Минає третій місяць військового протистояння на сході України та четвертий місяць окупації Автономної Республіки Крим, проте єдиного підходу ЗМІ до висвітлення цих подій досі немає. Терміни «екстремісти» та «терористи», «військовополонені» і «заручники», «найманці» й «ополченці» широко використовуються в медіа. Втім, часто не за призначенням, вважає полковник у відставці, колишній делегат Міжнародного комітету «Червоного хреста» Володимир Остапенко.

Яку термінологію доречно вживати ЗМІ під час висвітлення військового протистояння, пан Остапенко розповів під час прес-клубу «Право збройних конфліктів», організованого Національною спілкою журналістів (НСЖУ) та Незалежною медіа-профспілкою України (НМПУ).

Нотатками з прес-клубу «Детектор медіа» продовжує серію публікацій - порад журналістам щодо висвітлення антитерористичної операції та збройного протистояння з Росією на сході України і в Криму. Ми одними з перших підняли цю тему - про термінологію, яку доречно вживати журналістам, описуючи поточні події, для «Детектор медіа» написав Ігор Куляс. Також ми публікували рекомендації Інституту медіа права та Служби безпеки України. 

Справедлива війна

У світовій спільності цим терміном позначають зустрічні воєнні дії держави, спрямовані на її оборону від зовнішнього агресора. «Саме така війна зараз ведеться з боку України. По-перше, ми не починали антитерористичну операцію до моменту визнання світом агресії Росії. А по-друге, всі бойові дії з боку України мають суто оборонний характер», - вважає пан Остапенко.

Війна

На думку військового експерта, саме цей термін для використання в ЗМІ недоречний, оскільки «війна», - слово з лексикону публіцистики, до того ж дуже розпливчасте поняття. Щодо подій в Україні він радить журналістам вживати термін «збройний конфлікт».

Збройний конфлікт

У вузькому сенсі, це навмисне залучення збройних сил сторін з метою проведення військових операцій, включаючи напади на об'єкти.

Міжнародний збройний конфлікт

«Російські медіа намагаються переконати світ в тому, що в Україні панує громадянська війна. Це пропаганда, спрямована як на внутрішню, так і на світову аудиторію, і з нею, звичайно ж, потрібно боротися», - каже пан Остапенко.

Ознаки міжнародного збройного конфлікту полягають у наступному:

- збройні сили належать різним державам;

- оголошений стан війни, навіть якщо бойові дії не ведуться;

- має місце окупація, навіть якщо супротив не був зчинений.

Зважаючи на ці фактори, українські медіа можуть апелювати до заяв російських ЗМІ та політиків, надаючи докази прямого втручання їхньої держави у внутрішні справи країни-сусіда.

Право збройного конфлікту (ПЗБ)

Головним із його принципів є гуманність. Звісно, гуманізувати війну неможливо, зважаючи на її прояви. Але журналісти не повинні вдаватися до прояву агресивних емоцій щодо противника, який «потрапляє їм у руки». Знущання, допити на камеру і дискримінації учасників конфлікту неприпустимі. ПЗБ застосовується в разі воєнного конфлікту між державами та/або якщо частина території опинилася в окупації, роз'яснює експерт.

Окупація

В основі окупації лежить захоплення території із вчиненням або відсутністю спротиву постраждалої держави.

Анексія

Анексія включає в себе інкорпорацію окупованої території, і це її ключова відмінність від окупації. «ЗМІ повинні наголошувати на тому, що Крим перебуває саме в стані окупації. Говорити інакше - все одно, що визнати: так, Росія виконує свої зобов'язання піклуватися про інфраструктуру захопленої нею території, регіон не потерпає від браку продукції та питної води. Ми всі знаємо, що це не так», - наголошує пан Остапенко

Переміщена особа (вимушено або добровільно), або ж переселенець

Переселенці є особами, які залишають свої домівки за умов загрози життю. Саме так було б доречно називати тих, хто переїжджає зі сходу України та Криму в інтересах безпеки. Проте, в пресі вони частіше «здобувають статус» біженців.

Біженець

Біженці відрізняються від переміщених осіб лише тим, що вони при цьому перетинають кордони країни, яку вимушені полишити. Фраза «біженці з Криму» в українських медіа, на думку військового експерта, фактично слугує визнанням держави входу півострова до складу Росії.

Збройні сили

Вони мають єдине командування, дисциплінарну систему, форму та опізнавальні знаки.

Комбатант

Комбатант не є цивільною особою, обов'язково входять до особового складу збройних сил (окрім медичного і релігійного персоналу), має право на участь у бойових діях, може піддаватися нападу.

Найманець

«Найкраща і найбільш нейтральна назва іноземця, якого використовує Росія для проведення операцій в Україні», - каже пан Остапенко.

Ознаки найманця:

- він бере участь у бойових діях;

- є матеріально зацікавленим;

- не громадянин і не резидент країни, в якій виконує свої функції;

- не військовослужбовець;

- не командуваний третьою стороною.

Бандит

«Часто вживане поняття «бойовик» і «терорист» недоцільне по відношенню до бандитських формувань, які діють на сході. Бандит є бандитом незалежно від того, озброєний він чи ні», - каже військовий експерт.

Військовополонений

Цей статус не можуть отримати цивільні особи, тому що він надається лише захопленим комбатантам. При цьому їм повинні бути забезпечені гарантії захисту, гуманного ставлення, медичної допомоги, і звільнення відразу по закінченню бойових дій.

Цивільні особи

Це особи, що не належать ні до одної з вищеперерахованих категорій, і в разі сумнівів, до якої категорії відносити людину, журналіст повинен вважати її цивільною особою. Присутність серед цивільних осіб таких, що не підпадають під визначення цивільних, не позбавляє їх статусу цивільних.

На фото - цивільні люди відвідують військову частину в гарячій точці. Одягнені при цьому в камуфляж, що суперечить правилам безпеки життєдіяльності. «Військовий супротивник у разі сумнівів, цивільна це людина чи військовий, не зважатиме на відсутність зброї. Він побачить форму, схожу на військову, і зчинить напад. Тому одягатися так - помилка», - попереджає пан Остапенко.

Хворі люди

«Люди, які виходять вигукувати проросійські лозунги на вулиці й бити журналістів, не мають чіткої назви. Я б дав їм визначення хворих, і такими їх зробила російська пропаганда. Зараз ми маємо відповідати на неї контрпропагандою, якщо хочемо їх вилікувати. Проте, основний акцент потрібно робити не на емоції, як це роблять російські пропагандистські ЗМІ, а на розум, подаючи голі факти», - таку думку на сам кінець прес-клубу висловив військовий експерт.

Фото - автора та з презентації експерта