Опівночі 1 квітня, по закінченні терміну перереєстрації згідно з російським законодавством всі, за винятком одного, незалежні кримськотатарські засоби масової інформації, в тому числі дитячі, будуть закриті, Про це заявляє міжнародна правозахисна організація Amnesty International.

Незважаючи на своєчасну подачу заявок, друковані, електронні та віщальні кримськотатарські ЗМІ, яким було безпідставно відмовлено у перереєстрації або не надано відповіді від ліцензуючих органів, будуть змушені закритися. В іншому випадку їм загрожуватимуть великі штрафи та кримінальні переслідування, зазначає організація.

«З настанням півночі всі, окрім одного, кримськотатарські медіаресурси, які зазнали нападів з моменту російської анексії, будуть вимушені замовчати», - сказав заступник директора програми Amnesty International по Європі та Центральній Азії Денис Кривошеєв.

За його словами, «цей кричущий наступ на свободу слова, представлений у вигляді адміністративної процедури, є грубою спробою придушити незалежні засоби масової інформації, змусити мовчати інакомислячих і залякати кримськотатарську громаду».

Amnesty International нагадує, що всі ЗМІ в Криму були зобов'язані перереєструватися відповідно до російського законодавства в квітні 2014 року. Проте тим медіаресурсам, які мовлять кримськотатарською мовою, було неодноразово і безпідставно відмовлено в реєстрації. В той же час, багато російськомовних ЗМІ отримали ліцензії незабаром після подачі документів.

За даними організації, досі успішно перереєстровано тільки один кримськотатарський ЗМІ - газету «Янъы дюнья». «Всім іншим реєструючий орган відмовив у реєстрації або затягнув процес, використовуючи формальності та наявність не вказаних "невідповідностей"», - зазначає Amnesty International.

Загальновизнаному кримськотатарському інформаційному агентству QHA було двічі відмовлено у перереєстрації. Починаючи з жовтня 2014 року, безпідставні відмови на заявки отримав і телеканал ATR, що мовить кримськотатарською мовою.

Лілія Буджурова, заступник директора з інформаційної політики телеканалу ATR, розказала Amnesty International, що канал зупинить мовлення в 00.01 1-го квітня, якщо не отримає ліцензію. «Нас будуть переслідувати відповідно до законодавства Російської Федерації. Це передбачає серйозні наслідки, включаючи високі штрафи в розмірі до півмільярда рублів (близько $90 000), конфіскацію обладнання і кримінальні звинувачення проти керівництва», - сказала вона.

Організація повідомляє, що не задовольнили заявки на перереєстрацію іншим кримськотатарським ЗМІ, включаючи радіостанцію «Мейдан», інтернет-видання 15minut.org, газету «Авдет» та журнал «Йылдыз», і їм доведеться закритися по закінченні кінцевого терміну опівночі. Відмовили у перереєстрації також дитячим розважальним ЗМІ - журналу «Арманчыкъ» і популярному дитячому телеканалу Lale.

«Закриття дитячих телеканалів звучить як жорстокий першоквітневий жарт, але тут, звісно, не до сміху. Ці закриття ознаменували останню стадію в триваючому наступі на права людини у Криму, включаючи свободу вираження думок, тяжкість якого відчуває на собі пригноблена кримськотатарська меншина», - сказав Денис Кривошеєв.

Кримські ЗМІ потрапили під повторний напад: раніше принаймні п'ять міcцевих радіостанцій були позбавлені частот в найбільших містах Криму через іншу адміністративну процедуру, ініційовану федеральною владою Росії в 2014 році.

Amnesty International нагадує, що 26 січня близько 30 озброєних людей в масках зі спецпідрозділу поліції у супроводі 10 співробітників служби безпеки провели обшуки в офісі каналу ATR, порушивши мовлення і забравши документи. Ще до рейду канал був змушений застосовувати самоцензуру та не використовував слова «анексія» і «окупація» після того, як декілька журналістів отримали попередження  від влади, в яких мовлення каналу називали «екстремістським» та погрожували кримінальним переслідуванням.

Проукраїнські журналісти і блогери піддавалися переслідуванням і були змушені залишити Крим, зазначає організація.

У 1944 році все населення кримських татар, майже чверть мільйона людей, були депортовані у віддалені райони Радянського Союзу, нібито за співпрацю з німецькою окупаційною силою. Їм не дозволяли повернутися до Криму до кінця 1980-х років.

Нагадаємо, 30 березня головний редактор газети «Голос Крыма» Ельдар Сеітбекіров повідомив, що ця кримськотатарська газета отримала свідоцтво про реєстрацію ЗМІ від Роскомнагляду, змінивши назву на «Голос Крыма New». На той час в стадії перереєстрації знаходились кримськотатарський журнал «Йылдыз» та газета «Янъы дюнья».

Меджліс кримськотатарського народу заявив, що розглядає відмову в перереєстрації незалежних кримськотатарських ЗМІ як порушення законних прав та інтересів кримськотатарського народу.

З 1 квітня кримськотатарські телеканали АТR, Lale («Ляле») та радіо Meydan («Мейдан») можуть припинити роботу через те, що не змогли отримати від окупаційної кримської влади свідоцтва про реєстрацію засобів масової інформації за російським законодавством. Федеральна служба з нагляду у сфері зв'язку, інформаційних технологій і масових комунікацій (Роскомнагляд) тричі повертала їм документи без розгляду, щоразу знаходячи в них нові «помилки», які не помітила раніше. Нещодавно повідомлялося про четверту відмову Роскомнагляду.

19 березня «глава» окупаційної влади Криму Сергій Аксьонов заявив, що «у напіввійськовий час» робота таких телеканалів як кримськотатарський канал ATR недопустима.

Водночас керівництво кримськотатарського телеканалу ATR заявляє, що мовник готовий позбавитись свого інформаційно-політичного контенту, якщо це дасть змогу перереєструватись у анексованому Росією Криму згідно законодавства РФ.

20 березня Комітет захисту журналістів повідомив, що стривожений погіршенням медійного клімату в анексованому Росією Криму, зокрема відмовою Роскомнагляду реєструвати кримські новинні ЗМІ.

Міністр інформаційної політики України Юрій Стець заявив, що кримськотатарський телеканал ATR зможе мовити на материковій Україні.

24 березня колективи кримськотатарських телеканалів ATR і Lale («Ляле») та радіостанції Meydan («Мейдан»), які входять до холдингу «Атлант СВ», звернулися до президента Російської Федерації Володимира Путіна з проханням про сприяння у вирішенні ситуації, що склалася з відмовами Роскомнагляду в перереєстрації кримськотатарських медіа за російським законодавством.

Якщо телеканал ATR до 1 квітня не встигне зареєструватися як ЗМІ за російськими законами і змушений буде припинити своє мовлення, на його частоті може почати роботу «телеканал-підробка». Про це 26 березня повідомила заступник генерального директора ATR Лілія Буджурова.

«Детектор медіа»