Європейська служба зовнішніх справ (EEAS) та Центр протидії дезінформації України оприлюднили спільний аналітичний звіт, у якому йдеться про масштабну кампанію російських інформаційних операцій, спрямованих проти європейської інтеграції України. У документі зазначається, що Росія системно намагається підірвати підтримку вступу України до Європейського Союзу як серед українського суспільства, так і серед громадян країн ЄС. Основна мета таких дій — послабити політичну та суспільну підтримку євроінтеграційного курсу України.

Звіт фіксує, що євроінтеграція України стала однією з ключових цілей російських інформаційних операцій після отримання країною статусу кандидата в ЄС у 2022 році та початку переговорів про вступ у 2024 році. Сам процес інтеграції перетворився на об’єкт систематичних маніпуляцій, оскільки він пов’язаний із питаннями безпеки, економічного відновлення та геополітичного вибору України.

Аналітики виділяють кілька основних наративів, які російські структури просувають для української аудиторії. Серед них твердження про нібито зацікавленість ЄС у затягуванні війни проти Росії, ідеї про поділ України між країнами Євросоюзу, а також меседжі про те, що євроінтеграція начебто означає зовнішнє управління державою. Окремо поширюється теза про те, що Україна нібито «несумісна» з європейськими цінностями.

Ці повідомлення поширюються через складну мережу каналів впливу, яка включає російські державні інституції, контрольовані медіа, телеграм-канали, пов’язані з прокремлівськими мережами, а також псевдолокальні ресурси. Для посилення ефекту використовуються координація публікацій у різних соцмережах, спотворені карти «поділу України», виривання з контексту заяв європейських політиків та адаптація меседжів до регіональних настроїв.

Окремий блок звіту присвячений інформаційним операціям проти аудиторій у Європейському Союзі. Тут російські структури роблять акцент на темах цінностей, міграції та фінансової допомоги Україні. В окремих країнах меседжі адаптуються під локальні страхи: економічні ризики підкреслюються в Німеччині, корупційні наративи — у Франції, а питання біженців — у Польщі.

Також системно атакуються українські політичні лідери, насамперед президент Володимир Зеленський, через поширення фальшивих або спотворених звинувачень у корупції. Паралельно українських громадян і біженців у ЄС намагаються зобразити як джерело соціальних проблем або загрозу безпеці, що має підірвати суспільну солідарність.

Фінансова підтримка України з боку ЄС подається як нібито неефективна або корумпована, часто із використанням підроблених матеріалів і скоординованого поширення через мережі впливу. Звіт також наголошує на зростанні ролі штучного інтелекту та автоматизованих систем у масовому створенні локалізованого контенту, що дозволяє швидко адаптувати наративи під різні країни та аудиторії.

Попри масштабність кампанії, у звіті зазначається, що немає жодних доказів впливу цих операцій на стратегічний вибір України щодо вступу до ЄС. Водночас автори попереджають, що тривале поширення таких наративів може поступово знижувати рівень довіри та посилювати сумніви у частини вразливих аудиторій як в Україні, так і в Європі.

Аналітики підкреслюють, що скоординована відповідь і міжнародна співпраця залишаються ключовими інструментами протидії інформаційним загрозам, які супроводжують процес європейської інтеграції України та ширші геополітичні зміни в Європі.