1980 року філософ Джон Серль запропонував уявний експеримент, названий «китайською кімнатою». Суть полягала в тому, щоби продемонструвати, що штучний інтелект може оперувати інформацією, не усвідомлюючи її змісту. Уявіть кімнату, в яку просувають листи з китайськими ієрогліфами, після чого наявна там людина, яка не знає китайської, зіставляє їх із детальними візуальними інструкціями та, керуючись ними, складає ієрогліфи в лист-відповідь. Наш піддослідний поняття не мав би, про що «говорить», і, тим не менше, з точки зору спостерігача за дверима, відповідав би цілком змістовно. Під час партійних з’їздів, яких більшає ближче до старту виборчої кампанії, піддослідних «китайської кімнати» починають нагадувати українські тележурналісти. Послуговуючись шаблонами, вони передають партійний піар глядачам і не зважають на зміст сказаного. Навіть коли воно суперечить здоровому глузду й реальності.

Третього грудня телеканал «Україна» розповідав про публічний звіт Радикальної партії за чотири роки в парламенті. «Тисяча партійців зі всієї України», а також глядачі «Сьогодні» дізналися від Олега Ляшка, що «найефективнішими, найпотужнішими депутатами парламенту є Олег Ляшко і Віктор Галасюк». Насправді за підсумками цього скликання найефективнішими лідерами фракцій є Артур Герасимов із Блоку Петра Порошенка (32 % прийнятих законів) та Максим Бурбак із «Народного фронту» (26 %), Ляшко — третій із 20 % законопроектів, які стали законами. Крім цього, Ляшко четвертий за участю в голосуваннях. Протягом попередньої сесії Ляшко справді був другим-третім за ефективністю, а от Галасюк — двадцять першим. Як складно журналістам було перевірити таку просту маніпуляцію політиків? Чи інформацію не треба перевіряти?

Судячи з усього, таки не треба, адже далі кореспондентка Ірина Тихонова розповіла, зокрема, таке: «Торік Радикальна партія наполягала, що необхідно щонайменше вдвічі підвищити мінімальну зарплату. Уряд пручався, але вона таки зросла зо 3200 гривень на місяць». Але ж відповідальність за це підвищення ще у 2016 році на себе вже взяли, зокрема, Юлія Тимошенко, Сергій Каплін, «Опозиційний блок» та частково Петро Порошенко.

А закінчується новина ось цим: «22 січня [...] партія збереться, аби визначитися з кандидатом в Президенти». Головне, щоб Ляшко не заспойлерив рідним «радикалам» результати.

На «Інтері» про цю ж подію розповіли максимально коротко, просто перерахувавши «стратегічно важливі» законопроекти партії. Завершили матеріал реченням про те, Ляшко «звітувати про діяльність політсили вважає однією з головних задач». От тільки щодо звітів у «Подробностях», хіба Ляшко не казав, що «на телеканалі “Інтер” я перестав появляться після того, коли нами намагалися керувати, а ми їх послали нахєр». Цікаво, що ж змінилося?

Найефективніший народний депутат Ради, що збільшив мінімальну зарплату вдвічі та «послав нахєр» власників «Інтера»

5 грудня «1+1» нарешті завершив епопею з походом Олександра Шевченка на вибори, також відому як «праймериз партії “Укроп”». Партійний з’їзд затвердив кандидата, а сам Шевченко в сюжеті заявив: «Уже в березні дев'ятнадцятого року, а не так, як хоче Президент, колись там пізніше, ми здобудемо перемогу над тою страшною гідрою корупції, яка сьогодні є в Україні». Якщо журналісти не могли викрити неправду у словах кандидата від партії свого власника, чому не обрали хоча б іншу цитату? Вибори призначені на 31 березня, тож навіть якщо проігнорувати результати підрахунку голосів, другого туру та час, необхідний для підготовки інавгурації, в Шевченка буде всього кілька годин після закриття дільниць, щоби перемогти корупцію в Україні.

Крім самого політика та його колег, виступала на з’їзді й дружина Шевченка Тетяна: «Я декілька слів хочу розповісти про свого Олександра. Він надійний, він сильний». Долучилися до піару й журналісти, зокрема, ведуча Наталія Мосейчук, яка вкотре заявила, що укропівці «чи не єдині», хто влаштував праймериз. По-перше, не єдині. По-друге, до самих праймериз виникає багато запитань: чому керівник секретаріату партії називав їх «тур-кампанією», чому «Плюси» заздалегідь почали піарити саме Шевченка, чому Коломойський називав Шевченка кандидатом від партії до завершення внутрішніх виборів? До речі, той же Коломойський заявив, що потенційний рейтинг Шевченка «потолок — до 10 %».

Сильний та надійний чоловік, який переможе корупцію наступного березня.

7 грудня «Україна» розповіла про форум «Будуємо сильну країну», який дуже нагадував партійний з’їзд «Опозиційного блоку». Олександр Вілкул, майбутній кандидат від цієї партії (або ні), розповідав «Сьогодні», що він «практик», а от «власть рассказывает о децентрализации, но на самом деле только ужесточает централизацию, отбирает деньги у территориальной громады». За п'ять днів після цієї заяви на Одещині відзвітували про зростання бюджетів громад до 12 разів. Експерти розповідають, що «від бюджетної децентралізації виграли міста обласного значення і ОТГ». Дивно, що журналісти не згадали також заяву самого Вілкула 2014 року щодо реформи децентралізації: «Важно, что новое правительство приняло наши предложения. Но остается несколько важных, пока не учтенных моментов». Загалом, сюжет звівся до розповідей опоблоківців про свої плани та чергової критики Юрія Бойка.

Практик, для якого навіть 12-кратне зростання бюджетів — це «ужесточение».

А тим часом Washington Post уже використовує комп’ютерну програму, здатну писати невеликі новини. У USA Today є програма для створення коротких відео. Звісно, вони поки що не можуть аналізувати факти, але не можуть цього й деякі тележурналісти. До жодного зі згаданих вище телесюжетів участь людини нічого не додала: кореспонденти не відсіяли примітивних маніпуляцій, не перевірили інформації, не подали контексту та бекґраунду, не взяли коментарів незалежних експертів. З’їзди дійшли до глядачів у вигляді переказу заяв із трибуни. Така практика не лише наближає ЗМІ до прес-служб партій, вона ще й наближає «ходячі мікрофони» до потенційного звільнення. Адже професії, які передбачають суто механічну роботу замість мислення, перші поступляться китайським цифровим ведучим.

Детальніше про ці та інші особливо яскраві сюжети тижня в публікації «На старт, увага, рейтинги! Моніторинг теленовин 3‒9 грудня 2018 року».