У Києві презентували науково-популярний фільм «Кобзар» Тараса Ткаченка та Сергія Сотниченка. Показ відбувся 2 квітня у кінотеатрі «Київ».

Як писала «Детектор медіа», неігрову повнометражну картину присвячено біографії книги «Кобзар». Через три прижиттєві видання "Кобзаря" показано долю Тараса Шевченка:  це його викуп з кріпацтва, становлення як художника,  арешт за участь у Кирило-Мефодіївському  братстві та нездійснена мрія про другого «Кобзаря», видати який не встигли.

Оповідаючи про ці історичні події,  сценарист Тарас Ткаченко акцентував увагу на видавничих справах, цитував перші рецензії на «Кобзаря». Ідеться  у фільмі й про цензуру, й видання віршів Тараса Шевченка у Європі.

Такі моменти, пов`язані з сучасністю, викликали найжвавішу реакцію аудиторії під час презентації фільму. Як і минулого століття,  українська література досі потерпає від нестачі маркетингу, а видання «Кобзаря» було здійснено мало не за шулерською схемою: меценат книги таким чином розрахувався з поетом за портрет, задіявши, в свою чергу, видавця, який був винний йому грошей. Причому цю історію у стрічці ведучий Андрій Куликов розповів, розкладаючи карти.

Андрій Куликов, продюсери Лариса Гутаревич та Ольга Гібелинда, Тарас Ткаченко

Ведучий «Громадського радіо» та «Свободи слова» каналу ICTV  виступив у фільмі оповідачем, періодично звертаючись до глядачів від імені персонажів, про яких ішлося, і від імені його сучасників.

  Сергій Сотниченко

У такій тривалій кінороботі Андрій Куликов був задіяний вперше. Раніше як актор він  знімався у епізодичних ролях у серіалах - в 30-секундному епізоді виконав роль бізнесмена, а також у серіалі «Острів непотрібних людей» зіграв роль ведучого міфічного російського каналу.

 На прем`єру стріяки за його участі Андрій Куликов завітав із онуками та попкорном :)

Андрій Куликов також пише вірші і є активним учасником культурно-мистецьких акцій. Він брав участь у акції художників «Мурашко comes back» на захист «Будинку з химерами»: журналіст виступив в образі Олександра Мурашка.

«У роботі над цим фільмом я отримав неоціненний досвід, - розповів Андрій Куликов. - Я дізнався, що телебачення порівняно з кінематографом - це царство порядку. Але я також дізнався, що телебачення не дивляться так, як дивляться кіно. Не знаю, чи став я Шевченка по-новому сприймати, але я буду ще про це думати. Тому що воно так безслідно не минає...».

 Кадри зі стрічки

Стрічка «Кобзар», що є переможцем конкурсу неігрових фільмів, присвячених життю і творчості Тараса Шевченка, який проводився Держкіно у вересні 2013 року, знімався на державні кошти. Бюджет стрічки, за словами режисера, становить 1 млн 200 грн. Ці кошти творча група фільму отримала у грудні 2013 року.

Катерина Копилова

Екс-голова Держкіно Катерина Копилова  теж завітала на прем`єру. «Кожна прем'єра, що відбудеться цього року, є гордість Держкіно України. Програму по підйому українського кінематографа було розпочато в 2011 році, була запроваджена політика державного протекціонізму, - звернулася вона до присутніх. -  Ми намагалися виховувати нових режисерів, виховувати нових продюсерів, давати змогу знімати цікаві проекти в рамках конкурсних відборів, фінансувати ці проекти. Ми вірили в усі ці проекти, і я продовжую вірити, що вони матимуть продовження, і режисери надалі зніматимуть справжнє українське національне кіно. І нова плеяда українських продюсерів буде тому сприяти».

За враженнями «Детектор медіа», науково-документальна  стрічка в першу чергу буде цікава видавцям, культурним діячам, шевченкознавцям. Щодо «популярного» кола глядачів, «Козбарю» притаманний доволі скромний візуальний ряд. Дія фільму відбувається, по суті, в одному приміщенні. При цьому тексти й цитати, про які йдеться, нерідко подані на відеоряді цих текстів, набраного ком`ютерним курсивом.

У кадрі - Андрій Куликов та сучасники Шевченка, ролі яких виконують актори. При цьому трапляються такі недоречності, як художник із палітрою масляних фарб, який говорить свої слова перед мольбертом із паперовим ескізом, ось-ось збираючись продовжити роботу над ним.

Однак, попри деталі, фільм вийшов інформативним. До того ж,  «Кобзар» пробуджує призабуту сучасним поколінням звичку читати. І, попри скупий відеоряд, не витягнутий і вправним монтажем, у залі разом із шелестінням сторінок вчувався запах книжок.

 Тетяна Лебединська

 «Я з насолодою дивилася цей фільм,тому що він наближений до історичної правди. І немає тих домішків, з якими сучасне телебачення трактує Шевченка», -  каже науковець, шевченкознавець із Санкт-Петербурга Тетяна Лебединська.

Водночас вона шкодує, що атори фільму мало уваги приділили Петербургу в житті Шевченка, як і  Павлу Енгельгардту, постать і родину якого, на думку науковця, «в Україні розглядають під надто примітивним ракурсом».

Для науковців-шевченкознавців стрічка стала справжньою подією. Задіяні у стрічці

директор філіалу музею Шевченка в Києві «Хата на Приорку» Надія Наумова та відомий вчений, заступник директора Інституту літератури імені Т. Шевченка НАН України Сергій Гальченко прийшли на прем`єру із подарунками. Вони презентували режисеру Тарасу Ткаченку раритетні видання «Кобзаря».

 Сергій Гальченко

 Надія Наумова

Рецензію на стрічку «Кобзар» Андрія Кокотюхи читайте на «Детектор медіа» незабаром.

За можливість зробити репортаж із презентації «Кобзаря» телеканали не конкурували

 Сергій Сотниченко та Андрій Куликов

Прем`єра «Кобзаря» стала подією для культурної спільноти. Окрім Андрія Кокотюхи, до перегляду долучився поет Сергій Пантюк, ведучий авторської програми «Аргумент-кіно» на «1+1» Володимир Войтенко, культуролог Олег Сидор-Гібелінда, режисер-постановник Київського Національного академічного театру опери та балету Сергій Архипчук

«Детектор медіа»

Фото Максима Лісового та зі сторінки фільму у Facebook