Read in english here. 

Про методологію моніторингів ГО «Детектор медіа»

Громадська організація «Детектор медіа» досліджує телевізійний контент за методологіями двох типів: якісного і якісно-кількісного аналізу.

1. Моніторинг, заснований на якісному аналізі, ведеться безперервно; публікації виходять щотижня у формі аналітичних оглядів. У такий спосіб ми аналізуємо:

•  головні випуски новин (прайм-тайм) центральних телеканалів («України», «1+1», «Інтера», ICTV, СТБ, 5-го каналу, «UA: Першого» та «112»);
• підсумкові тижневики на каналах «Україна», «1+1», «Інтер», ICTV, ZIK і 5 канал;
• політичні ток-шоу «Свобода слова» (ICTV), «Право на владу» («1+1»), «Пульс» («112»), «Український формат» (NewsOne), «Народ проти» (ZIK), «Ехо Україна» (Прямий канал);
• висвітлення української тематики в політичних ток-шоу російських телеканалів.

Раз на один-два місяці ми також публікуємо аналітичні звіти щодо:

• висвітлення української тематики в різних російських ЗМІ, в тому числі друкованих виданнях;
• проникнення російської пропаганди в українські медіа.

Предмет дослідження контенту українських телеканалів — грубі порушення стандартів, матеріали з ознаками замовності, так званий паркет, тобто протокольне висвітлення офіційних подій без інформаційного приводу; маніпуляції, дезінформація, замовчування важливих фактів і коментарів. Для новин ми також фіксуємо в базі даних багато інших параметрів: дотримання всіх стандартів, географію висвітлення, згадки про кандидатів, тональність, наявність експертної думки тощо. За підсумками виборчої кампанії ГО «Детектор медіа» представить докладний аналіз новин за різними параметрами.

За підсумками аналізу інформаційного контенту українських телеканалів кожного тижня ми готуємо оперативне аналітичне зведення — «Детектор виборів». У ньому, окрім результатів моніторингу, враховуються спостереження наших аналітиків у різних форматах за медійним простором України та Росії. Ми акумулюємо в цих зведеннях усе головне, що відбувається в інфопросторі у зв’язку з виборами.

Команда експертів Центру моніторингу та аналітики ГО «Детектор медіа»: Отар Довженко, Зоя Красовська, Ярослав Зубченко, Марина Довженко, Олександр Крумін.

 2. Кількісно-якісне дослідження дотримання стандартів у теленовинах ГО «Детектор медіа» (раніше ГО «Телекритика») проводить із 2003 року з різною періодичністю. Із 2017 року проводиться одне дослідження протягом тижня раз на три місяці. Автор дослідження — Ігор Куляс. Із докладними результатами можна ознайомитися в розділі «Моніторинг / Щоденні теленовини» на сайті MediaSapiens. Усі звіти цього виду моніторингу виходять під загальною назвою «Про що мовчали новини у…».

Моніторинг теленовин, заснований на якісно-кількісному аналізі, — це глибоке й ретельне дослідження, яке виявляє ознаки замовності та цензури, а також випадки замовчування важливої для суспільства інформації.

Методологія оцінки дотримання стандартів для моніторингів ГО «Детектор медіа» двох видів заснована на шести базових стандартах журналістики: оперативності, балансу думок, відокремлення фактів від коментарів, достовірності (посилання на джерела), точності та повноти. Особливості застосування цих стандартів для різних жанрів телевізійного контенту докладно розписані в «Методології моніторингу» авторства Ігоря Куляса та Отара Довженка.

 Матеріали з ознаками замовності або цензури: якісно-кількісний аналіз

4–10 лютого 2019 року громадська організація «Детектор медіа» провела чергову хвилю дослідження «Про що мовчали новини». Це якісно-кількісне дослідження матеріалів суспільно-політичної тематики головних випусків новин всеукраїнських телеканалів — «1+1», «Інтера», «України», ICTV, СТБ, 5-го каналу і «UA: Першого», яке визначає матеріали з ознаками замовності або цензури та випадки замовчування інформації, важливої для суспільства.

Наводимо стислий звіт щодо отриманих результатів.

Канали «Інтер» та «Україна» протягом досліджуваного тижня видали в ефір порівняно найбільше матеріалів із порушеннями стандартів, які можуть свідчити про замовність або цензуру: 35 і 26 відповідно. Ці два телеканали посідають перші місця за цим показником уже третій рік. У порівнянні з попереднім моніторингом у листопаді 2018 року, кількість дещо зросла (тоді було 31 і 23 матеріали відповідно).

На третьому місці ICTV (19 матеріалів). На цьому каналі показник у порівнянні з листопадом зріс відчутно (тоді було 11 матеріалів).

Різке зростання кількості матеріалів із ознаками замовності бачимо в новинах СТБ (12 на тиждень, було 2 матеріали) та «1+1» (11, було 4). На 5-му каналі кількість підозрілих матеріалів протягом досліджуваного тижня, навпаки, знизилась у порівнянні з листопадом із 8 до 2 матеріалів. На «UA: Першому» таких матеріалів моніторинг не виявив.

Зростання на ICTV та СТБ пов’язане з появою в новинах дайджестів передвиборчого піару кандидатів у президенти. На «1+1» — зі збільшенням кількості незбалансованих негативних матеріалів, спрямованих переважно проти Петра Порошенка.

Найчастіше в таких матеріалах порушуються стандарти балансу думок (подано позицію лише однієї сторони конфлікту), повноти (в матеріалі є не всі важливі факти, подробиці, точки зору) та відокремлення фактів від коментарів (журналісти підмінюють факти власними оцінками).

Найбільше матеріалів із ознаками замовності, витриманих у позитивному ключі щодо влади, було на «Україні» (15), ICTV (10) та «Інтері» (8). Здебільшого це «паркетні» матеріали про Петра Порошенка та Володимира Гройсмана. Найбільше негативних матеріалів про владу — на «Інтері» (18) та «1+1» (7).

Серед підозрілих матеріалів позитивних щодо опозиції найбільше на «Інтері» (19) і «Україні» (17).

Чиї інтереси просувають у теленовинах

Більшість матеріалів із ознаками замовності — так званий паркет (повідомлення про офіційні заходи, які не мають новинної цінності) або незбалансовані коментарі політиків і посадовців.

Найбільше таких матеріалів було про Юлію Тимошенко: 26 матеріалів на п’яти каналах (крім 5-го і «UA:Першого»).

На другому місці Петро Порошенко: 22 матеріали на п’яти каналах (крім «1+1» і «UA: Першого»).

Далі — Олександр Вілкул (15 матеріалів на «Україні», ICTV й СТБ), Володимир Гройсман (14 на всіх, крім «UA: Першого»), Олег Ляшко (11 на «Інтері» та «Україні»), Юрій Бойко (7 матеріалів на «Інтері»), Анатолій Гриценко (6 матеріалів на «Україні», ICTV й СТБ).

Просуваючи кандидатів у президенти, телеканали не забувають і про бренди партій, які змагатимуться на парламентських виборах восени. 17 позитивних матеріалів присвячено партії «Батьківщина», 12 — «Опозиційній платформі — За життя», 9 матеріалів — Радикальній партії Ляшка, 5 матеріалів — партії «Опозиційний блок».

Негативних матеріалів, спрямованих проти конкретних кандидатів у президенти, в новинах немає. Серед матеріалів із ознаками замовності, що мають негативну тональність, переважають новини із критикою нинішньої влади загалом, не персоніфікованої (15), «Нафтогазу України» (7), Кабінету Міністрів, Міністерства охорони здоров’я та Уляни Супрун (по 6). Петру Порошенку присвячено 5 негативних матеріалів, проте зауважмо, що він також є нинішнім Президентом України. Ще три матеріали спрямовані проти партії «Блок Петра Порошенка» («Інтер» та «1+1»), один — проти Адміністрації Президента («1+1»).

Замовчування важливих тем, подій, фактів і думок

Найбільше випадків замовчування виявлено на ICTV (57), «Україні» (56) та «Інтері» (54). СТБ та «UA: Перший» мають однаковий показник — 50 випадків замовчування; «1+1» і 5 канал — 48. У порівнянні з листопадом 2018 року загальна кількість випадків замовчування зросла вдвічі. Це можна пояснити тим, що у випусках новин місце важливих для суспільства подій зайняв передвиборчий піар, «паркет» та прихована реклама кандидатів.

Загальні тенденції висвітлення виборів центральними телеканалами: на основі якісного та якісно-кількісного аналізу ГО «Детектор медіа»

Лідери й антилідери. Канали з найменшою кількістю політичного піару в новинах — «UA: Перший», 5 канал і СТБ. Суспільне телебачення («UA: Перший») майже не висвітлює виборчу кампанію в новинах: кандидатів називають неохоче, їхні дії, заяви, біографії та програми не аналізують. На каналі «112» новини порівняно чисті, але це компенсується порушеннями в інших ефірних продуктах. Щоби фіксувати ці порушення, «Детектор медіа» розпочав моніторинг прайм-тайму шести інформаційних телеканалів, перші результати якого будуть опубліковані в першій декаді березня.

Найбільше передвиборчого піару на «Інтері», «Україні» та ICTV. На «1+1» позитивного піару порівняно небагато (переважно це матеріали про Володимира Зеленського), зате частіше трапляється чорний піар і незбалансована критика, спрямована здебільшого проти Петра Порошенка та його політичної сили.

Улюбленці новин телеканалів і «бідні родичі». Кандидати представлені в новинах центральних телеканалів дуже нерівномірно. Є «кандидати одного телеканалу»: лідер «Опозиційної платформи — За Життя» Юрій Бойко щодня фігурує в інформаційних програмах на «Інтері» та, меншою мірою, «112» і NewsOne, але його ніколи не показують на «Україні» інакше, ніж у негативному контексті. «Інтер» навзаєм ігнорує Олександра Вілкула — колишнього соратника Бойка по «Опозиційному блоку», якого просуває «Україна». Володимира Зеленського часто показує «1+1», тоді як до новин інших каналів він потрапляє зрідка лише через скандали або соціологічні опитування. Олександр Шевченко й Віктор Бондар також з’являються тільки на «1+1».

Найбільш агресивно просувають «своїх» кандидатів «Інтер» (Юрія Бойка) та «Україна» (Олега Ляшка та Олександра Вілкула). Ці кандидати практично щодня фігурують у новинах цих каналів, коментують будь-які теми, приходять до студії на інтерв’ю щотижня або навіть кілька разів на тиждень.

Майже половину кандидатів у лютому жодного разу не згадували в новинах прайму аналізованих «Детектором медіа» телеканалів. Деяких кандидатів не згадують у новинах центральних телеканалів практично ніколи, хоча вони й мають політичну вагу. Приклади — Андрій Садовий, Руслан Кошулинський, Олександр Мороз, Роман Безсмертний. Втім, усіх їх запрошують до ток-шоу здебільшого інформаційних телеканалів («112», NewsOne, ZIK, Прямий, дехто з них буває на ток-шоу телеканала «1+1»).

Юлія Тимошенко присутня в новинах майже на всіх телеканалах: за кількістю і згадок взагалі, й матеріалів із ознаками замовності вона поступається тільки Петру Порошенку, а в деякі тижні його випереджає. На 5-му каналі, який належить Порошенку, про Юлію Тимошенко згадують зрідка й тільки нейтрально, в контексті висвітлення актуальних подій, а на «UA: Першому» — майже не згадують. Переважно в новини Тимошенко потрапляє з передвиборчими обіцянками, рідше — з критикою влади, але не Петра Порошенка особисто.

Кандидат із особливим статусом. Згідно з тактикою «кандидатів багато, президент один» Петро Порошенко не провадить агітаційної кампанії, але всі телеканали, крім «UA: Першого», згадують про нього як про нинішнього главу держави. Навіть «1+1», найбільш критичний до Порошенка, не може ігнорувати офіційні події, як-от виступ на Мюнхенській безпековій конференції чи зустрічі з лідерами інших держав. Зазвичай повідомлення про Порошенка виходять у форматі так званого паркету: мінімум корисної інформації, пафосні цитати, відсутні інші точки зору.

За кількістю згадок у новинах (різної тональності) Порошенко традиційно на першому місці серед кандидатів. Наприклад, протягом тижня 11–17 лютого найбільше з кандидатів згадували Петра Порошенка (36 згадок, із них 20 позитивних і одна негативна) та Юлії Тимошенко (22 згадки, із них 18 позитивних). Далі Олександр Вілкул (16 згадок, із них 15 позитивних), Олег Ляшко (13 згадок, 10 позитивних), Юрій Бойко (8 згадок, 5 позитивних і одна негативна), Ілля Кива (8 згадок, одна позитивна), Володимир Зеленський (7 згадок, із них 5 позитивних), Анатолій Гриценко (6 згадок, із них 4 позитивні), Валентин Наливайченко (4 згадки, всі позитивні) та Сергій Каплін (2 згадки, обидві позитивні). По одній позитивній згадці мали Андрій Садовий, Сергій Тарута й Олександр Шевченко. 24 із 44 кандидатів протягом тижня не згадували взагалі.

Кандидат із найбільшим рейтингом — Володимир Зеленський — від початку виборчої кампанії не брав участі в жодному політичному ток-шоу. Про нього майже не згадують у новинах телеканалів, окрім «1+1». Партія «Слуга народу» також жодним чином не представлена в інформаційних форматах українського телебачення. Лише останнім часом у деяких ток-шоу її став представляти політтехнолог Дмитро Розумков. Таким чином, маємо феномен ведення виборчої кампанії одним із найбільш рейтингових кандидатів практично лише в розважальних жанрах (фільми, гумористичні програми «Кварталу 95» тощо) на телебаченні та в кіно, а також через соціальні мережі та зовнішню рекламу. Це можна вважати головним феноменом нинішньої виборчої кампанії.

«Шведський стіл» у новинах. На ICTV, СТБ, «Україні» та «Інтері» з початком виборчої кампанії з’явився формат піар-дайджесту. Це нарізка коротких повідомлень із агітаційними заявами, передвиборчими обіцянками чи сценами з життя кандидата. Тут щодня практично той самий набір кандидатів: Олександр Вілкул, Олег Ляшко, Анатолій Гриценко, Юлія Тимошенко, Валентин Наливайченко, а також «свої» кандидати — Сергій Тарута на «Україні», Юрій Бойко і Сергій Каплін на «Інтері». Це піар-повідомлення однакового для всіх формату: кілька речень закадрового тексту й цитата. В них ніколи немає ні балансу думок, ані додаткової інформації. За формою і змістом це реклама, а не новини.

Токсична соціологія. Найнебезпечнішими з порушень стандартів, зафіксованих моніторингами «Детектора медіа», є маніпуляції з рейтингами. Вони бувають чотирьох типів:

1. Хибне трактування результатів опитувань. Наприклад: «Порошенко випередив Тимошенко», коли розрив між ними в межах статистичної похибки. Трапляється на різних телеканалах і може бути як навмисною маніпуляцією, так і наслідком непрофесіоналізму журналістів.

2. Дослідження сумнівних організацій, зроблені невідомо на чиє замовлення. Завжди вигідні для кандидата, якого просуває телеканал. Це практикують «Інтер», «Україна» і «1+1».

3. Вирвані з контексту цифри, наприклад, регіональні: «Бойко на першому місці в Одеській області», а даних по всій Україні не озвучують. Це найчастіше практикує «Інтер».

4. Замовчування результатів досліджень поважних організацій: КМІС, «Демократичні ініціативи», Центру Разумкова. Відколи рейтинги очолив Володимир Зеленський, їх почали ігнорувати майже всі — крім «1+1».

Ток-шоу не для всіх. У ток-шоу жодного телеканалу немає балансу учасників від влади, від умовної проросійської і проєвропейської опозиції та незалежних експертів. Контингент учасників ток-шоу формується відповідно до політичних інтересів власників телеканалів. Кандидат із найбільшим рейтингом — Володимир Зеленський — від початку кампанії не брав участі в жодному політичному ток-шоу. Петро Порошенко — лише у «Свободі слова» на ICTV у вигідному для нього форматі, де у студії перебували лише його прибічники. Таким самим форматом на цьому телеканалі скористалися Юлія Тимошенко, Олександр Вілкул та Анатолій Гриценко. Ширший асортимент (Гриценко, Тимошенко, Вілкул, Олег Ляшко, Андрій Садовий та інші) учасників має ток-шоу «Право на владу» на каналі «1+1», але тут традиційно бракує представників влади. Головний акцент ток-шоу на телеканалах «112» та NewsOne — промоція політичного бренду «Опозиційна платформа — За життя» та особисто Віктора Медведчука.

Позитивною тенденцією є менша кількість чорного піару в новинах, ніж було під час виборчих кампаній до Революції гідності. Однак чорний піар є в розважальному контенті, інфотейменті, анімації, діджиталі: наприклад, мультфільм «Зашкварені» на Прямому каналі, фільми про Тимошенко і Садового на ZIK чи про Зеленського на Прямому каналі.

РЕЗЮМЕ

Ми не бачимо ознак централізованої державної цензури, але всюди бачимо обмеження, які власники та їхні політичні союзники встановлюють для новин і ток-шоу. На різних каналах ці обмеження різні, тому в масштабах цілого телепростору це виглядає як плюралізм. Але глядач окремого телеканалу завжди бачить навмисно спотворену картинку.

Про більшість кандидатів у новинах більшості каналів говорять або у форматі передвиборчого піару (антипіару), або ніяк. При цьому на вибір тих, про кого говорять, явно впливають домовленості та інтереси власника. Це, по-перше, погано для суспільства, яке має розуміти плюси й мінуси тих, кого обирає. По-друге, створює несправедливу перевагу для одного кандидата, якого всі воліють показувати, бо він нинішній президент.

Пакт про ненапад між Порошенком і головними каналами діє. Він поширюється й на канали Медведчука: тут у новинах Порошенка показують у паркетному форматі та ніколи не критикують, хоча критика може бути у студійних інтерв’ю, авторських програмах і ток-шоу. Найбільше піару Порошенка в новинах «України» та «Інтера», а відкрита критика — тільки на «1+1». Проблема в тому, що Порошенко фігурує всюди як нинішній глава держави, а не кандидат, і практично не веде агітаційної кампанії. Звідси інша сторона медалі — ігнорування президента в новинах Суспільного. За три тижні лютого «UA: Перший» згадав Порошенка лише 4 рази.

Зеленський, кандидат із найвищим рейтингом, не вступає в комунікацію ні з іншими кандидатами, ні з журналістами (крім лояльного «1+1»). Він не проводить прес-конференцій, не бере участі в політичних ток-шоу, провів закритий з’їзд, не делегує, за поодинокими винятками, представників своєї команди на ефіри. Його кампанія віртуальна й розгортається у площині шоу-бізнесу й соцмереж. Президентом має шанс стати людина, про яку суспільство, крім сценічного образу та віртуального в соціальних мережах, нічого не знає.

Ток-шоу не виконують функції публічних дебатів кандидатів або їхніх представників. Формат, на який погоджуються кандидати, — це година самопіару біля мікрофона і ще півгодини запитань від лояльних експертів із зали. Такий формат, зокрема, пропонує їм «Свобода слова» ICTV. На жодному з ток-шоу ми не бачимо балансу запрошених представників умовних влади, проросійської опозиції, проєвропейської опозиції й незалежних експертів. На трьох ток-шоу каналів Медведчука щотижня з’являються ті самі люди. Вони піарять навіть не Юрія Бойка, а самого Медведчука та «Опозиційну платформу — За життя», критикують — іноді дуже жорстко й маніпулятивно — владу загалом, без персоналізації, за поодинокими винятками.

Найнебезпечніше порушення стандартів у новинах — маніпуляції з рейтингами, щоби створити видимість популярності «свого» кандидата або приховати його невдачі. «Україна», «Інтер» та «1+1» нехтують результатами поважних соціологічних фірм і дають в ефір дослідження сумнівних організацій. Іноді цифри висмикують із контексту або хибно інтерпретують. А відколи рейтинги очолив Зеленський, їх почали замовчувати майже всі канали. У виборчому та медійному законодавстві варто прописати вимоги щодо оприлюднення результатів соціологічних опитувань.

На каналах «112» та NewsOne, інколи на «Інтері» та «1+1» поширюються тези російської та проросійської пропаганди. Наприклад, щодо начебто втручання влади у справи церкви у зв’язку з наданням Томосу Українській православній церкві, щодо начебто тотальної економічної кризи в Україні. На цих телеканалах тепер постійно поширюється ще одна теза російської пропаганди —  щодо начебто фальсифікації результатів президентських виборів.

ПРИКЛАДИ

NewsOne:

Щодо Томосу:

«“Я так думаю” с Русланом Коцабой» (05.01.19) («Чует мое сердце, что через томос прольется очень много крови»).

«“Хронология дня” с Вячеславом Пиховшеком» (03.01.19) («США продовжують втручання у внутрішнє життя України»).

«“Хронология недели” с Вяеславом Пиховшеком» (20.01.19)

Час публікації: 20.01.2019 21:04

Джерело: ТК NewsONE

«Ведучий: На наступний день, але на цю тему. Рейдерство, захоплення майна української православної церкви та розколом у суспільстві, загрожує проголосований парламентом законопроект “Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної регістрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи”, про це заявив Віктор Володимирович Медведчук, опозиційна платформа “За життя”. Ще цитата із цієї заяви.

“Наслідки таких дій влади очевидні. Замість єднання і примирення, ми отримуємо новий виток протистояння суспільства, ненависть і агресію, — заявив Віктор Медведчук від опозиції “Опозиційна платформа — За життя”. Ухваливши дискримінаційний закон щодо вірян Української православної церкви, влада грубим чином порушили гарантоване Констутицію України право на свободу світогляду та віросповідання. І, по суті, узаконила таким рішенням гоніння і переслідування Української православної церкви, яка могла б стати основою для національного примирення, яка могла б об'єднати людей як на заході, так і на сході, як на півночі та в центрі, так і на півдні країни».

Щодо начебто фальсифікації результатів виборів в Україні:

«Тарута: Без подкупа на выборах у действующей власти нет шансов»;

«Как в Украине подкупают избирателей: карусели, семейный подряд и операция “Гречка” — разбор схем и фальсификаций» («Перепись населения не проводится, потому что ее итоги могут оказаться политически токсичными и шокирующими для страны. А ее отсутствие создает предпосылки для фальсификаций, поскольку нет точных данных о количестве граждан на территории страны. Такое мнение высказал политолог Андрей Золотарев в комментарии для NEWSONE.ua»);

«Карасев о наблюдателях от РФ на выборах: Нужно показать россиянам, как мы умеем проводить выборы, а мы чего-то боимся» («Может, наоборот, покажем россиянам, как мы умеем проводить выборы? Что нам скрывать? Чего мы боимся — что у нас фальсификации будут или они дадут неправильный отчет?»);

«Медведчук: На будущих президентских выборах стоит ожидать массовых фальсификаций» («Отказ МИД принимать заявки о регистрации российских наблюдателей, решение Верховного Суда о признании правомерным дискриминационного постановления ЦИК относительно лишения права голоса миллионов украинцев, пребывающих на территории РФ, — это путь к массовым фальсификациям в ходе выборов»);

«Рабинович: Закрытие избирательных участков в РФ антиконституционное преступление, и за это будет уголовное наказание».

Часто цитати з ефірів NewsOne та «112» потім використовують російські ЗМІ.

Щодо економічної ситуації:

31 січня «Российская газета» в матеріалі «Украинский экс-министр предрек стране экономический крах без России» посилалася на ефір NewsOne із Євгеном Червоненком.

4 лютого «Российская газета» знову тиражує меседжі Євгена Червоненка, висловлені в ефірі телеканалу «112» — «На Украине рассказали об “обмане Запада”»: «Бывший министр транспорта Украины в кабинете Юлии Тимошенко Евгений Червоненко назвал “болтовней” обещания о скором присоединении страны к ЕС и НАТО. По мнению политика, отказавшись от интеграции с Евразийским экономическим союзом, Киев таким образом остался ни с чем».

9 лютого вже «Московский комсомолец» процитував слова Євгена Червоненка — «Украинские летчики и конструкторы сбежали в Россию» — як свідчення глибокої соціально-економічної кризи в Україні.

21 лютого «Известия» посилаються на коментар Михайла Погребінського телеканалу NewsOne «Эксперт рассказал о плачевном состоянии Украины»: «Основатель и директор Киевского центра политических исследований и конфликтологии Михаил Погребинский заявил, что после госпереворота 2014 года Украина потеряла сотни производств, а взамен на это ничего не получила. Об этом он рассказал 20 февраля в эфире телеканала NewsOne».

«Інтер»:

Інтерв'ю з Юрієм Бойком, засновником «Опозиційної платформи — За життя».

Час публікації: 08.02.2019 20:00

«Олексій Ліхман, ведучий: В очах у всіх лише вибори. До виборів президента ще майже два місяці. Ще часу багато, але топ-темою стають новини про підкуп, підкуп, підкуп. Як ви вважаєте, чи буде цей факт підкупу вирішальним на майбутніх виборах? І наскільки серйозним може бути тиск правоохоронних органів на представників опозиційних сил, опонентів влади?

Юрій Бойко, засновник “Опозиційної платформи — За життя”: Я считаю, что во-первых попытки фальсификации, которые мы видим и подготовки — это очень опасное явление для нашей страны. Потому что общество в таком состоянии, что даже попытка фальсификации может привести к непредсказуемому сценарию: вплоть до распада страны».

«Нардепи дозволили рейдерське захоплення майна Української православної Церкви»

Час публікації: 19.01.2019 20:13

«Катерина Лисенко, ведуча: “Ухваливши зміни до законів щодо підлеглості релігійних організацій та їхньої реєстрації, нардепи фактично дозволили рейдерське захоплення майна Української православної Церкви”, — про це заявив Віктор Медведчук, на офіційній сторінці “Опозиційної платформи — За життя”. Він вважає, що це може посилити розкол у суспільстві. За його словами, ухваливши дискримінаційний, щодо віруючих, закон — парламентська більшість порушила конституційне право на віросповідання та фактично узаконила переслідування УПЦ, — йдеться у заяві політика».

«1+1»

Програма «Гроші»

«Те, що ці вибори поб'ють всі рекорди по масштабам маніпуляцій та фальсифікацій, ніхто вже не сумнівається»

Час публікації: 12.02.2019 22:45

«Олександр Дубінський, ведучий: Те, що ці вибори поб'ють всі рекорди по масштабам маніпуляцій та фальсифікацій, ніхто вже не сумнівається. В реєстрі виборців намалювалося майже 3 мільйона зайвих людей. Дехто знаходить своє прізвище в списках в трьох варіантах, наприклад, Дубінський Дубинський, Дубіцький і за однією і тією ж адресою. А хтось вже вдруге стоїть у черзі за матеріальною допомогою від влади. “Гроші” підготували перелік основних маніпуляцій, якими будуть намагатися вкрасти ваш голос. Подивіться і збережіть його для себе і України».

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через проект USAID «Медійна програма в Україні», що виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

Також використано дані моніторингів, які проводяться за підтримки DANIDA та SIDA.