже їй здоров'я, привітали в надзвичайно зворушливий спосіб - міжпрограмками «Молодь читає вірші Ліни Костенко». На тлі квітучих або ж сукулентно-рослинних павільйонів Ботанічного саду імені Гришка студенти читали вірші або з айпеда, або з книжки. Крутили ці міні-ролики кілька днів.

 

До відзначення дня народження «зрадника» Івана Мазепи на ТВі підійшли з уже старими короткометражками, знятими на початку 90-х на студії «Київнаукфільм», але зі свіжими коментарями. 20 березня, в четвер, у рамках програми Юрія Макарова «Цивілізація» на каналі показали фільми «Гетьман Іван Мазепа» та «Анатема. Невідома Україна». Обидві короткометражки - не для прискіпливого кіномана. Але в якості ілюстрацій перших спроб осмислити біографію Івана Мазепи з україноцентричного погляду цілком прийнятні. Хоча найцікавішим моментом програми «Цивілізація» від 20 березня була розмова ведучого з істориком Кирилом Галушком. Останній зробив акцент на тому, як по-різному розуміли зраду українці та росіяни початку XVIII століття. Незважаючи на те, що поняття національності тоді не існувало, Мазепа 1708 року, прийнявши рішення перейти на бік Карла XII, зробив моральний вибір на користь вітчизни. Поняття якої тоді в свідомості українців було вже дуже чітким. А ось у Росії культивувалося поняття вірності сюзерену, відтак для Петра вчинок Мазепи справді був зрадою...

 

До честі новинарів із ТВі, «Сьогодні» від 18 березня стала єдиною програмою новин, де повідомили про нову ініціативу заступника генерального прокурора Рената Кузьміна, який пропонує запровадити кримінальну відповідальність за дифамацію в спеціальній статті нового Кодексу про кримінальні проступки. У жодному випуску новин на загальнонаціональних каналах ця інформація не прозвучала. Так, наче йшлося не про спробу знову протягти сумнозвісний закон про наклеп, тільки ще в більш жорсткому його вигляді, а про щось дуже далеке від повсякденних турбот цільових аудиторій комерційних каналів. Утім, Перший у «Підсумках дня» теж обійшовся без згадки про невтомного прокуратора, який дбає про честь і гідність громадян і готовий захищати її від недобросовісних журналістів.

 

Різницю між дифамацією (поширення в ЗМІ інформації, що ображає чиюсь честь і гідність) і наклепом (поширення завідомо неправдивої інформації) у «Сьогодні» пояснили з допомогою цитати з публікації Рената Кузьміна від 18 березня.

 

Тим часом однією з топових новин тижня стало розблокування Верховної Ради у вівторок.

 

У висвітленні цієї події крайніми точками стали «Сьогодні» на ТВі та «Підсумки дня» на Першому національному. Останні обмежилися одним рядком інформації про розблокування ВР, виділивши натомість максимум часу на розповідь про те, як Віктор Янукович зустрічався з членами Наглядової ради Ялтинської стратегії, переконуючи їх (чи себе?) в тому, що угоду між Україною та ЄС буде підписано й цьому сприятимуть системні реформи, «які ми запроваджуємо разом із ЄС». ТВі натомість показав перший після розблокування робочий день Ради з максимумом подробиць. Була тут і бійка свободівців за державну мову, і розповідь про групу контролю за персональним голосуванням.

 

20 березня принесло трагічну звістку про смертельну ДТП у Дніпропетровську, на яку відгукнулися всі вечірні випуски новин на загальнонаціональних каналах. У результаті глядач, котрий має звичку переглядати вечорами всі новини, отримав майже ідентичні сюжети - від «Вікон» на СТБ о 18-й до «Подробиць» на «Інтері» о 20-й. Головною, вибачте на слові, «окрасою» цих сюжетів стали кадри з відеореєстратора, де зафіксовано весь момент пригоди, включно з тим, як БМВ зносить людей на зупинці. З погляду репортерської роботи, всі ці сюжети зроблено досить професійно - репортажі з місця події, синхрони очевидців та лікарів, які боролися за життя тих, хто вижив після дикого наїзду, а також синхрон прокурора Дніпропетровщини, який озвучив основні встановлені факти та план дій щодо розслідування ДТП. Благо обох водіїв після зіткнення затримали, тож є з ким проводити слідчі дії. Але, попри всю професійність репортерів, як завжди в таких випадках, їхня робота залишила враження кружляння круків над свіжими трупами. Єдиний корисний висновок, який випливав із цих сюжетів, можна сформулювати так: на вулиці краще взагалі не виходити. Не кажучи вже про те, що сідати за кермо, навіть тверезим - просто-таки смертельно небезпечно.

 

Але попри все, життя тривало далі, й того ж дня регіонали чи не вперше за кілька місяців визнали на камеру відсутність більшості в парламенті, через що 20 березня ВР не змогла ухвалити жодного рішення, в тому числі - й про вибори київського мера. Про це заявили як Олександр Єфремов, так і Арсеній Яценюк у своїх виступах для преси. Про кризу в Раді досить докладно розповіли «Факти», «Репортер», ТСН та «Подробиці». Але якщо в новинах каналів StarLightMedia подали синхрони як лідера фракції ПР, так і голови ОО «Батьківщина» про те, що у ВР немає більшості й ПР вимушена блокуватися з опозицією, аби ухвалити рішення, то «Подробиці» «потішили» вирваною з контексту фразою Олександра Єфремова, який роздратовано кинув, що в опозиції «плохо с мозгами. На любой вопрос отвечают блокированием!».

 

21 березня з репортажу «Фактів» стало зрозуміло: Рада знайшла компроміс у питанні виборів міського голови в столиці й проголосувала цей законопроект за основу. Опозиція, як підкреслили репортери, пішла на це тільки після того, як змогла «продавити» рішення про вибори в 117 населених пунктах, яке до цього ПР категорично відкидала. Синхрон регіонала Віталія Журавського став ілюстрацією просто неймовірної законослухняності регіоналів, які, виявляється, дуже переймаються, аби кияни обирали собі міського голову по закону. Відтак закон про вибори в столиці регіонали голосуватимуть лише після роз'яснень Конституційного суду.

 

22 березня, в день, коли для киян почався кінець світу, до якого вони цілком даремно готувалися 21 грудня, всі загальнонаціональні канали обійшли кадри з Верховної Ради, на яких «Наталія Юріївна Королевська посварилася з Ганною Миколаївною Герман». Уся країна лізла під столи, почувши вже легендарну фразу міністра соцполітики про те, що на митницях стоїть корм для котів, якого вони, кішки тобто, бач, не хочуть собі купувати в «кішчачих магазинах». На жаль, цей шедевр української мови від «Азірова» не побачили й не почули глядачі Першого національного, де розповіли тільки про те, що пані Королевська запевнила депутатів: жодної заборгованості в зарплатах на державних підприємствах немає. Ба більше, держава гарантуватиме виплату зарплат на приватних підприємствах-банкрутах. І взагалі, як випливало з сюжету Першого про пленарне засідання ВР, у Раді запанував такий консенсус, якого досі не було. Навіть закон про спрощення візового режиму депутати ухвалили більшістю голосів!

 

Натомість «Факти» того вечора вдосталь посмакували найменші подробиці скандального виступу в Раді пані міністра соцполітики та репліку на нього нардепа-регіонала Ганни Герман. Остання ще раз «прокинулася знаменитою», звернувшись до Миколи Азарова з проханням, щоб він більше Королевську в парламент не приводив.

 

«События» ж розповіли про те, як у нардепів та захисників Юлії Тимошенко кинули пакети з фекаліями біля харківського суду, на який обвинувачена в справі ЄЕСУ знову не приїхала. Тут теж не пошкодували часу для новини про виступ пані Королевської у ВР, але синхрон про «кішчачі магазини» обрізали, внаслідок чого глядач почув, що «контрабанда не придет через гуманитарку!». Прохання ж Ганни Герман до Миколи Азарова подали в повному обсязі, включно з побажанням навчити молоду пані міністра вести діалог із народними обранцями її старшій колезі, Раїсі Богатирьовій.

 

До речі, «События» виявилися єдиною програмою, де зробили бодай спробу розібратися, чи є за істеричними викриками Наталії Королевської про «кабріолет ауді червоного цвєта для дєдушкі 85-річного» під виглядом гуманітарки на митниці хоч якась подоба правди. Журналісти програми поїхали на київську митницю й з'ясували, що тут стоять 500 партій унікальних лікувальних комплексів для діабетиків, що їх поставляють як гуманітарну допомогу з Данії. Але поряд, і теж як допомогу, кореспонденти помітили дорогі авто й новомодні ґаджети. Проте дізнатися, кому належить ця гуманітарна контрабанда, кореспонденти навіть не намагалися. Натомість лікар-ендокринолог у своєму синхроні висловила праведний гнів на адресу митників, які не пропускають вантажі для діабетиків уже три місяці.

 

Подали й синхрон народного депутата від «Батьківщини» Андрія Павловського, який, власне, й заварив усю кашу в парламенті своїм запитанням до міністра соцполітики про затримку гуманітарних вантажів на митниці. Депутат на запитання журналістів відбився реплікою, мовляв, розбиратися, де там на кордоні контрабанда, а де - гуманітарка, справа Наталії Королевської.

 

На повний голос, але все-таки не тотально, про транспортний колапс на київських дорогах у п'ятницю ввечері заговорили в ТСН та на тому ж таки каналі «Україна».

 

А ось суботні випуски новин, а також тижневики в неділю телевізійники цілковито присвятили небувалому снігопаду в столиці та прилеглих районах. Про те, наскільки оперативно й докладно висвітлювали цю тему загальнонаціональні канали, «Детектор медіа» вже писала. Як і про те, чому глава КМДА Олександр Попов, відповідаючи на запитання Алли Мазур у «ТСН. Тижні», виявився, як кажуть журналісти, не в темі й щосили хвалився міфічними досягненнями міської влади в подоланні стихії.

 

Від себе на цю тему додам невелику ремарку. В неділю автор цих рядків із третьої спроби виїхала до Києва зі Сміли, що на Черкащині. Дорога через Корсунь - Кагарлик - Обухів, на відміну від перекритого черкасько-переяславського напрямку, виявилася більш-менш прохідною. Це аж ніяк не заслуга місцевих комунальників. Просто правому берегу Черкащини більше пощастило, ніж лівому - його замело не критично. Але найбільше вразив пасажирів шматок траси, що пролягав через Конча-Заспу. Було враження, що маршрутка перенеслася або в Західну Європу, або в інший вимір: сухо, чисто - і жодних тобі фур на узбіччях! Тим часом ніде, в жодному випуску новин ані в суботу, ані в неділю ніхто не сказав про те, як чистять дороги там, де мешкають сильні світу цього.

 

Може, не хотіли ще більше дратувати й так розлючених абсолютною безпорадністю й некомпетентністю влади українців?

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
21317
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду