Тисяча одинадцять тонн лобіювання Ахметова та добрива Фірташа. Маніпуляції в новинах
Тисяча одинадцять тонн лобіювання Ахметова та добрива Фірташа. Маніпуляції в новинах
Підсумки моніторингу порушень журналістських стандартів у щоденних новинах центральних телеканалів, що його здійснює громадська організація «Детектор медіа», за період 26 червня — 2 липня 2017 року.
Головними подіями тижня стали: зустріч президентів Франції та України, судові засідання у справах Януковича, Насірова, Гужви та бійців «Правого сектору» в Мукачевому, кібератака на Україну вірусом Petya, вбивства полковників Максима Шаповала та Юрія Возного, відзначення Дня Конституції, пожежа поблизу зони відчуження ЧАЕС, затримання бійця Нацгвардії Віталія Марківа в Італії.
Petya та журналісти
Кібератака 27 червня серйозно позначилася на житті українців. Журналісти, наприклад, жалілися, що їм тепер доводиться працювати з папером. А «Інтер» — що в атаці винна кіберполіція.
На СТБ ведуча Тетяна Висоцька розповідає: «Сьогодні Україну хакнули. Не комп’ютерною мовою це означає, що вірус атакував і захопив комп’ютери [...]Наші комп’ютери та сервери не працюють. Наша робота практично паралізована».
Далі журналісти проводять екскурсію редакцією «Вікон», і вона, варто зазначити, не позбавлена самоіронії:
Кореспондент Борис Сачалко коментує: «Ось це, бачите, наші монтажки. Це місце, де монтуються новини. Вони також зараз не працюють. Люди сидять відпочивають. Як вам відпочивається?».
Монтажер: «Нормально».
Кореспондент: «Відтак “Новини” виходять сьогодні в аварійному варіанті. Без суфлерів, без монтажок. План випуску в ньюзрумі складають, як в старі добрі часи, усно, записуючи на листочок».
Собі приділили увагу і на «112», щоправда, тут, навпаки, в окремому матеріалі хизувалися, що вірус вони побороли: технічний директор Дмитро Скидан розповідає: «Мы как телеканал устояли от этой атаки, так как вовремя отключились. Плюс, были проведены ряд мер по локализации проблем».
Своїм досвідом поділилися також і на «Інтері», щоправда, зробили це за компанію з абсурдними звинуваченнями. Ведуча Катерина Лисенко заявляє: «Вирусная атака парализовала даже сайт киберполиции, призваной защищать от сетевых монстров. С неудобствами столкнулись клиенты десятков торговых сетей банков. Нам сегодня пришлось работать в чрезвычайно сложных условиях, поэтому если в эфире возникнут неполадки, заранее приносит извинения. Но мы попытались выяснить: кто виноват в кибератаке?»Зазвичай після подібних заяв на «Інтері» звинувачують в усьому або «Народний фронт», або відомство Арсена Авакова. І справді, цього разу дісталося одному з підрозділів МВС.
Спочатку «Подробности» теж розповідали про стан у своїй редакції, зокрема, можна було почути отакий коментар від нетитрованої журналістки: «Працювати взагалі неможливо. Доводиться писати сюжет, ну, чесно, на папері, в буквальному смислі». Далі кореспондентка Павлина Василенко надала слово... невідомо кому. «Коллапс и в новостийных редакциях коллег», — заявляє журналістка, після чого на екрані без жодних титрів з’являється якийсь чоловік. Хто він такий? Де він працює? Де це знімають? Яка його посада? Це точно не постановочне відео? Звісно, можливо (хоча цього в новині й не вказували), кібератака могла порушити роботу титрувального ПЗ, але в такому разі посаду й місце роботи коментатора спокійно можна було озвучити за кадром, а не просто назвати його «колегою».
Ще більше запитань виникає, коли чоловік починає говорити: «Мене в цій ситуації вражає інше. От дві години, як в Україні реально лягло все. Ну не все, скажімо, там критичної інфраструктури лягла, да. І дві години пройшло. Це от фактично, ну, це надзвичайна ситуація техногенно порядку, да. І за дві години жодної реакції збоку там відповідних структур. Деяких там кіберполіції, Служби безпеки. Тиша».Достовірність слів цього чоловіка неможливо перевірити, адже невідомо, коли «Подробности» взяли в нього коментар. Але між повідомленням про кібератаку від сайту «Уніан» та офіційною реакцією від директора департаменту комунікації Нацполіції Ярослава Тракала минуло 56 хвилин. У самому випуску «Подробностей» о 20:00 теж повідомили, що «киберзаражение уже расследуют киберполиция», тож навіщо було залишати в матеріалі цей коментар? Крім, звісно, такої причини як чорний піар.
Завершується сюжет прямим закидом на адресу кіберполіції, причому робить його сама кореспондентка, без жодних посилань на експертів чи джерела: «Не столько парадокс — сколько свидетельства работы киберполиции. Там не смогли уберечь даже свои компьютерные системы». Також українська кіберполіція, очевидно, не змогла вберегти установи в Росії, Німеччині, Британії, Франції та США.
І це не жарт, єдиною відповіддю на запитання «кто виноват в кибератаке?», за весь сюжет так і лишається, — кіберполіція. При тому, що до виходу сюжету в ефір у МВС уже назвали ймовірних винних — Росію. Але якраз про це «Інтер» чомусь промовчав.
«Інтер» не хоче, щоб у Дмитра Фірташа були конкуренти
Уперше про проблеми з добривами телеканал «Інтер» заговорив 23 березня цього року. Тоді «Подробности» не називали конкретних постраждалих в Україні, а лише розповідали про те, як уряд Яценюка буцімто підігрував російським компаніям. Минуло чотири місяці й ситуація значно прояснилася: тепер «Інтер» лише побіжно критикує Яценюка і значно більше уваги приділяє підприємству свого хазяїна Дмитра Фірташа.
Ведуча Катерина Лисенко 26 червня розповідає: «Предприятие (Северодонецкий "Азот". — MS) прекратило работу в марте этого года, а зарплату работникам перестали платить в феврале. Долги только по оплате труда — сто шестьдесят миллионов гривен. Газ, без которого предприятие не может работать, а это почти триста пятьдесят миллионов кубометров, арестован, электричество отрезано. Если государство не поможет химикам, за бортом останется четырехтысячный коллектив, жалуются сотрудники, а отечественная хим. отрасль постепенно скатится на дно».
Із такої позиції подається увесь матеріал: «Азот» виставлено жертвою, що просить допомоги, адже держава заважає йому працювати і ставить під загрозу благополуччя колективу. Реальні ж причини подій замовчуються. Наприклад, журналісти не повідомляють, а чому, власне, підприємство припинило роботу й чому йому відрізали газ. Спойлер: через борги.
Хоча в самому сюжеті Валерій Черниш, голова Федерації профспілок Луганської області, заявляє: «Нас остановили, никаких особых претензий никто к нам не предъявлял, но, мы и не можем пуститься, потому что есть проблема по аресту природного газа, по аресту счетов на предприятии».Звісно, жодних особливих претензій, крім рішення суду про арешт близько 500 млн куб. м природного газу групи компаній Ostchem (куди входить «Азот») Дмитра Фірташа та кримінальної справи про 5,7 млрд гривень збитків державі.
Є в сюжеті й коментарі гендиректора компанії Ostchem Олександра Халіна: «Некоторым индивидуумам захотелось заработать на привозном аммиаке, на привозных удобрениях. С одной стороны воюем с русскими, с другой стороны вводим нулевые антидопинговые пошлины, то есть открываем границы. Защита должна быть, введение, я не буду говорить пошлин, я бы вводил сразу эмбарго на ввоз всех видов удобрений на территорию Украины».
І тут же Катерина Лисенко пояснила, що це за «індивідуми»: «Нулевые пошлины на импортное минудобрение ввело правительство Яценюка и сразу же в Украину стали массово ввозить более дешевую российскую продукцию, которая заняла почти семьдесят процентов рынка и это едва ли основная причина проблем на Северодонецком "Азоте"».
Отже, по-перше, «Подробностям» треба визначитися: головна проблема — це все-таки відсутність газу, про яку каже Черниш, чи конкуренція, про яку каже Халін? А по-друге, «Інтеру» варто повідомити глядачам, що на момент виходу сюжету в ефір уже десять днів як відомо про відновлення роботи підприємства та введення мита на російські добрива.
І що цікаво, не всі сприймають це як хорошу новину. Сергій Лещенко, наприклад, за два тижні до цього заявляв, що мита на добрива з інших країн допоможуть Ostchem підтримувати завищені ціни на добрива в Україні (різниця для зовнішніх та внутрішніх споживачів складає на різні товари 52–101 %). Аграрії теж жалілися на монопольне встановлення компанією цін і в травні 2017 року і в грудні 2016 року. Міністр аграрної політики Тарас Кутовий заявляв, що Україні слід диверсифікувати постачу азотних добрив (скасувавши мито), аби забезпечити нижчі ціни для аграріїв.
І на тлі всіх цих замовчаних заяв про монополізм компанії керівник Ostchem у сюжеті заявляє: «Я бы вводил сразу эмбарго на ввоз всех видов удобрений на территорию Украины». Звісно, що вводив би, адже це означає повну відсутність конкуренції та можливість встановлювати будь-які правила гри. І телеканал «Інтер» активно сприяє такому сценарію вже чотири місяці.
Тисяча одинадцять тонн лобіювання Ахметова та випадковий Ляшко
Без жодних стереотипів, але скажіть: як часто ви чуєте, що українські силачі просять Президента підписати закон на продовження ринкового мита? Тематичні сюжети телеканалів «Україна» та ICTV про це ми справді радимо переглянути — це гарні приклади того, якими креативними можуть бути лобістські акції і як грубо можна інтегрувати в сюжет політичний піар.
30 червня троє українських стронгменів у Маріуполі протягнули 11 вагонів металобрухту (1011,8 тонн) на три метри. Дійство відбувалося на металургійному комбінаті «Азовсталь» Ріната Ахметова. Чому — пояснює ведуча «Фактів» Інна Шевченко: «Стронгмени присвятили свій рекорд металургам та назвали акцію символічною. Так вони виступили на підтримку законопроекту про мито на експорт брухту. Адже вважають, що вивезення з країни сировини — на збиток промисловості, робить Україну слабкішою, біднішою та віддаляє від Європи».
І справді, один із силачів Олександр Лашин, спітнілий та захеканий, заявляє на камеру: «Наша металлургия нуждается в помощи, в помощи государства, в помощи Президента Петра Алексеевича. Мы хотим обратиться к нему, чтобы он продлил мораторий на вывоз лома. Так как лом нужен нам самим — украинским предприятиям, потому что это сырье».
Про те, що металобрухт потрібен Україні, нагадує й ведуча ICTV: «Верховна Рада подовжила ще на два роки мито на експорт брухту. Завдяки цьому його дефіцит на українському ринку торік знизився на 60 %, кажуть експерти. Тож десятки тисяч людей зберегли робочі місця, а держава — валютний виторг».
Повідомлення на телеканалі «Україна» виглядає аналогічно: починають із рекорду, плавно переходять до цього ж синхрону від спортсмена, потім озвучують уже виключно вимоги та заклики «Азовсталі». Але тут є ще й сюрприз для глядачів: після розповіді кореспондента про перипетії із законом, на екрані з’являється Олег Ляшко!
Без жодного анонсу з боку журналістів, без пояснення того, що він взагалі робить у Маріуполі й до чого він у цьому сюжеті, головний «радикал» просто заявляє в єдиний мікрофон «України» (здається, читаючи): «Стабільна, успішно працююча вітчизняна металургія — це сотні тисяч українців, які мають роботу. Це потоки валюти до України, це стабільна гривня, це стабільні ціни, це стабільний розвитокградообразуючихпідприємств». І все, більше він у сюжеті не фігурує й жодного разу журналісти його не згадують.
Аж до наступного дня, коли в традиційному студійному інтерв’ю «Сегодня» Ляшко заявив: «Ми хочемо, щоб наші металурги мали роботу і щоб металолом був на наших заводах, а не на імпортних заводах[...] Я зустрічався з Президентом, я просив його не піддаватися впливам наших європейських партнерів, підписати закони, і я сподіваюсь, що в інтересах країни, в інтересах економічного розвитку, щоб українці мали роботу і зарплату, Президент підпише цей закон...»
Тут варто вказати на кілька речей. Ідею протягнути такий вантаж спортсмени виношували вже п’ять років, але не могли знайти вагони. Допоміг спортсменам із обладнанням саме «Метінвест» Ахметова. Чи не пов’язано це з закликами спортсменів про допомогу підприємству? Що ж до Ляшка, то Олександр Лашин, який давав коментарі телеканалам, — це керівник маріупольського відділення Радикальної партії. Врахуймо також, що Олега Ляшка найчастіше піарить саме телеканал «Україна», а канали Ахметова та Пінчука давно обмінюються компліментами своїм хазяїнам. Тож вимальовується така ситуація: Ляшко відстоює інтереси Ахметова на каналі Ахметова, поки член партії Ляшка на заводі Ахметова займається тим самим в обмін на можливість втілити рекорд. А ICTV продовжує почату раніше політику співпраці. Красі дійства заважає тільки надмірна піарність сюжету: могли б хоча б якось пояснити раптовий спіч Олега Валерійовича?
Справа Гужви: «Інтер» поповнив ряди захисників
Вихід Ігоря Гужви, редактора видання «Страна.ua», під заставу 27 червня телеканал «Інтер» перетворив на велику заяву про тиск на це ЗМІ. Три з трьох коментаторів у сюжеті — пов’язані із сайтом люди, що заявляють про переслідування з боку влади та спростовують закиди в тому, в чому їх і не звинувачували.
Спочатку кореспондентка Юлія Жежко цитує адвокатів: «Дальнейшую стратегию адвокаты обнародовать отказались, но утверждают, дело против Гужвы — это месть за его провокационные статьи».
Потім аналогічну заяву робить і сама адвокатеса: «Любыми способами препятствуют освобождению журналиста оппозиционного к преступлениям власти, а не к самой власти. Журналиста, издание которого позволило открыть себе рот, говорить о коррупции, проводить самые резонансные расследования за последнее время».
Мотиви затримання вгадує й сам редактор: «Вероятно, мне решили показать, что такое Лукъяновское СИЗО. Чтобы я там смог сделать какие-то выводы».
Жодна з наведених заяв при цьому не є фактом і, більше того, вони всі дублюють одна одну. А от жодної думки чи підтвердження від прокуратури в сюжеті немає. Уся альтернативна позиція в матеріалі — це оці два речення в кінці сюжету: «Гужву обвинили в вымогательстве денег. Подозревают, что он получил 10 тысяч долларов за то, что не будет публиковать компромат на одного из политиков».
Звідси постають логічні запитання: чим статті Гужви провокативніші за, наприклад, матеріал «Української правди» про стратегію Порошенка на другий термін? Або чому матеріал тієї ж «УП» про справу Розенблата, члена БПП, теж не можна назвати повідомленням про злочини влади? А справа Мартиненка — це ж корупція, причому як фінансова, так і політична. І справу цю, як стверджують журналісти «Укрправди», відкрили саме після їхнього матеріалу. Найрезонансніші ж розслідування — це, взагалі-то, суб’єктивна категорія, але першим на думку спадає матеріал про «жахи безвізу» від «Страни», який висміяла професійна спільнота. Загалом спроби підмінити конкретні звинувачення прокуратури щодо здирництва переслідуванням за виступи проти влади виглядає дивно, враховуючи, що не лише «Страна.ua» дозволяє собі критикувати верхівку політикуму.
І що цікаво, це не єдині спекуляції щодо «реальних» причин переслідування Гужви. Ось що заявила «Подробностям» ще одна його нетитрована колега: «Любая следующая «пидозра», любая следующая попытка предъявить какую-то претензию изданию «Страна.ua», это будет не так-то просто, потому что по этому делу ничего не доказано. По обвинению в том, что мы финансируемся из Кремля ничего не доказано».По-перше, до суду, очевидно, нічого не доведено ані звинуваченням, ані захистом. Тим не менше, у відкритому доступі є опубліковані прокуратурою відеодокази. А от звинувачень від прокуратури в тому, що «Страну» фінансує Кремль, немає. Це була заява члена Радикальної партії Ігоря Мосійчука, якої поки ніхто не підтвердив.
Таким чином, «Подробности» не лише не забезпечують у своєму матеріалі балансу думок, вони катастрофічно ігнорують відокремлення фактів від коментарів. У сюжеті тривалістю понад три хвилини реальні звинувачення прокуратури займають 9 секунд, увесь інший час, керуючись лише власними припущеннями, співробітники видання «Страна.ua» та самі журналісти «Подробностей» переконують глядача в тому, що слідство має зовсім інші (ніж офіційні) мотиви.
Перевагу на телеканал отримали такі політики та політичні сили:
Петро Порошенко — Президент цього тижня з’явився в шести піарних матеріалах: двох на «Україні» та по одному на ICTV, СТБ, «Інтері» та 5-му каналі. А от прем’єра жоден телеканал — уперше! — жодного разу не прорекламував.
Арсеній Яценюк — лідера «Народного фронту» один раз піарили на «Україні».
Олег Ляшко — лідер Радикальної партії тричі піарився в новинах «України». Одну зі своїх появ він присвятив підтримці інтересів Ріната Ахметова.
Сергій Каплін — член БПП фігурував у новинах «Інтера» п’ять разів. Цього тижня йому довірили не лише звинувачувати «Народний фронт» та Ляшка, а ще й просувати інтереси Дмитра Фірташа.
«Опозиційнй блок» — партію лише двічі піарили на «Інтері».
Сергій Тарута — на інтерв’ю у форматі «теплої ванни» депутат завітав до «України».
Юлія Світлична — очільниця Харківської області двічі піарилися в новинах «України».
Критика:
«Україна» — телеканал Ахметова продовжує критикувати «1+1» Коломойського.
Олег Ляшко, «Самопоміч», «Народний фронт» — свій стандартний тижневий набір критики виконав телеканал «Інтер», присвятивши кожному зі вказаних політичних гравців по одному сюжету.
Загалом протягом тижня експерти «Детектора медіа» нарахували 38 сюжетів із ознаками замовності. Їх було 16 на «Україні» та 14 на «Інтері». Ще вісім розділили між собою ICTV (чотири), «1+1» (два) та 5 канал і СТБ (по одному).
Детальніше про це читайте в публікації «Ляшко та силачі на службі в Ахметова. Моніторинг теленовин за 26 червня — 2 липня 2017 року».