26 березня Національний центр Олександра Довженка презентує DVD-видання «Щаблі демократії. Критична школа української документалістики 1987-1995», повідомляє пресс-служба центру.

Захід  відбудеться о 18.00 в Синій залі київського Будинку кіно в рамках 11-го Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays.ua.  

Презентуватимуть «Щаблі демократії» упорядник видання Олексій Радинський, директор кіноархіву Центру Довженка Іван Козленко й кінознавець Ольга Папаш. 

Критичну школу української документалістики представляє корпус фільмів, що почали з'являтися на початку перебудови, коли вперше за кілька десятиліть, документальне кіно перетворилося на знаряддя соціальної критики, дедалі більш незалежне від ідеологічного замовлення, але все ще створюване за державний кошт. Таким чином, суспільна система, що перебувала в глибокій кризі, отримала змогу саморефлексії.

Проривом для критичної школи українського кіно став фільм дебютанта Сергія Буковського «Завтра свято» (1987), що розповідав про будні працівниць типової радянської птахофабрики. Окрім цієї стрічки, «радянський» блок  колекції представлений ще одним фільмом Буковського «Дах» (1989) і фільмом «Стіна» режисера Ізраїля Гольдштейна (1988). Перший розповідає про радянську інституцію на межі між трудовим табором та притулком для людей з обмеженими можливостями, другий викриває випадок кричущої радянської цензури - знищення монументального художнього твору в ансамблі київського крематорію.

«Незалежну» частину колекції складають два фільми. Перший, «Щаблі демократії» (режисер Георгій Шкляревський, 1992) - фільм, що за форматом не претендує на щось більше за безпристрасну документацію вуличних акцій на межі десятиліть, з плином часу перетворився на влучний коментар до парадоксів переходу від «радянського комунізму» до «української незалежності». Нарешті, стрічка «Прощавай, кіно» (режисер Ізраїль Гольдштейн, 1995), що показує повний занепад централізованої радянської кіноіндустрії, виступає своєрідним епілогом колекції. Фільм являє собою саморефлексивний коментар, що підводить риску під усією історією української документалістики.  

Хоча критична кіношкола далеко не вичерпується фільмами, що ввійшли у DVD-видання, їхній вибір продиктовано не лише художніми чи історичними якостями, але й тим, що вони  у своїй послідовності розповідають історію заміни однієї системи на іншу.

«Детектор медіа»